Рішення № 140898986, 23.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/1575/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі відповідач), в якому просить суд

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Сквирського міжгосподарського комбікормового заводу про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 19 січня 2006 року № 2, оформлену листом № 1000-0202-8/147281 від 29 вересня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити виплату ОСОБА_1 за довідкою Сквирського міжгосподарського комбікормового заводу № 2 від 19 січня 2006 року, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 19 квітня 2023 року, з урахуванням вже виплачених сум.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вказує позивач, 19 січня 2006 року Сквирським міжгосподарським комбікормовим заводом йому видано довідку про заробітну плату № 2 в зоні відчуження ЧАЕС, відповідно до якої з 13 червня 1986 року по 15 червня 1986 року позивачу за роботу в зоні відчуження ЧАЕС було нараховано та виплачено загалом 247,32 грн.

На підставі вказаної довідки, як зазначає позивач, йому проводились нарахування та виплата пенсії протягом певного часу, яке пізніше припинилось з невідомих підстав.

З метою покращення свого матеріального становища, позивач у вересні 2023 року звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії з урахуванням зазначеної вище довідки про заробітну плату, проте, листом від 29 вересня 2023 року йому відмовлено з посиланням на те, що довідка не підтверджена первинними документами.

На переконання позивача, вказані дії відповідача є протиправними, оскільки останній може перевірити лише обґрунтованість видачі довідки, а не її зміст, у зв`язку з чим позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що рішенням Сквирського районного суду від 10 листопада 2004 року встановлено юридичний факт роботи позивача в зоні відчуження з 13 червня 1086 року по 15 червня 1986 року в місті Чорнобилі Київської області щоденно по 19 годин. На виконання вказаного рішення суду Сквирським міжгосподарським комбікормовим заводом видано довідку про заробітну плату від 19 січня 2006 року № 2, оплату праці за якою завод позивачу фактично не проводив і позивач, зазначені в довідці, кошти не отримував.

Також у відзиві на позовну заяву зазначено, що із довідки вбачається, що розрахунок заробітної плати проводився на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року № 207-7, а не виходячи із фактично виплачених та отриманих позивачем сум.

Оскільки позивачем не надано доказів на спростування відомостей, зазначених у довідці, а заробітна плата, відображена в ній, фактично не була виплачена позивачу, перерахунок пенсії не може бути проведений, у зв`язку з чим представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача у відповіді на відзив на позовну заяву послався на те, що інформація, яка міститься у відзиві не відповідає дійсності та спростовується поданими позивачем доказами.

Також зазначено, що у 2018 році позивач дійсно звертався до суду щодо визнання протиправною відмови відповідача у здійсненні йому перерахунку пенсії.

Позовна заява в даній справі обґрунтована тим, що позивачу пенсія за довідкою про заробітну плату раніше вже була призначена та фактично виплачувалась, однак дані виплати були безпідставно припинені відповідачем, тому позивач просить поновити виплати пенсії за вказаною довідкою, а не здійснити перерахунок пенсії, як це було заявлено у попередній позовній заяві у справі № 376/53/18.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія ухвали суду від 30 січня 2024 року разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів отримані уповноваженою особою відповідача безпосередньо в приміщенні суду, про що свідчить наявна в матеріалах справи відповідна розписка.

Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, обчислену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 10 листопада 2004 року у справі № 2-915/2004 р. встановлено факт, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні з 13 червня 1986 року по 15 червня 1986 року і з 19 липня 1986 року по 21 липня 1986 року в м. Чорнобилі і тривалість робочого часу за час відрядження щоденно становила 19 годин в зоні відчуження.

В подальшому, Сквирським міжгосподарським комбікормовим заводом 19 січня 2006 року видано довідку № 2 про заробітну плату ОСОБА_1 , згідно якої оплата праці за дні роботи в зоні становили 247,32. На обороті вказаної довідки здійснено детальний розрахунок заробітної плати, позивача за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.

У 2018 році позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив

- визнати неправомірною бездіяльність Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку пенсії згідно з довідкою Сквирського міжгосподарського комбікормового заводу про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 19 січня 2006 року № 2;

- зобов`язати Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії з урахуванням заробітної плати за період виконання ОСОБА_1 робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 247,32 руб., на підставі довідки Сквирського міжгосподарського комбікормового заводу №2 від 19 січня 2006 року, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 21 червня 2017 року, з урахуванням уже виплачених сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 376/53/18, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року (далі рішення суду), у задоволенні позову відмовлено.

Так, за наслідками розгляду справи, судом встановлено «…Разом з цим, суд зазначає, що учасниками справи було надано копію відомості про нарахування заробітної плати на Сквирському міжгосподарському комбікормовому заводі за червень 1986 року, порівнявши дані якої з довідкою Сквирського міжгосподарського комбікормового заводу від 19.01.2006 №2 про заробітну плату ОСОБА_1 судом встановлені розбіжності, а саме, приєднана до матеріалів справи позивачем відомість про нарахування заробітної плати за червень 1986 року містить інформацію про інший розмір оплати праці позивача за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ніж та, що вказана у довідці від 19.01.2006 №2.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази свідчать, що відомості, зазначені в довідці Сквирського міжгосподарського комбікормового заводу від 19.01.2006 №2, не підтверджуються первинними документами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відмовляючи у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Сквирського міжгосподарського комбікормового заводу від 19.01.2006 №2 Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діяло на підставі та у межах, передбачених законом.

Зауваження позивача, що вказані у довідці Сквирського міжгосподарського комбікормового заводу від 19.01.2006 №2 складові заробітної плати відповідають діючому на той час законодавству, що регулювало питання оплати праці ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, не свідчить про їх фактичне нарахування та отримання позивачем під час роботи в зоні відчуження. Відповідно, відсутність відомостей про фактичне отримання позивачем таких складових заробітку і не підтвердження їх відповідними первинними документами, не породжує правових підстав для здійснення перерахунку пенсії.»

Між тим, позивач у своїй позовній заяві стверджує, що відповідачем певний період часу нараховувалась та виплачувалась пенсія з урахуванням заробітної плати, зазначеної в довідці від 19 січня 2006 року № 2, а після припинення такої виплати, позивач у вересні 2023 року звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії за вказаною вище довідкою про заробітну плату від 19 січня 2006 року № 2.

Листом від 29 вересня 2023 року № 1000-0202-8/147281 відповідач зазначив, що розмір пенсії позивача з 01 грудня 2022 року становив 15 625,30 грн, з 01 березня 2023 року становить 17 125,30 грн. Також повідомлено, що в матеріалах пенсійної справи міститься довідка від 19 січня 2006 року № 2, видана Сквирським міжгосподапрським комбікормовим заводом про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986 1990 роках, яка не підтверджена первинними документами, тому розрахунок пенсії проводиться з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Вважаючи, що відповідачем протиправно припинено нарахування та виплату пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 19 січня 2006 року № 2, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно пункту 3 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Згідно з частинами першою-другою, п`ятою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон України від 28 лютого 1991 року № 796-XII) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 6 пункту 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений Постановою Кабінет Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 передбачено, що у разі якщо особа пропрацювала у 1986-1990 роках у зоні відчуження менше календарного місяця, пенсія обчислюється за її бажанням із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітку за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробіток за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Коли дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітку за 25,4 робочих дня здійснюється у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності, додається до суми обчисленого заробітку.

Частиною четвертою статті 15 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII визначено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - місцевими Радами народних депутатів на цих територіях.

Зокрема, починаючи з 15 березня 1996 року листом Міністерства соціального захисту населення України від 27 лютого 1996 року № 01-3/244-013-2 запроваджено форму довідки про заробіток, наведену в додатку до даного листа, яку необхідно подавати для призначення пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, відповідно до абзацу 5 частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV), заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У зв`язку з цим, Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846), згідно з пунктом 17 якого (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення особі пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати та її складові за даними, що містяться у розрахунковому листі особи за відповідний період. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Правова позиція аналогічного змісту наведена Верховним Судом України у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 26 жовтня 2018 року у справі № 576/1467/16-а, від 26 листопада 2019 року у справі № 607/3122/17.

Як вже було зазначено судом, Сквирським міжгосподарським комбікормовим заводом видано довідку від 19 січня 2006 року № 2 про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС.

Суд звертає особливу увагу на той факт, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вказана довідка була видана позивачу на виконання рішення суду у будь-якій справі, тобто, рішення Сквирського районного суду Київської області від 10 листопада 2004 року у справі № 2-915/2004 не було підставою для її видачі.

Більш того, суд наголошує, що встановлення факту перебування у відрядженні в зоні відчуження та тривалості робочого дня зазначеним вище рішенням суду не свідчить про нараховану та фактично виплачену заробітну плату в цей період позивачу.

Так, позивач, обгрунтовуючи заявлені позовній вимоги в цій адміністративній справі стверджує, що довідка про заробітну плату не була визнана судом незаконною, або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі, а тому відмова відповідача прийняти її до розгляду є протиправною.

З цього приводу суд зазначає таке.

Згідно частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як було встановлено судом, відмовляючи у задоволенні позовних вимог під час розгляду справи № 376/53/18 суд у своєму рішенні від 19 червня 2018 року зазначив, що

- наявні у матеріалах справи докази свідчать, що відомості, зазначені в довідці Сквирського міжгосподарського комбікормового заводу від 19 січня 2006 року № 2, не підтверджуються первинними документами;

- вказані у довідці складові заробітної плати не свідчать про їх фактичне нарахування та отримання позивачем під час роботи в зоні відчуження.

У зв`язку з чим дійшов висновку, що відсутність відомостей про фактичне отримання позивачем таких складових заробітку і не підтвердження їх відповідними первинними документами, не породжує правових підстав для здійснення перерахунку пенсії.

Варто уваги й те, що позивач, наголошуючи, що відповідачем йому було нараховано та виплачувалась пенсія з урахуванням довідки про заробітну плату від 19 січня 2006 року № 2, а в подальшому з невідомих причин припинено таку виплату, не підтверджує цих обставин належними та допустимими доказами.

Тобто, судом не встановлено, позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області дійсно було враховано складові заробітної плати позивача, зазначені у довідці від 19 січня 2006 року № 2 при обчисленні та виплаті пенсії останньому у певний період часу.

Між тим, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень підтверджено належним та допустимими доказами правомірність відмови у здійсненні обчислення розміру пенсії позивача без врахування складових заробітної плати, зазначених у довідці про заробітну плату від 19 січня 2006 року № 2.

За таких підстав, враховуючи, що рішенням суду від 19 червня 2018 року у справі № 376/53/13 встановлено, що відомості, зазначені в довідці Сквирського міжгосподарського комбікормового заводу від 19 січня 2006 року № 2, не підтверджуються первинними документами, зважаючи на те, що позивачем не доведено, що виплату йому пенсії з урахуванням цієї довідки було саме припинено, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність правових підстав для їх задоволення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неу24переджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

VI. Судові витрати.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено та позивача звільнено від сплати судового збору, підстави для стягнення з відповідача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.