Рішення № 140899259, 23.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/13246/25

Провадження № 2/932/4177/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Потоцької С.С.

за участю секретаря судового засідання - Карапиш А.М.,

представника позивача- Сергієвської А.Ю.,

представника третьої особи-Проскуріної Є.К.,

прокурора-Трикозенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Центральна окружна прокуратура міста Дніпра про позбавлення батьківських прав.

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Сергієвська А.Ю. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначила, що він та відповідачка є батьками ОСОБА_3 . Позивач перебуває у лавах ЗСУ, тому ОСОБА_3 постійно перебував з відповідачкою. Відповідачка зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, не приховуючи його від дитини, не виконує батьківські обов`язки з виховання дитини, не займається здоров`ям дитини, погано годувала. Дитина не відвідує школу, постійно збігає з дому, у відповідачки з сином постійно виникають сварки. Відповідачка навіть не знає в якій школі навчається син. На відповідачку складені протоколи про адміністративні правопорушення за невиконання батьківських прав. Відповідачка з сином не спілкується, не дбає про культурний та духовний розвиток дитини. У зв`язку з чим, просить відповідачку позбавити батьківських прав.

Ухвалою від 03.11.2025 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначені судові засідання.

Протокольною ухвалою від 28.05.2026 задоволено клопотання позивача про виклик та допит свідків, закрито підготовче засідання, призначений розгляд справи по суті.

Ухвалою від 01.09.2026 до участі у справі залучена Центральна окружна прокуратура міста Дніпра.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, відзив на позов до суду не надала, про причину неявки не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи відповідачка повідомлена завчасно належним чином.

Представник Органу опіки та піклування Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради позов підтримала, просила задовольнити.

Прокурор позов підтримала, просила позбавити відповідачку батьківських прав.

У судовому засіданні 14.10.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення рішення призначено на 23.10.2026.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 31.03.2015 (а.с. 9) та свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , виданим Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 16.05.2022 (а.с.8). .

Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 03.11.2025 справа № 932/12685/25 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 68).

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2023 справа № 932/9015/23 ОСОБА_6 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП на накладено на неї штраф у розмірі 1700 грн (а.с.51).

У постанові зазначено, що ОСОБА_6 , протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, 26.09.2023 приблизно о 10-00, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, ухилилась від виконання покладених на неї батьківських обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_3 та забула куди він пішов.

Постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04.06.2025 справа № 932/4931/25 ОСОБА_6 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та притягнута до адміністративної відповідальності у виді попередження (а.с.52).

У постанові від 04.06.2025 зазначено, що ОСОБА_6 , 22.03.2025 приблизно о 18-00, за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання покладених на неї батьківських обов`язків, а саме: розпиваючи пиво, перебувала в стані алкогольного сп`яніння не в повному обсязі здійснювала догляд за своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , крім того, в квартирі безлад, неприємний запах, розкидані речі (а.с. 52).

Постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 06.06.2025 справа № 932/3409/25 провадження у справі відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст. 184 КУпАП закрито, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 19.08.2025 справа № 932/7487/25 ОСОБА_6 визнана винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 184 та ст. 173 КУпАП та притягнута до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 1700 грн (а.с.48-50).

У постанові зазначено, ОСОБА_6 , яка була притягнута до адміністративної відповідальності постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04.06.2025 за ч.1 ст.184 КУпАП, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення - 11.06.2025 о 00 годині 37 хвилин, ухилилась від виконання батьківських обов`язків щодо життя та виховання свого неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме у вищезазначений час перебувала у стані алкогольного сп`яніння, була не в стані здійснювати піклування над малолітнім сином. Таким чином, ОСОБА_6 порушила п.п.2,4 ст.150 СКУ, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.184КУпАП.

Крім того, ОСОБА_6 - 11.06.2025 о 00 год. 30 хв., знаходячись на сходинковому майданчику під`їзду № 3 за адресом: АДРЕСА_1 ,маючи ознаки алкогольного сп`яніння, поводячи себе неадекватно та не реагуючи на зауваження, голосно висловлювалась нецензурною лайкою у бік співробітників поліції та учасників події, що відбувалось у нічний час, тим самим зухвало порушувала громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173КУпАП.

