Рішення № 140888538, 22.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Львівсправа № 380/9415/25

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Відділу освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області до Західного офісу Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Відділ освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області (позивач/відділ/замовник) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Західного офісу Держаудитслужби (відповідач/ЗО Держаудитслужби), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» (третя особа/ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн»/ТОВ «А.Б.Д»), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-12-27-010715-a, що проводилась Відділом освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області (далі також спірний/оскаржуваний висновок).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваним висновком встановлено порушення вимог: пункту 10 частини першої статті 10 Закону та, відповідно, пунктів 3 та 10 Особливостей № 1178; підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178. А також встановлено, що укладений договір про закупівлю не відповідає нормам пунктів 83 та 84 Постанови КМ України № 668, що є порушенням норм пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону.

Позивач не погоджується зі встановленими моніторингом порушеннями, тому вважає, що спірний висновок, як акт індивідуальної дії, не відповідає визначеним законодавством критеріям, є необґрунтованим та безпідставним.

Позивач зазначає, що учасник ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» підтвердив наявність чинної ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження відповідного виду господарської діяльності. Відповідач не врахував, що відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та Розділу 2 Додатку № 1 до тендерної документації ТОВ «Салон» «Архітектура. Будівництво. Дизайн» вправі залучити без порушення тендерної документації субпідрядників для виконання робіт за Договором № 01/60 від 18 лютого 2025 року в обсязі, меншому ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, або самостійно до початку виконання ліцензованих робіт зареєструвати в ДСНС декларацію про здійснення господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану». Враховуючи ту обставину, що учасником вимоги тендерної документації були підтверджені у визначений спосіб, а надання будь-яких інших додаткових документів такою документацією не передбачалося, підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» в цій частині у Замовника не було.

Позивач вказує, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 663 «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» між Відділом та ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» було укладено додаткову угоду до договору підряду від 18 лютого 2025 року № 01/60, відповідно до якої Додаток № 3 викладено в новій редакції. Згадана додаткова угода від 10 квітня 2025 року № 01/150 до договору підряду від 18 лютого 2025 року № 01/60 була укладена та опублікована в електронній системі закупівель 14 квітня 2025 року у форматі внесення змін до договору про закупівлю. За цих обставин, на момент формування оскаржуваного висновку, відповідне порушення позивачем було усунено повністю. Проте, вказана обставина відповідачем до уваги взята не була, що мало наслідком формування в органу фінансового контролю помилкового висновку про наявність такого порушення та, як наслідок, необґрунтованого зобов`язання щодо його усунення.

Позивач відзначає, що договір підряду від 18 лютого 2025 року № 01/60 та додатки (договірна ціна, графік виконання робіт та графік фінансування робіт) до нього не є машинозчитувальними з технічних причин, не залежних від замовника. Ба більше, чинні нормативні документи не містять жодних роз`яснень, як замовнику розміщувати договір з додатками у машинозчитувальному форматі, якщо такі документи містять фізичні підписи та відбитки печаток сторін. Щодо договору про закупівлю та додатків до нього є також окрема вимога щодо розміщення, а саме в пункті 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, встановлено, що договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF, яким, зокрема, керувався замовник під час оприлюднення в електронній системі договору підряду від 18 лютого 2025 року № 01/60 з додатками. Водночас розрахунки договірної ціни були опубліковані Замовником у машинозчитувальному форматі XLS(X). Тож наявність кількох нормативних актів, які по-різному регулюють питання опублікування договору та його додатків в електронній системі закупівель, технічні особливості файлів, які містять документи з відбитками печаток та фізичними підписами сторін, фактичне завантаження замовником кошторисної частини договору у машинозчитувальному форматі XLS(X) у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», свідчить про вчинення позивачем всіх дій, спрямованих на виконання вимог в частині оприлюднення документів.

