Рішення № 140890722, 21.10.2026, Київський районний суд м. Харкова

Дата ухвалення
21.10.2026
Номер справи
953/3502/26
Номер документу
140890722
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 953/3502/26

н/п 2/953/2764/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21 жовтня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зуба Г.А.

за участю секретаря Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 454937 від 18.01.2020 в розмірі 7020 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 8000, 00 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №454937 (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 1800, 00 грн (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (п. 1.1 договору). Відповідно до умов кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які розміщені на сайті www.credit7.ua (надалі - Правила). Згідно з пп. 5.1, 5.2, 5.8, 5.22 Правил Клієнт на власний вибір може оформити кредит онлайн (самостійно або по телефону за допомоги Контакт-центру Товариства), або безпосередньо звернувшись до Кредитного посередника. Задля самостійного оформлення кредиту онлайн, Клієнт обирає бажані умови кредитування, у тому числі суму та строк кредиту і розпочинає Реєстрацію на Веб-сайті. Після завершення Реєстрації, перед поданням Заявки, Клієнт ще раз підтверджує бажані умови отримання кредиту (у тому числі суму та строк) та надсилає Заявку на розгляд. Товариство повідомляє Клієнта про прийняття Заявки на отримання кредиту шляхом відповідного інформаційного повідомлення у Особистому кабінеті на Веб-сайті. Договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідно до чч. 1, 2 ст. 205 ЦК України - Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з п. 1.6 кредитного договору Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Клієнтом. На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надаємо лист про перерахування коштів кредиту №454937.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 7020 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 1800, 00 грн; заборгованість за процентами - 4962, 60 грн; заборгованість за штрафом - 257, 40 грн.

16.11.2020 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №ККЛУ 16112020. Згідно з вказаним Договором, та відповдно до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №454937 від 18.01.2020.

23.03.2026 до суду надійшла вказана позовна заява та розподілена судді Зубу Г.А.

24.04.2026 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 24.04.2026.

Ухвалою судді від 24.04.2026 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» докази.

14.05.2026 поштовим зв`язком на адресу суду на виконання ухвали від 24.04.2026 з АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 04.06.2026 витребувано в АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «УПР» докази зарахування коштів за кредитним договором (а.с. 60).

25.06.2026 поштовим зв`язком на адресу суду на виконання ухвали від 04.06.2026 з АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані докази (а.с. 68-71).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. 29.09.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Усенка М.І., в якому останній просить розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка до судового засідання повторно не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні поштові конверти з відміткою про відсутність адресату за адресою, зазначеною в позовній заяві, що свідчить про належне її повідомлення, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відповідачкою не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Так, відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, копія позовної заяви з додатками була направлена відповідачці позивачем до звернення до суду з даним позовом відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України (а.с. 7-9).

Відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалася.

Відповідно до ч. 2 ст. 191, ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачка обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надала, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачки.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачкою відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 3, пункту 4 частини першої статті 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Суд встановив, що 18.01.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 454937 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 1800, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт забов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (п. 1.1. договору) (а.с. 10-12).

Відповідно до п. 1.2. Договору позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 1.3. Договору сторони погодили наступну процентну ставку за користування позикою: акційна процентна ставка становить 0, 01 процентів від суми позики за кожен день користування позикою (3, 65 процентів річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2. цього Договору (п. 1.3.1.); стандартна процентна ставка складає 1, 90 % від суми позики за кожний день користування позикою (693, 50 процентів річних) (п. 1.3.2.); у випадку прострочення клієнтом виконання зобов`язань за договором чи неможливості виконання зобов`язань у повному обсязі, застосовується стандартна процентна ставка, відповідно до пп. 3.4., 3.5. цього Договору.

Відповідно до 1.5. Договору сукупна вартість позики за стандартною процентною ставкою складає 157, 00 % від суми позики (у процентному виразі) або 2826, 00 грн (у грошовому виразі) та включає в себе: проценти (відсотки) за користування позикою 57, 00 % від суми позики (у процентном виразі) або 1026, 00 грн (у грошовому виразі).

Згідно з п. 1.6. Договору позика надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний клієнтом.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.2. Договору нарахування процентіз за Договором здійснюється за акційною процентною ставкою на залишок фактичної заборгованості за позикою за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Проценти за користування позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання позики (перерахування грошових коштів на банківський картковий рахунок) в межах строку надання позики, визначеного у пункті 1.2. цього Договору, за виключенням дати повернення позики та сплати нарахованих процентів у Графіку розрахунків (Додаток 1 до цього договору).

Дотримання клієнтом терміну повного позернення позики, зазначеного у графіку платежів та недопущення прострочення виконання зобов`язання більше З календарних днів є умовами застосування акційної процентної ставки (п. 3.2.1. Договору).

Згідно з п. 3.2.2. Договору у paзi недотримання умов застосування акційної процентної ставки, нарахування процентів здійснюється на умовах пункту 3.2., але за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до п. 6.1. Договору внесення змін та доповнень до цього договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових угод.

Відповідно до п. 7.2. Договору датою укладення договору між товариством і клієнтом є дата його підписання.

У додатку № 1 до договору «Графік платежів до договору про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, № 454937 від 18 січня 2020 року встановлено графік платежів, у якому відображено дату повернення кредиту та сплати нарахованих процентів: не пізніше 17.02.2020; суму позики: 1800, 00 грн; суму нарахованих процентів: 5, 40 грн.

Договір про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, № 454937 від 18 січня 2020 року та додаток до нього підписано відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом шляхом, що відображено у кредитному договорі, а також підтверджується довідкою про ідентифікацію, виданою директором ТОВ «Лінеура Україна».

Так, згідно з даними, які містяться у Довідці про ідентифікацію даний Договір про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту № 454937 від 18 січня 2020 року, підписаний ОСОБА_1 18.01.2020 о 20:58 із застосуваням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «М253», який направлено на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 14).

17.02.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеруа Україна» укладено додатковий договір № 651775 до Договору № 454937 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 18.01.2020, яким продовжено строк кредитування до 19.03.2020 (п. 1.2. Додаткового договору).

Вказаний додатковий договір підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Так, на підтвердження укладання Договору про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту з ТОВ «Лінеура Україна», а також додаткового договору до договору про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, позивачем надано договір, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачкою для електронного підпису, відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідачка ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Договір про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту № 454937 від 18.01.2020, додатковий договір № 651775 від 17.02.2020 до договору № 454937 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 18.01.2020, підписані позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора. Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за Договором про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту виконало та надало їй кредит в сумі 1800, 00 грн.

Факт надання коштів відповідачу підтверджується даними, які містяться:

- в листі за підписом генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Веліканова Є. за вих. № 1-1002 від 10.02.2026, відповідно до якого успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 18.01.2020 21:03:01 на суму 1800, 00 грн, номер картки, номер транзакції в системі iPay.ua - 46791340, призначення платежу: зарахування 1800 грн на карту НОМЕР_2 (а.с. 15);

- в листі за підписом супервайзера з обробки звернень клієнтів й держорганів ГО АТ КБ «ПриватБанк» Пустовіт А.С. (Вих. № 20.1.0.0.0/7-260429/28435-БТ від 04.05.2026), який надійшов на виконання ухвали суду від 04.06.2026, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). По рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 1800, 00 грн за період 18.01.2020-22.01.2020: від 18.01.2020, також підтверджується випискою за договором № б/н за період з 18.01.2020 - 22.01.2020 (а.с. 69-71).

Також позивачем наданий розрахунок заборгованості, який узгоджується з умовами Договору і є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості за цим договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором 454937 від 18.01.2020 сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 становить 7020, 00 грн, з яких: 1800, 00 грн - тіло кредиту; 4962, 60 грн - проценти за користування; 257, 40 грн - штрафні санкції. Розрахунок заборгованості здійснений за період з 18.01.2020 по 17.06.2020 (а.с. 15 на звороті - 17).

Відповідно до п. 2.1.5. Договору, Товариство має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою.

16 листопада 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №ККЛУ-16112020, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна», як первісний кредитор, відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» за плату право грошової вимоги до боржників ТОВ «Лінеура Україна», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Лінеура Україна» в тому числі і за договором № 454737 від 18.01.2020, боржником якого є ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 20164 від 18.11.2020 (а.с. 25 - 29, 30 на звороті).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (чч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.516 ЦК України).

Договір кредитний та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру боржників від 16.11.2020 до договору факторингу ККЛУ-16112020 від 16.11.2020, ТОВ «Лінеура Україна» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло Реєстр Боржників в кількості 6700 та набуло право грошової вимоги. Загальна сума заборгованості 52805723, 36 грн (а.с. 30).

Згідно з Витягом із Реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-16112020, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право вимоги за кредитним договором № 454937 від 18.01.2020, боржником якого є ОСОБА_1 , сума заборгованості в загальному розмірі 7020, 00 грн, з якої: залишок по тілу кредиту - 1800, 00 грн; залишок по відсотках - 1884, 60 грн; залишок по прострочених відсотках - 3078, 00 грн; штрафи/пеня - 257, 40 грн (а.с. 29 на звороті).

Матеріали справи не містять даних про те, що відповідачка оспорювала цей договір факторингу в частині переданої позивачу вимоги за Договором № 454937 з підстав недійсності внаслідок невидачі кредиту чи припинення зобов`язання у зв`язку з повним виконанням тощо.

Таким чином, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного Договору відступлення прав вимоги №ККЛУ-16112020 від 16.11.2020 перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 454937 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 18.01.2020.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, позивачем доведено факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 454937 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту від 18.01.2020, шляхом укладення Договору про відступлення прав вимоги від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу ОСОБА_1 надіслало досудову вимогу щодо сплати боргу в розмірі 7020, 00 грн (а.с. 31).

У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами чч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором № 454937 від 18.01.2020, боржником якого є ОСОБА_1 , сума заборгованості в загальному розмірі 7020, 00 грн, з якої: залишок по тілу кредиту - 1800, 00 грн; залишок по відсотках - 1884, 60 грн; залишок по прострочених відсотках - 3078, 00 грн; штрафи/пеня - 257, 40 грн.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем в особі представника - адвоката Усенка М.І. заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 8000, 00 гривень. В обґрунтування вимоги додано Договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг № 1684 від 09.03.2026, детальний опис наданих послуг до Акту № 1684 від 09.03.2026 за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, ордер, Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 33 на звороті, 34, 34 на звороті, 32 на звороті - 33, 35).

Суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з чч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Надані документи відповідно до положень ст. ст. 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 5000, 00 гривень, що в даному випадку є співрозмірним розміром, оскільки представник позивача в судові засідання не з`являвся, та враховуючи складність вказаної справи, та те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, а тому в іншій частині вказаної вимоги слід відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006).

Згідно з платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) № 15717 від 13 березня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662, 40 гривень (а.с. 1).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 454937 від 18.01.2020 у розмірі 7020 (сім тисяч двадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відпомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ

Часті запитання

Який тип судового документу № 140890722 ?

Документ № 140890722 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140890722 ?

Дата ухвалення - 21.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140890722 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140890722 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140890722, Київський районний суд м. Харкова

Судове рішення № 140890722, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 140890722 відноситься до справи № 953/3502/26

Це рішення відноситься до справи № 953/3502/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140890721
Наступний документ : 140890724