Рішення № 140898853, 21.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/8807/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства освіти та науки України (далі МОН України) про визнання протиправними дій щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) від 24 грудня 2025 року №822704 інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» (далі Закон №2145-VIII); зобов`язання внести зміни про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» вказати «Так, не порушує».

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 отримав довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 24 грудня 2025 року №822704, в якій зазначено, що поточне здобуття освіти у Волинському національному університеті імені Лесі Українки порушує послідовність її здобуття, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, із чим позивач не погоджується.

Як стверджує позивач, 30 вересня 2019 року він був зарахований на заочну форму навчання за рівнем освіти «бакалавр» Львівського торговельно-економічного університету, але на підставі наказу ректора університету був відрахований 05 травня 2020 року за невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу.

Позивач вважає, що для встановлення послідовності здобуття освіти має враховуватися саме факт раніше завершеного ступеня освіти, що підтверджується документом державного зразка, а оскільки він був відрахований у 2020 році з навчального закладу, то це не свідчить про здобуття відповідного рівня освіти. Водночас МОН України листом від 17 червня 2026 року відмовило у внесенні змін до ЄДЕБО для формування відповідної довідки, хоч саме МОН України має такі повноваження та з його ініціативи було розроблено й доопрацьовано програмне забезпечення функціонування ЄДЕБО, згідно з яким формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти у здобувачів освіти, яких було відраховано з навчання та які не отримали документ про освіту. Наслідком застосування такого алгоритму є неправильне формування довідки, що, як вказав позивач, позбавляє його права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.26-33). В обґрунтування цієї позиції вказав, що додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), визначено форму довідки, яка формується за даними ЄДЕБО та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти та формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII. За встановленим у системі алгоритмом повторне зарахування на тому самому рівні національної рамки кваліфікації означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти. Тому у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку.

Відповідач зазначив, що згідно з інформацією в ЄДЕБО ОСОБА_1 з 30 вересня 2019 року був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) та відрахований 05 травня 2020 року, але з 10 серпня 2024 року він повторно зарахований для здобуття того ж освітнього ступеня бакалавра (НРК 6), тобто здобуття вищої освіти здійснюється в непослідовному порядку.

Також відповідач зауважив, що на МОН як на розпорядника ЄДЕБО покладено організаційні та контролюючі функції ведення цієї електронної бази, натомість питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги (а.с.44-45).

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Суд, перевіривши доводи сторін, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що після завершення навчання у Луцькому кооперативному коледжі ОСОБА_1 отримав диплом молодшого спеціаліста від 27 червня 2019 року серії НОМЕР_1 .

З довідки Львівського торговельно-економічного університету від 30 жовтня 2025 року №193 слідує, що ОСОБА_1 був зарахований на заочну форму навчання за освітнім рівнем бакалавра, спеціальність «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» ОПП «Товарознавство та експертиза в митній справі» факультету товарознавства, управління та сфери обслуговування Львівського торговельно-економічного університету (наказ від 30 вересня 2019 року №602/03), а наказом ректора від 05 травня 2020 року №169/03 відрахований з числа студентів за невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу (а.с.11).

Не є спірною та обставина, що з 01 вересня 2024 року ОСОБА_1 є студентом Волинського національного університету імені Лесі Українки; він зарахований на денну форму навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра (спеціальність 017 Фізична культура і спорт); термін навчання з 01 вересня 2024 року по 30 червня 2028 року.

На ім`я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 24 грудня 2025 року №822704; у рядку «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»», зазначено: «Ні, порушує» (а.с.12).

20 травня 2026 року позивач звернувся до МОН України із заявою про внесення змін до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону №2145-VIII, а саме у відповідному розділі вказати «Так, не порушує» (а.с.13-14).

Листом від 17 червня 2026 року №3/4713-26 відповідач повідомив, що підстави для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування довідки відсутні, адже згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Львівського торговельно-економічного університету та був відрахований з цього закладу освіти 05 травня 2020 року; з 10 серпня 2024 року (дата початку навчання 01 вересня 2024 року) був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Волинського національного університету імені Лесі Українки (а.с.15-16).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює та визначає Закон №2145-VIII (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону №2145-VIII).

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій (пункт 23 частини першої статті 1).

Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, оскільки у сформованій в ЄДЕБО довідці від 24 грудня 2025 року №822704 вказано, що поточне здобуття освіти порушує таку послідовність (а.с.12).

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон №1556-VII).

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Частинами першою, другою статті 7 Закону №1556-VII передбачено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації. Тобто, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

За обставин цієї справи ОСОБА_1 має лише диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_1 від 27 червня 2019 року та він не проходив відповідну атестацію та не здобув ступеня бакалавра (не отримував диплом як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу), а був відрахований з числа студентів Львівського торговельно-економічного університету 05 лютого 2020 року.

Отже, вступ позивача на денне навчання до Волинського національного університету імені Лесі Українки для здобуття освітнього ступеня бакалавра не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII.

Тому суд відхиляє доводи відповідача про те, що повторне зарахування позивача означатиме те, що він знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, оскільки, як уже зазначено судом вище, факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту.

Необхідно також зауважити, що пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII) встановлено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Граматична конструкція цієї норми статті 23 Закону №3543-XII викладена як така, що вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти: відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий. Тобто, закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тому враховується тільки та освіта, яка була дійсно здобута.

Ключовим є розуміння того, що термін «здобутий» означає «вже завершений» на противагу «здобував», що вказує на процес, який тривав. Незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Законодавство України про освіту, зокрема Закон №2145-VIIІ та Закон №1556-VII, чітко визначає, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа. Тобто законодавець однозначно використовує термін «здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти.

Відповідач же прирівнює відрахування до здобутого рівня освіти, що видно з листа МОН України від 03 червня 2024 року №1/9758-24 (а.с.40-41), яким викладено особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти.

Водночас правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Формування та видача позивачу довідки від 24 грудня 2025 року №822704, в якій зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовність її здобуття, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, порушило право позивач як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630 (далі - Положення №630), визначено, що МОН України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, та є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Згідно з підпунктом 78 пункту 4 Положення №630 МОН України забезпечує ведення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до його компетенції.

Статтею 74 Закону №2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Згідно з Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2025 року №872 (далі - Положення про ЄДЕБО), власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО (пункт 4).

У пункті 24 Положення про ЄДЕБО вказано, що МОН вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування Єдиної електронної бази; використовує інформацію, що міститься в Єдиній електронній базі, зокрема персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством у сфері державного регулювання та освіти; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення Єдиної електронної бази (підпункти 1, 3, 6).

Відповідно до пункту 32 Положення про ЄДЕБО суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, що провадять освітню діяльність у сферах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти, незалежно від форми власності та сфери управління: 1) вносять до Єдиної електронної бази з накладенням у випадках, визначених МОН, кваліфікованого електронного підпису відповідального працівника, а також підтримують в повному, актуальному і достовірному стані інформацію, визначену у пунктах 14-17 цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми здобуття освіти особа подавала заяви в електронній формі), інформації, що згідно з цим Положенням передається до Єдиної електронної бази з інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування); 2) здійснюють в Єдиній електронній базі інші дії у порядку та обсягах, визначених МОН.

Отже, формування довідки про здобувача освіти (додаток 9 до Порядку №560) відбувається автоматизовано згідно із закладеними у ЄДЕБО алгоритмами та є результатом виконання Міносвіти закріплених за ним у законі повноважень як розпорядника ЄДЕБО та володільця наявної у ній інформації.

Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі №200/5372/24.

Суд повторює, що процес здобуття освіти позивачем є послідовним у розумінні частини другої статті 10 Закону №2145-VIII, проте МОН України в порушення чинного законодавства України не забезпечило неналежного функціонування системи ЄДЕБО.

На думку суду, одностороння зміна підходу до тлумачення норм закону МОН України є порушенням принципу правової визначеності, оскільки створює нестабільність і непередбачуваність правового регулювання. Будь-які зміни в процедурних питаннях, особливо в контексті мобілізаційних вимог, повинні базуватися на законодавчих актах, а не на адміністративних рішеннях, які можуть суперечити закону і призводити до негативних наслідків для студентів.

За обставин цієї справи суд дійшов висновку про те, що дії МОН України, за яких в ЄДЕБО відображений висновок про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, є протиправними.

Враховуючи встановлені у справі обставини, зміст та обсяг правовідносин між сторонами, їх правове регулювання, з огляду на визначені частиною другою статті 245 КАС України повноваження суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій відповідача, внаслідок яких в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 24 грудня 2025 року №822704 стосовно ОСОБА_1 сформовано висновок про порушення поточним здобуттям освіти послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, та зобов`язання МОН України внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО, щодо непорушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, а саме в полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» вказати «Так, не порушує».

Частиною першою статті 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн, що підтверджується чеком від 03 липня 2026 року №2226111718, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.8, 21).

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 38621185) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, внаслідок яких в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 24 грудня 2025 року №822704 стосовно ОСОБА_1 сформовано висновок про порушення поточним здобуттям освіти послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо непорушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме в полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» вказати «Так, не порушує».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк