Рішення № 140889761, 23.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21660/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» (б.Міхновського Миколи,38, оф.225, м.Київ, 01104) до Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип,21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» до Одеської митниці, за результатом якого позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500580/2026/000135/2 від 20.05.2026 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500580/2026/000170 від 20.05.2026 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану ТОВ«ХЕМПТОНС ТРЕЙД» у митних деклараціях ЕМД. Таким чином, документи, подані позивачем, є достатніми та такими, що у своїй сукупності не викликають сумнів у достовірності наданої інформації, відповідності обраного методу визначення митної вартості товарів. З огляду на що, оскаржуване рішення та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Від представника відповідача надійшов відзив, з огляду на який відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, що оскільки в поданих ним до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 06.02.2025 р. між Позивачем ТОВ «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» як покупцем та компанією AlltagundGeratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару № AUG-28Х/06022025.

Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 26UA500580005663U7 від 15.05.2026, відповідно до якої за умовами поставки DPU на митну територію України надійшов товар ТОВ «ХЕМПТОНС ТРЕЙД», а саме:

Товар 1 - Інструменти ручні з бензиновим двигуном. Тример садовий, бензиновий, у частково розібраному стані для зручностітранспортування, модель CTBC520 -1500шт.Торговельна марка : GOODLUCKPROКраїна виробництва : CNВиробник : ЧжецзянЮсенБрільянтТулсКо., ЛТДТример садовий, бензиновий, у частковорозібраному стані для зручностітранспортування, модель CTBC520-1280шт.Торговельна марка : GREEN FORESTERКраїна виробництва : CNВиробник : ЧжецзянЮсенБрільянтТулсКо., ЛТД.

Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів AUG-28Х/06022025 від 06.02.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 12.03.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 05.06.2025;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 від 04.08.2025

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 4 від 06.01.2026;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 5 від 18.02.2026;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6 від 09.04.2026;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту);

- Специфікація 57852 від 05.05.2026;

- Пакувальний лист (PackingList) 45/05/2026 від 05.05.2026;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercialinvoice) 45/05/2026 від 05.05.2026;

- Коносамент (BillofLading) BW26020592B від 28.02.2026;

- Автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) CMR 57852 від 08.05.2026;

- Декларація про походження товару (Declarationoforigin) 45/05/2026 від 05.05.2026;

- Договір про надання послуг митного брокера K-X/1604 від 16.04.2026

20 квітня 2026 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500580/2026/000135/2, яке обґрунтовано наступним:

Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів DoneSwitzerland AG (Швейцарія), відправник ZHEJIANG CHUNTAO TECHNOLOGY CO.,LTD (Китай), заявлений виробник YONGKANG PUYUAN TOOLS CO.,LTD (Китай), заявлені торговельні марки GOODLUCKPRO і GREEN FORESTER. Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту AUG-28Х/06022025 від 06.02.2025 детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.2.1, 3.1 контракту.

Водночас, у Специфікації №57852 від 05.05.2026, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, детального опису, якості товарів та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно вимог 1.3 контракту AUG-28Х/06022025 від 06.02.2025 продавець може передати обов`язки відправки товару за цим договором третій особі, яка не є стороною Договору (далі-Вантажовідправник) і найменування Вантажовідправника повинно бути зазначено в Специфікації.

Наразі, найменування Вантажовідправника відсутнє у Специфікації №57852. Технічну документацію щодо якості товару, передбачену п.3.3 контракту, яка впливає на заявлену митну вартість,- не подано до митного оформлення. Перелік товарів згідно Специфікації №57852 як невід`ємної частини контракту,- наведений виключно українською мовою, що не відповідає вимогам пункту 8.8 угоди. У наданому комерційному рахунку №45/05/2026 від 05.05.2026 відсутнє посилання на специфікацію №57852 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. Заявлені у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 15.05.2026 №26UA500580005663U7 відомості про виробника товару не підтверджуються фотографіями, здійсненими під час митного огляду товару. Натомість, підчас митного огляду виявлено не задекларовані моделі товарів та відмінного від заявленого виробника - ЧжецзянЮсенБрільянтТулсКо.,ЛТД.

Основні документи, що підтверджують митну вартість, згідно переліку у ч.2 ст.53 МКУ: контракт, специфікація, інвойс,- не містять відомостей щодо заявленого виробника та заявлених торговельних марок. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товар, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни такого товару та визначення його митної вартості.

Згідно наданого коносаменту оцінювана партія товару завантажена на борт судна 28.02.2026 у китайському порту NINGBO. На момент відвантаження товару 28.02.2026, товар ще не був проданий ТОВ «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» (специфікація №57852 та інвойс №45/05/2026 датовані пізніше - 05.05.2026). При цьому, номер контейнеру BEAU5191020, зазначений у коносаменті від 28.02.2026 - міститься у пакувальному листі №45/05/2026 від 05.05.2026. У наданому коносаменті наявні відомості щодо його місця видачі - SHENZHEN (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару NINGBO (Китай) Constanta (Румунія), фрахт передплачений до порту Constanta (Румунія).

Зазначене свідчить про наявність додаткових домовленостей, посередницьких операцій, комплекту транспортних договорів та інших учасників в ланцюгу поставки, які не заявлені до митного оформлення. Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Щодо умов поставки. Заявлені комерційні умови поставки DPU Одеса, що означає Продавець доставляє товар у зазначене місце призначення та розвантажує його. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту відвантаження NINGBO (Китай), порту розвантаження Constanta (Румунія) та порту доставки Constanta (Румунія).

Зазначене не відповідає узгодженим та заявленим умовам поставки щодо поіменованого місця доставки та передоплати вартості фрахту. Відповідно до відомостей коносаменту BW26020592B та міжнародної автомобільної накладної CMR №57852 за маршрутом доставки оцінюваних товарів NINGBO (Китай) Constanta (Румунія) Одеса (Україна), здійснено перевантаження контейнеру з вантажем у порту Constanta (Румунія) з морського судна на автомобільний транспорт української транспортної кампанії ТОВ «ОМ Транссервіс», що свідчить про наявність витрат на обробку, навантажувально - розвантажувальні роботи, портове обслуговування, можливе зберігання в порту Constanta (Румунія) та витрати експедиторських та логістичних компаній.

При цьому, здійснити перевірку відомостей про включення зазначених витрат до заявленої митної вартості товарів згідно наданих документів (вантаж відправлено раніше операції з продажу), здійснити перевірку числового значення складових митної вартості, зазначених у ч.10 ст.58 МКУ,- митний орган не має можливості. Крім того, відомості про передплачений фрахт у порту призначення свідчить, що вартість фрахту підлягає сплаті вантажоодержувачем по прибуттю вантажу в порт призначення Constanta (Румунія). Зазначене може свідчити про ризик декларування не всіх складових митної вартості товарів відповідно до ч.10 ст. 58 МКУ.

Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.

Наразі, Декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно умов пункту 4 Специфікації №57852 від 05.05.2026 «Оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару». Враховуючи, що отримання українським перевізником товару згідно CMR №57852 в порту Constanta 08.05.2026 заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.

Окрім цього, митну декларацію країни відправлення із відомостями щодо вартості, асортименту товарів, вагових характеристик, їх кількості, умов поставки, даних щодо відправника, отримувача, реквізитів договору (інвойсу), коносаменту, що документально підтверджують факт експорту товарів декларантом не подано до митного оформлення.

20 травня2026 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000170, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Позивач не погоджуючись з таким рішеннями звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Відповідно до ст.543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п.23, 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості №/2026/000135/2 від 20.05.2026 року, зазначено, що його прийнято у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо твердження про відсутність у специфікації інформації щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, встановлено наступне.

Відповідно пункту 1.4. Договору, детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях.

Відповідно до пунктів 3.1-.3.2 Договору сторони погоджують та визначають обсяги та acoртимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.

Жодних зобов`язань щодо обов`язкового зазначення у специфікації інформації про виробника, торговельну марку, артикул або якісні характеристики товару не передбачено. При цьому, Позивач надав всі необхідні відомості про товар. Зокрема, у митній декларації № 26UA500580005663U7 зазначено такі дані: Торговельна марка: GOODLUCKPRO, Країна виробництва : CN, Виробник : ЧжецзянЮсенБрільянтТулсКо ., ЛТД.

Крім того, повний опис товару, включаючи торговельну марку, найменування виробника та якісні характеристики, наведено у пакувальному листі, який продавець надав у складі документів, долучених до митної декларації (графа 31 МД №26UA500580005663U7). Таким чином, заявлені дані є документально підтвердженими та такими, що піддаються обчисленню, а отже, відповідають вимогам статті 52 МКУ. Враховуючи викладене, посилання митного органу на начебто відсутність необхідної інформації є безпідставним і не може слугувати обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Щодо зауважень митниці про те, що специфікація складена "виключно українською мовою", суд їх не приймає до уваги як такі, що не відповідають дійсності. Надана Специфікація №57852 від 05.05.2026є двомовною за своєю формою (містить паралельний текст англійською та українською мовами), що повністю відповідає вимогам п. 8.8 Контракту.

Щодо відсутності технічної документації, перекладу специфікації та посилання на неї в інвойсі, суд зазначає, що специфікація є невід`ємною частиною контракту і розширює чи уточнює його асортимент, що є загальноприйнятою комерційною практикою. При цьому, відповідач не вказав в оскаржуваному рішенні, як за таких умов відсутність посилання на специфікацію в інвойсі може вплинути на ціну товару.

Відсутність технічної документації не може бути підставою для сумніву, оскільки вона не належить до обов`язкових документів що підтверджують митну вартість товару згідно ст.53 МКУ.

Щодо твердження про відсутність у наданому комерційному рахунку №45/05/2026 від 05.05.2026 посилання на специфікацію №57852 від 05.05.2026 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів, встановлено наступне. Чинним законодавством України та нормами міжнародного права не встановлено вимог до форми та змісту комерційного рахунку-фактури (інвойсу). Цей документ за своєю природою є документом довільної форми, що засвідчує вартість товару для здійснення оплати. Обов`язковість зазначення в інвойсі посилань на специфікації або інші додатки до контракту не передбачена жодним нормативноправовим актом. У наданому до митного оформлення інвойсі № 4/05/2025 від 05.05.2026 міститься пряме посилання на базовий Договір поставки № AUG-28Х/06022025від 06.02.2025.

Оскільки, специфікація №57852, згідно з умовами самого Договору, є його невід`ємною частиною, посилання на реквізити основного Договору є достатнім для ідентифікації зовнішньоекономічної операції та підтвердження її умов. Митним органом не надано обґрунтування того, яким чином відсутність у рахунку-фактурі номера специфікації перешкоджає перевірці числового значення митної вартості або впливає на її правильність. Дані про кількість, вагу та ціну товару в інвойсі повністю збігаються з даними специфікації та інших товаросупровідних документів.

Позиція митного органу щодо наявності розбіжностей у документах є необґрунтованою та базується на довільному тлумаченні правил міжнародних перевезень та базисів поставки Incoterms.

Щодо хронології оформлення документів (дата інвойсу та відвантаження) твердження відповідача про те, що товар ще не був проданий на момент відвантаження 28.02.2026, оскільки інвойс та специфікація датовані 05.05.2026, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 631 ЦК України, сторони мають право встановити, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до його укладення. Фізичне відвантаження товару зі складу вантажовідправника в Китаї (28.02.2026) є початком виконання зобов`язань продавця, тоді як оформлення фінального комерційного інвойсу (05.05.2026) є документальним підтвердженням вартості для здійснення розрахунків та митного оформлення. У міжнародній практиці, особливо за умов DPU (DeliveredatPlaceUnloaded), інвойс часто оформлюється в момент наближення вантажу до місця призначення або після остаточної калькуляції витрат, що не ставить під сумнів легітимність операції.

Стаття 53 МКУ не містить жодної вимоги щодо того, щоб інвойс за датою передував транспортному документу.

Щодо маршруту та місця видачі коносамента Митниця вбачає суперечність у тому, що місцем видачі коносамента є SHENZHEN, а портом завантаження - NINGBO. Зазначена ситуація відображає стандартну внутрішню логістику Китаю. Місце видачі коносамента (PlaceofIssue) - це офіс перевізника або агента, де був оформлений документ, тоді як порт завантаження (PortofLoading) - це фактичний причал, де контейнер був завантажений на борт. Така географічна розбіжність є діловою практикою і жодним чином не впливає на ідентифікацію товару чи правильність визначення його вартості.

Щодо умов поставки DPU Київ та додаткових витрат Митний орган стверджує, що маршрут доставки оцінюваних товарів NINGBO (Китай) Constanta (Румунія), перевантаження контейнеру з вантажем у порту Constanta (Румунія) з морського судна на автомобільний транспорт української транспортної кампанії ТОВ ОМТранс-сервіс, що свідчить про наявність витрат на обробку, навантажувально-розвантажувальні роботи, портове обслуговування, можливе зберігання в порту Constanta (Румунія) та витрати експедиторських та логістичних компаній. Це твердження суперечить суті базису поставки DPU. Відповідно до Incoterms 2020, за умов DPU Київ, Продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до пункту призначення та його розвантаженням. Будь-які витрати на перевантаження в транзитних портах, зберігання чи портову обробку за межами України є операційними витратами Продавця та вже включені у ціну товару. Покупець не несе зобов`язань щодо оплати перевалки, а отже, ці витрати не можуть бути додані до митної вартості відповідно до ст. 58 МКУ.

Посилання митниці на відсутність документів на перевантаження є безпідставним, оскільки ці витрати не стосуються Покупця.

Щодо зауваження про відсутність платіжних документів, суд зазначає, що умовами специфікації передбачено відстрочення платежу (до 45 днів після отримання товару).

Суд акцентує увагу на положеннях п. 4 ст. 58 МК України, відповідно яких до митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Крім цього суд звертає увагу, що в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо аргументів митного органу про відсутність у прайс-листі відомостей щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів є необґрунтованими з огляду на наступне: Прайс-лист за своєю суттю є документом загального інформування про цінову політику Продавця (AlltagundGeratetechnik AG) на певний асортимент товарів. Він не є товарно-супровідним документом на конкретну партію, а тому не зобов`язаний містити деталізацію (артикули чи ТМ), яка зазвичай фіксується у Специфікаціях та Інвойсах, що складаються під конкретну поставку. У наданому прайс-листі зазначено найменування груп товарів та їх вартість, що повністю корелюється з цінами, вказаними у Специфікації та Інвойсі. Ідентифікація конкретного виробника та торговельної марки (MIXXUS) здійснюється митним органом на підставі сукупності інших документів: пакувального листа, сертифікатів походження та маркування на упаковці, що були надані до огляду. Митний кодекс (ст. 53) не встановлює вичерпного переліку обов`язкових реквізитів для прайс-листа. Головною вимогою є об`єктивність та можливість обчислення ціни. Оскільки ціни у прайс-листі Продавця збігаються з цінами у комерційних документах, він є належним доказом стабільності цінової політики та підтверджує заявлену митну вартість за 1-м методом.

Митний орган не надав жодних доказів того, що відсутність артикулів у прайс-листі призвела до неможливості перевірки митної вартості або що існують інші прайслисти цього ж продавця з іншими цінами на аналогічний товар.

Вимога митниці щодо дублювання всіх ідентифікуючих ознак товару (ТМ, артикулів) у прайс-листі є проявом надмірного формалізму. Прайс-лист продавця виконує свою функцію підтверджує рівень цін, за якими Продавець пропонує товар до продажу, що є достатнім для підтвердження митної вартості згідно зі ст. 58 МКУ.

Також, митним органом не наведено жодного доказу фактичного здійснення перевантаження або оформлення інших транспортних документів, які б впливали на складові митної вартості відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ. Припущення про можливе існування інших коносаментів без встановлення конкретних витрат або платежів не являється належною підставою для сумніву в достовірності заявленої митної вартості.

Щодо зауважень до Висновку експертного дослідження 13.05.2026 №286/26, про те, що він не містить який саме метод оцінки дослідження використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних. Експертне дослідження ґрунтується виключно на інформації та документах імпортера, суд зазначає ,що за відсутності з боку митного органу будь-яких документальних доказів, що спростовують використані експертом характеристики або зроблені ним розрахунки, Висновок експертного дослідження № 1286/26 є належним та допустимим доказом у розумінні статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує можливість застосування 1-го методу визначення митної вартості.

Крім того, суд наголошує, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи відповідача як необґрунтовані.

Відповідач не навів жодних доказів того, що зазначена логістична деталь призвела до зміни вартості операції або додаткових витрат, не відображених у ціні договору, як того вимагає ч.2 ст.55 МКУ.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Згідно п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Одеською митницею рішення про коригування митної вартості № UA500580/2026/000135/2 від 20.05.2026; картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500090/2026/000073від 01.04.2026.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості від 20травня 2026 року № UA500580/2026/000135/2 підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд також вважає необхідним у відповідності до вимог статті 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 14 036,45 грн.

З приводу клопотання відповідача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін суд зазначає, що відповідно до ч.1-3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені ч.3 ст.257 КАС України, та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.

При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що справу за позовом можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності, малозначним, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078) про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» (б.Міхновського Миколи,38, оф.225, м.Київ, 01104) до Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип,21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500580/2026/000135/2 від 20.05.2026 р.;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500580/2026/000170 від 20.05.2026 р.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕМПТОНС ТРЕЙД» (Бульвар Міхновського Миколи,38, оф.225, м.Київ, 01104, код ЄДРПОУ 37351098) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 036,45 (чотирнадцять тисяч тридцять шість гривень 45 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко