Ухвала суду № 140895853, 23.10.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 178/218/16-ц

№ 6/207/152/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд м.Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко К.К.,

представника стягувача Кізима О.В.

представника боржника Терещук М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву стягувача Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі № 178/218//16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору кредиту та договору іпотеки такими, що втратили чинність, -

ВСТАНОВИВ:

Стягувач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із заявою, в якій просить поновити АТ КБ «ПриватБанк» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 178/218/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору кредиту та договору іпотеки такими, що втратили чинність.

Заява мотивована тим, що постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 року у справі № 178/218/16-ц солідарно з боржників стягнуто заборгованість у розмірі 3830,00 доларів США. 27.04.2018 року судом видано виконавчі листи. Станом на дату набрання рішенням чинності (2018 р.), за АТ КБ «ПриватБанк» вже було зареєстровано право власності на предмет іпотеки (запис № 17964173 від 08.12.2016). Керуючись принципами добросовісності та положеннями ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», Банк вважав кредитні вимоги повністю задоволеними внаслідок переходу права власності на майно. Саме тому Стягувач свідомо не ініціював відкриття виконавчого провадження, аби уникнути подвійного стягнення (і майна, і коштів) з Боржників, що свідчить про поважність невчинення виконавчих дій у період 2018-2021 рр. Лише після того, як Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.08.2021 р. реєстрацію права власності за Банком було скасовано, у Стягувача виникла об`єктивна потреба у реалізації права на грошове стягнення за виконавчими листами. Таким чином, до серпня 2021 року у Банку була відсутня правова мета для відкриття виконавчого провадження. Процесуальна тривалість спорів щодо обтяжень майна у 2024 році. Поважність причин також підтверджується тим, що навіть після закінчення основних спорів, питання забезпечення позову залишається активним у судовому порядку. Ухвалою Баглійського районного суду від 12.12.2024 р. було скасовано арешт майна боржника. Весь цей час (включно по грудень 2024 року) правовий статус майна та обтяжень був предметом судового розгляду, що створювало об`єктивні перешкоди для стабільного процесу стягнення. Протягом 2020-2026 рр. на перебіг строків вплинули загальнодержавний карантин та введення воєнного стану (з 24.02.2022), що згідно з чинним законодавством та практикою Верховного Суду є суттєвими чинниками для поновлення процесуальних строків. Зазначив також, що боржник жодного належного та допустимого доказу на підтвердження цієї тези (платіжних документів, квитанцій, довідки банку про закриття рахунку) суду надано не було. Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 року у справі № 178/218/16-ц солідарно з Боржників стягнуто заборгованість у розмірі 3 830,67 доларів США і ця заборгованість продовжує існувати.

Представник боржників надав заперечення на заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа, в яких просив відмовити в задоволенні заяви стягувача, посилаючись на те, що стягувач не навів дійсно поважних причин для пропуску строків, а саме того, що у нього була відсутня реальна причина подати виконавчі листи до виконання. При цьому звернув увагу на те, що як від початку карантину, так і з 2022 року стягувач неодноразово подавав виконавчі листи для виконання відносно інших боржників, що підтверджується даними реєстру виконавчих проваджень. Також представник боржника зауважив, що станом на 17.01.2020р. існувало судове рішення, яке набрало законної сили, яким було скасовано державну реєстрацію прав власності стягувача на предмет іпотеки і той же час в розпорядженні стягувача були виконавчі листи про стягнення боргу з боржника, які були отримані стягувачем 27.04.2018р. Крім того, послався на довідку АТ КБ «Приватбанк», згідно якої у боржника відсутня заборгованість перед стягувачем.

В судовому засіданні представник стягувача підтримав заяву та просив її задовольнити. Додатково пояснив, що довідка про відсутність заборгованості, видана відповідачу у 2020 році, відображала фактичний стан обліку на той момент, однак наразі є неактуальною у зв`язку з фактичним скасуванням права власності та подальшим відновленням заборгованості боржника в обліку Банку.

Представник боржника просив відмовити в задоволенні заяви з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між сторонами було укладено кредитний договір № DZF0GK02242122 від 17.09.2007р., виконання зобов`язань за яким було забезпечено іпотекою квартири загальною площею 66,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 року у справі № 178/218/16-ц солідарно з боржників на користь стягувача стягнуто заборгованість кредитним договором № DZF0GK02242122 від 17.09.2007р. у розмірі 3 830,67 доларів США.

На виконання вказаної постанови 27.04.2018р. видано відповідні виконавчі листи, які отримані представником стягувача 27.04.2018р. (арк.с.82, т.3).

Крім того, 05.05.2017 р. стягувачем було здійснено реєстрацію права власності на предмет іпотеки в порядку позасудового врегулювання на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Заборгованість була погашена шляхом зарахування вартості майна.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.12.2019 року (справа №207/2073/17) скасовано рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за АТ КБ «ПриватБанк».

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.08.2021 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2019 року в частині зустрічних позовних вимог боржника до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. У задоволенні зустрічних позовних вимог боржника до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Постановою Верховного суду від 08.05.2023 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення.

Ухвалою Баглійського районного суду від 12.12.2024р. по справі №178/218/16-ц скасовано заходи забезпечення позову у цивільній справі №178/218/16-ц за позовом Публічного кціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору кредиту та договору іпотеки такими, що втратили чинність, вжиті ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.12.2016 року по цивільній справі №178/218/16-ц. Скасовано арешт на нерухоме майно: домоволодіння АДРЕСА_2 . Скасовано заборону для усіх суб`єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об`єкта нерухомості в тому числі укладати договори іпотеки, переоформлення права власності, оренди, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами щодо домоволодіння АДРЕСА_2 , реєстраційний номер заяви №20492975.

Стягувач, мотивуючи поважність причини пропуску строків пред`явлення виконавчих листів до виконання посилається на те, що судове рішення про стягнення з боржників заборгованості за кредитним договором № DZF0GK02242122 від 17.09.2007р. у розмірі 3 830,67 доларів США не виконано; між сторонами до 2024 року тривали судові спори з приводу вказаної виконання зобов`язань за вказаним договором, забезпечених іпотекою; з 2021 року мав мали місце карантинні обмеження, а з лютого 2022 року введено воєнний стан, що ускладнило дотримання строків подання виконавчих листів до виконання.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129-1 Конституції України проголошує, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, між ними з 2016 року виникли спори з приводу виконання зобов`язань за кредитним договором № DZF0GK02242122 від 17.09.2007р., який полягав у не виконанні боржниками грошового зобов`язання з повернення кредиту, яке було забезпечено іпотекою. Дані спори вирішувалися в судовому порядку та тривали з червня 2016 року до 22.03.2018р. в частині стягнення боргу за кредитним договором постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області, на виконання якої видано виконавчі листі щодо яких просить поновити строк стягувач), а спір щодо права власності на предмет іпотеки, якою було забезпечено кредитне зобов`язання, тривав з серпня 2017 року до 08.05.2023 року, коли постановою Верховного суду від 08.05.2023 року по справі №207/2073/17 касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення.

Боржник - ОСОБА_1 , звертаючись у серпні 2024 року до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою по цивільній справі №178/218/16-ц, також визнавав, що на момент звернення із заявою спір між ним та стягувачем вирішено, а тому просив скасувати заходи забезпечення позову.

У відповідності до положень ст.12 Закону України «Про виконавче провадження (в редакції станом на момент видачі спірного виконавчого документа), отриманий стягувачем 27.04.2018р. виконавчий лист міг бути пред`явлений до виконання протягом трьох років, тобто до 27.04.2021р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Станом на час звернення із заявою, в Україні діяв воєнний стан, який було неодноразово продовжено.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року - «визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану».

Тобто, законодавець передбачив переривання строків до скасування воєнного стану. Проте, згідно статті 58 Конституції України «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі» відповідно, стягувач не мав змоги пред`явити виконавчий документ №2/214/109/15 до виконання на підставі вище зазначеного закону.

Таким чином, заявник був позбавлений прав, гарантованих йому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, стосовно повного та належного виконання рішення, які об`єктивно не залежали від його волі.

Також суд враховує, що між сторонами довгий час тривали судові спори, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, що створювало певну невизначеність стягувачеві, як кредитодавцю та іпотекодержателю щодо того, яким чином захистити свої права.

Сукупність наведених обставин дають суду підстави вважати, що заявником обгрунтовано поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вирішуючи дане питання, суд відхиляє заперечення представника боржника щодо відсутності заборгованості, оскільки належних та допустимих доказів її погашення ним надано не було. Щодо довідки стягувача про відсутність боргу, представник стягувача надав вичерпні пояснення щодо причин її видачі, а саме, що на той момент стягувач вважав свої вимоги задоволеними за рахунок предмета іпотеки, однак в подальшому судом було скасовано державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, а тому борг продовжив обліковуватися відповідним чином.

Щодо пред`явлення стягувачем інших виконавчих документів до інших боржників, що, на думку представника боржника, свідчить про наявність реальної можливості у стягувача реалізувати свої права не зважаючи на карантинні обмеження та воєнний стан, суд зауважує, що законодавцем питання переривання/зупинення строків врегульовано відповідним чином, отже стягувач діяв в межах закону та на власний розсуд.

Поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не порушить принципу res judicata (остаточне рішення), а пропуск строку на пред`явлення на виконання виконавчого документа не є співмірним з таким наслідком, як позбавлення особи (юридичної особи) конституційного права на виконання рішення суду.

З таких обставин, заява стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 178/218/16-ц підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 433 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву стягувача - АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 178/218/16-ц від 27.04.2018р. задовольнити.

Поновити строк для пред`явлення виконавчих листів у справі № 178/218/16-ц від 27.04.2018р. за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору кредиту та договору іпотеки такими, що втратили чинність.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 23.10.2026р.

Суддя Притуляк С.А.