Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 367/11834/25
Провадження №2/367/992/2026
УХВАЛА
Іменем України
09 вересня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючої судді - Третяк Я.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Люліної О.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпінь під час підготовчого засідання питання про прийняття до розгляду заяви представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» про зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 30.03.2026 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче провадження у справі.
08.09.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій вона просить визнати за ОСОБА_2 майнові права на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 ., м. Буча, вулиця Інелли Огнєвої (колишня назва - вул. Булгакова), будинок 3, на земельних ділянках з кадастровими номерами 3210800000:01:122:0002 та 3210800000:01:122:0003, на підставі виконання позивачем договору купівлі-продажу майнових прав № 23/09/21 від 23.09.2021.
На обґрунтування поданої заяви представник позивача вказала, що зважаючи на те, що об`єкт будівництва введений в експлуатацію, однак уповноваженими органами ще не завершено процедуру присвоєння поштової адреси та не складено технічний паспорт через блокування доступу відповідачем, обраний раніше спосіб захисту потребує приведення у відповідність до правових позицій Верховного Суду, отже, ефективним способом захисту прав інвестора є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Семенець Г.Л. підтримала заяву про зміну предмету позову, з підстав, викладених у ній.
У судове засідання відповідач ОСОБА_3 та представник третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені в передбачений законом спосіб, причини неявки суду не повідомляли.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши заяву про зміну предмету позову, суд дійшов до висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (ч. 3 ст. 49 ЦПК України).
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Суд застосовує аналогію закону, зокрема ст. 177 ЦПК України.
Як встановлено приписами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Зі змісту заяви про зміну предмета позову вбачається, що позивач просить визнати за нею майнові права на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 ., м. Буча, вулиця Інелли Огнєвої (колишня назва - вул. Булгакова), будинок 3, на земельних ділянках з кадастровими номерами 3210800000:01:122:0002 та 3210800000:01:122:0003, на підставі виконання позивачем договору купівлі-продажу майнових прав № 23/09/21 від 23.09.2021.
Водночас, у поданій заяві представник позивача зазначає, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки позивач придбав майнові права на квартиру з метою задоволення власних житлових потреб, а спір виник у зв`язку із порушенням його права як споживача з боку відповідача, однак, суд з такими твердженнями сторони позивача не погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
З аналізу положень ЗУ «Про захист прав споживачів» вбачається, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених ЗУ "Про захист прав споживачів".
Застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними законами.
Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду з дотриманням вимог ст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм ЗУ «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності ЗУ «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів».
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.
З аналізу позовної заяви вбачається, що підставою звернення позивача з вищевказаним позовом не є порушення відповідачами Закону України «Про захист прав споживача», заява про зміну предмета позову позов не містить жодного посилання на порушення прав та способи їх захисту, передбачених цим Законом.
Крім цього, після укладання договорів між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються вимогами Цивільного кодексу України та умовами договорів, а відтак до таких спірних правовідносин щодо виконання такого договору не може застосовуватись Закону України «Про захист прав споживачів».
А відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача, а тому на них не поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживача». В зв`язку з чим позовні вимоги викладені у заяві про зміну предмета позову підлягають оплаті судовим збором.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №917/1369/17, від 16.03.2020 у справі №910/16651/19, від 12.09.2018 у справі №922/3655/16 майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
З урахування наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.
Відтак, позовна вимога про визнання майнових прав на об`єкт будівництва - квартиру є майновою вимогою.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як уже було заначено вище, позивачем фактично заявлено вимогу саме майнового характеру, а саме: визнання майнових прав на об`єкт будівництва - квартиру. Поряд з цим, як зазначає позивач, а також вбачається з копії долученого договору від 23.09.2021 загальна вартість квартири на день укладення договору становила 792774 грн. Відтак, позивачу при зверненні до суду з вказаною заявою про зміну предмета позову позовом необхідно сплатити 7927, 74 грн судового збору.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 та ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву про зміну предмету позову подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про зміну предмету позову без руху.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 177, 185-187, 258-261 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП» про зобов`язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ ГРУП», про визнання визнання права на майнові права - залишити без руху.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Третяк Я.М.
Судове рішення № 140890319, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 09.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 367/11834/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: