Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1713/26-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григораша В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Рижак О.В.,
представника позивача Калниша В.Г.,
представника відповідача Фуркала С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та нечинним в цілому рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.02.2026 № 69/3 "Про затвердження Положення про порядок користування окремими елементами благоустрою суб`єктами господарювання, які здійснюють розміщення літніх торгових майданчиків, тимчасових споруд та пересувних тимчасових споруд на території Чернівецької міської територіальної громади" (далі - рішення № 69/3, Положення).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом тривалого часу здійснює торгівлю через мережу тимчасових споруд (далі - ТС), розміщених на підставі договорів на право тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності м. Чернівці та паспортів прив`язки ТС, строк дії яких закінчився 30.06.2025. Заява позивача від 19.06.2025 про продовження строку дії договорів і паспортів прив`язки по суті вирішена не була, а після затвердження Положення Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (далі - Департамент) листом від 11.03.2026 повідомив про відсутність правових підстав для продовження договорів.
Позивач вважає, що підпункти 3.1.4, 3.1.5, 3.2.1 та 3.4.1 Положення ставлять оформлення паспорта прив`язки ТС у залежність від перемоги в електронному аукціоні та укладення договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, що суперечить пунктам 2.1-2.3, 2.13-2.15 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок № 244), частині четвертій статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", яка передбачає альтернативні способи утримання прилеглої до ТС території, та Типовому договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, затвердженому наказом Мінрегіону від 12.11.2013 № 537, а також фактично запроваджує оплатність паспорта прив`язки. Підпункт 3.5.3 Положення, яким дію правовідносин, що виникли до його прийняття, обмежено 01.01.2027, на думку позивача, надає акту зворотну дію в часі всупереч статті 58 Конституції України. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не розмежував вимоги до осіб, які претендують на нові місця розміщення ТС, та до осіб, які тривалий час правомірно розміщують ТС і не порушують правил благоустрою.
Щодо процедури прийняття рішення № 69/3 позивач указує, що в аналізі регуляторного впливу сумарні витрати суб`єктів господарювання визначено на рівні 0 грн, не підготовлено тест малого підприємництва (М-Тест), хоча 94 % суб`єктів, на яких поширюється регулювання, є суб`єктами малого підприємництва, та не розглянуто альтернативних способів досягнення цілей регулювання. Позивача не було належним чином повідомлено про підготовку регуляторного акта, проєкт оприлюднено лише на вебсайті без опублікування в друкованих засобах масової інформації, внаслідок чого він був позбавлений можливості подати зауваження. Також позивач вважає, що регуляторний акт не міг бути прийнятий без погодження уповноваженого органу - Державної регуляторної служби України.
Ухвалою суду від 13.04.2026 відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 15.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 12.05.2026 о 10:00 год, а також зобов`язано відповідача надати суду докази опублікування оголошення про оскарження рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, яке є предметом спору у цій справі.
Відповідач надав докази опублікування в газеті "Молодий Буковинець" (№ за 30.04-06.05.2026) оголошення про відкриття провадження у справі № 600/1713/26-а та про призначення підготовчого судового засідання на 12.05.2026 о 10:00 год.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. Зазначив, що строк дії паспортів прив`язки та договорів на тимчасове користування окремими елементами благоустрою позивача закінчився, інших документів дозвільного характеру на розміщення ТС позивач не має, а тому, на думку відповідача, розміщує ТС без належних правових підстав. Визнання Положення нечинним, як стверджує відповідач, цього не змінить, оскільки не поновить дію паспортів прив`язки та договорів позивача. Водночас відповідач визнав, що питання законності розміщення позивачем ТС не входить до предмета цього спору. Положення, на думку відповідача, регулює порядок укладення договору щодо пайової участі лише у випадку, коли власник ТС обрав такий спосіб утримання прилеглої території, не встановлює безальтернативного способу її утримання і не суперечить Порядку № 244. Доказів відмови у видачі паспорта прив`язки з підстав відсутності договору щодо пайової участі позивач не надав. Договір щодо пайової участі (додаток 1 до Положення) не відступає від Типового договору, а лише конкретизує окремі його умови, що узгоджується зі статтею 630 Цивільного кодексу України. Підпункт 3.5.3 Положення до позивача не застосовується, оскільки чинних правовідносин щодо розміщення ТС він не має, а попереднє регулювання визнано таким, що втратило чинність, рішенням Чернівецької міської ради від 28.08.2025 № 2496.
Щодо дотримання процедури відповідач зазначив, що аналіз регуляторного впливу підготовлено та оприлюднено разом із проєктом, строк для подання зауважень дотримано, витрати в аналізі регуляторного впливу розраховуються лише для суб`єктів великого і середнього підприємництва, частка яких становить 6 %, друкованих засобів масової інформації розробник не має, а погодження проєкту з Державною регуляторною службою України для органів місцевого самоврядування законом не передбачено.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що рішення № 69/3 впливає на його господарську діяльність, створює додаткові перешкоди та позбавляє правових підстав для розміщення належних йому ТС.
Ухвалою суду від 07.05.2026 задоволено клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему "ВКЗ" (https://vkz.court.gov.ua/).
У підготовчому засіданні 12.05.2026 оголошено перерву до 02.06.2026, 02.06.2026 підготовче засідання відкладено на 16.06.2026.
Ухвалою суду від 16.06.2026, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2026.
Судові засідання 21.07.2026 та 28.07.2026 відкладено відповідно на 28.07.2026 та 08.09.2026. У судових засіданнях 08.09.2026 та 22.09.2026 оголошено перерви відповідно до 22.09.2026 та 24.09.2026.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти їх задоволення заперечив, з посиланням на обставини, викладені у заявах по суті справи.
У судовому засіданні 24.09.2026, після вступних слів учасників справи, дослідження доказів та судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та з огляду на складність справи повідомив, що вступну та резолютивну частини рішення буде проголошено 02.10.2026 о 10:00 год.
02.10.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд установив такі обставини.
Позивач здійснював розміщення ТС для торгівлі хлібобулочними виробами на підставі договорів на право тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності м. Чернівці від 25.04.2019 № 1-14/19, № 2-14/19, № 3-14/19, № 4-14/19, № 6-14/19, № 7-14/19, № 8-14/19, № 9-14/19, № 13-14/19 та паспортів прив`язки ТС від 31.07.2024 № 6/17, № 7/17, № 8/17, № 9/17, № 10/17, № 12/17, № 13/17, № 14/17, № 15/17 за адресами у м. Чернівці: вул. Алма-Атинська, 6; вул. Авангардна, 17; вул. М. Торезе, 31; вул. Героїв Майдану, 194; вул. Південно-Кільцева; на розі вул. Руська - вул. Херсонська; вул. Білоруська, 32; вул. Галицький шлях; на розі вул. Бережанська - вул. Золочівська. Відповідно до наявних у матеріалах справи додаткових угод до зазначених договорів строк їх дії, як і строк дії паспортів прив`язки ТС, закінчився 30.06.2025.
19.06.2025 позивач звернувся до Департаменту з листом № 71, у якому просив продовжити строк дії договорів шляхом укладення додаткових договорів, а також продовжити строк дії паспортів прив`язки ТС.
Листами від 26.06.2025 № 24/01-08/1-2280/1266 та від 01.08.2025 № 24/01-08/1-2280/1556 Департамент повідомив позивача, що питання подальшого розміщення ТС та укладення додаткових договорів на новий строк буде розглянуто комісійно, про результати буде повідомлено додатково.
Рішенням Чернівецької міської ради від 28.08.2025 № 2496 визнано такими, що втратили чинність, окремі пункти рішень міської ради щодо Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення літніх торгових майданчиків і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Чернівців.
17.12.2025 позивач звернувся до Департаменту та Чернівецького міського голови з листом № 126, у якому зазначив, що з 30.06.2025 договори не продовжено, що створює загрозу припинення роботи його фірмової торговельної мережі, а також що він, з огляду на низьку рентабельність продукції першої необхідності, не має можливості конкурувати на аукціонах із суб`єктами господарювання, які торгують товарами з високою націнкою, у зв`язку з чим просив сприяти продовженню договорів. Відповідь на цей лист надано Департаментом листом від 07.01.2026 № 24/01-08/1-4870/24.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09.12.2025 № 629/33 затверджено План діяльності виконавчого комітету з підготовки проєктів регуляторних актів на 2026 рік, яким на І квартал 2026 року передбачено підготовку проєкту рішення "Про затвердження Положення про розміщення літніх торгових майданчиків, тимчасових споруд та пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Чернівецької міської територіальної громади", розробник - Департамент. Рішенням виконавчого комітету від 27.01.2026 № 48/2 до цього Плану внесено зміни.
19.12.2025 на офіційному вебпорталі Чернівецької міської ради (https://city.cv.ua) у рубриці "Регуляторні акти" оприлюднено повідомлення про оприлюднення проєкту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проєкт рішення про затвердження Положення, проєкт Положення з додатками та аналіз регуляторного впливу. У повідомленні зазначено, що зауваження та пропозиції приймаються протягом місяця з дня опублікування за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 64-А, м. Чернівці, тел. (0372) 52-06-83, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1.
За період з 19.12.2025 до 10.02.2026 зауваження та пропозиції до проєкту регуляторного акта, у тому числі від позивача, до відповідача не надходили, що не заперечувалось сторонами.
10.02.2026 відповідач прийняв рішення № 69/3, яким затвердив Положення про порядок користування окремими елементами благоустрою суб`єктами господарювання, які здійснюють розміщення літніх торгових майданчиків, тимчасових споруд та пересувних тимчасових споруд на території Чернівецької міської територіальної громади. Рішення № 69/3 з додатками оприлюднено на офіційному вебпорталі Чернівецької міської ради 17.03.2026.
Листом від 11.03.2026 № 24/01-08/1-4893/424 Департамент повідомив позивача, що рішенням Чернівецької міської ради від 28.08.2025 № 2496 Положення, на підставі якого було укладено договори, визнано таким, що втратило чинність; що відповідно до нового регулювання власник ТС зобов`язаний взяти пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою на умовах договору до отримання паспорта прив`язки ТС, а стороною такого договору є переможець електронного аукціону; а тому правових підстав для продовження строку дії договорів немає.
Вважаючи рішення № 69/3 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Положення визначає порядок та умови користування окремими елементами благоустрою суб`єктами господарювання, які здійснюють розміщення ТС, пересувних тимчасових споруд (далі - ПТС) та літніх торгових майданчиків (далі - ЛТМ) на території Чернівецької міської територіальної громади, регулює організаційно-правові відносини, пов`язані з укладенням договорів щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою (пункт 1.2), і поширюється на всіх суб`єктів господарювання, які реалізують право на розміщення ЛТМ, ТС та ПТС на території громади (пункт 1.3).
Отже, рішення № 69/3 встановлює загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховане на невизначене коло осіб та неодноразове застосування, а тому є нормативно-правовим актом.
При цьому, оскільки ним урегульовано відносини між органом місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, воно є регуляторним актом у розумінні статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", що учасниками справи не заперечується.
Згідно з частиною другою статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Позивач є суб`єктом господарювання, який здійснює розміщення ТС на території Чернівецької міської територіальної громади, звертався з питанням продовження строку дії договорів і паспортів прив`язки ТС, а Департамент у листі від 11.03.2026 обґрунтував свою позицію щодо відсутності підстав для продовження договорів саме правилами, установленими Положенням. Після набрання Положенням чинності отримання позивачем паспортів прив`язки ТС на території громади можливе лише в порядку, визначеному Положенням.
Отже, позивач є суб`єктом правовідносин, у яких застосовується оскаржуваний акт, і має право на його оскарження.
Доводи відповідача про відсутність у позивача чинних документів дозвільного характеру стосуються законності розміщення ним ТС, яка не є предметом цього спору, і наведеного висновку не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; виконавчий комітет ради в межах своїх повноважень приймає рішення (частина шоста статті 59 Закону № 280/97-ВР).
Згідно з пунктом 44 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту належить до виключної компетенції ради.
На виконання цих повноважень рішенням Чернівецької міської ради від 29.06.2023 № 1282 затверджено Правила благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади, підпункт 2.7.1 яких передбачає розміщення ТС відповідно до Порядку № 244 та положення, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради, на підставі паспорта прив`язки ТС.
Відповідно до підпункту 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів міських рад належить організація благоустрою населених пунктів.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон № 2807-IV) до повноважень виконавчих органів міських рад у сфері благоустрою належить визначення обсягів пайової участі власників ТС торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою.
Отже, відповідач наділений повноваженнями врегулювати порядок користування елементами благоустрою суб`єктами господарювання, які розміщують ТС, однак лише в межах, визначених законом, та без встановлення правил, що суперечать актам вищої юридичної сили.
Відповідно до частини дванадцятої статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються в порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 1160-IV).
Згідно зі статтею 4 Закону № 1160-IV принципами державної регуляторної політики є, зокрема, доцільність, адекватність, ефективність, збалансованість, передбачуваність, прозорість та врахування громадської думки.
Частиною третьою статті 33 Закону № 1160-IV визначено, що в разі внесення на розгляд засідання виконавчого органу ради проєкту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу цей проєкт повертається розробникові на доопрацювання.
Відповідно до частини першої статті 35 цього Закону оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проєктів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів міських рад, проводиться до внесення цих проєктів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 1160-IV повідомлення про оприлюднення проєкту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проєкт регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих медіа розробника цього проєкту, а в разі їх відсутності - у друкованих медіа, визначених розробником, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника в мережі Інтернет.
Відповідно до статті 36 Закону № 1160-IV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу або проєкт регуляторного акта не був оприлюднений.
Правова позиція щодо схвалення та прийняття регуляторного акта висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах у постанові від 30.06.2025 у справі № 420/4475/24.
Як установлено судом, проєкт рішення № 69/3 разом з проєктом Положення, додатками та аналізом регуляторного впливу оприлюднено на офіційному вебпорталі Чернівецької міської ради 19.12.2025, тобто до розгляду проєкту на засіданні відповідача, а рішення № 69/3 прийнято 10.02.2026, після спливу визначеного у повідомленні місячного строку для подання зауважень і пропозицій.
Отже, обставин, з якими стаття 36 Закону № 1160-IV пов`язує заборону прийняття регуляторного акта, судом не встановлено. Факт оприлюднення проєкту регуляторного акта представник позивача під час розгляду справи не заперечував.
Доводи позивача про необхідність опублікування проєкту в друкованих засобах масової інформації суд відхиляє, оскільки частина друга статті 13 Закону № 1160-IV допускає оприлюднення проєкту регуляторного акта шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника в мережі Інтернет. Обов`язку індивідуального повідомлення суб`єктів господарювання про підготовку проєкту регуляторного акта закон не встановлює.
Доводи позивача щодо недоліків змісту аналізу регуляторного впливу (визначення витрат суб`єктів господарювання на рівні 0 грн, відсутність М-Тесту, неналежний розгляд альтернатив) не є підставою для визнання рішення № 69/3 протиправним та нечинним у цілому з процедурних підстав, оскільки стаття 36 Закону № 1160-IV пов`язує заборону прийняття регуляторного акта з відсутністю аналізу регуляторного впливу, а не з його неповнотою. Аналіз регуляторного впливу було підготовлено та оприлюднено разом із проєктом, позивач у встановлений строк зауважень до нього не подав, як і не надав доказів, що зазначені недоліки позбавили його можливості взяти участь в обговоренні проєкту.
Посилання позивача на необхідність погодження проєкту з Державною регуляторною службою України є безпідставними, оскільки частиною першою статті 21 Закону № 1160-IV погодження з уповноваженим органом передбачено лише для проєктів регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та територіальними органами центральних органів виконавчої влади. Місцевими органами виконавчої влади відповідно до статті 118 Конституції України є місцеві державні адміністрації. Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 280/97-ВР відповідач є виконавчим органом міської ради, тобто органом місцевого самоврядування, який Закон № 1160-IV розмежовує з органами виконавчої влади (стаття 1) і для якого встановлює окремий порядок регуляторної діяльності, що не передбачає погодження проєктів регуляторних актів з уповноваженим органом. Крім того, рішення № 69/3 прийнято на реалізацію власних повноважень виконавчого органу ради, а не делегованих повноважень органів виконавчої влади. За таких обставин дія частини першої статті 21 Закону № 1160-IV на відповідача не поширюється.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано встановлену Законом № 1160-IV процедуру підготовки, оприлюднення проєкту та прийняття рішення № 69/3, а підстав для визнання його протиправним та нечинним у цілому з процедурних підстав немає.
Разом з тим, перевіряючи відповідність змісту Положення актам вищої юридичної сили, суд зазначає таке.
Порядок № 244, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1330/20068, визначає механізм розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.30 Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС; самовільне розміщення ТС забороняється. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу ради із заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС, до якої додаються графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС та реквізити замовника; цей перелік документів є вичерпним (пункти 2.2, 2.3 Порядку № 244).
Згідно з пунктом 2.13 Порядку № 244 при оформленні паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком.
Пунктом 2.14 Порядку № 244 визначено вичерпний перелік підстав для ненадання паспорта прив`язки ТС (подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 Порядку, або недостовірних відомостей); ненадання паспорта прив`язки з інших підстав не допускається. Паспорт прив`язки ТС видається на безоплатній основі (пункт 2.15 Порядку № 244).
За правовою природою паспорт прив`язки ТС є документом дозвільного характеру, на підставі якого у суб`єкта господарювання виникає право на розміщення ТС.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18.10.2018 у справі № 821/140/18, від 24.01.2020 у справі № 821/235/18, від 26.10.2022 у справі № 320/5299/18.
Частиною четвертою статті 15 Закону № 2807-IV визначено, що власник ТС торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об`єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов`язаний забезпечити належне утримання прилеглої до ТС території або може брати пайову участь в утриманні цього об`єкта благоустрою на умовах договору, укладеного з підприємством або балансоутримувачем.
Отже, закон покладає на власника ТС обов`язок утримувати прилеглу територію, однак надає йому право вибору способу виконання цього обов`язку самостійно або шляхом пайової участі на умовах договору. Цей обов`язок пов`язаний з фактичним розміщенням ТС на підставі паспорта прив`язки, а не передує його отриманню.
Натомість спірним Положенням установлено, що власник ТС (ПТС) зобов`язаний взяти пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою на умовах договору щодо пайової участі до моменту отримання паспорта прив`язки ТС (ПТС) та розміщення ТС (ПТС) (підпункт 3.1.4); стороною такого договору є переможець електронного аукціону, який проводиться за методом підвищення ціни (підпункт 3.1.5); договір укладається між міською радою в особі організатора аукціону та переможцем аукціону, який зобов`язаний укласти договір щодо пайової участі і провести розрахунки (підпункти 3.2.1, 3.2.2); після укладення договору щодо пайової участі користувач зобов`язаний у 10-денний строк звернутися із заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС (ПТС) (підпункт 3.4.1).
Таким чином, Положення встановлює обов`язкову послідовність дій: участь і перемога в електронному аукціоні, укладення оплатного договору щодо пайової участі та лише після цього - звернення за паспортом прив`язки ТС.
Разом з тим, ні Порядок № 244, ні Закон № 2807-IV не пов`язують оформлення паспорта прив`язки ТС з участю в аукціоні та укладенням договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, а такий договір не належить ні до документів, що подаються для оформлення паспорта прив`язки, ні до підстав для відмови в його наданні.
Доводи відповідача про те, що Положення регулює порядок укладення договору лише у випадку, коли власник ТС добровільно обрав пайову участь, суперечать змісту підпунктів 3.1.4, 3.1.5 та 3.4.1 Положення, які сформульовані імперативно ("зобов`язаний", "до моменту отримання паспорта прив`язки") і не передбачають будь-якого іншого способу отримання паспорта прив`язки ТС для власника, який обрав самостійне утримання прилеглої території.
Суд зазначає, що повноваження виконавчих органів ради визначати обсяги пайової участі (пункт 10 частини другої статті 10 Закону № 2807-IV) не охоплюють права перетворювати передбачену законом альтернативу на безальтернативний обов`язок та встановлювати додаткову передумову для отримання документа дозвільного характеру.
Посилання відповідача на ненадання позивачем доказів відмови у видачі паспорта прив`язки з підстав відсутності договору щодо пайової участі суд відхиляє, оскільки у справах щодо оскарження нормативно-правових актів предметом судового контролю є відповідність акта правовим актам вищої юридичної сили, а частина друга статті 264 КАС України не обумовлює право на оскарження фактом застосування акта до позивача.
