Ухвала суду № 140898594, 21.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30113/26

Провадження № 2-с/127/267/26

УХВАЛА

21 жовтня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 25 вересня 2026 року в справі №127/30113/26,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2026 року Вінницьким міським судом Вінницької області в справі №127/30113/26 виданий судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з вересня 2025 року по травень 2026 року в загальному розмірі 13694,97 грн, з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, а також судовий збір в розмірі 332,80 грн в рівних частках з кожного боржника.

19 жовтня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування вказаного судового наказу, вказуючи на те, що заявлена до стягнення заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, яка нарахована за період з вересня 2025 року по травень 2026 року включно, є необґрунтованою та безпідставною. Зазначає, що вказані послуги за місцем проживання боржників фактично не надаються та заперечує їх споживання. З даного приводу у боржників існує давній спір, що підтверджується ухвалами суду по справах №127/25666/13-ц, №127/27629/22, №127/33452/24, а також перебуває на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області справа №127/27631/26. Стверджує, що до заяви про видачу судового наказу стягувачем не надано належних письмових доказів в підтвердження надання цих послуг, а наявні розрахункові документи на підтвердження розміру заборгованості не відповідають чинному законодавству та викликають сумнівними в правильності здійснених нарахувань.

Отже, заявником оспорюється правомірність нарахування та стягнення з неї заборгованості за відсутності фактичного надання і споживання комунальних послуг з централізованого теплопостачання, відтак на її думку не убачається безспірності стягнення та самого права вимоги стягувача по виниклій заборгованості, а тому просить скасувати виданий судовий наказ.

Вивчивши матеріали зазначеної вище справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Як слідує з матеріалів справи 08 жовтня 2026 року заявник отримала судовий наказ №127/30113/26 від 25 вересня 2026 року поштовим засобом зв`язку, про що свідчить інформація з роздруківки он-лайн сервісу АТ «Укрпошта» щодо відстеження руху рекомендованого поштового відправлення за трекінгом «R067297277542», а 19 жовтня 2026 року звернулась із заявою про скасування судового наказу, тобто з додержанням вимог статті 170 ЦПК України.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Як зазначалося, заявник оспорює правомірність підстав нарахування та стягнення з неї заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання з огляду на фактичне не споживання боржниками такої комунальної послуги та відсутності доказів щодо цього, а отже в даних правовідносинах існує спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави для скасування судового наказу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити повністю.

Скасувати судовий наказ, виданий 25 вересня 2026 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі № 127/30113/26 за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про стягнення в порядку наказного провадження солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за спожиті послуги по АДРЕСА_1 за період вересень 2025 травень 2026 в розмірі 12978 грн 99 коп., 588 грн 01 коп. - інфляційних, 127 грн 97 коп. - 3% річних, а також по 166,40 грн судового збору з кожного.

Роз`яснити Комунальному підприємству Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» його право на звернення до суду з тією самою вимогою в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: