Рішення № 140890505, 22.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11165/26

Провадження № 2-о/638/278/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М..,

присяжних Печеного О.П., Ломовської І.В.,

за участі секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харків цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Липецька сільська військова адміністрація Харківського району Харківської області, Перший відділ ДРАЦС у м. Харків про оголошення фізичної особи померлою,

установив:

20 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Заява мотивована тим, що заявниця є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначила, що рішенням Шевченківського районного суду по справі 644/542/25 від 19 травня 2025 року ОСОБА_2 було визнано безвісно відсутнім.

Згідно довідки № 449 від 24 вересня 2024 року виданої Липецькою сільською військовою адміністрацією Харківського району Харківської області, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Заявниця вказала, що відповідно до відомостей, що містить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою заявника було відкрито кримінальне провадження передбаченого ч.1 ст. 115 Кримінального Кодексу України № 1202222120001713 відносно якого, гр. ОСОБА_2 26. 10.2022 року пішов з приміщення « МКЛШНМД ім. проф. О.І Мещанінова» та по теперішній час не повернувся.

Наголосила, що з 26 жовтня 2022 року ніяких відомостей щодо свого сина заявниця не має, неодноразово намагалась з ним зв`язатись, за місцем проживання він не з`являвся, на телефонні дзвінки не відповідає, у друзів, знайомих не з`являвся.

Звернула увагу суду, що Харківським районним управлінням поліції № 3 ГУНП Харківській області ОСОБА_2 було оголошено в держаний розшук, як особа, що зникла безвісті (оперативна розшукова справа № 6022045 від 30.06.2020 року).

Зазначила, що заходи щодо встановлення місця перебування сина заявниці позитивного результату не дали.

У зв`язку з цим заявниця звернулася до суду із заявою про визнання його померлим.

Також, вказала, що основною потребою для заявниці у визнанні сина померлим викликана метою вирішення майнових прав.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 26 травня 2026 року відкрито провадження в справі, розгляд справи призначено в порядку окремого провадження.

Витребувано з Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відомості щодо всіх актових записів відносно ОСОБА_2 , а також, в разі наявності, надання відповідних витягів із Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості чи перетинав кордон ОСОБА_2 , якщо так то коли?.

Головного управління ДПС у Харківській області відомості щодо сум виплачених доходів та утриманих податків з ОСОБА_2 ..

Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області інформацію чи звертався до Пенсійного фонду з приводу оформлення будь-яких видів пенсії ОСОБА_2 ..

Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 ..

Державної пенітенціарної служби України інформацію про те, чи відбуває покарання, у будь-якій установі виконання покарання, ОСОБА_2 ..

Національної служби здоров`я України відомості про те, чи перебуває на психіатричному обліку та/або стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я ОСОБА_2 ..

КП «Харківський міський центр реінтеграції бездомних осіб» відомості щодо перебування ОСОБА_2 , на обліку в центрі. Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України інформацію щодо внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 .. ГУ НП в Харківській області, відомості щодо перебування в розшуку, притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності на території України, а також, імовірного звернення ОСОБА_2 до органів Національної поліції. ГУ НП в Харківській області, належним чином завірені матеріали кримінального провадження № 12022221200001713 від 28.10.2022 відносно ОСОБА_2 ..

Першої Харківської міської державної нотаріальної контори чи маються відомості в реєстрі спадкових справ, щодо відкриття спадкової справи відносно звернення ОСОБА_2 або щодо реєстрації прав власності чи користування майном в реєстрі прав власності чи інших речових прав щодо нерухомого майна за зверненням ОСОБА_2 чи складалися даною особою заповіти, якщо так, то коли і на кого?.

Територіальному сервісному центрі ГСЦ МВС в Харківській області інформацію про те, чи зареєстровано за ОСОБА_2 рухоме майно?.

Державного підприємства Український національний центр розбудови миру інформацію чи перебуває ОСОБА_2 в полоні, та чи включений він до Реєстру оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також до списків на обмін, чи є достеменні відомості про загибель ОСОБА_2 ..

Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими інформацію чи перебуває ОСОБА_2 в полоні, та чи включений він до Реєстру оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також до списків на обмін; чи є достеменні відомості про загибель ОСОБА_2 або знаходження його в полоні.

Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради відомості, чи перебуває на обліку, або чи звертався за медичною допомогою ОСОБА_2 ..

З Департаменту з питань виконання кримінальних покарань інформацію про те, чи відбуває покарання у будь-якій установі виконання покарання ОСОБА_2 .

На виконання вказаної ухвали суду, до суду від органів, до яких було зроблено запит, надійшла інформація, згідно якої, судом встановлено, що ОСОБА_2 в полоні чи на військовій службі не перебуває, з приводу оформлення пенсії до органів Пенсійного фонду не звертався, рухомого майна не реєстрував, кримінальне покарання не відбуває, на лікуванні не перебуває, із заявами про оформлення заповіту або оформлення спадщини до нотаріальних органів не звертався.