За таких обставин підпункти 3.1.4, 3.1.5, 3.4.1 Положення суперечать пунктам 2.3, 2.13, 2.14 Порядку № 244 та частині четвертій статті 15 Закону № 2807-IV, а відповідач, установивши їх, діяв поза межами повноважень, визначених законом, всупереч вимогам частини другої статті 19 Конституції України.
Водночас, пунктом 3.2 Положення врегульовано порядок укладення з переможцем аукціону договору щодо пайової участі, обов`язок переможця укласти такий договір і провести розрахунки, а також умови дії цього договору. Оскільки зазначений договір підпунктами 3.1.4, 3.1.5, 3.4.1 Положення встановлено як обов`язкову передумову оформлення паспорта прив`язки ТС, пункт 3.2 Положення є невід`ємною складовою цього механізму, суперечить тим самим актам вищої юридичної сили і також є протиправним.
Доводи позивача про те, що підпункт 3.5.3 Положення, яким дію правовідносин щодо розміщення ТС, що виникли до його прийняття, обмежено 01.01.2027, надає акту зворотну дію в часі всупереч статті 58 Конституції України та допускає односторонню зміну умов зобов`язання всупереч статті 525 Цивільного кодексу України, суд відхиляє. Суд звертає увагу на те, що строк дії договорів і паспортів прив`язки позивача закінчився 30.06.2025, тобто до прийняття рішення № 69/3, а доказів продовження строку їх дії (укладення нових додаткових угод, продовження строку дії паспортів прив`язки) позивач не надав.
Посилання позивача на продовження цих правовідносин за принципом мовчазної згоди суд також не бере до уваги, оскільки договори на право тимчасового користування окремими елементами благоустрою мають цивільно-правову природу, їх строк визначався та змінювався додатковими угодами сторін, а доказів того, що умовами договорів передбачено їх продовження без укладення таких угод, позивач, який відповідно до частини першої статті 77 КАС України зобов`язаний довести обставини, на яких ґрунтуються його доводи, не надав.
Отже, на час прийняття рішення № 69/3 правовідносин, на які поширюється дія підпункту 3.5.3 Положення, між позивачем та відповідачем не існувало, і позивач не є їх суб`єктом у розумінні частини другої статті 264 КАС України.
Щодо інших положень, якими врегульовано порядок проведення електронного аукціону та сплати коштів за договором щодо пайової участі, суд зазначає, що з визнанням нечинними підпунктів 3.1.4, 3.1.5, 3.4.1 та пункту 3.2 Положення участь в аукціоні та укладення договору щодо пайової участі перестають бути передумовою для оформлення паспорта прив`язки ТС, а самостійних підстав для визнання цих положень протиправними та нечинними судом не встановлено. Розділ 4 Положення регулює розміщення літніх торгових майданчиків, суб`єктом правовідносин щодо якого позивач не є, а тому відповідно до частини другої статті 264 КАС України підстав для перевірки цих положень за його позовом немає.
Згідно з частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач правомірності підпунктів 3.1.4, 3.1.5, 3.4.1 та пункту 3.2 Положення не довів, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують. При цьому суд ураховує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява № 4909/04, п. 58).
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі; при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 3328,00 грн, що підтверджується квитанцією від 08.04.2026 № 1879.
З огляду на часткове задоволення позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1664,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241- 246, 250, 255, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та нечинними підпункти 3.1.4, 3.1.5 пункту 3.1, пункт 3.2, підпункт 3.4.1 пункту 3.4 розділу 3 Положення про порядок користування окремими елементами благоустрою суб`єктами господарювання, які здійснюють розміщення літніх торгових майданчиків, тимчасових споруд та пересувних тимчасових споруд на території Чернівецької міської територіальної громади, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.02.2026 № 69/3.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Чернівецької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" сплачений судовий збір у сумі 1664,00 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні з 07.10.2026 по 18.10.2026 повне судове рішення складено 22 жовтня 2026 р.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецький хлібокомбінат" (вул. Головна, 223, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58018, код ЄДРПОУ 03293304);
Відповідач - Виконавчий комітет Чернівецької міської ради (пл. Центральна, 1, м. Чернівці, Чернівецька область, Чернівецький район, 58002, код ЄДРПОУ 04062216).
Суддя В.О. Григораш
Судове рішення № 140893560, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 02.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 600/1713/26-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: