Рішення № 140889696, 23.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40873/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРДЖИЛОГО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРДЖИЛОГО» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.08.2025 року №46921/15-32-04-09-20 у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Тобто, при проведенні камеральних перевірок податкові органи мають право перевіряти податкову звітність на наявність арифметичних або методологічних помилок, досліджувати логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників безпосередньо декларації, а також додатків до неї, порівнювати показники декларацій за поточний і попередні звітні періоди тощо. Однак, Податковий кодекс України не надає податковим органам повноважень під час камеральної перевірки перевіряти декларування окремих показників «по суті», тобто аналізувати документи і окремі операції платника податків для перевірки достовірності декларування тих чи інших показників. Така перевірка може здійснюватися лише в межах документальної перевірки планової або позапланової, що узгоджується із правовими висновками, сформованими у постановах Верховного Суду від 23.07.2020 року у справі №805/1584/17-а, від 21.01.2021 року у справі №813/2519/17.

Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов`язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов`язань.

Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов`язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.

Так, підставою для збільшення ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» грошових зобов`язань став висновок контролюючого органу, що дані Єдиного реєстру податкових накладних не відповідають даним, зазначеним у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2025 року. Тобто, висновок контролюючого органу хоча і ґрунтується виключно на даних інформаційних систем, однак, не є достатнім для висновку саме про заниження позивачем податкових зобов`язань, зокрема, у відповідному звітному періоді, оскільки для такого висновку необхідною є перевірка обставин та змісту відповідних господарських операцій.

ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2025 року, поданої 20.06.2025 року, було додано Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов`язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)», в якому було відображено про наявність складених 30.05.2025 року розрахунків коригування до помилково виписаних податкових накладних.

Таким чином, підприємством вжито всебічних заходів з повідомлення контролюючого органу про виникнення відповідної ситуації із наступним належним відображенням показників у податковій звітності.

З огляду на зазначені обставини у відповідача були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 11.12.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

24.12.2025 року за вхід.№ЕС/136153/25 надійшов відзив на позов, в якому наголошено на необґрунтованості вимог позивача. Результати камеральної перевірки оформлено актом від 18.07.2025 №38761/15-32-04-09-17 (далі - Акт), який направлений на податкову адресу Позивача засобами поштового зв`язку в порядку, визначеному статтею 42 розділу ІІ ПК України. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Акт отримано Позивачем 07.08.2025.

За даними камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ з урахуванням уточнюючого розрахунку у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено заниження податкового зобов`язання на суму 702 000 гривень.

За результатами проведеного аналізу податкової звітності з ПДВ за звітний (податковий) період травень 2025 року та даними ЄРПН встановлено, що на порушення пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пункту 192.1 статті 192 ПК України ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» (ЄДРПОУ 45481113) за травень 2025 року занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 702 000 грн. щодо наступного.

В рядку 7.1 уточнюючого розрахунку за травень 2025 року «Коригування обсягів постачання та податкових зобов`язань» відображено несвоєчасно зареєстровані РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг у сумі 702000,00 грн, а саме :

РК від 30.05.2025 року на суму ПДВ 125000 грн. зареєстрований 24.06.2025;

РК від 30.05.2025 року на суму ПДВ 125000 грн. зареєстрований 24.06.2025;

РК від 30.05.2025 року на суму ПДВ 125000 грн. зареєстрований 24.06.2025;

РК від 30.05.2025 року на суму ПДВ 125000 грн. зареєстрований 24.06.2025;

РК від 30.05.2025 року на суму ПДВ 101000 грн. зареєстрований 25.06.2025;

РК від 30.05.2025 року на суму ПДВ 101000 грн. зареєстрований 25.06.2025.

Рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку з податку на додану вартість відносно Позивача Головним управління ДПС в Одеській області не приймалось.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 27.08.2025 №46921/15-32-04-04-20, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

27.12.2025 за вхід.№ЕС/137286/25 надійшла відповідь на відзив, в якій, серед іншого, зазначено, що поданий Головним управлінням ДПС в Одеській області відзив не відповідає наведеним вимогам п. 5 ч. 2 ст. 162 КАС України, оскільки не містить жодних належних заперечень стосовно доводів, викладених підприємством у позовній заяві, а лише містить повне дублювання змісту акта камеральної перевірки контролюючого органу від 18.07.2025 року №38761/15-32-04-09-17.

При цьому, в іншій частині даного відзиву (6-7 сторінки) міститься посилання на норми Податкового кодексу України щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених до них, а також вимоги законодавства щодо подання заяви про відсутність можливості своєчасного виконання податкових зобов`язань, а отже взагалі не стосується предмету спору.

Однак, в ході проведення контролюючим органом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «ВІРЖИЛОГО» за травень 2025 року не встановлено будь-яких порушень підприємством вимог Податкового кодексу України щодо своєчасності реєстрації складених податкових накладних/розрахунків коригування.

Позивач наголошував, що саме ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН» здійснено реєстрацію розрахунків коригування №4 від 30.05.2025 року, №5 від 30.05.2025 року, №6 від 30.05.2025 року, №7 від 30.05.2025 року лише 24.06.2025 року, та ТОВ «АГРОФІРМА ОСНОВА» зареєстровано розрахунки коригування №8 від 30.05.2025 року та №9 від 30.05.2025 року - 25.06.2025 року, що зумовило подання ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2025 року та відображення зменшення відповідних коригувань у податковій звітності за даний період, зокрема, на суму ПДВ 702000 грн.

Однак, з даного приводу варто зауважити, що платники податків несуть самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагента. Якщо суб`єкти господарювання, з якими мав взаємовідносини позивач, не дотримувались у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.08.2023 року у справі №460/2869/19, від 13.03.2024 року у справі №815/2215/17.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» 02.10.2024 року зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності за КВЕД 49.41 є вантажний автомобільний транспорт.

З 01.11.2024 року підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 454811115526, свідоцтво платника ПДВ №200861835.

У межах своєї господарської діяльності між ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНЕКС СОЛЮШН» (код ЄДРПОУ 44950104) укладено договір про надання транспортних послуг від 30.04.2025 №3004/4.

В рамках даного договору ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» (Виконавець) від свого імені та за рахунок ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН» (Замовника) забезпечує здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні. Виконавець організовує перевезення вантажів на підставі заявок, що подаються замовником. Цей договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 року.

Також, між ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ОСНОВА» (код ЄДРПОУ 32993239) укладеного договір про надання послуг від 01.04.2025 року №0104-сг, відповідно до якого ТОВ «АГРОФІРМА ОСНОВА» (Замовник) доручає, а ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» (Виконавець) бере на себе зобов`язання надавати сільськогосподарські послуги. Замовник зобов`язується прийняти і оплатити послуги: обробіток ґрунту, посівні роботи, збирання врожаю, захист рослин, внесення добрив, мінеральні та органічні добрива, транспортні послуги, перевезення врожаю, сировини, добрив, інші спеціалізовані послуги. Строк дії даного договору спливає 31.12.2025 року включно, або до повного виконання зобов`язань.

У травні 2025 року ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» було помилково направлено на реєстрацію шість податкових накладних, реєстрація яких у Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена згідно з отриманими квитанціями №1, а саме:

- податкова накладна №5 від 01.05.2025 року на загальну суму 750000 грн., в т.ч. ПДВ 125000 грн., виписана на контрагента-замовника ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН» за номенклатурою - транспортні послуги;

- податкова накладна №6 від 01.05.2025 року на загальну суму 750000 грн., в т.ч. ПДВ 125000 грн., виписана на контрагента-замовника ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН» за номенклатурою - транспортні послуги;

- податкова накладна №7 від 02.05.2025 року на загальну суму 750000 грн., в т.ч. ПДВ 125000 грн., виписана на контрагента-замовника ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН» за номенклатурою - транспортні послуги;

- податкова накладна №8 від 05.05.2025 року на загальну суму 750000 грн., в т.ч. ПДВ 125000 грн., виписана на контрагента-замовника ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН» за номенклатурою - транспортні послуги;

- податкова накладна № 9 від 07.05.2025 року на загальну суму 606000 грн., в т.ч. ПДВ 101000 грн., виписана на контрагента-замовника ТОВ «АГРОФІРМА ОСНОВА» за номенклатурою - обприскування;

- податкова накладна №10 від 14.05.2025 року на загальну суму 606000 грн., в т.ч. ПДВ 101000 грн., виписана на контрагента-замовника ТОВ «АГРОФІРМА ОСНОВА» за номенклатурою - обприскування.

З метою повідомлення Головного управління ДПС в Одеській області про помилковість направлення на реєстрацію відповідних податкових накладних підприємством складено та надіслано до контролюючого органу листи від 17.06.2025 року, зареєстровані у контролюючому органі за вх. №63866/6 та №63837/6, у яких наголошено на необхідності прийняття даної інформації до уваги.

Після реєстрації контролюючим органом 12.06.2025 року поданої ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» таблиці даних платника податку на додану вартість відбулась автоматична реєстрація податкових накладних №5 від 01.05.2025 року, №6 від 01.05.2025 року, №7 від 02.05.2025 року, №8 від 05.05.2025 року, №9 від 07.05.2025 року та №10 від 14.05.2025 року на підставі пункту 161 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, датою направлення їх на реєстрацію, а саме 14.05.2025 року та 15.05.2025 року відповідно.

З метою виправлення відповідних помилок ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» відповідно до приписів п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України складено 30.05.2025 року розрахунки коригування до даних податкових накладних, які направлено ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН» та ТОВ «АГРОФІРМА ОСНОВА» для їх подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- розрахунок коригування №4 від 30.05.2025 року на суму ПДВ 125000 грн., виписана на контрагента-покупця ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН»;

- розрахунок коригування №5 від 30.05.2025 року на суму ПДВ 125000 грн., виписана на контрагента-покупця ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН»;

- розрахунок коригування №6 від 30.05.2025 року на суму ПДВ 125000 грн., виписана на контрагента-покупця ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН»;

- розрахунок коригування №7 від 30.05.2025 року на суму ПДВ 125000 грн., виписана на контрагента-покупця ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН»;

- розрахунок коригування №8 від 30.05.2025 року на суму ПДВ 101000 грн., виписана на контрагента-покупця ТОВ «АГРОФІРМА ОСНОВА»;

- розрахунок коригування №9 від 30.05.2025 року на суму ПДВ 101000 грн., виписана на контрагента-покупця ТОВ «АГРОФІРМА ОСНОВА».

Відповідні розрахунки коригування були відображені у податковій декларації з податку на додану вартість, поданої ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» за звітний період травень 2025 року.

Проте, ТОВ «ЮНЕКС СОЛЮШН» здійснено реєстрацію розрахунків коригування №4 від 30.05.2025 року, №5 від 30.05.2025 року, №6 від 30.05.2025 року, №7 від 30.05.2025 року лише 24.06.2025 року, а ТОВ «АГРОФІРМА ОСНОВА» зареєстровано розрахунки коригування №8 від 30.05.2025 року та №9 від 30.05.2025 року - 25.06.2025 року.

ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2025 року та відображено зменшення відповідних коригувань у податковій звітності за даний період, зокрема, на суму ПДВ 702 000 грн.

У подальшому показники податкової звітності за відповідними розрахунками коригування були відображені у звітності з ПДВ за червень 2025 року.

Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі акта «Про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «ВІРЖИЛОГО» (код 45481113) за травень 2025 року» від 18.07.2025 року №38761/15-32-04-09-17 винесено податкове повідомлення-рішення від 27.08.2025 року №46921/15-32-04-09-20, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІРДЖИЛОГО» за порушення вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України нараховано податкові зобов`язання у розмірі 702 000 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 70 200 грн.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.04.2021 у справі №826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині 3 статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 КАС України).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України регламентовано, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 ст. 38 ПК України).

Відповідно до підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

При цьому, окресленим підпунктом визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Між тим, положеннями статті 76 ПК України регламентовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Крім того, особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість визначені Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Методичні рекомендації), що затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165.

Так, згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій встановлено, що податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1- подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3; додаток Д2 - рядка 22; додаток Д3 - рядка 23; додаток Д4 - рядка 23.1; додаток Д5 - рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15; додаток Д6 - рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10; додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків).

За наявності вказаних додатків обов`язковим є безпосереднє співставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації;

3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:

рядка 21.1 - значенню рядка 20.2,

рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).

Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.

За змістом підпункту 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій у разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.

Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об`єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов`язань з податку, збору, обов`язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під методологічною (логічною) помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов`язання з того чи іншого податку, збору (обов`язкового платежу).

При цьому, підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій передбачено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ №85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Наведене положення Методичних рекомендацій кореспондується із нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України, якими закріплено, серед іншого, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Аналізуючи вказані обставини, суд звертає увагу на те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних системи електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Водночас процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

У свою чергу, відповідно до норм підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За змістом положень статей 77 і 78 ПК України на відміну від камеральної перевірки, документальна перевірка потребує наявності наказу про її призначення та обов`язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, пред`явлення направлення на перевірку.

При цьому, у відповідності до положень підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податку має право, крім іншого, бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Водночас, якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення платником податків податкового законодавства (зокрема, за наслідками здійсненого співставлення даних податкової звітності платника із даними, наявними в Єдиному реєстрі податкових накладних), то податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку такого платника, так як питання достовірності відображених платником податків у поданій ним податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування відповідним податком, перевіряється шляхом комплексного дослідження податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів, - тобто в ході вже документальної перевірки, в порядку передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №810/2373/16.

У той же час, в постановах Верховного Суду від 23.07.2020 у справі №805/1584/17-а, від 21.01.2021 у справі №813/2519/17 сформовано висновки про те, що при проведенні камеральних перевірок податкові органи мають право перевіряти податкову звітність на наявність арифметичних або методологічних помилок, досліджувати логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників безпосередньо декларації, а також додатків до неї, порівнювати показники декларацій за поточний і попередні звітні періоди тощо.

Однак, ПК України не надає податковим органам повноважень під час камеральної перевірки перевіряти декларування окремих показників «по суті», тобто аналізувати документи і окремі операції платника податків для перевірки достовірності декларування тих чи інших показників. Така перевірка може здійснюватися лише в межах документальної перевірки планової або позапланової.

Судом встановлено, що відповідачем під час камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2025 платника ПДВ ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, 201.10 ст 201, п.192.1 ст 192 ПКУ: заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 702000,00 грн.

Аналізуючи зміст акту, у взаємозв`язку із доводами, які викладені ГУ ДПС в Одеській області в акті перевірки, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не здійснено співставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації.

Натомість, при проведенні камеральної перевірки контролюючий орган виявив розбіжність між даними податкової декларації позивача та даними Єдиного реєстру податкових накладних, що беззаперечно є підставою для проведення ним документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У постанові Верховного Суду від 22.10.2024 у справі №160/15502/22 зазначено, що аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

За цих обставин, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, повинні бути предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення іншого виду перевірок, а саме - документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №420/5098/20, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18, від 03.10.2023 у справі №160/8243/22, від 16.07.2024 у справі №320/4281/23.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач у даному випадку вийшов за межі предмету камеральної перевірки, оскільки не був наділений повноваженнями перевіряти повноту нарахування і сплати позивачем податку на додану вартість.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Отже, доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У той же час, положеннями статті 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

При цьому, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).

За сталою судовою практикою, у тому числі й Верховного Суду, умовами допустимості доказів є: 1) одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; 2) одержання фактичних даних належним суб`єктом; 3) одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; 4) належне процесуальне оформлення одержаних фактичних даних.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що контролюючий орган здійснивши вихід за межі предмету камеральної перевірки допустив протиправні дії, що має своїм наслідком формування висновку суду про незаконність такої перевірки, а тому акт перевірки від 18.07.2025 року № 38761/15-32-04-09-17 не може бути допустимими доказами порушення ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» вимог податкового законодавства.

Враховуючи наведене, спірне рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте за результатами перевірки, яка проведена із виходом за межі її предмету, тобто з порушенням встановленого законом порядку.

Отже, суд вважає, що протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків такої перевірки, тобто вказувати на правомірність прийнятого контролюючим органом спірного рішення, за результатами її проведення.

Окрім цього, наведений висновок суду відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевірки без законних підстав є достатньою та самостійною підставою для визнання протиправності наслідків такої перевірки, без аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №1340/4669/18.

Також схожий правий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №826/17875/18, де, серед іншого, вказано про те, що протиправність наслідків перевірки у зв`язку з порушенням процедури її проведення унеможливлює перехід до аналізу суті покладених в основу такого акта податкових правопорушень.

Відтак спірне податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС В Одеській області від 27.08.2025 року №46921/15-32-04-09-20 не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд враховує, що ТОВ «ВІРДЖИЛОГО» помилково направлено на реєстрацію податкові накладні №5 від 01.05.2025 року, №6 від 01.05.2025 року, №7 від 02.05.2025 року, №8 від 05.05.2025 року, №9 від 07.05.2025 року та №10 від 14.05.2025 року, за якими не відбувалось надання підприємством послуг, а тому не виникав обов`язок в силу вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань.

Як наслідок, підприємством було виписано розрахунки коригування №4 від 30.05.2025 року, №5 від 30.05.2025 року, №6 від 30.05.2025 року, №7 від 30.05.2025 року, №8 від 30.05.2025 року та №9 від 30.05.2025 року до відповідних податкових накладних, показники за якими у подальшому відображено у податковій звітності з ПДВ, зокрема, у поданих та прийнятих контролюючим органом уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 30.06.2025 року та від 30.07.2025 року.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій та прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 9266,40 грн. судових витрат, сплачених згідно платіжної інструкції №374 від 18.11.2025 року.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРДЖИЛОГО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.08.2025 року №46921/15-32-04-09-20 у повному обсязі.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРДЖИЛОГО» (адреса: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32, ЄДРПОУ 45481113) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 9266 (дев`ять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП 44069166).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРДЖИЛОГО» (адреса: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32, ЄДРПОУ 45481113, ел. пошта virdgi2024@ukr.net)

Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП 44069166, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА