Рішення № 140889433, 22.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21376/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 14.07.2026 року (сформовано в підсистемі ЕС 13.07.2026 року) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 154450011442 від 25.06.2026 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в КСП «Содружество» з 30.07.1990 по 20.07.1999 року.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2026 року про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду в цій справі.

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, місце знаходження: проспект Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізької області, 69005) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Ухвалою суду від 23 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку частини п`ятої статті 262 КАС України, та залучено до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.06.2026 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 25.06.2026 № 154450011442 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 30.07.1990 по 20.07.1999 у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Содружество», оскільки, відповідно до відомостей відкритих реєстрів, датою державної реєстрації підприємства з кодом ЄДРПОУ 03759866 є 31.10.1997 року.

Позивач зазначає, що спірний період роботи підтверджується належним чином оформленими записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , які містять відомості про прийняття на роботу, переведення та звільнення із зазначенням відповідних наказів.

Крім того, позивач звертає увагу, що КСП «Содружество» було утворено шляхом перетворення колгоспу «Содружество», який знаходився на території Автономної Республіки Крим. У зв`язку з тимчасовою окупацією зазначеної території позивач позбавлений можливості отримати додаткові архівні документи на підтвердження трудового стажу.

На переконання позивача, сама по собі дата державної реєстрації підприємства не спростовує факту здійснення ним трудової діяльності у спірний період, а наявні записи у трудовій книжці є належними та достатніми доказами для зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно не врахував зазначений період роботи, чим порушив його право на належне пенсійне забезпечення.

У зв`язку з викладеним, вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.06.2026 № 154450011442 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

До канцелярії суду 07.08.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що заява ОСОБА_1 від 18.06.2026 року про призначення пенсії за віком була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за принципом екстериторіальності.

За результатами розгляду поданих документів рішенням від 25.06.2026 № 154450011442 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідач зазначає, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за віком після досягнення 60 років у 2025 році необхідна наявність страхового стажу не менше 32 років.

На момент звернення із заявою про призначення пенсії вік позивача становив 61 рік 01 місяць 21 день, а його страховий стаж, визначений органом Пенсійного фонду України, 24 роки 09 місяців 05 днів.

Відповідач вказує, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 30.07.1990 по 20.07.1999 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки за даними відкритих реєстрів датою державної реєстрації підприємства з кодом ЄДРПОУ 03759866 є 31.10.1997 року, у зв`язку з чим зазначений період роботи потребує додаткової перевірки.

Посилаючись на положення статей 24, 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, відповідач наголошує на необхідності належного документального підтвердження періодів трудової діяльності.

Таким чином, відповідач вважає, що за наданими позивачем документами відсутні підстави для зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу, а відтак і для призначення пенсії за віком.

З огляду на викладене Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вважає оскаржуване рішення правомірним та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

До канцелярії суду 29.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому третя особа заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх необґрунтованими.

В обґрунтування своєї позиції третя особа зазначає, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, розгляд заяв про призначення пенсії здійснюється за принципом екстериторіальності.

Після реєстрації заяви та сканування поданих документів засобами програмного забезпечення автоматично визначається структурний підрозділ територіального органу Пенсійного фонду України, уповноважений здійснювати їх опрацювання та приймати відповідне рішення.

Третя особа зазначає, що заява ОСОБА_1 від 18.06.2026 року про призначення пенсії за віком була передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яким за результатами опрацювання документів прийнято рішення від 25.06.2026 № 154450011442 про відмову у призначенні пенсії.

Посилаючись на положення Порядку № 22-1, третя особа наголошує, що право особи на пенсійне забезпечення встановлюється за результатами всебічного, повного та об`єктивного розгляду документів, поданих для призначення пенсії.

При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначає, що не приймало оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, оскільки відповідні повноваження під час розгляду заяви за принципом екстериторіальності здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

З огляду на викладене третя особа вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти них, а також докази, надані учасниками справи, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.06.2026 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після реєстрації заяви позивача та сканування поданих документів за принципом екстериторіальності органом, уповноваженим на розгляд заяви та прийняття відповідного рішення, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За результатами розгляду заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.06.2026 № 154450011442 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У зазначеному рішенні встановлено, що вік заявника становить 61 рік 01 місяць 21 день, страховий стаж 24 роки 09 місяців 05 днів, тоді як необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV становить 32 роки.

Підставою для відмови у призначенні пенсії стало не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 30.07.1990 по 20.07.1999 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки за відомостями відкритих реєстрів датою державної реєстрації підприємства з кодом ЄДРПОУ 03759866 є 31.10.1997 року.

Як встановлено судом із наданої до матеріалів справи копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 30.07.1990 року прийнятий у члени Колективного сільськогосподарського підприємства «Содружество» на посаду ветеринарного лікаря комплексу на підставі наказу № 9 від 23.07.1990 року.

01.04.1991 року позивача переведено на посаду головного ветеринарного лікаря КСП «Содружество» на підставі наказу від 01.04.1991 року згідно з рішенням загальних зборів.

20.07.1999 року позивача звільнено із членів КСП «Содружество» за власним бажанням на підставі наказу № 2 від 20.07.1999 року.

Отже, записи трудової книжки містять відомості про період трудової діяльності позивача з 30.07.1990 по 20.07.1999 року, займані ним посади, а також підстави прийняття, переведення та звільнення.

При цьому з оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем не наведено конкретних недоліків оформлення трудової книжки або її записів, які б свідчили про їх недостовірність. Підставою для незарахування спірного періоду визначено необхідність його перевірки у зв`язку з датою державної реєстрації підприємства.

Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.06.2026 № 154450011442, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до преамбули Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані відповідно до цього Закону та досягли встановленого ним пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, зокрема, пенсії за віком.

Статтею 26 Закону № 1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу встановленої законом тривалості.

Зокрема, у період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком після досягнення 60 років становить не менше 32 років.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж особи за періоди до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка, а необхідність підтвердження стажу іншими документами виникає, зокрема, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Суд зазначає, що спірним у цій справі є питання правомірності незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду роботи з 30.07.1990 по 20.07.1999 року в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Содружество» з підстав невідповідності дати державної реєстрації підприємства відомостям, зазначеним у трудовій книжці.

Як встановлено судом, трудова книжка серії НОМЕР_2 містить записи про прийняття позивача на роботу, його переведення на іншу посаду та звільнення із зазначенням відповідних наказів.

Водночас відповідачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили про недостовірність зазначених записів або спростовували факт здійснення позивачем трудової діяльності протягом спірного періоду.

Саме по собі встановлення за даними відкритих реєстрів дати державної реєстрації підприємства 31.10.1997 року не є безумовним доказом відсутності трудових відносин позивача у попередній період, зокрема з огляду на доводи позивача щодо утворення КСП «Содружество» шляхом перетворення колгоспу «Содружество».

При цьому суд враховує, що спірний період трудової діяльності припадає на 1990 1999 роки, тобто на час до набрання чинності Законом № 1058-IV, у зв`язку з чим його зарахування до страхового стажу має здійснюватися з урахуванням законодавства, яке діяло у відповідний період.

Отже, вирішальне значення для правильного вирішення спору має оцінка належності та достовірності записів трудової книжки позивача, а також обґрунтованості підстав, з яких відповідач відмовився врахувати зазначений період роботи під час визначення страхового стажу.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, орган, що призначає пенсію, під час приймання документів перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей документам про особу та іншим поданим документам.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Таким чином, на орган Пенсійного фонду України покладено обов`язок належного дослідження документів, поданих особою для призначення пенсії, та прийняття обґрунтованого рішення за результатами їх розгляду.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні від 25.06.2026 № 154450011442 відповідач зазначив про необхідність перевірки спірного періоду роботи позивача, однак не навів конкретних обставин, які б свідчили про недостовірність записів трудової книжки або спростовували факт здійснення позивачем трудової діяльності.

При цьому сама лише необхідність додаткової перевірки відомостей не може ототожнюватися з установленням факту відсутності трудового стажу.

Суд також враховує, що відповідно до пояснень позивача КСП «Содружество» знаходилося на території Автономної Республіки Крим, яка з 2014 року є тимчасово окупованою територією України.

Зазначені обставини об`єктивно ускладнюють можливість отримання позивачем додаткових архівних документів щодо діяльності підприємства та підтвердження спірного періоду роботи.

Водночас неможливість отримання додаткових документів із тимчасово окупованої території сама по собі не спростовує відомостей, що містяться у трудовій книжці, та не може бути безумовною підставою для позбавлення особи права на врахування належним чином підтвердженого трудового стажу.

Суд наголошує, що за наявності трудової книжки, яка містить відповідні записи про трудову діяльність особи, орган Пенсійного фонду України повинен надати належну оцінку таким записам та обґрунтувати причини їх неврахування.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідачем не наведено належного обґрунтування того, яким чином дата державної реєстрації КСП «Содружество» 31.10.1997 року спростовує записи трудової книжки позивача щодо його трудової діяльності з 30.07.1990 по 20.07.1999 року.

Саме по собі посилання на відомості відкритих реєстрів без належного з`ясування обставин створення та реорганізації підприємства не є достатнім обґрунтуванням для відмови у врахуванні спірного періоду роботи.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в КСП «Содружество» з 30.07.1990 по 20.07.1999 року з підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.06.2026 № 154450011442 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком прийнято без належного врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 30.07.1990 по 20.07.1999 року в КСП «Содружество» та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 18.06.2026 року суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що повноваження органів Пенсійного фонду України щодо призначення пенсій включають перевірку документів, обчислення страхового стажу та встановлення наявності передбачених законодавством умов для призначення відповідного виду пенсії.

Разом із тим зазначені повноваження не є необмеженими та повинні здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням належних і допустимих доказів.

Оскільки наявні у матеріалах справи записи трудової книжки позивача підтверджують його трудову діяльність у спірний період, а відповідачем не доведено обґрунтованості підстав для їх неврахування, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 30.07.1990 по 20.07.1999 року в КСП «Содружество».

Водночас суд враховує, що предметом оскарження є рішення про відмову у призначенні пенсії, а не безпосередньо не вчинення відповідачем дій щодо її призначення.

З огляду на це належним способом захисту порушеного права позивача є також зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2026 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

При повторному розгляді заяви відповідач повинен врахувати зарахований судом період роботи та перевірити наявність інших передбачених законодавством умов для призначення пенсії за віком.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на задоволення позовних вимог та за умови підтвердження матеріалами справи сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн, зазначені витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72 77, 90, 139, 241 246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.06.2026 № 154450011442 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) період роботи в КСП «Содружество» з 30.07.1990 по 20.07.1999.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 18.06.2026 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко