Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 626/2920/26
Провадження № 2/626/1782/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.10.2026 року м. Берестин
Берестинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дудченка В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
розглянувши в підготовчому засіданні в м. Берестині, у відсутності сторін, заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ» про забезпечення позову по цивільній справі № 626/2920/26 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ» до ОСОБА_1 з третьою особою ОСОБА_2 про визнання права оренди земельної ділянки чинним та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
В С Т А Н О В И В:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯ» через свого представника Бондаренка Ярослава Олександровича, з урахуванням змінених позовних вимог, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «МРІЯ» (код ЄДРПОУ 30378024) право оренди земельної ділянки площею 4,8040 га, кадастровий номер 6323381000:07:000:0050, на підставі договору оренди землі №348 від 01.02.2016 у редакції додаткової угоди від 25.09.2018, до 31 грудня 2028 року. Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) вчиняти дії, спрямовані на припинення права користування СТОВ «МРІЯ» зазначеною земельною ділянкою до 31.12.2028, крім випадків припинення договору на підставах, прямо передбачених законом та договором.
11.09.2026 року представник СТОВ «МРІЯ» подав до суду заяву, в якій просить в порядку забезпечення позову заборонити ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 626/2920/26 укладати з третіми особами договори оренди, суборенди, емфітевзису, договори про спільну діяльність або інші правочини, незалежно від їх найменування, наслідком яких є передача третім особам права володіння та/або користування земельною ділянкою площею 4,8040 га, кадастровий номер 6323381000:07:000:0050. Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 626/2920/26, здійснювати державну реєстрацію виникнення, зміни або переходу за третіми особами права оренди, суборенди, емфітевзису чи іншого речового права користування земельною ділянкою площею 4,8040 га, кадастровий номер 6323381000:07:000:0050.
Заява про забезпечення позову обгрунтовується обставиною, що 01 лютого 2016 року між ОСОБА_3 та СТОВ «МРІЯ» укладено договір оренди землі №348. Предметом договору є земельна ділянка площею 4,8040 га, кадастровий номер 6323381000:07:000:0050, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право оренди позивача було зареєстровано 25.10.2016 за номером запису 17158914. 25 вересня 2018 року сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі №348. Внаслідок укладення додаткової угоди сторони змінили, зокрема, умови щодо строку дії договору. Пунктом 3.1 додаткової угоди строк дії договору встановлено до 31 грудня 2028 року. Додаткова угода прямо передбачає внесення змін, зокрема до строку дії договору. Таким чином, на час виникнення спору позивач виходить із того, що його право оренди є чинним до 31.12.2028. 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку. 25.12.2025 року відповідач листом повідомив позивача про припинення дії договору оренди у зв`язку із закінченням строку його дії з 02.02.2026 року та направив для підписання акт приймання-передачі земельної ділянки.
Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 02.09.2026 у цій справі у задоволенні попередньої заяви про забезпечення позову відмовлено. Підставою для відмови стало те, що попередньо заявлена заборона відповідачу чинити перешкоди у користуванні та обробітку земельної ділянки була визнана судом тотожною предмету позовної вимоги про усунення перешкод, що не допускається частиною десятою статті 150 ЦПК України.
Після постановлення зазначеної ухвали виникли нові фактичні обставини, отримано новий письмовий доказ реальності ризику, а запитувані заходи забезпечення сформульовано інакше: вони не надають Позивачу право користування землею, не зобов`язують Відповідача допустити Позивача до обробітку та не вирішують позовну вимогу про усунення перешкод.
27.08.2026 ОСОБА_1 направив СТОВ «МРІЯ» Вимогу - претензію про звільнення та повернення земельної ділянки у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди», яка отримана Товариством 10.09.2026.
У цій вимозі Відповідач категорично вимагає від СТОВ «МРІЯ»: негайно припинити будь-яке використання ділянки, у тому числі її обробіток, посів та збір культур; забезпечити власнику безперешкодний доступ до земельної ділянки; сплатити кошти за фактичне користування землею.
Додатково у вимозі зазначено, що наказом Міністерства юстиції України № 2052/5 від 06.08.2026 скасовано рішення державного реєстратора № 82905423 від 19.01.2026, а 17.08.2026 державну реєстрацію права оренди СТОВ «МРІЯ» за записом № 17158914 припинено.
Незалежно від оцінки правомірності цих дій по суті спору, фактична відсутність у Реєстрі запису про право оренди істотно підвищує ризик реєстрації нового речового права користування за третьою особою.
Від відповідача до суду надійшло заперечення на заяву про забезпечення позову відповідно до якого він просить відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Відповідач вважає вказану заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що подана з очевидним зловживанням процесуальними правами і введенням суду в оману, а тому в її задоволенні має бути відмовлено з огляду на наступне.