Відповідно до довідки від 27.02.2026 № 01-17/69 ОСОБА_7 навчається в 5 класі Дніпровської гімназії № 43 (а.с 67).

Під час судового засідання представник позивача пояснила, що останній рік ОСОБА_3 мешкає у родині брата позивача. Відповідачка взагалі не цікавиться сином, не телефонує, не відвідує, єдине просить гроші.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що є батьком ОСОБА_6 . Свідок ОСОБА_8 показав, що його донька щодня зловживає спиртними напоями, цілими днями п`є пиво, ніде не працює, витрачає гроші, які переказує ОСОБА_1 лише для покупки пива, до дому приводить різних незнайомих людей з яким разом розпиває спиртні напою, вони часто залишаються у неї вдома, та поводяться аморальне. ОСОБА_3 до школи не ходить, практично завжди голодний, збігав з дому, також випадав з вікна 5 поверху. Підтверджує, що мати ОСОБА_3 взагалі не турбується про сина, вона говорить, що не знає, що з ним робити. Дитини психологічно страждає.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що знайома з відповідачкою з дитинства, є хрещеною матір`ю ОСОБА_3 . Наразі підтримують стосунки з відповідачкою лише за телефоном. Відповідачка їй телефонує коли п`яна. Показала, що відповідачки взагалі не турбується про сина, у дитини немає одягу, оскільки вона вважає, що йому він не потрібен. Цілодобово перебуває у стані сп`яніння, дитина також вистрибувала з вікна, у квартирі постійно знаходяться сторонні люди. ОСОБА_3 не хоче спілкуватися з нею, відповідачка не пускала його на вулицю, вдома нема їжі. Вона мешкає за гроші, які присилає батько ОСОБА_3 . Дитина їй взагалі не потрібна.

Свідок ОСОБА_10 показала, що вже більше року ОСОБА_3 мешкає у її родині. Його забрали, коли їй зателефонувала поліція, що відповідачка перебуває у стані сильного сп`яніння. За весь час відповідачка жодного разу не поцікавилася дитиною, його здоров`ям. ОСОБА_3 потребував лікування (зуби, очі), також перебував у лікарні з приводу оперативного втручання. Проте його мати навіть не телефонувала. Один раз попросила гроші за надання дозволу на перетин кордону, коли вони влітку за рахунок позивача відпочивали на морі. Показала, що відповідачка зловживає алкоголем, вони зверталися в спеціалізовану установу для її лікування, проте вона збігла. Дитиною взагалі не цікавиться. Наразі ОСОБА_3 кличе її мамою.

У судовому засідання дитина ОСОБА_7 пояснив, що мешкає у родині дідьки, займається моделінгом. Коли мешкав з матір`ю не ходив до школи, у квартирі постійно перебували незнайомі люди, мама пила пиво. Підтвердив, що називає мамою ОСОБА_10 .

У матеріалах справи наявна медична документація щодо ОСОБА_3 (ас.57-65).

У поданому до суду висновку від 26.05.2026 № 5/5-257 органу опіки та піклування зазначено, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 відносно сина ОСОБА_3 .

У висновку вказано, що ОСОБА_7 надав згоду на тимчасове влаштування до сім`ї родичів, з якими у нього близькі стосунки.

Також у висновку вказано, що спілкування з ОСОБА_6 здійснено шляхом відео зв?язку через телефон. ОСОБА_6 : повідомила, що в неї забрали дитину. Почалось все по ланцюжку. Так як чоловік військовий, у неї почали «здавати нерви». Син припинив робити уроки, приходити додому вчасно, просто приходити додому. Вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 5 поверх. В неї забрали дитину коли вона почала випивати. Вона думала, що їй допоможуть. Вона була в лікарні Ігрень. Її там обманули. Вона запитала, чому психіатрична лікарня, а їй сказали: «Так треба». Вона лікувалась 2 тижні. Спочатку були крапельниці, було все добре. А потім уколи. Щось пішло не так. Вона з дівчатами, які там також лежали, зрозуміли, що щось не так. Почались провали в пам`яті. Вона заперечує про позбавлення її батьківських прав. Вона працює у спортклубі «Режим», це Клінінгова компанія. Вона попросила допомоги сином у свого батька. Щоб він робив з ним уроки. Батько сказав, що не може. І нього тиск. Чоловік на війні. Вона сама не управлялась. Коли з нею все ц сталось, чоловік її заблокував, залишив «без засобів до існування». В це час вона і підписала заяву про позбавлення її батьківських прав. Комісійне прийняте рішення про спілкування з малолітнім ОСОБА_3 на засіданні комісії.

ОСОБА_7 повідомив, що проживає з дядьком ОСОБА_11 та тіткою ОСОБА_12 . Відвідує школу, навчається у 5 класі. Раніше проживав з мамою. Школу не відвідував. Гуляв з друзями. Мама на нього викликала поліцію, що його забрали в дурку. Не хоче повертатися до мами.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, а також сама дитина, що досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Частиною 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом майже півтора року не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09, рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних з`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту інтересів дитини, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування повинно вирішуватися лише після всебічного дослідження позицій сторін, насамперед, з`ясування ставлення батьків до дитини.

Пунктом 16 Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 214/5134/22 виснував, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, тому виникнення між дитиною і матір`ю (батьком) конфлікту чи погіршення їх особистих стосунків, що може мати тимчасовий характер, не є підставою для позбавлення цих прав.

Позивач пов`язує необхідність позбавлення відповідача батьківських прав з обставинами щодо ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Слід розуміти, що поняття ухилення від виконання обов`язку і невиконання обов`язку не є тотожними. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про розвиток дитини, хоча мають реальну можливість для цього.

У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Суд враховує, що під час розгляду справи відповідачка брала участь у судовому засіданні лише один раз, протягом всього часу розгляду справи свої пояснення не надала, не вживала заходів щодо поновлення спілкування з сином. Жодних доказів на підтвердження бажання відповідачки брати участь у вихованні, навчанні, підтримання здоров`я, дозвіллі дитини продовж судового розгляду матеріали справи не містять.

Встановлено ігнорування відповідачкою медичних проблем дитини, не забезпечення нею навчання дитини.

Крім того, за обставинами справи відповідачка притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпП протягом тривалого періоду, що, на думку суду, підтверджує саме свідоме ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків. А спосіб життя, який веде відповідачка, не може бути прикладом для дитини та шкодить інтересам дитини.

Відтак, суд вважає доведеним, що відповідачка умисно та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дитини, не піклується про фізичний і духовний його розвиток, не цікавиться навчанням та станом здоров`я, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, оскільки не спілкується з ним. Також відповідачка не бере участі в матеріальному утриманні дитини.

Отже, позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дитини не суперечить інтересам дитини, з огляду на характер стосунків між матір`ю та дитиною, спосіб життя відповідачки, негативний вплив відповідачки на свідомість та здоров`я дитини. За обставин цієї справи позбавлення відповідачки батьківських прав буде здійснено згідно із законом (п. 2 частина перша ст. 164 Сімейного кодексу України) та спрямоване виключно на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету, і втручання в права відповідачки є пропорційним меті позбавлення її батьківських прав.

Аналогічні за змістом правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі № 490/3580/21 (провадження № 61-4197св25).

Отже, беручи до уваги встановлені за результатами судового розгляду обставини щодо свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/17.

Відтак суд вважає, що рішення про позбавлення батьківських прав відповідачки відповідає якнайкращим інтересам дитини, не позбавляючи при цьому відповідачку можливості за її бажанням піклуватися про дитину. Більше того за правилами ст. 169 СК України позбавлені батьківських прав батьки вправі звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки, якщо це буде відповідати інтересам дитини.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України також слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1211, 20 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов -задовольнити.

Позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_3 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Представник позивача Сергієвська Анетта Юріївна , адреса: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 43938788, адреса: м. Дніпро, пр. Мануйлівський, 31;

Представник третьої особи Проскуріна Євгенія Костянтинівна, адреса: м. Дніпро, пр. Мануйлівський, 31;

Центральна окружна прокуратура міста Дніпра, адреса: м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова, 23

Прокурор Трикозенко Катерина Олександрівна, адреса: м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова, 23

Суддя С.С.Потоцька