Ухвала суду № 140890671, 23.10.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/3668/26

Провадження № 2/621/2861/26

Ухвала

Іменем України

23 жовтня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий суддя Вельможна І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сумцової С. О.,

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "САНФОРД КАПІТАЛ",

представник позивача Маслюженко М. П.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФОРД КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

17.09.2026 від представника ТОВ "САНФОРД КАПІТАЛ", через підсистему "Електронний суд", до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 463/0128 у загальному розмірі 15 226 грн 60 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп. а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 11 200 грн 00 коп.

Автоматизованою системою документообігу 17.09.2026 суду для розгляду справи визначено суддю Зміївського районного суду Харківської області Вельможну І. В.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 28.09.2026 позовну заяву залишено без руху, оскільки до позовної заяви не додано доказ надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів, з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

01.10.2026 від представника позивача Маслюженко М. П. надійшла заява про усунення недоліків з доказом надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів, з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.10.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 23.10.2026.

23.10.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд відкладено на 23.10.2026.

07.10.2026 від представника позивача Маслюженка М. П. надійшла заява, в якій останній просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем здійснено повне погашення всієї суми заборгованості перед позивачем, та вирішити питання щодо повернення позивачу сплачену суму судового збору.

23.10.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню питання щодо закриття провадження у справі.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.

Представником позивача в заяві про закриття провадження у справи зазначено, що на теперішній час обставини, на яких ґрунтувалися позовні вимоги змінилися, відповідач здійснив повне погашення всієї суми заборгованості перед позивачем

Оскільки предметом спору в даній справі є заборгованість за кредитним договором, та як вбачається з заяви представника позивача після відкриття провадження по даній справі відповідач добровільно її сплатив, суд вважає, що по даній справі відсутній предмет спору.

Відсутність предмету спору є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який викладений в постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20.

Відповідно до частини другої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Верховний Суд в постановах у справах №953/10140/25 від 05 серпня 2026 року, №345/5838/25 від 15 липня 2026 року, №917/1161/25 від 05 березня 2026 року наголошує на необхідності з`ясування обставин, які слугують підставами для закриття провадження у справі.

Верховний Суд зазначив, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 у справі № 917/1161/25).

Розподіл судових витрат є імперативною нормою для суду, який за результатом розгляду справи розподіляє судові витрати як за заявою учасника справи, так і з власної ініціативи.

За встановленими у цій справі обставинами, позивач подав заяву про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України), що відбулося внаслідок задоволення відповідачем вимог позивача шляхом сплати заборгованості за кредитним договором після пред`явлення позову до суду.

Інших відомостей суду не надано та не встановлено.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір є понесеними ним судовими витратами, які відповідно до частини 3 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача, оскільки вимоги позивача фактично задоволені відповідачем після пред`явлення позову.

Частиною третьою статті 142 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

За таких обставин відсутні підстави для повернення позивачу сплаченого судового збору з державного бюджету, а наявні правові підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у виді сплаченого судового збору на підставі частини 3 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України.

ТОВ "САНФОРД КАПІТАЛ" за подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , було сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. відповідно до платіжної інструкції № 1319 від 16 вересня 2026 року (а. с. 50).

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що відповідачем здійснено задоволення позовних вимог шляхом сплати заборгованості, у зв`язку з чим позивач не підтримує вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, наявні підстави для закриття провадження у справі та стягнення з відповідача понесених позивачем судових на підставі частини 3 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 142, ч. 2 ст. 247, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 255, 256, 259-261, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву представника позивача Маслюженка М. П. про закриття провадження у справі та повернення судового збору сплаченого у справі задовольнити частково.

Закрити провадження по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФОРД КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФОРД КАПІТАЛ" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 23.10.2026.

Головуючий: