Постанова № 140890631, 23.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6369/26

Провадження № 3/639/1166/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., за участю особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , захисника Плотнікової І.Ю., потерпілої ОСОБА_2 , законного представника потерпілих ОСОБА_3 , представника потерпілих адвоката Бубліченка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, молодшого наукового співробітника НТУ «ХПІ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року о 12:15 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої тещі ОСОБА_2 , в ході якого здійснив дії фізичного характеру, що не спричинили тілесних ушкоджень, а саме: штовхав, хапав за руки потерпілу, внаслідок чого завдав шкоду її фізичному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 07 липня 2026 року о 12:15 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 , 2019 р.н., в ході якого здійснив дії фізичного та психологічного характеру, що не спричинили тілесних ушкоджень, а саме: примусово утримував руками потерпілого, намагався силоміць його увести у невідомому напрямку, тим самим обмежуючи волевиявлення малолітнього ОСОБА_4 , внаслідок чого завдав шкоду фізичному та психологічному здоров`ю малолітнього потерпілого. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 07 липня 2026 року о 12:15 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство відносно свого малолітнього сина ОСОБА_5 , 2016 р.н., в ході якого здійснив дії фізичного та психологічного характеру, що не спричинили тілесних ушкоджень, а саме: примусово утримував руками потерпілого, намагався силоміць його увести у невідомому напрямку, тим самим обмежуючи волевиявлення малолітнього ОСОБА_5 , внаслідок чого завдав шкоду фізичному та психологічному здоров`ю малолітнього потерпілого. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 07 липня 2026 року о 12:15 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство відносно своїх малолітніх синів ОСОБА_5 , 2016 р.н. та ОСОБА_4 , 2019 р.н. в присутності малолітньої ОСОБА_6 , 2018 р.н., в ході якої здійснив дії фізичного та психологічного характеру, що не спричинили тілесних ушкоджень, а саме: примусово утримував руками своїх дітей, намагався силоміць увести їх у невідомому напрямку, тим самим обмежуючи волевиявлення малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , внаслідок чого викликав у малолітньої потерпілої ОСОБА_6 почуття страху та небезпеки, чим завдав шкоду її психологічному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Новобаварського районного суду м. Харкова від 27.07.2026 року адміністративні матеріали справи №639/6369/26 (провадження №3/639/1166/26), №639/6374/26 (провадження №3/639/1167/26), №639/6375/26 (провадження №3/639/1168/26) та справу №639/6377/26 (провадження №3/639/1169/26) у відношенні ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, об`єднані в одне провадження та їм присвоєно єдиний номер справи №639/6369/26, провадження №3/639/1166/26.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП не визнав, пояснив суду, що 30.10.2025 року між ним та колишньою дружиною ОСОБА_3 було укладено договір про утримання та визначення місця проживання їх спільних дітей. 07.07.2026 року, керуючись умовами вказаного договору, він приїхав з м. Черкаси до м. Харкова, щоб поспілкуватися із дітьми відповідно до встановленого графіку побачень. Приблизно о 12:00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , у дворі будинку він побачив своїх дітей ОСОБА_5 , 2016 р.н. та ОСОБА_4 , 2019 р.н., разом із колишньою тещею ОСОБА_2 та племінницею ОСОБА_6 , після чого направився до них, щоб поспілкуватися з дітьми. Спілкуючись з ними на дитячому майданчику, до них підійшла потерпіла ОСОБА_2 , почала висловлювати претензії до нього та намагалась забрати дітей. На цьому грунті у них дійсно виникла конфліктна ситуація, яка тривала приблизно 10 хвилин, в ході якої вони спілкувалися на підвищених тонах, після чого ОСОБА_2 схопила дітей за руки та повела додому. Він, в свою чергу, пішов за ними та намагаючись повернути дітей, спочатку схопив ОСОБА_2 за руку, а потім - свого старшого сина ОСОБА_5 , розвернув його до себе та запитав «Що сталося?» В цей момент його молодший син ОСОБА_4 та ОСОБА_6 сильно перелякалися та почали плакати, після чого діти за вказівкою ОСОБА_2 побігли до під`їзду. Надалі ОСОБА_2 почала його ображати, намагалась забрати у нього старшого сина та врешті решт штовхнула його, внаслідок чого він разом із сином впав на землю. Після падіння його син почав сильно кричати, у зв`язку із чим він його відпустив, після чого діти побігли додому та на місце події були викликані працівники поліції.

Зазначив, що жодних дій психологічного та фізичного характеру відносно своїх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та племінниці ОСОБА_6 він не вчиняв. Ініціаторами сварки були його колишня теща ОСОБА_2 та колишня дружина ОСОБА_3 , які налаштовують дітей проти нього та створюють перешкоди у їх спілкуванні. Вважав, що працівники поліції безпідставно склали відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення, оскільки в даній конфліктній ситуації він є потерпілою особою.

Представник ОСОБА_1 адвокат Плотнікова І.Ю. підтримала пояснення ОСОБА_1 , повідомила, що патрульні поліцейські під час складання даного адміністративного матеріалу діяли упереджено, зокрема не забезпечили права ОСОБА_1 на подання письмових пояснень, доказів та заперечень. Крім того, просила суд врахувати, що потерпілу ОСОБА_2 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 за обставин, які йому інкримінуються в цих протоколах. На підставі вищевикладеного, просила закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

Допитана в судовому засідання потерпіла ОСОБА_2 показала суду, що 07.07.2026 року вона перебувала у себе вдома разом із онуками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Приблизно о 12:00 год. вийшла з ними за водою на вулицю. Діти пішли самостійно до водомату, а вона в цей час знаходилась неподалік та спостерігала за ними. Через невеликий проміжок часу до неї підбігла налякана ОСОБА_6 та повідомила, що до них підійшов ОСОБА_1 , який намагається забрати із собою хлопчиків та повести у невідомому напрямку. Вона швидко прибігла на місце події, де побачила ОСОБА_1 , який руками силоміць утримував своїх дітей. Враховуючи те, що ОСОБА_1 приїхав до них без будь-якого попередження, а також ту обставину, що між ним та її донькою ОСОБА_3 тривалий час йде складний процес щодо визначення місця проживання дітей та поділу майна, в ході якого батько неодноразово погрожував забрати дітей, вона перелякалась за безпеку своїх онуків, почала сваритися з ОСОБА_7 . Під час сварки останній неодноразово її штовхав та хапав за руки, обмежував доступ до дітей. На її прохання зупинитись він жодним чином не реагував. В якийсь момент малолітній ОСОБА_4 зміг звільнитися від свого батька та разом з ОСОБА_6 побіг до додому. В цей час ОСОБА_1 , продовжуючи утримувати свого старшого сина, схопив його на руки. А ОСОБА_8 , злякавшись, що батько забере його у невідомому напрямку, почав сильно кричати та благати відпустити його. В цей момент до місця події підбігли сусіди ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . На їх вимогу ОСОБА_1 врешті-решт відпустив ОСОБА_8 . Вона одразу взяла онука за руку, після чого вони швидко пішли до додому. Дорогою до під`їзду ОСОБА_1 знову почав силоміць утримувати сина ОСОБА_8 та чинити на нього психологічний тиск, ігноруючи небажання дитини з ним спілкуватись. Лише після того як онук знову почав істерично кричати та на місце події підбігла її донька ОСОБА_11 , ОСОБА_1 припинив свої протиправні дії.

Зазначила, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 її онуки отримали сильне емоційне потрясіння, протягом тривалого часу після конфлікту вони не могли заспокоїтись та продовжували плакати.

Допитана в судовому засіданні законний представник малолітніх потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ОСОБА_3 показала суду, що ОСОБА_1 є її колишнім чоловіком, з яким у неї дотепер триває судовий процес щодо поділу майна та визначення місця проживання дітей. Під час постійних суперечок між нею і колишнім чоловіком останній постійно погрожує забрати у неї дітей. 07.07.2026 року в обідній час їй зателефонувала рідна сестра ОСОБА_11 та повідомила, що до них прийшов ОСОБА_1 , силоміць намагається забрати дітей. Через короткий проміжок часу вона приїхала додому, побачила своїх матір та сестру, а також ОСОБА_1 , які розмовляли із працівниками поліції. Діти в цей час вже знаходились вдома, вони були дуже налякані та плакали, через сильний психологічний тиск з боку ОСОБА_1 її старший син дуже сильно нервував та істерив, переймався за безпеку бабусі.

Представник потерпілих адвокат Бубліченко М.В. підтримав пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав суду, що 07.07.2026 року в обідню годину, більш точний час не пам`ятає, він вийшов із дому за водою. Підходячи до водомату побачив сварку між його сусідкою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які спілкувались між собою на підвищених тонах. В цей час поряд із ОСОБА_2 перебувала її онука ОСОБА_6 , а інших онуків сусідки- ОСОБА_12 та ОСОБА_8 їх батько ОСОБА_1 силоміць утримував біля себе. В якійсь момент в його бік побігли ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , він зустрів дітей, які були сильно налякані та плакали, та провів їх до під`їзду, де проживала його сусідка ОСОБА_13 . Повернувшись назад, він побачив як ОСОБА_1 взяв на руки свого старшого сина ОСОБА_8 , останній сильно кричав та благав батька відпустити його. Він почав робити зауваження ОСОБА_1 та вимагати припинити вчиняти насилля щодо свого сина. Після цього ОСОБА_1 опустив сина на землю і сусідка ОСОБА_2 разом з онуком пішли до під`їзду, але ОСОБА_1 намагався і після цього забрати силоміць його із собою. На його повторні вимоги зупинитись, ОСОБА_1 не реагував. Лише після того як Святослав почав істерично кричати, ОСОБА_1 припинив свої протиправні дії та відпустив дитину.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вимогами статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне судове рішення.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:

1. За протоколом серії ВАБ №987163 від 07.07.2026 року.

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 987163 від 07.07.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, з якої вбачається, що рівень небезпеки ОСОБА_1 визначено як низький;

-рапортами інспектора УПП в Харківській області від 07.07.2026 року;

-письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 від 07.07.2026 року, з якої вбачається, що остання просила органи поліції вжити заходи стосовно колишнього зятя ОСОБА_1 , який 07.07.2026 року приблизно о 12:15 год. вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно неї, в ході якого штовхав її та хапав за руки, чим завдав шкоду її фізичному здоров`ю;

-поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні;

-поясненнями свідка ОСОБА_10 , наданими у судовому засіданні;

-аналогічними письмовими поясненнями свідка ОСОБА_9 від 07.07.2026 року;

-відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 07.07.2026 року, на якому потерпіла ОСОБА_2 добровільно надає детальні пояснення щодо обставин вчинення 07.07.2026 року її колишнім зятем ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного характеру відносно неї;

-відеозаписами з місця події з особистих телефонів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07.07.2026 року, відповідно до якого між ОСОБА_1 та потерпілою спочатку дійсно виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ображають один одного та розмовляють на підвищених тонах. Надалі ОСОБА_1 підняв свого сина ОСОБА_5 на руки, останній почав сильно кричати та благати батька його відпустити, після чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла штовханина. Надалі потерпіла взяла онука за руку, після чого вони пішли до під`їзду. Дорогою додому ОСОБА_1 знову почав силоміць утримувати ОСОБА_5 та чинити на нього психологічний тиск, ігноруючи небажання дитини з ним спілкуватись. Лише після того як ОСОБА_5 почав істерично кричати та на місце події прибула її донька ОСОБА_11 , ОСОБА_1 припинив свої протиправні дії.

Зміст вказаних відеозаписів, а також їх автентичність не заперечувались учасниками судового процесу.

2. За протоколом серії ВАД №574883 від 07.07.2026 року.

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 574883 від 07.07.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;

-терміновим заборонним приписом стосовно ОСОБА_1 серії ЕТ №111805 від 07.07.2026 року, який на час розгляду справи є чинним та ніким не скасований;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, з якої вбачається, що рівень небезпеки ОСОБА_1 визначено як середній;

-рапортами інспектора УПП в Харківській області від 07.07.2026 року;

-письмовою заявою ОСОБА_3 від 07.07.2026 року, з якої вбачається, що остання просила органи поліції вжити заходи стосовно її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 07.07.2026 року вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно їх спільних малолітніх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в присутності малолітньої ОСОБА_6 , в ході якого здійснив дії фізичного та психологічного характеру, що не спричинили тілесних ушкоджень, а саме: примусово утримував руками дітей, намагався силоміць їх увести у невідомому напрямку, тим самим обмежуючи волевиявлення малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , внаслідок чого завдав шкоду їх фізичному та психологічному здоров`ю;

-поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні;

-поясненнями законного представника потерпілих ОСОБА_3 , наданих у судовому засіданні;

-поясненнями свідка ОСОБА_10 , наданими у судовому засіданні;

-аналогічними письмовими поясненнями свідка ОСОБА_9 від 07.07.2026 року;

-відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 07.07.2026 року, на якому законний представник ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_2 добровільно надають детальні пояснення щодо обставин вчинення 07.07.2026 року ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного та психологічного характеру стосовно малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;

-вищезазначеними відеозаписами з місця події з особистих телефонів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07.07.2026 року.

3. За протоколом серії ВАД №574882 від 07.07.2026 року.

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 574882 від 07.07.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;

-терміновим заборонним приписом стосовно ОСОБА_1 серії ЕТ №111803 від 07.07.2026 року, який на час розгляду справи є чинним та ніким не скасований;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства з якої вбачається, що рівень небезпеки ОСОБА_1 визначено як високий;

-письмовою заявою ОСОБА_3 від 07.07.2026 року, з якої вбачається, що остання просила органи поліції вжити заходи стосовно її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 07.07.2026 року вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно їх спільних малолітніх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в присутності малолітньої ОСОБА_6 , в ході якого здійснив дії фізичного та психологічного характеру, що не спричинили тілесних ушкоджень, а саме: примусово утримував руками дітей, намагався силоміць їх увести у невідомому напрямку, тим самим обмежуючи волевиявлення малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , внаслідок чого завдав шкоду їх фізичному та психологічному здоров`ю;

-поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні;

-поясненнями законного представника потерпілих ОСОБА_3 , наданих у судовому засіданні;

-поясненнями свідка ОСОБА_10 , наданими у судовому засіданні;

-аналогічними письмовими поясненнями свідка ОСОБА_9 від 07.07.2026 року;

-відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 07.07.2026 року, на якому законний представник ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_2 добровільно надають детальні пояснення щодо обставин вчинення 07.07.2026 року ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного та психологічного характеру стосовно малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;

-вищезазначеними відеозаписами з місця події з особистих телефонів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07.07.2026 року.

4. За протоколом серії ВАБ №987165 від 07.07.2026 року.

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 987165 від 07.07.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства з якої вбачається, що рівень небезпеки ОСОБА_1 визначено як низький;

-рапортами інспектора УПП в Харківській області від 07.07.2026 року;

-письмовою заявою законного представника ОСОБА_11 від 07.07.2026 року, з якої вбачається, що остання просила органи поліції вжити заходи стосовно ОСОБА_1 , який 07.07.2026 року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно її малолітньої доньки ОСОБА_6 , 2018 р.н., в ході якого примусово утримував руками своїх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , намагався силоміць увести їх у невідомому напрямку, тим самим обмежуючи волевиявлення своїх дітей, внаслідок чого викликав у малолітньої ОСОБА_6 почуття страху та небезпеки, чим завдав шкоду її психологічному здоров`ю;

-аналогічними письмовими поясненнями законного представника ОСОБА_11 від 07.07.2026 року та 05.10.2026 року;

-поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні;

-поясненнями свідка ОСОБА_10 , наданими у судовому засіданні;

-аналогічними письмовими поясненнями свідка ОСОБА_9 від 07.07.2026 року;

-відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 07.07.2026 року, на якому законний представник ОСОБА_11 добровільно надає детальні пояснення щодо обставин вчинення 07.07.2026 року ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного та психологічного характеру стосовно малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , в присутності її малолітньої доньки ОСОБА_6 , 2018 р.н.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 та визнання його винуватості, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Надані під час судового розгляду пояснення потерпілої ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_10 щодо обставин вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства повністю узгоджуються із іншими письмовими доказами у справі, у зв`язку з чим вказані пояснення розцінюються судом як достовірні та такі, що є об`єктивно підтвердженими.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Суд враховує, що ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував факту конфлікту із потерпілою ОСОБА_2 , в ході якого він хапав останню за руки, а також факт утримання своїх малолітніх дітей, внаслідок чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сильно перелякались та почали плакати.

Наведені докази у своїй сукупності беззаперечно вказують на вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що вказує на наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях вчинення домашнього насильства по відношенню до дітей не є переконливими та не відповідають фактичним обставинам справи. Зафіксована на відеозаписах поведінка ОСОБА_1 по відношенню до малолітніх дітей є неприпустимою, така поведінка в силу їх емоційного стану сприймалась ними як реальна загроза та викликала почуття страху, тривожності, небезпеки, що, в свою чергу, завдало шкоду психічному здоров`ю малолітніх дітей.

При цьому матеріали справи не містять жодних доказів, які б спростовували обставини, зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення.

Факт притягнення потерпілої ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколах, жодним чином не впливає на обставини події та не спростовує факту вчинення домашнього насильства саме ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять доказів про порушення працівниками поліції законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, які складені в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст.256, 266 КУпАП, у зв`язку із чим доводи сторони захисту в цій частині є також необгрунтованими.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ст. 36 ч.2 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави, в межах санкції статті, яка передбачає покарання за більш тяжке правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 173-2 ч.1, ч.2, 251, 268, 283-284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за вчинення правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510, 00 грн. (п`ятсот десять гривень 00 коп.);

- за вчинення правопорушення за ч.2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1020, 00 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 коп.);.

Відповідно до ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у виді штрафу на користь держави у сумі 1020, 00 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 коп.) (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяця.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.М. Васильєва