ОСОБА_1 є законним власником земельної ділянки з 15.04.2025 року (Договір купівлі-продажу №825). На момент купівлі строк дії права оренди СТОВ «МРІЯ» за записом № 17158914 становив 10 років і остаточно минав 01.02.2026 року. Автоматичної пролонгації договір не передбачав. Новий власник землі завчасно та добросовісно: 09.06.2025 р. повідомив СТОВ «МРІЯ» про зміну власника в порядку ст. 148-1 ЗК України; 27.12.2025 р. офіційно направив лист-повідомлення про припинення договору та відсутність наміру продовжувати чи поновлювати договір оренди землі. Попри законне волевиявлення власника майна, Позивач (СТОВ «МРІЯ»), діючи очевидно недобросовісно, 19.01.2026 року (за 12 днів до закінчення строку оренди) звернувся до реєстратора Зачепилівської селищної ради Лазарєва Ю.О. та протиправно зареєстрував зміни, самовільно «продовживши» оренду до 31.12.2028 року. Вказані реєстраційні дії проводилися без відома та погодження з чинним власником землі ОСОБА_1 , що є грубим порушенням закону. За скаргою Відповідача від 03.04.2026 р. Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстистії України у своєму Висновку від 01.07.2026 року визнала дії реєстратора та Позивача протиправними. Наказом Міністерства юстиції України № 2052/5 від 06.08.2026 року вказане рішення реєстратора № 82905423 анульовано, а реєстратору ОСОБА_4 заблоковано доступ до Реєстру. Станом на сьогодні Позивач не має жодного зареєстрованого речового права на ділянку, а його попередня реєстрація визнана державою незаконною.
ОСОБА_1 як законний власник має повне право використовувати власну земельну ділянку на свій розсуд. Власник не позбавлений цього права і не зобов`язаний очікувати завершення судових процесів для реалізації своїх абсолютних конституційних прав розпорядження майном. Натомість Позивач, заявляючи вимогу про заборону вчинення реєстраційних дій та заборону укладання договорів, фактично просить суд штучно позбавити законного власника права на розпорядження своїм майном. Інститут забезпечення позову не може використовуватися для протиправного обмеження прав чинного власника майна.
Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 02.09.2026 року у цій справі було відмовлено у забезпеченні позову, де предметом розгляду вже була вимога Позивача: «Заборонити ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі передавати земельну ділянку... у користування третім особам, у тому числі шляхом укладення договорів оренди, суборенди, емфітевзису або інших правочинів, предметом яких є передача права користування цією земельною ділянкою». Таким чином, прохальна частина нової заяви Позивача від 10.09.2026 (пункти 2, 3) дослівно та повністю дублює (відтворює) ті вимоги, яким суд уже дав належну правову оцінку та у задоволенні яких остаточно відмовив ухвалою від 02.09.2026 року. Жодних нових обставин після 02.09.2026 року не виникло. Наказ Мін`юсту виданий 06.08.2026 р., Вимога-претензія власника складена 27.08.2026 р. Сам факт фізичного отримання листа Позивачем на пошті 10.09.2026 р. не є новою обставиною, яка змінює матеріально-правовий статус ділянки.
В судове засідання учасники судового процесу не з`явились.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд приходить до наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п`ята статті 151 ЦПК України).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".
Проаналізувавши зміст позовної заяви СТОВ «МРІЯ» про визнання права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та змісту заяви про забезпечення позову, заперечень відповідача щодо забезпечення позову, суд вважає за потрібне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Так представник позивача зазначає, що після відмови суду в забезпеченні позову, позивач отримав від відповідача вимогу про припинення користування земельною ділянкою та провести виплату коштів за фактичне користування земельною ділянкою. Даною вимогою не підтверджується, що відповідач до вирішення даної справи має наміри укладати договори оренди, суборенди, емфітевзису, договори про спільну діяльність або інші правочини, незалежно від їх найменування, наслідком яких є передача третім особам права володіння та/або користування земельною ділянкою площею 4,8040 га, кадастровий номер 6323381000:07:000:0050.
При цьому суд констатує, що позивачем документально не підтверджено наміру відповідача вчиняти зазначені дії.
Вказуючи на необхідність заборони відповідачу вчиняти вищезазначені дії щодо земельної ділянки, позивач не наводить жодного факту, який би свідчив про бажання відповідача подібним чином їх вчиняти.
З огляду на це суд констатує, що заявником не доведено того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до неможливості ефективного захисту порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких останній звернувся до суду.
З наведеного в сукупності, зважаючи що у поданій позивачем заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтованих мотивів та посилань на докази щодо вчинення вказаних дій відповідачем, та відсутність у матеріалах справи доказів, на підставі яких суд може дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб, не доведено можливих недобросовісних дій із боку відповідача, також суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу, суд доходить висновку про відмову у задоволенні його заяви з даного приводу. Вказане не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову за наявності нових обставин та доказів на підтвердження їх існування.
Крім того, суд зазначає, що позивачу ухвалою суду від 02.09.2026 року вже було відмовлено в забезпеченні позову, а саме в забороні ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі передавати земельну ділянку площею 4,8040 га, кадастровий номер 6323381000:07:000:0050, у користування третім особам, у тому числі шляхом укладення договорів оренди, суборенди, емфітевзису або інших правочинів, предметом яких є передача права користування цією земельною ділянкою. В зв`язку з чим суд зазначає, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, повинна мати на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ» про забезпечення позову по цивільній справі № 626/2920/26 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ» до ОСОБА_1 з третьою особою ОСОБА_2 про визнання права оренди земельної ділянки чинним та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в Харківський апеляційний суд.
Суддя Дудченко В.О.
Судове рішення № 140890928, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області) було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 626/2920/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: