Рішення № 140896547, 22.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

Справа №338/1588/26

Провадження №2/338/1335/26

22 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.

секретаря судового засідання Мороз Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

02 вересня 2026 року представник позивача ТОВ "Споживчий центр" Новіков І.А. звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки заборгованості за договором №08.12.2025-100000481 від 08 грудня 2025 року в сумі 29 880 грн та судових витрат.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовуно тим, що між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №08.12.2025-100000481, відповідно до умов договору відповідачці надано кредит у розмірі 9 000 грн, строк, на який надається кредит, 217 днів, дата повернення кредиту 12 липня 2026 року, пролонгація строку кредитування за договором не передбачена, процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 810 грн. Комісія нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно з графіком платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 810 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів. Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Кредитодавець надав ОСОБА_1 кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.

Спосіб надання відповідачці коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-28XX-XXXX-6140.

Отже, ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість в сумі 29 880 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 000 грн, за процентами за користування кредитом в розмірі 13 950 грн, комісії за надання кредиту - 810 грн, додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості -

1 620 грн та процентів, нарахованих за ст. 625 ЦК України - 4 500 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ "Споживчий центр".

Стислий виклад позиції учасників справи, відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 04 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ "Споживчий центр" Новіков І.А. в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, а також в електронний кабінет "Електронного суду", які були доставлені до її електронного кабінету 08 вересня 2026 року та 01 жовтня 2026 року та шляхом розміщення інформації на офіційному сайті Богородчанського районного суду Івано-Франківської області про розгляд справи.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.

22 жовтня 2026 року постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2

ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.

Судом встановлено, що 08 грудня 2025 року о 17:00 відповідачка ОСОБА_1 погодила пропозицію ТОВ "Споживчий центр" про укладення кредитного договору (оферти), відповідно до пункту 1.1 якої дана пропозиція про укладення кредитного договору (кредитна лінія) (оферта) є пропозицією ТОВ "Споживчий центр" (в подальшому кредитодавець) укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 Цивільного кодексу України (вкладка прикріплені файли-КП-Д3).

Відповідно до пункту 3.1. за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Згідно з пунктом 3.3. кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти), графік платежів встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту: кредитна лінія.

Пунктом 4.1. визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-28XX-XXXX-6140.

Відповідно до заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №08.12.2025-100000481 (кредитної лінії) від 08 грудня 2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 08 грудня 2025 року; сума кредиту: 9 000 грн, строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 12 липня 2026 року; продовження строку, на який надається кредит, не передбачене.

Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 810 грн. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 810 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Вказані вище умови (пропозиція про укладення кредитного договору, заявка кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції) підписані одноразовим ідентифікатором Е991 (вкладка прикріплені файли-КП-Д3).

Відповідно до інформаційного повідомлення, відповідачка ОСОБА_1 вказала контактні дані, а саме номери телефонів, інформацію про місце роботи, а також персональні дані третіх осіб (вкладка прикріплені файли-КП-Д3).

Дане інформаційне повідомлення підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором Е991, який був відправлений на її фінансовий номер - 0977344726 (вкладка прикріплені файли-КП-Д3).

04 січня 2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та ТОВ "Універсальні платіжні рішення" укладено договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2, відповідно до якого платіжна установа приймає на себе зобов`язання надавати торговцю послуги з переказу коштів без відкриття рахунку (вкладка прикріплені файли-КП-Д3).

Згідно з повідомленням ТОВ "Універсальні платіжні рішення" № 1-1804 від 18 квітня 2026 року ОСОБА_1 08 грудня 2025 року о 17 год 01 хв перераховано кошти в розмірі 9 000 грн, шляхом зарахування коштів на її банківську картку № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 .uа- 943014638, призначення платежу: видача за договором кредиту № 08.12.2025-100000481 (вкладка прикріплені файли-КП-Д3).

Скріншотом з сайту Національного банку України підтверджується, що позивач є абонентом Системи BankID Національного банку та проведено ідентифікацію позичальниці ОСОБА_1 шляхом використання системи BankID Національного банку (вкладка прикріплені файли-КП-Д3).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого ТОВ "Споживчий центр", заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №08.12.2025-100000481 від 08 грудня 2025 року становить 29 880 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9 000 грн, заборгованість за процентами - 13 950 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 810 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 1 620 грн та заборгованість за процентами, нарахованими за ст. 625 ЦК України - 4 500 грн.

