Рішення № 140899060, 23.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
23.10.2026
Номер справи
640/31712/20
Номер документу
140899060
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 640/31712/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №640/31712/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними дій, скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

12.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області (надалі - ГУДПС у Хмельницькій області) щодо нарахування ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 44 371,24 грн;

- скасувати вимогу ГУДПС у Хмельницькій області про сплату боргу/недоїмки від 16.11.2020 №Ф-2541-23 в розмірі 44 371,24 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 06.04.2020 №12395/6/99/00-08-06-01-06 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 .

Мотивуючи свої вимоги, заявниця повідомляє про те, що з 30.05.2000 вона була зареєстрована у статусі фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування. З 2013 року і до моменту звернення до суду з цим позовом вона не здійснює підприємницьку діяльність, не має доходу як ФОП, не подає звіти до органів ДПС з 2014 року. Незважаючи на це, контролюючий орган здійснив нарахування ЄСВ, яке вимагає сплатити в сумі, указаній в оскаржуваній вимозі. Вважає, що такі нарахування порушують її право на свободу підприємницької діяльності, у зв`язку з чим вона й звернулася до суду з цим позовом. ДПС України прийняла рішення за скаргою ОСОБА_1 з пропуском 20-денного строку, з огляду на що скарга платника має бути задоволеною. Однак відповідачами цього зроблено не було, у зв`язку з чим рішення ДПС України від 06.04.2020 №12395/6/99/00-08-06-01-06 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 також має бути скасованим.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду містка Києва (Балась Т.П.) від 29.12.2020 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду містка Києва від 02.02.2021 звільнено позивача від сплати судового збору, відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази.

03.03.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від ДПС України надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що рішення ДПС про результати розгляду скарг не можуть бути предметом судового оскарження, оскільки не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для скаржника.

03.03.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва зареєстровано клопотання про зупинення провадження у справі.

09.03.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва зареєстровано відзив ГУДПС у Хмельницькій області на позовну заяву, клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін та заяву про зміну сторони по справі.

У своєму відзиві представник ГУДПС у Хмельницькій області повідомляє про те, що згідно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування (вх. №12950/11 від 20.01.2012) ФОП ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування як платник податку 2 групи за ставкою 20% з 01.01.2012 по 30.09.2014. До 01.10.2013 функції адміністрування ЄСВ виконували органи Пенсійного фонду України. З 01.10.2013 ці функції передані до ДФС. При передачі особових рахунків платників ЄСВ за ФОП ОСОБА_1 був переданий залишок несплачених сум єдиного внеску у розмірі 1618,91 грн. З 01.10.2013 нарахування в ІКП за платежем 7104000 "Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність" здійснюється централізовано в залежності від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. З 01.10.2024 і до теперішнього часу ФОП ОСОБА_1 перебуває на загальній системі оподаткування. У разі, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або в окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Станом на 19.02.2021 за ФОП ОСОБА_1 числиться заборгованість з єдиного внеску в сумі 46 571,24 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суд міста Києва від 12.04.2021 клопотання ГУДПС у Хмельницькій області про заміну сторони у справі №640/31712/20 задоволено. Замінено відповідача в адміністративній справі №640/31712/20 - Головне управління ДПС у Хмельницькій області на процесуального правонаступника в особі Головного управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 44070171).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2021 у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №640/31712/20 відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ГУДПС у Хмельницькій області про розгляд справи №640/31712/20 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

27.07.2021 представник ДПС України заявив перед Окружним адміністративним судом міста Києва клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог, заявлених до ДПС.

У зв`язку з прийняттям Закону України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та на виконання його приписів наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, пунктом 14 якого передбачено, що визначення суду для розгляду конкретних судових справ, у тому числі поєднаних судових справ, здійснюється в базі даних шляхом пакетного автоматизованого розподілу судових справ.

За наслідками автоматизованого розподілу судових справ між судами справу №640/91712/20 розподілено до Полтавського окружного адміністративного суду, куди справа надійшла 28.02.2025.

В цей же день за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського окружного адміністративного суду справу розподілено до провадження судді Довгопол М.В.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В. від 05.03.2025 адміністративну справу прийнято до провадження. Розгляд справи розпочато спочатку. Витребувано від ГУДПС у Хмельницькій області обґрунтований розрахунок суми боргу, зазначеного у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 №Ф-2541-23, із зазначенням періодів, за які виникла заборгованість, сум у розрізі кожного періоду, належним чином засвідчені копії усіх документів, на підставі яких було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 №Ф-2541-23, актуальний витяг з інтегрованої картки позивача з єдиного внеску, починаючи з дати виникнення заборгованості.

Витребувані докази ГУДПС у Хмельницькій області так і не надало.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 справу №640/31712/20 передано на розгляд судді Супруну Є.Б.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 справу №640/31712/20 прийнято до провадження та призначено її до судового розгляду у порядку, визначеному ухвалою від 02.02.2021. Цією ж ухвалою повторно витребувано від ГУДПС у Хмельницькій області обґрунтований розрахунок суми боргу, зазначеного у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 №Ф-2541-23, із зазначенням періодів, за які виникла заборгованість, сум в розрізі кожного періоду, належним чином засвідчені копії усіх документів, на підставі яких було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 №Ф-2541-23, актуальний витяг з інтегрованої картки позивача з єдиного внеску, починаючи з дати виникнення заборгованості.

Вимога суду залишилася без виконання.

Розгляд справи суд здійснює в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до актуальних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована у статусі фізичної особи-підприємця з місцезнаходженням у м. Хмельницький, про що в Реєстрі 30.05.2000 вчинено запис за №26730170000003927. Основним зареєстрованим видом економічної діяльності підприємця є: 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

Згідно з даними інформаційної системи ДПС України "Податковий блок" ОСОБА_1 (РНОКПІ НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в ГУДПС у Хмельницькій області, Хмельницьке управління, Хмельницька ДПІ (м. Хмельницький) як фізична особа-підприємець з 08.06.2000 за №2265.

Відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 15.12.2013 (а.с. 53) ФОП ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування - платник єдиного податку 2 групи за ставкою 20% з 01.01.2012 по 30.09.2014.

21.08.2018 ГУДФС у Хмельницькій області було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.08.2018 №0157441305/1049, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 161,91 грн та донараховано пеню у розмірі 2757,05 грн (а.с. 70).

17.02.2020 ГУДПС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Д-2541-23 на недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 38075,94 грн (а.с. 5).

Не погодившись із правомірністю вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Д-2541-23 позивачка оскаржила її в адміністративному порядку до ДПС України (скарга від 02.03.2020 №б/н, яка зареєстрована в податковому органі за вх.№9712/6 від 05.03.2020).

Рішенням про результати розгляду скарги від 06.04.2020 №12395/6/99-00-08-06-01-06 ДПС України вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Ф-2541-23 залишила без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення (а.с. 6-7).

У подальшому позивачка, не погодившись із правомірністю вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Ф-2541-23 та рішенням про застосування штрафних санкцій і нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.08.2018 №0157441305/1049, звернулася до суду з відповідним позовом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі №560/2202/20 адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ГУДПС у Хмельницькій області було задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував податкову вимогу ГУДПС у Хмельницькій області про нарахування боргу (недоїмки) №Д-2541-23 від 17.02.2020 на суму 38075,94 грн в частині нарахування єдиного внеску за І, ІІ квартали 2018 року. Визнав протиправним та скасував рішення ГУДФС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.08.2018 №0157441305/1049. У задоволенні інших позовних вимог відмовив (а.с. 138-142).

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №560/2202/20 апеляційну скаргу ГУДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2021 скасовано в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУДПС у Хмельницькій області про нарахування боргу (недоїмки) №Д-2541-23 від 17.02.2020 на суму 38075,94 грн в частині нарахування єдиного внеску за І, ІІ квартали 2018 року. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУДПС у Хмельницькій області про нарахування боргу (недоїмки) №Д-2541-23 від 17.02.2020 на суму 38075,94 грн.

Між тим, за даними облікової картки платника податку за платежем 71040000 "Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять належну професійну діяльність" станом на 31.10.2020 за ФОП ОСОБА_1 рахувалася заборгованість в сумі 44371,24 грн, з яких 161,91 грн - штраф, 2757,05 грн - пеня, нараховані згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.08.2018 №0157441305/1049.

Як наслідок, 16.11.2020 ГУДПС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2541-23 зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 44371,24 грн (а.с. 5).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю підстав формування вимоги від 16.11.2020 №Ф-2541-23 та рішення ДПС України від 06.04.2020 №12395/6/99/00-08-06-01-06 про результати розгляду скарги, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне нормативно-правове регулювання.

Відносини у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства урегульовані нормами Податкового кодексу України (надалі - ПК України), а в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку - нормами Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464-VI).

Згідно з п. 3.3 ст. 3 ПК України, порядок адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначається виключно податковим законодавством, законодавством про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Єдиний внесок, за визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2464-VI, - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI).

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI).

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пункт 4 частини 1 цієї ж статті до платників єдиного внеску відносить також фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI визначено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Абзацом 1 частини 5 статті 8 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з приписами частин 2, 3 статті 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За умовою ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до статей 4, 6, 7, 8, 10, 12, 25, пунктів 92 - 95 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, було затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Інструкція №449 у редакції згідно з наказом Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №469), відповідно до абз. 2 п. 2 розділу VI якої, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

За змістом пункту 3 розділу VI Інструкції №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Абзацом першим пункту 4 розділу VI Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спір у справі, що розглядається, виник внаслідок незгоди позивача з донарахуванням відповідачем єдиного внеску, оскільки фактично підприємницької діяльності з 2013 року і до моменту звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 не здійснювала, не отримувала доходу як ФОП, не подавала звіти до органів ДПС з 2014 року, хоча й була зареєстрована як ФОП.

Суд, з огляду на предмет спору та вищевикладені норми зазначає, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде і доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. У разі ж якщо ця особа є найманим працівником, то вона є застрахованою, а платником єдиного внеску за неї виступає її роботодавець.

Інакше це призводить до подвійної сплати єдиного внеску (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.12.2019 у справі №440/2149/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З метою з`ясування підстав виникнення суми недоїмки, зазначеної у спірній вимозі від 16.11.2020 №Ф-2541-23, судом неодноразово вживалися заходи витребування від ГУДПС у Хмельницькій області обґрунтованого розрахунку суми боргу, зазначеного у вимозі про сплату боргу (недоїмки), із зазначенням періодів, за які виникла заборгованість, сум в розрізі кожного періоду.

Однак вимоги суду відповідач залишив без виконання.

Як наслідок, суд на підставі наявних у справі доказів констатує висновок про те, що у суму спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 №Ф-2541-23 увійшли сума штрафу та пені, визначена рішенням ГУДФС у Хмельницькій області від 21.08.2018 №0157441305/1049 (а.с. 70), та сума заборгованості, визначена вимогою ГУДФС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Д-2541-23, яка була предметом судової оцінки у справі №560/2202/20.

Як вже встановлено судом вище, результатом розгляду адміністративної справи №560/2202/20 в суді є скасування рішення ГУДФС у Хмельницькій області від 21.08.2018 №0157441305/1049 (а.с. 138-142) та вимоги від 17.02.2020 №Д-2541-23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97666822).

Так, скасовуючи рішення ГУДФС у Хмельницькій області від 21.08.2018 №0157441305/1049 про застосування штрафних санкцій, суд першої інстанції у справі №560/2202/20 виходив з того, що позивачем 28.08.2018 було направлено скаргу до ГУДФС у Хмельницькій області на вказане рішення, в якій ОСОБА_1 просила прийняти скаргу до розгляду та надати у термін встановлений законом відповідь. Скаргу в ГУДФС у Хмельницькій області було отримано 29.08.2018. Строк на оскарження рішення про нарахування пені, як за висновком суду у справі №560/2202/20, складає 10 календарних днів з моменту його отримання, або протягом того ж строку, з моменту винесення рішення за результатами оскарження вимоги про сплату єдиного внеску до податкового органу вищого рівня. Юридичним наслідком порушення податковим органом встановленого законом або продовженого рішенням керівника податкового органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. Суд встановив, що позивач скористалася правом досудового врегулювання спору та оскаржила рішення від 21.08.2018 №0157441305/1049 до ДФС України. Визначений Законом 20-денний строк для прийняття вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги або рішення про продовження строків розгляду скарги сплив 19.09.2018. Оскільки податковим органом не прийнято та не направлено ФОП ОСОБА_1 впродовж 20-денного строку вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, то скарга позивача від 28.08.2018 є такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. З огляду на це суд визнав протиправним та скасував рішення ГУДФС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій від 21.08.2018 №0157441305/1049.