У судовому засіданні заявниця підтримала заяву з підстав, зазначених в ній та просила суд її задовольнити.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

16 вересня 2026 року від представника Першого відділу ДРАЦС у м. Харків подано пояснення по справі.

У поданому поясненні представник заінтересованої особи зазначив, що щодо оголошення фізичної особи померлою заперечень не має. Просив суд розглядати справу на розсуд суду з урахуванням письмових пояснень відділу за відсутності представника Першого відділу у зв`язку з великою завантаженістю спричиненою військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до статті 60-2 Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про державну службу».

Представник Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області причини неявки суду не повідомив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що є двоюрідною сестрою заявниці та зазначила, що в липні місяці 2022 року ОСОБА_2 зробили операцію на колінній чашечці, у зв`язку з чим останній пересувався за допомогою милиць. Свідок зазначила, що після операції провідувала ОСОБА_2 , в серпні місяці 2022 року він виписався з медичного закладу.

Також, вказала, що в жовтня 2022 року ОСОБА_2 ліг на реабілітацію до медичного закладу «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» до хірургічного відділення.

Зазначила, що саме із вказаного медичного закладу ОСОБА_2 не виписали, він зник.

Свідок вказала, що про зникнення ОСОБА_2 їй стало відомо у телефонній розмові із заявницею.

Свідок, також наголосила, що останній раз бачила ОСОБА_2 у жовтні 2022 року під час його відвідування у лікарні.

Також, ОСОБА_3 зазначила, що жодних припущень, де може перебувати ОСОБА_2 вона не має.

Крім того, свідок наголосила, що ОСОБА_2 мав проукраїнську позицію, був за національністю українцем та підтримував свою країну.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , пояснила, що є родичкою заявниці та її сина ОСОБА_2 , а саме - заявниця є рідною сестрою свекрухи свідка.

Свідок зазначила, що ОСОБА_2 до війни потрапив до лікарні, де йому мали зробити операцію.

Вказала, що після операції ОСОБА_2 виписали з лікарні, він перебував вдома, а у жовтні 2022 року ОСОБА_2 потрапив на реабілітацію до медичного закладу «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова».

Свідок звернула увагу суду, що востаннє бачила ОСОБА_2 приблизно в грудні 2021 року. Також, зі слів заявниці, підтверджених свідком, по телефону свідок з ОСОБА_2 останній раз спілкувалися під час війни приблизно в жовтні 2022 року.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що є сусідкою заявниці та ОСОБА_2 ..

Вказала, що знала ОСОБА_2 виключно з кращого боку, характеризувала ОСОБА_2 як освідчену та начитану людину.

Звернула увагу суду, що коли ОСОБА_2 переїхав проживати до Харкова по сусідству зі свідком передвигався на милицях.

Зазначила, що востаннє бачила ОСОБА_2 восени 2022 року.

Повідомила, що пізніше, восени 2022 року ОСОБА_2 потрапив на реабілітацію до медичного закладу «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» до хірургічного відділення.

Свідок вказала, що у жовтневий вечір 2022 року вона прийшла до заявниці, і ОСОБА_1 повідомила, що в обід цього дня повезла ліки до лікарні, в якій перебував ОСОБА_2 , де лікарі їй повідомили, що ОСОБА_2 зібрав речі і покинув лікарню.

Дослідивши письмові докази, допитавши в судовому засіданні заявницю та свідків, суд дійшов висновку, що вимоги заявника, викладені у її заяві, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується, наявною в матеріалах справи, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого «Липецьким сельським советом Харьковським» 19 жовтня 1974 року (а.с. 17).

Рішенням Шевченківського районного суду по справі 644/542/25 від 19 травня 2025 року ОСОБА_2 було визнано безвісно відсутнім.

Згідно довідки № 449 від 24.09.2024 виданої Липецькою сільською військовою адміністрацією Харківського району Харківської області, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 15).

Згідно відомостей, що містить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження передбаченого ч.1 ст. 115 Кримінального Кодексу України № 1202222120001713 відносно якого, гр. ОСОБА_2 26. 10.2022 року пішов з приміщення «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» та по теперішній час не повернувся.

З 26 жовтня 2022 року жодних відомостей щодо свого сина заявниця не має, неодноразово намагалась з ним зв`язатись, до місця проживання він не приходив, на телефонні дзвінки не відповідає, у друзів, знайомих не з`являвся.

Харківським районним управлінням поліції № 3 ГУНП Харківській області ОСОБА_2 було оголошено в держаний розшук, як особа, що зникла безвісті (оперативна розшукова справа № 6022045 від 30.06.2020 року).

Заходи щодо встановлення місця перебування сина заявниці позитивного результату не дали.

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 13237 з 23 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради (а.с. 125-129).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 державний кордон України не перетинав, з приводу оформлення будь-якого виду пенсії до органів Пенсійного фонду України не звертався, кримінальне покарання в закладах позбавлення волі не відбуває, не перебуває на психіатричному обліку та/або стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я, на обліку як бездомна особа не перебуває, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягується, спадкової справи відносно звернення ОСОБА_2 або щодо реєстрації прав власності чи користування майном в реєстрі прав власності чи інших речових прав щодо нерухомого майна за зверненням ОСОБА_2 не відкривалося, заповіти ОСОБА_2 не складалися, рухоме майно за ОСОБА_2 не зареєстровано, в полоні не перебуває, до Реєстру оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, а також до списків на обмін не включений, відомості про загибель ОСОБА_2 відсутні.

З копії матеріалів кримінального провадження № 12022221200001713 за ч. 1 ст. 115 КК України (а.с. 40-75), встановлено, що 27 жовтня 2022 року до ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 26 жовтня 2022 року син заявниці ОСОБА_2 пішов з приміщення медичного закладу «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» та пропав безвісті.

Працівниками поліції проведено ряд оперативно-розшукових заходів, які не дали результату, в зв`язку з чим ОСОБА_2 оголошено в державний розшук.

З протоколу допиту потерпілого, наявного в матеріалах кримінального провадження, встановлено, що ОСОБА_2 мав татуювання у вигляді козака та напису «УПА».

Відповідно до ост. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч. 1ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Як вбачається з положень ч. 2ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з ч. 3ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Як вбачається з роз`яснень, наданих у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених уст.21 ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Постановою КЦСВС від 26.02.2024 року у справі № 686/9938/23 висловлено позицію, згідно якої громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті особи.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Відповідно до ч. 3ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні 2 ч. 2ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, (в подальшому - затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376).

У цьому наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, у зв`язку з чим суди можуть використовувати дані з відповідного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (п.п. 81 85).

Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Він вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Згідно з принципом правової визначеності відрахування шестимісячного строку від дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій території України не забезпечувало б достатньої передбачуваності та сталості правових відносин. В умовах триваючої збройної агресії рф проти України, що супроводжується численними випадками зникнень осіб та постійною нестабільністю, передбачити момент закінчення такої агресії неможливо. На час прийняття цієї постанови російсько-українська війна все ще триває, що посилює правову невизначеність і може ускладнювати ефективне застосування закону та забезпечення захисту прав осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту та у яких, у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи, виникають певні цивільні права та правомірні інтереси.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2014 року №15-рп/2004, одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим його культурним рівнем. Справедливість є однією з основних засад права та є вирішальною у визначенні права як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням 2 ч. 2ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у ч. 2ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (п. п. 94, 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій. У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності».

Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.

Підставою для оголошення особи померлою в судовому порядку є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Як роз`яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість і зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини - матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

При зверненні із заявою про визнання особи померлою заявник зазначає, що рішення суду їй необхідне для вирішення майнових питань.

Суд зазначає, що не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин "передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія, шлюб припиняється (ст. 104 Сімейного кодексу України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).

Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану буде видано Свідоцтво про смерть особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зник у 2022 році, у 2025 році його визнано безвісно відсутнім рішенням суду, відомості про його місце перебування відсутні понад три роки (майже 4 роки). Ці обставини підтверджуються письмовими доказами, наданими Заявником, та доказами, отриманими на запит ухвали суду, у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» рішення суду про оголошення особи померлою є підставою для державної реєстрації смерті.

Одним з обов`язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата, якою згідно з ч.3ст.46 ЦК України може вважатись дата можливої загибелі, яка буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.

Після набрання законної сили таке рішення суду про оголошення особи померлою надсилається або надається, крім органу державної реєстрації актів цивільного стану, також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Оголошення особи померлою необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 і 2ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також тривалий час відсутності будь-якої інформації щодо місцезнаходження ОСОБА_2 , його перебування у полоні, відсутність тіла, зважаючи на те, що він зник за обставин, що загрожували йому смертю, суд дійшов висновку, що заяву необхідно задовольнити в частині оголошення особи померлою.

Керуючись ст.2, 4, 10, 76-80, 89, 90, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294,305-309, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Липецька сільська військова адміністрація Харківського району Харківської області, Перший відділ ДРАЦС у м. Харків про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.

Оголосити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим від дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи.

Заявниця: ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Липецька сільська військова адміністрація Харківського району Харківської області адреса 62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці вул. Покровська, буд.5 ЄДРПОУ 44707228.

Заінтересована особа: Перший відділ ДРАЦС у м. Харків тел. 380577024790 адреса 61000, м. Харків, вул. Сумська, вул. 61 ЄДРПОУ 23320813.

Повний текст рішення складено та проголошено 22 жовтня 2026 року.

Суддя В.М. Яковлева

Присяжні О.П. Печений

І.В. Ломовська