Розрахунок заборгованості проведений в межах строку кредитування з 08 грудня 2025 року по 12 липня 2026 року (вкладка прикріплені файли-КП-Д3).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що 08 грудня 2025 року між позивачем ТОВ "Споживчий центр" та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №08.12.2025-100000481 в електронному вигляді, який підписаний одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е991, та відповідачка отримала кредит у розмірі 9 000 грн.

Отримання кредитних коштів в сумі 9 000 грн підтверджується копією повідомлення від ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-1804 від 18 квітня 2026 року, доданою до матеріалів справи представником позивача, де зазначено, що 08 грудня 2025 року о 17 год 01 хв ОСОБА_1 перераховано кошти в розмірі 9 000 грн, шляхом зарахування коштів на її банківську картку № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 .uа- 943014638, призначення платежу: видача за договором кредиту №08.12.2025-100000481 (вкладка прикріплені файли-КП-Д3).

Таким чином, ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надало ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором №08.12.2025-100000481 від 08 грудня 2025 року.

Оцінюючи доводи позивача щодо укладення кредитного договору в електронній формі, суд враховує усталену практику Верховного Суду, відповідно до якої кредитний договір, укладений через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, оскільки без проходження позичальником ідентифікації, введення ним особистих даних та отримання одноразового ідентифікатора на вказаний ним номер телефону такий договір не міг бути укладений (постанови Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження № 61-6066св23), від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 (провадження № 61-4022св24)).

У цій справі позичальниця пройшла електронну ідентифікацію через Систему BankID Національного банку України; отримані таким чином її ідентифікаційні дані (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, адреса реєстрації) збігаються з даними позичальника, зазначеними в заявці до кредитного договору, а номер телефону, отриманий через BankID (380977344726), збігається з фінансовим номером, на який надсилався одноразовий ідентифікатор Е991.

Кредитні кошти в сумі 9 000 грн зараховано на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначено в п. 4.1 договору та в заявці до нього як реквізити належного позичальниці електронного платіжного засобу. Відповідачка факту укладення договору та отримання кредитних коштів не спростувала, доказів того, що договір укладено іншою особою або що кошти нею не отримано, суду не надала.

Оцінивши подані докази в їх сукупності за правилами ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивач довів факт укладення з відповідачкою кредитного договору №08.12.2025-100000481 від 08 грудня 2025 року та виконання ним обов`язку з надання кредиту в сумі 9 000 грн, тоді як відповідачка не довела повернення кредиту у встановлений договором строк до 12 липня 2026 року, що відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 612, 1048, 1049, 1054 ЦК України є підставою для стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту.

З наданого позивачем розрахунку встановлено, що сума заборгованості за кредитним договором №08.12.2025-100000481 від 08 грудня 2025 року склала 29 880 грн, з яких 9 000 грн заборгованість за основним боргом, заборгованість за нарахованими процентами 13 950 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 810 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 1 620 грн та заборгованість за процентами, нарахованими за ст. 625 ЦК України - 4 500 грн.

Таким чином, судом встановлено, що на підставі кредитного договору №08.12.2025-100000481 від 08 грудня 2025 року в електронному вигляді відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 9 000 грн, тому сума основного боргу (тіла кредиту) підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 в розмірі 9 000 грн.

Щодо заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

З урахуванням процентної ставки "Стандарт" у розмірі 1% за день розмір нарахованих процентів за користування кредитом за період з 08 грудня 2025 року по 10 березня 2026 року (93 дні) становить 8 370 грн (9 000 грн х 1% х 93 дні), а з урахуванням процентної ставки "Економ" у розмірі 0,5% за день розмір нарахованих процентів за користування кредитом за період з 11 березня 2026 року по 12 липня 2026 року (124 дні) становить 5 580 грн (9 000 грн х 0,5% х 124 дні).

Нарахування процентів за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору, тому відсотки за користування кредитом в розмірі 13 950 грн (8 370 грн +

5 580 грн) слід стягнути з відповідачки на користь позивача у справі.

При цьому проценти за користування кредитом нараховано позивачем лише в межах погодженого сторонами строку кредитування - з 08 грудня 2025 року по 12 липня 2026 року, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, граничного розміру денної процентної ставки не перевищено.

У частині вимоги про стягнення комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 810 грн та додаткової комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредиту в розмірі 1 620 грн, суд зазначає таке.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" № 1734-VIII загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Пунктом 8 заявки до кредитного договору №08.12.2025-100000481 від 08 грудня 2025 року передбачено, що комісія, пов`язана з наданням кредиту ("Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання кредиту) - 9% від суми кредиту та дорівнює 810 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно з графіком платежів.

Пунктом 9 заявки до кредитного договору №08.12.2025-100000481 від 08 грудня 2025 року зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості ("Комісія за обслуговування", "Комісія") 810 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/ рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Таким чином, Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) виснував - якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

До схожих висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22 (провадження № 61-15120св23).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (провадження №14-53цс21) зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність"), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування". Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 (провадження № 61-18751св21), в якій фізична особа оспорювала кредитний договір, акцентував увагу на тому, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, тому така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості за кредитом не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості за кредитом, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав і обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит у цьому випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15-ц (провадження № 61-13299св22).

Умовами кредитного договору передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 9% від суми кредиту, що становить 810 грн (п. 8 заявки до кредитного договору), а п. 9 заявки визначено розмір комісії за обслуговування кредиту в сумі по 810 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, та зазначено, що комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Однак зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачці та за які кредитодавцем встановлено комісію за надання кредиту, а перелік послуг, за які встановлено комісію за обслуговування, має загальний характер. Позивачем не надано суду жодних доказів надання відповідачці зазначених вище чи будь-яких інших супутніх послуг.

Тобто кредитодавцем фактично встановлено плату позичальника за надання кредиту, а також за обслуговування кредитного договору.

Суд також звертає увагу, що в п. 11 заявки до кредитного договору, у відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) та в паспорті споживчого кредиту кредитодавець прямо зазначив, що він не надає додаткових та/або супутніх послуг. Перелік, наведений у п. 9 заявки (інформаційна підтримка, консультації, відновлення пароля для входу в особистий кабінет, інформування про дати платежів, «інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті»), має загальний характер і охоплює дії, які кредитодавець вчиняє на виконання власних обов`язків за договором (зокрема, п. 5.1 пропозиції про укладення кредитного договору зобов`язує кредитодавця забезпечити позичальника усними консультаціями з питань отримання кредиту та виконання договору) або в інтересах обслуговування власного кредитного портфеля, а також інформування, яке споживач має право отримувати безоплатно відповідно до ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування". Доказів надання відповідачці будь-яких конкретних послуг, за які встановлено комісію, позивач суду не надав.

Доводи позивача про те, що комісія за надання кредиту пов`язана з перерахуванням коштів на рахунок позичальника з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу, суд відхиляє, оскільки економічною сутністю цієї комісії в п. 8 заявки визначено саме «плату за надання Кредиту», а перерахування кредитних коштів позичальнику є способом виконання кредитодавцем його основного обов`язку за ч. 1 ст. 1054 ЦК України, виконання якого не може обумовлюватися зустрічною оплатою з боку позичальника. Витрати кредитодавця на розрахунки з платіжною установою за договором від 04 січня 2024 року № ФК-П-2024/01-2 є його власними витратами, а не послугою, замовленою позичальником.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 (справа № 1-12/2013) зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17, у якій умову кредитного договору про плату за управління кредитом визнано оспорюваною, а не нікчемною, суд не бере до уваги, оскільки в зазначеній справі кредитний договір укладено у 2005 році, тобто до набрання чинності Законом України "Про споживче кредитування". Натомість спірний договір укладено 08 грудня 2025 року, тож до нього застосовується ч. 5 ст. 12 цього Закону, відповідно до якої умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. До того ж і в справі № 363/1834/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що кредитодавець неповноважний стягувати з позичальника плату за дії, які він вчиняє на власну користь.

Висновки про нікчемність умов кредитного договору щодо комісії за обслуговування кредиту в разі, якщо кредитодавець не зазначив у договорі та не довів переліку послуг, які надаються за таку комісію, та їх погодження зі споживачем, послідовно підтримуються Верховним Судом і в його актуальній практиці, зокрема в постановах від 29 листопада 2023 року у справі № 181/384/21 (провадження № 61-4973св22) та від 10 червня 2026 року у справі № 579/1552/23 (провадження № 61-17015св24).

Оскільки нікчемний правочин (його окрема частина) є недійсним через невідповідність вимогам закону і визнання його недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України), суд, розглядаючи позовну вимогу, що ґрунтується на нікчемній умові договору, має з`ясувати наявність підстав нікчемності та зазначити про це в мотивувальній частині рішення без пред`явлення відповідачем окремої вимоги про визнання такої умови недійсною (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18)).

Таким чином, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання кредиту та комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Підсумовуючи все вищевикладене, керуючись правовими висновками Верховного Суду, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідачки комісії за надання кредиту в розмірі 810 грн та комісії за обслуговування кредиту в сумі 1 620 грн, у зв`язку з недоведенням погодження сторонами договору певного переліку послуг та факту надання їх позичальнику, понад ті, що надаються на безоплатній основі згідно із Законом.

Щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами за ст. 625 ЦК України в сумі 4 500 грн, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан. Надалі строк його дії неодноразово продовжувався, і воєнний стан діяв як на час укладення спірного кредитного договору, так і на час прострочення відповідачкою виконання зобов`язання та розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з наданим позивачем розрахунком проценти на підставі ст. 625 ЦК України нараховано за період з 09 січня 2026 року по 11 лютого 2026 року, тобто за прострочення, яке мало місце в період дії воєнного стану.

Оскільки відповідачка прострочила виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, проценти, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, в сумі 4 500 грн не можуть бути стягнуті, і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи позивача про те, що після виключення пункту 6-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX кредитодавець має право нараховувати проценти річних за ст. 625 ЦК України за договорами, укладеними після набрання чинності цими змінами, оскільки Закон України "Про споживче кредитування" як спеціальний має перевагу над ЦК України, суд відхиляє.

Пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України є чинним, не містить обмежень щодо дати укладення кредитного договору (договору позики) та поширюється на будь-яке прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, допущене в період дії воєнного стану. Закон України "Про споживче кредитування" не містить норми, яка б надавала кредитодавцю право стягувати проценти річних за ст. 625 ЦК України в період дії воєнного стану, тож колізії між спеціальною та загальною нормами в цьому випадку немає, а виключення відповідного положення зі спеціального закону не скасовує дії п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Верховний Суд у постановах від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) та від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) застосував пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до правовідносин за кредитними договорами та виходив з того, що за прострочення виконання грошового зобов`язання, допущене починаючи з 24 лютого 2022 року, позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України.

Таким чином, з урахуванням вимог застосованих судом норм закону, умов укладеного кредитного договору, зважаючи на порушення відповідачкою взятих на себе зобов`язань, суд приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Споживчий центр" слід стягнути заборгованість за кредитним договором №08.12.2025-100000481 від 08 грудня 2025 року в сумі 22 950 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту становить 9 000 грн та сума заборгованості за відсотками становить 13 950 грн.

При цьому слід зазначити, що відповідачка ОСОБА_1 розмір кредитної заборгованості не спростувала, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №08.12.2025-100000481 від 08 грудня 2025 року на загальну суму 22 950 грн, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 9 000 грн та сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 13 950 грн.

Розподіл судових витрат.

Крім того, у ст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі

2 662 грн 40 коп.

Ціна позову позивачем визначена 29 880 грн.

Оскільки судом позов задоволено частково на суму 22 950 грн, що становить 76,81% заявлених вимог (22950х100/29880), то з відповідачки на користь позивача відповідно до

ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог слід стягнути судовий збір у розмірі 2 044 грн 99 коп. (2662,40х 76,81/100) та 97 грн 84 коп. (127,38х76,81/100) витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачці копії позовної заяви з додатками.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, попередній (орієнтовний) розрахунок яких наведено в позовній заяві (орієнтовно 6 000 грн), суд зазначає, що представник позивача заявив про подання доказів їх понесення протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Тому відповідно до ч. 8 ст. 141, ч. 1 ст. 246 ЦПК України це питання може бути вирішене після надходження таких доказів шляхом ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 270 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №08.12.2025-100000481 від 08 грудня 2025 року на загальну суму 22 950 (двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 000 грн, заборгованість за процентами в сумі 13 950 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 044 (дві тисячі сорок чотири) грн 99 коп. та 97 (дев`яносто сім) грн 84 коп. витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачці копії позовної заяви.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", адреса реєстрації: 01032, вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Суддя Л.Я. Рибка