Поряд з цим, скасовуючи вимогу ГУДФС у Хмельницькій області від 17.02.2020 №Д-2541-23, суд першої інстанції у справі №560/2202/20 виходив з того, що за доводами податкового органу до 01.10.2013 функції адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виконували органи Пенсійного фонду України. З 01.10.2013 ці функції були передані до ДФС України. Нарахування єдиного внеску здійснюється автоматизовано на рівні ДПС України відповідно до Закону №2464 всім фізичним особам-підприємцям, які не мають пільги, незалежно від системи оподаткування. При передачі особових рахунків платників єдиного внеску по ФОП ОСОБА_1 був переданий залишок несплачених сум єдиного внеску у розмірі 1618,91 грн: 21.10.2013 нарахована сума єдиного внеску 1194,03 грн за 3 квартал 2013 року; 20.01.2014 нарахована сума єдиного внеску 1218,67 грн за 4 квартал 2013 року; 22.04.2014 нарахована сума єдиного внеску 1267,95 грн за 1 квартал 2014 року; 21.07.2014 нарахована сума єдиного внеску 1267,95 грн за 2 квартал 2014 року; 20.10.2014 нарахована сума єдиного внеску 1267,95 грн за 3 квартал 2014 року; З 01.10.2014 платника переведено на загальну систему оподаткування. За 2017 рік в ІКП нарахована сума ЄВ в розмірі 8 448,00 грн з розрахунку мінімальної заробітної плати за 2017 рік (3200 грн х 22% = 704 грн на місяць). Тож до суми боргу зі сплати єдиного внеску, який згідно з податковою вимогою складає 38 075,94 грн, також увійшов залишок несплачених позивачкою сум боргу з єдиного внеску у розмірі 1618,91 грн, переданий до ДФС України після 01.10.2013 органами Пенсійного фонду України. Станом на дату реєстрації позивачки фізичною особою-підприємцем (30.05.2000) органом, уповноваженим відповідно до Закону №2464-VI вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом, був Пенсійний фонд України. У зв`язку з набранням чинності Закону України від 04.07.2013 №404-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" та Закону України від 04.07.2013 №406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" податкові органи розпочали з 01.10.2013 адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №406-VII, процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи". Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування. Відтак саме ці органи повинні закінчити усі наявні на день набрання чинності Законом №406-VII процедури (перевірки, узгодження їх результатів та вимог про сплату боргу, оскарження рішень про застосування пені та фінансових санкцій, стягнення недоїмки, тощо), оскільки законодавством не передбачено правонаступництва органами доходів і зборів (податковими органами) в частині обов`язків управлінь Пенсійного фонду України щодо контролю за сплатою єдиного внеску за періоди, в яких останні здійснювали адміністрування цього обов`язкового платежу. За таких обставин, у податкового органу були відсутні підстави для прийняття рішень та вимог щодо сплати недоїмки з єдиного внеску, нарахованого до 01.10.2013. Вказане свідчить про те, що відповідачем безпідставно включено до загальної суми боргу за податковою вимогою №Д-2541-23 від 17.02.2020 несплачені суми єдиного внеску в розмірі 1618,91 грн. Відносини щодо сплати єдиного внеску за умови одночасного перебування фізичної особи у трудових відносинах та у статусі фізичної особи-підприємця коли підприємницька діяльність фактично не здійснюється, Законом №2464-VI не врегульовано. За відсутності бази для нарахування єдиного внеску у відповідному звітному кварталі або в окремому місяці звітного кварталу Закон №2464-VI встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати. ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в податковому органі як ФОП, у І - ІІ кварталах підприємницької діяльності не здійснювала (як пише Сьомий ААС у складі головуючого судді: Граб Л.С., суддів: Іваненко Т.В. Сторчак В.Ю.), а в період за який їй нараховано єдиний внесок перебувала у трудових відносинах з ТОВ "УДМ", яким як роботодавцем сплачувався за неї єдиний внесок, а відтак суди дійшли висновку про протиправність дій контролюючого органу в частині нарахування податкового боргу позивачці за період, коли остання була офіційно працевлаштована. З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 20.09.2019 №23065/22-01-58-08 по ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 30.06.2019 суд першої інстанції у справі №560/2202/20 встановив, що позивач отримувала заробітну плату у ТОВ "УДМ" за І квартал 2018 року в сумі 13610,00 грн та за ІІ квартал 2018 року в сумі 2256,00 грн. Доказів отримання позивачем у цей період доходів від провадження господарської діяльності судом не встановлено. Відповідач у відзиві про наявність таких доходів не зазначав, у зв`язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України обставини відсутності у позивача протягом спірного періоду доходу від власної господарської діяльності окремо від доходів, отриманих від ТОВ "УДМ", не підлягають доказуванню. Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції вважав, що контролюючий орган діяв протиправно, а висновки такого органу не відповідали дійсним обставинам справи та, як наслідок, визнав протиправною та скасував винесену ГУДПС у Хмельницькій області вимогу від 17.02.2020 №Д-2541-23 в частині нарахування податкового боргу по єдиному внеску за І, ІІ квартали 2018 року. У свою чергу суд апеляційної інстанції у справі №560/2202/20 врахував те, що в ході розгляду справи відповідачем не надано достатньо належних доказів на підтвердження наявності у позивачки податкового боргу в сумі, зазначеній у податковій вимозі №Д-2541-23 від 17.02.2020 на суму 38075,94 грн. Оскільки суд позбавлений можливості самостійно обрахувати суми боргу за виключенням безпідставно зарахованої суми до загального боргу, а також періоду офіційного працевлаштування, суд апеляційної інстанції визнав протиправною та скасував вимогу №Д-2541-23 від 17.02.2020 у повному обсязі.

З огляду на обставини, встановлені у справі №560/2202/20, враховуючи факт скасування вимоги ГУДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Д-2541-23 та рішення ГУДПС у Хмельницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.08.2018 №0157441305/1049, суми недоїмки, штрафу та пені по яких у свою чергу увійшли до оскарженої у цій адміністративній справі вимоги ГУДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 №Ф-2541-23, суд доходить висновку про наявність ознак протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 №Ф-2541-23, у зв`язку з чим суд скасовує таку у повному обсязі.

Відтак, позов у цій частині вимог слід задовольнити.

Водночас суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині вимог щодо визнання протиправними ще й дій ГУДПС у Хмельницькій області, пов`язаних з нарахуванням недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 44371,24 грн, оскільки будь-яких окремих дій, які б там не складалися в уяві позивачки, окрім винесення вимоги від 16.11.2020 №Ф-2541-23, відповідач по відношенню до позивача не вчиняв.

Вирішуючи позов у частині вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 06.04.2020 №12395/6/99/00-08-06-01-06 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 , суд виходить з того, що вказане рішення не несе для позивача жодних правових наслідків, оскільки стосується лише перегляду в адміністративному порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Д-2541-23, яка, у свою чергу, визнана протиправною та скасована в судовому порядку в рамках адміністративної справи №560/2202/20.

Відтак, позов у цій частині вимог (щодо визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 06.04.2020 №12395/6/99/00-08-06-01-06 про результати розгляду скарги) задоволенню також не підлягає.

Тож позов у цілому слід задовольнити частково.

Підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, як цього просить позивачка, немає, оскільки за умовою ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт суд може лише у випадку покладення на такого суб`єкта судом обов`язку вчинити певні дії. Всупереч наведеному у цій справі суд лише скасував акті індивідуальної дії не покладаючи на відповідача будь-яких додаткових обов`язків.

Тож клопотання позивачки про встановлення судового контролю суд залишає без задоволення.

Враховуючи факт звільнення ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2021 позивача від сплати судового збору, а також обставини того, що позивач інших судових витрат не поніс, підстави для їх розподілу відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 у справі №640/31712/20 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу/недоїмки від 16.11.2020 №Ф-2541-23.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393; Львівська, площа, 8, м. Київ, 04053).

Відповідач: Головне управління ДПС у Хмельницькій області (ідентифікаційний код 43142957; вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, 29001).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

СуддяЄ.Б. Супрун

Часті запитання

Який тип судового документу № 140899060 ?

Документ № 140899060 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140899060 ?

Дата ухвалення - 23.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140899060 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140899060 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 140899060, Полтавський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140899060, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 23.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 140899060 відноситься до справи № 640/31712/20

Це рішення відноситься до справи № 640/31712/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140890102
Наступний документ : 140899063