Рішення № 140892909, 23.10.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11416/26

Провадження № 2/727/3653/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.

за участю секретаря судового засідання Чебуришкіної Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 5 000,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи вирішено проводити з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача не надійшло.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 211 ЦПК України, клопотав про розгляд справи у його відсутності, вимоги, викладені в позові, підтримав повністю та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач до суду не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями статтями 130, 131 ЦПК України, про що у справі є належні докази. Про причини неявки не повідомив.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе, на підставі статті 280 ЦПК України, розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів та ухвалити у справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Стислий виклад позиції учасників справи

Позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» обґрунтовані такими доводами.

28.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту creditkasa.com.ua був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1372-0896.

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1 000,00 грн строком на 300 днів із базовим періодом 14 днів, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за заниженою процентною ставкою в розмірі 2,50 % в день або стандартною процентною ставкою в розмірі 2,50 % в день.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну суму. Відповідач зі свого боку не виконав умови договору відкриття кредитної лінії, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс», яка станом на 06.05.2026 становила 8 500,00 грн, та складалася з: прострочена заборгованість за кредитом 1 000,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 7 500,00 грн.

Разом з тим, позивач зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг - часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 3 500,00 грн, за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 5 000,00 грн.

З урахуванням наведеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 5 000,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом 1 000,00 грн та простроченої заборгованість за нарахованими процентами 4 000,00 грн.

У зв`язку із порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору, а також відповідно до статей 509, 526, 1054 ЦК України, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду із вказаним позовом.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 28.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (далі Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1372-0896 (далі Договір).

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1 000,00 грн (4.1 Договору) строком на 300 днів (4.12. Договору) із базовим періодом 14 днів (пункт 4.8. Договору). Договором передбачено застосування стандартної процентної ставка становить 2,50% за кожен день користування Кредитом (4.10 Договору). Дата повернення (виплати) кредиту 21.01.2025 (пункт 4.12 Договору).

Договір про відкриття кредитної лінії № 1372-0896 від 28.03.2024 було укладено між сторонами в електронній формі, шляхом реєстрації Позичальника на сайті Кредитодавця creditkasa.com.ua та підписання Договору відповідачем електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) С1639.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором А1639 підтвердив, що він ознайомилася із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa», Паспортом споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, в якому зазначена інформація та контакті дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту та порядок його повернення.

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту № 1372-0896 від 28.03.2024, встановлено, що за допомогою платіжної системи LiqPay кошти в розмірі 1 000,00 грн були зараховані 28.03.2024 на картковий рахунок НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1372-0896 від 28.03.2024 станом на 06.05.2026 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за Договором в розмірі 8 500,00 грн, яка складається з: основний борг 1 000,00 грн та борг за відсотками 7 500,00 грн.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по отриманому та неповернутому кредиту та процентам за користування отриманими коштами.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Щодо визнання договору укладеним

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина друга статті 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 28.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1372-0896. Вказаний договір укладено між сторонами в електронній формі, шляхом реєстрації відповідача на сайті позивача - creditkasa.com.ua та підписанням Договору відповідачем електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) С1639.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором А1639 - підтвердив, що ознайомився з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) за продуктом «CreditKasa», Паспортом споживчого кредиту інформацією, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, у якому зазначено відомості та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту та порядку його повернення.

З наведеного суд доходить висновку, що відповідач через особистий кабінет на вебсайті кредитора подав заявку на отримання кредиту на умовах, які вважав прийнятними для себе, та підтвердив умови його отримання, після чого кредитор за допомогою засобів зв`язку надіслав відповідачу на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Без вчинення зазначених вище дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитні договори, укладенні в електронній формі, вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Щодо стягнення суми заборгованості за основною сумою кредиту та процентами

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1372-0896, укладеного 28.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 1 000,00 грн із базовим періодом 14 днів, строком на 300 днів. Договором передбачено застосування зниженої процентної ставки в розмірі 2,50 % на день або стандартної процентної ставки в розмірі 2,50 % на день.

Кредитні кошти у розмірі 1 000,00 грн були перераховані відповідачу 28.03.2024 шляхом грошового переказу за допомогою платіжної системи LiqPay на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Доказів погашення заборгованості за тілом кредиту матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту) у розмірі 1 000,00 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком нараховані проценти становлять 7 500,00 грн, які нараховані за період з 28.03.2024 по 21.01.2025.

Вирішуючи питання щодо нарахованих процентів, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1372-0896 від 28.03.2024 денна процента ставка становить 2,50 %.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості по процентами, суд враховує те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про споживче кредитування».

Так, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Дана норма закону набула чинності 24 грудня 2023 року, після внесення змін до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Законом №3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що кредитний договір № 103582228 укладено 12 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Разом із цим, пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5%.

Отже, на підставі частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8, не може перевищувати 1%.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5%, в період з 22 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5%, а з 20 серпня 2024 року - 1%.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

Як вже зазначалося вище умовами договору була визначна денна процента ставка в розмірі 2,50 %, що не відповідає вимогам Закон України № 3498-ІХ, оскільки у вказаний період відповідно до Перехідних положень діяла процента ставка в розмірі 1,50% та 1%.

Таким чином, заборгованість відповідача по процентами становить:

- за період з 28.03.2024 по 21.04.2024 375,00 грн (1 000,00 грн * 1,50 % * 25 днів);

- за період з 22.04.2024 по 21.01.2025 2 750,00 грн (1 000,00 грн * 1 % * 275 днів)

Отже, розмір процентів, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 за користування визначеним договором кредитом протягом строку кредитування, становить 3 125,00 грн.

Водночас відповідач не надав суду доказів, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеному договором, так і розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Доказів погашення заборгованості за отриманим кредитом та нарахованими процентами відповідачем також надано не було.

Висновки суду за результатами розгляду справи

Щодо суті позовних вимог

Таким чином, беручи до уваги досліджені в ході розгляду справи докази та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 125,00 грн, з них: прострочена заборгованість за кредитом 1 000,00 грн та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 3 125,00 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, частинами першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд справи судом першої інстанції ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплатило судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягненню підлягає сума судового збору в розмірі 2 209,79 грн (2 662,40 * (4 125,00 / 5 000,00)).

Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 141, 263, 265, 280-282, 285, 289, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1372-0826 від 28.03.2024 в розмірі 4 125,00 грн (чотири тисячі сто двадцять п`ять грн 00 коп.), з них: прострочена заборгованість за кредитом 1 000,00 грн та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 3 125,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 209,79 грн (дві тисячі двісті дев`ять грн 79 коп.).

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», юридична адреса: м. Київ бульвар Лесі Українки буд. 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складання повного судового рішення 23 жовтня 2026 року.

Суддя Дубець О.С.