З огляду на вказане просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву від 16 червня 2025 року. Відповідач вказує, що учасником ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» не надано в складі тендерної пропозиції сканкопії відповідного дозвільного документу (ліцензії або декларації) на право займатися відповідною діяльністю (виконання робіт протипожежного призначення: монтаж та налагодження системи пожежної сигналізації, вогнезахист дерев`яних конструкцій), чим не виконано вимогу пункту 2 Розділу № 4 Додатку № 1 до тендерної документації Замовника щодо підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам Замовника. Відповідно до наданого у складі тендерної пропозиції листа від 10 січня 2025 року № 30/01 (файл «Про незалучення субпідрядних організацій. pdf») ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» для виконання робіт за предметом досліджуваної процедури закупівлі не планує залучати субпідрядні організації. Проте, з порушенням вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178 Замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн», а визначено його переможцем тендеру та укладено з ним договір про закупівлю від 03 січня 2024 року № 18.

Відповідач зазначає, що згідно з пунктом 3.1 Договору № 01/60 договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить 40094292,00 грн. Водночас у Додатку № 3 до Договору № 01/60 (план фінансування робіт на 2025 рік) зазначено фінансування лише на березень-квітень 2025 року в розмірі 250000,00 грн, чим не дотримано вимоги пунктів 83 та 84 постанови КМ України № 668 та, відповідно, недотримано вимоги пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону. Позивач зауважує, що вказане порушення надалі усунене ним повністю, однак висновок не є актом про притягнення до відповідальності, а лише констатує всі встановлені порушення на різних етапах закупівлі. Отже, відповідач цілком правомірно зазначив, які порушення було допущено, і також зазначив про укладення додаткової угоди, на яку покликається позивач.

Відповідач відзначає, що моніторингом встановлено, що укладений Договір № 01/60 та додатки до нього: Додаток 2 - графік виконання робіт, Додаток 3 - графік фінансування робіт оприлюднені в електронній системі закупівель Замовником лише у форматі PDF та не оприлюднені у машинозчитувальному форматі, чим порушено вимоги пункту 10 частини першої статті 10 Закону та, відповідно, пунктів 3 та 10 Особливостей № 1178. Позивач стверджує про наявність кількох нормативних актів, які по-різному регулюють питання опублікування договору та його додатків в електронній системі закупівель. Проте, насправді у законодавстві відсутні суперечності. Оприлюднення відповідних документів у форматі PDF не скасовує обов`язку оприлюднити їх у машинозчитувальному форматі. Отже, у разі розміщення в електронній системі закупівель договору про закупівлю, додатків до договору про закупівлю (зокрема документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у форматі PDF, замовником розміщуються також ці документи у машинозчитувальному форматі.

Щодо зобов`язань, які містяться у спірному висновку, то відповідач, покликаючись на судову практику Верховного Суду, вказує, що зазначив конкретний і пропорційний можливий спосіб усунення виявлених порушень. Натомість, щодо порушень, механізм усунення яких на цьому етапі здійснення процедури закупівлі відсутній, відповідач зазначив, відповідно, зобов`язання не усунути їх, а вжити заходи щодо недопущення таких надалі. Верховний Суд підтверджує правомірність, конкретизованість і пропорційність зобов`язань, що є аналогічним тим, що міститься у висновку, який оскаржується позивачем у цій справі. До того ж, зобов`язання щодо усунення порушень в жодному разі не є каральним заходом чи санкцією. Спірний висновок не є перешкодою у реалізації законних прав, свобод, обов`язків та охоронюваних законом інтересів Замовника.

Відповідач підсумовує, що оскаржуваний висновок є обґрунтованим та вмотивованим, у ньому наведені конкретні причини його складення, тому підстави для визнання цього висновку протиправним та скасування відсутні.

З огляду на вказане просить у задоволенні позову відмовити повністю.

На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив від 23 червня 2026 року, у якому додатково вказує, що подання декларації до дозвільного органу є процедурною дією, яка, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється безпосередньо перед початком виконання будівельних робіт, а не на етапі укладення договору на їх виконання. Відповідач, формуючи оскаржуваний висновок щодо виявлених (на його переконання) порушень, мав підстави зазначити необхідність подання такої декларації, а не вимагати припинення дії договору, що свідчить про невиправданий формалізм у застосованому підході та порушення принципу співмірності адміністративного реагування. Договір підряду від 18 лютого 2025 року № 01/60 та додатки до нього (зокрема, договірна ціна, графік виконання робіт і графік фінансування робіт) не можуть бути визнані такими, що оприлюднені у машинозчитувальному форматі з причин технічного характеру, які не залежать від волі Замовника. Зазначені документи містять обов`язкові реквізити - власноручні підписи та відбитки печаток сторін, відтворення яких у форматах, передбачених пунктом 9 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 835, є технічно неможливим без зміни змісту документів. Щодо зобов`язань, які містяться в оскаржуваному висновку, позивач вказує, що ні Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів про закупівлю. Запропонований відповідачем у спірному висновку спосіб усунення порушення є необґрунтованим та позбавленим практичного сенсу, оскільки призводить виключно до невиправданих витрат (часових, матеріальних тощо) і ніяк не впливає на зміст оприлюдненої закупівлі, в якій єдиним критерієм визначення переможця була ціна. Також такий спосіб не є єдиним та не є співмірним з виявленими зауваженнями відповідача. Завдання замовника - усунути порушення, діючи, водночас, добросовісно та розумно, але не обов`язково саме тим способом, який визначив фінансовий орган.

Відповідач подав заперечення проти відповіді на відзив від 01 липня 2025 року, в яких додатково зазначає, що учасник повинен надати саме той дозвільний документ, що визначений чинним законодавством. Якщо чинне законодавство для конкретного виду робіт вимагає надання конкретного дозвільного документа, виданого конкретним органом, то підтвердження спроможності виконувати відповідні роботи означає надання саме цього документа. Позивач не враховує чинних змін до законодавства, зокрема постанови від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану». Твердження позивача про те, що подання декларації є формальністю, не відповідає чинному законодавству та реальним обставинам справи, адже станом на зараз до цього виду робіт в будь-якому разі не може застосовуватися процедура, яка передбачає здійснення такої діяльності без наявності ліцензії. Оприлюднення відповідних документів у форматів PDF не скасовує обов`язку оприлюднити їх у машинозчитувальному форматі. Єдиним можливим та повністю пропорційним способом усунення порушення, що вплинуло на результат здійснення процедури закупівлі, є припинення зобов`язань за укладеним договором. Ба більше, зобов`язання щодо усунення порушень в жодному разі не є санкцією. Відповідач не застосовує примусу для припинення зобов`язань за договором. Якщо Замовник вважає, що таке неможливе, він вправі оприлюднити інформацію про неможливість усунення порушень.

Третя особа подала пояснення від 19 червня 2026 року, від 09 липня 2025 року та від 25 липня 2025 року, в яких зазначає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та мають бути задоволені судом. Вказує, що ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» на підставі наявної у нього ліцензії на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності вправі виконувати будівельні роботи протипожежного призначення: монтаж та налагодження системи пожежної сигналізації, вогнезахист дерев`яних конструкцій. Відповідач в оскаржуваному висновку не вказує, на підставі якого нормативного документа третій особі заборонено виконувати будівельні роботи з монтажу та налагодження системи пожежної сигналізації, вогнезахисту дерев`яних конструкцій на підставі наявної у неї ліцензії № 23-Л від 21 червня 2016 року на ведення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності. Вимога відповідача про припинення дії договору через неподання третьою особою декларації про виконання робіт з монтажу та налагодження системи пожежної сигналізації, вогнезахисту дерев`яних конструкцій є невиправданим використанням своїх дискреційних повноважень відповідачем. Відповідач безпідставно стверджує, що третя особа відмовилася від залучення субпідрядників, ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» в долученому до матеріалів справі листі № 30/01 від 10 січня 2025 року вказує, що не планує залучати субпідрядників, відповідно ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» підтверджує, що у разі необхідності субпідрядники будуть ним залучені для виконання робіт за договором в порядку, визначеному чинним законодавством. Третя особа вправі, на підставі наявної у неї ліцензії на виконання будівельних робіт виконувати будівельні роботи з незначними (СС1) (не ліцензується), з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3). Чинним законодавством України не визначено будівельні роботи з класом наслідків СС4.

З огляду на вказане просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач подав заперечення від 27 червня 2025 року на пояснення третьої особи щодо позову, в яких зазначає, що на момент подання документів учасником (третьою особою) діяв конкретний порядок ліцензування надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення та визначено суб`єкта, що здійснює ліцензування. Тому, навіть якщо б у ліцензії на здійснення господарської діяльності з будівництва було зазначено про роботи протипожежного призначення, цей документ не можна вважати ліцензією на надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення. Якщо учасник торгів зобов`язується виконувати відповідні роботи, то він повинен надати окрему ліцензію чи інший визначений законодавством документ, що надає право їх виконувати, незалежно від того, що зазначено у ліцензії на здійснення господарської діяльності. Не може бути визначений переможцем торгів учасник, тендерна пропозиція якого не відповідає певній умові чи критерію, визначеному у тендерній документації. Отже, якщо у складі тендерної пропозиції учасником не надано відповідні дозвільні документи, замовник не може визначити його переможцем, керуючись виключно припущенням про те, що учасник їх отримає в майбутньому.

Також позивач подав додаткові пояснення у справі від 25 червня 2025 року та від 07 липня 2025 року, а відповідач, своєю чергою, подав додаткові пояснення у справі від 15 липня 2025 року та від 07 серпня 2025 року.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 19 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 02 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; зобов`язано позивача подати до суду належно засвідчені копії: листа-пояснення вих. № 48/01 від 10 січня 2025 року (щодо надання ліцензії) та відповідної ліцензії; листа-пропозиції від 10 січня 2025 року № 30/01 (щодо незалучення субпідрядних організацій).

Ухвалою суду від 16 червня 2025 року клопотання представника позивача від 13 червня 2025 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відділ освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області оголосив процедуру проведення відкритих торгів на закупівлю: «Капітальний ремонт внутрішніх приміщень будівлі № 1 Славської ЗЗСО І-ІІІ ступеня Славської селищної ради Стрийського району Львівської області» (ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи).

Переможцем цієї закупівлі визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн», з яким позивач 18 лютого 2025 року уклав договір підряду № 01/60, а також додаткову угоду № 01/150 від 10 квітня 2025 року.

У період з 02 квітня 2025 року по 23 квітня 2025 року Західний офіс Держаудитслужби здійснив моніторинг процедури закупівлі, оголошеної Відділом освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, за результатами якого склав висновок від 28 квітня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-12-27-010715-а, у якому встановлено такі порушення:

- «(…) учасником ТОВ «Салон «А.Б.Д» не надано в складі тендерної пропозиції скан-копії відповідного дозвільного документу (ліцензії або декларації) на право займатися відповідною діяльністю (виконання робіт протипожежного призначення: монтаж та налагодження системи пожежної сигналізації, вогнезахист дерев`яних конструкцій), чим не виконано вимогу пункту 2 Розділу № 4 Додатку № 1 до тендерної документації Замовника щодо підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам Замовника. Слід зазначити, що відповідно до наданого у складі тендерної пропозиції листа від 10.01.2025 № 30/01 (файл «Про не залучення субпідрядних організацій. pdf») ТОВ «Салон «А.Б.Д» для виконання робіт за предметом досліджуваної процедури закупівлі не планує залучати субпідрядні організації. Проте, на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178, Замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «Салон «А.Б.Д», а визначено його переможцем тендеру та укладено з ним договір про закупівлю від 03.01.2024 № 18 (…)»;

- «(…) Проведеним моніторингом встановлено, що у пункті 5.1 укладеного договору від 18.02.2025 № 01/60 (далі - Договір № 01/60) строк (термін) виконання робіт - по 31.12.2025 згідно з графіком виконання робіт, у пункті 12.1 Договору № 01/60 зазначено, що договір діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків до повного його виконання. Також, згідно з пунктом 3.1 Договору № 01/60 договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить 40094292 гривень. Водночас, у Додатку № 3 до Договору № 01/60 (план фінансування робіт на 2025 рік) зазначено фінансування лише на березень-квітень 2025 року в розмірі 250000 грн, чим не дотримано вимоги пунктів 83 та 84 Постанови КМУ № 668 та, відповідно, недотримано вимоги пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону. Слід зазначити, що на запит Західного офісу щодо вищевказаної невідповідності Замовником зазначено, що на виконання вимог Постанови КМУ № 668 укладено додаткову угоду від 10.04.2025 № 01/150 до договору, відповідно до якої Додаток № 3 викладено в новій редакції (вказана додаткова угода опублікована в електронній системі закупівель 14.04.2025) (…)»;

- «(…) Моніторингом встановлено, що укладений Договір № 01/60 та додатки до нього: Додаток 2 - графік виконання робіт, Додаток 3 - графік фінансування робіт оприлюднені в електронній системі закупівель Замовником лише у форматі PDF та не оприлюднені у машинозчитувальному форматі, чим порушено вимоги пункту 10 частини першої статті 10 Закону та, відповідно, пунктів 3 та 10 Особливостей № 1178 (…)».

За результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону та, відповідно, пунктів 3 та 10 Особливостей № 1178.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Салон «А.Б.Д», визначення його переможцем тендеру та укладення з ним договору встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178.

Також встановлено, що укладений договір про закупівлю не відповідає нормам пунктів 83 та 84 Постанови КМУ № 668, що є порушенням норм пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, а саме:

- на усунення порушення підпункту 2 пункту 44 та пункту 3 Особливостей № 1178 вжити заходів щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами процедури закупівлі договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України;

- крім того, вжити заходів (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення у подальшому порушень вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону та, відповідно, пунктів 3 та 10 Особливостей № 1178 під час розміщення та оприлюднення інформації про закупівлі, а також норм чинного законодавства, що регулює питання укладання та виконання договорів підряду у будівництві (постанова КМУ № 668) та пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону під час укладання договорів про закупівлі.

Уважаючи зазначений висновок відповідача протиправним та таким, що його належить скасувати, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності висновку Західного офісу Держаудитслужби від 28 квітня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-12-27-010715-а.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі Положення № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Частиною першою статті 5 Закону № 2939 передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України від 25 грудня 2015 року № 922 «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 922 Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами першим - другим частини першої статті 8 Закону № 922 передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922 у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Частиною десятою статті 8 Закону № 922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Форма висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 922 закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (частина третя статті 13 Закону № 922).

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що з огляду на основні завдання Державної аудиторської служби України, одним із яких є контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, діяльність цього органу повинна бути спрямована на оперативне та ефективне виправлення порушень, допущених під час проведення відповідних торгів. Адже саме цей орган здійснює нагляд за законністю дій замовників під час закупівель та має право вживати заходи щодо порушників цього законодавства.

Водночас повноваження Державної аудиторської служби України у процедурі моніторингу не є необмеженими, оскільки, зважаючи на положення Законів № 922 та № 2939, моніторинг є контрольним заходом та одним з чотирьох видів державного фінансового контролю, що насамперед ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них замовнику. Важливою особливістю моніторингу є те, що за його результатами замовник отримує можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення. Одночасно з цим норми законодавства зобов`язують орган державного фінансового контролю у висновку про виявлені порушення, у разі необхідності, деталізувати суть порушення, обставини його допущення та зазначати про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

У справі, яка розглядається, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог: 1) пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922 та, відповідно, пунктів 3 та 10 Особливостей № 1178; 2) підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178; 3) пунктів 83 та 84 постанови КМ України № 668, що є порушенням норм пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону № 922.

Щодо порушення позивачем вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922 та, відповідно, пунктів 3 та 10 Особливостей № 1178 суд ураховує таке.

Пунктом 3 Особливостей № 1178 передбачено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом (абзац перший).

Відповідно до абзацу другого пункту 10 Порядку № 1178 за результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

За змістом пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Згідно з пунктом 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082 (далі Порядок № 1082, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (далі Положення № 835, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), абзацом шостим пункту 2 якого передбачено, що машиночитаний формат - формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини.

Згідно з пунктом 9 Положення № 835 для оприлюднення наборів даних використовуються такі формати: текстові дані - TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML; структуровані дані - RDF, XML, JSON, CSV, XLS(X), ODS, YAML.

Відповідно до Додатку до Положення № 835 до переліку наборів даних, які оприлюднюються у формі відкритих даних, належить, зокрема інформація із системи обліку публічної інформації.

Аналіз наведених норм права вказує, що Законом № 922 установлено вимогу, згідно з якою договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) повинен бути оприлюднений замовником в електронній системі закупівель у машинозчитувальному форматі. А згідно з пунктом 9 Положення № 835 для текстових даних машинозчитувальними є такі формати: TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML; для структурованих даних: RDF, XML, JSON, CSV, XLS(X), ODS, YAML.

Своєю чергою, Порядок № 1082 містить вимогу щодо оприлюднення замовником договору про закупівлю та додатків до нього в електронній системі закупівель у форматі PDF.

Отже, у разі розміщення замовником в електронній системі закупівель договору про закупівлю, визначеного абзацом другим частини першої статті 41 Закону № 922, та всіх додатків до такого договору (у тому числі документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси), у форматі PDF, замовник зобов`язаний розмістити також ці документи у машинозчитувальному форматі, що є прямою вимогою закону.

З огляду не це доводи позивача про наявність кількох нормативних актів, які по-різному регулюють питання опублікування договору та його додатків в електронній системі закупівель, є помилковими, оскільки оприлюднення замовником відповідних документів у форматі PDF (згідно з приписами Порядку № 1082) не нівелює його обов`язок оприлюднити їх у машинозчитувальному форматі (згідно з приписами Закону № 922).

Суд встановив, а сторони не заперечують, що договір про закупівлю від 18 лютого 2025 року № 01/60 та додатки до нього: Додаток № 2 - календарний графік виконання робіт; Додаток № 2 - графік фінансування робіт на 2025 рік оприлюднені позивачем в електронній системі закупівель у форматі PDF, однак, не розміщені у машинозчитувальному форматі, що є порушенням імперативної вимоги, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 10 Закону № 922.

Покликання позивача на те, що договір про закупівлю від 18 лютого 2025 року № 01/60 та додатки до нього не є машиночитаними з технічних причин, не залежних від замовника, суд відхиляє, оскільки відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922 саме на замовника покладений обов`язок забезпечити оприлюднення в електронній системі закупівель договір про закупівлю та всі додатки до нього у машинозчитувальному форматі, який, як встановив суд, позивач не дотримав.

Доводи позивача про те, що розрахунки договірної ціни були опубліковані замовником у машинозчитувальному форматі XLS(X), суд оцінює критично, оскільки це не спростовує недотримання позивачем вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922 щодо забезпечення ним, як замовником, оприлюднення в електронній системі закупівель договору про закупівлю та всіх додатків до нього у машинозчитувальному форматі.

Отже, враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що позивач не спростував допущеного ним порушення вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922 та, відповідно, пунктів 3 та 10 Особливостей № 1178 під час розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, а запропоновані відповідачем у спірному висновку заходи, які позивачу належить вжити з метою недопущення вчинення такого порушення згодом (проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань) є правомірними, тож підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку у цій частині відсутні.

Щодо порушення позивачем вимог пунктів 83 та 84 постанови КМ України № 668, що є порушенням норм пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону № 922 суд ураховує таке.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 992 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (абзац перший).

За змістом пункту 17 Особливостей № 1178 договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей (абзац перший).

Згідно з частиною першою статті 323 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі Постанова № 668).

Відповідно до положень пунктів 83, 84 Постанови № 668 фінансування робіт (будівництва об`єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід`ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об`єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором.

План фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат).

Суд встановив, що у пункті 5.1 укладеного позивачем договору про закупівлю від 18 лютого 2025 року № 01/60 визначено строк (термін) виконання робіт по 31 грудня 2025 року згідно з графіком виконання робіт, у пункті 12.1 цього договору зазначено, що він діє до 31 грудня 2025 року, а в частині розрахунків - до повного його виконання. Також згідно з пунктом 3.1 вказаного договору про закупівлю від 18 лютого 2025 року № 01/60 договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить 40094292,00 грн.

Проте, у Додатку № 3 до договору про закупівлю від 18 лютого 2025 року № 01/60 (Графік фінансування робіт на 2025 рік) зазначено про фінансування будівельно-монтажних робіт лише на березень-квітень 2025 року в розмірі 250000,00 грн, що суперечить вимогам пунктів 83 та 84 Постанови № 668 та вказує на недотримання позивачем вимог пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону № 922, про що й зазначив відповідач у спірному висновку.

Також суд встановив, що між позивачем та ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» укладено додаткову угоду від 10 квітня 2025 року № 01/150 до договору про закупівлю від 18 лютого 2025 року № 01/60, відповідно до якої Додаток № 3 (Графік фінансування робіт на 2025 рік) викладено в новій редакції, а саме зазначено про фінансування будівельно-монтажних робіт за весь період будівництва на загальну суму 40094292,00 грн, що відповідає вимогам пунктів 83 та 84 Постанови № 668.

Варто відзначити, що позивач не заперечує допущене під час процедури закупівлі порушення, указане вище, а проте стверджує, що на момент формування оскаржуваного висновку воно було усунене ним повністю.

Суд ураховує, що факт усунення такого порушення позивачем під час здійснення моніторингу закупівлі підтверджується укладеною між позивачем та ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» додатковою угодою від 10 квітня 2025 року № 01/150 до договору про закупівлю від 18 лютого 2025 року № 01/60 та зазначений відповідачем у спірному висновку.

Однак, суд наголошує, що спірний висновок не є актом про притягнення позивача до відповідальності, а лише констатує всі встановлені органом фінансового моніторингу порушення на різних етапах процедури закупівлі.

Ураховуючи викладене, відповідач правомірно зазначив у спірному висновку про допущене позивачем під час укладення договору про закупівлю порушення норм пунктів 3 та 17 Особливостей № 1178, а також частини першої статті 41 Закону № 922 (яке позивач не заперечує та надалі самостійно його усунув), а також про заходи, які позивачу належить вжити з метою недопущення вчинення такого порушення згодом (проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань), тож підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку у цій частині відсутні.

Щодо порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178 суд ураховує таке.

Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

За змістом пункту 28 Особливостей № 1178 тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації.

У пункті 2 розділу 4 (Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі) Додатку № 1 до тендерної документації Замовника визначено, що для підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам замовника учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати, зокрема скан-копію ліцензії з додатками на право займатися відповідною діяльністю або декларацію про провадження господарської діяльності, якщо отримання такої ліцензії або декларації на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Суд встановив, що у складі тендерної пропозиції учасник ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» надав ліцензію від 21 червня 2016 року № 23-Л, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, на ведення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності за переліком видів робіт згідно з додатком до цієї ліцензії.

Водночас аналіз пункту 2 розділу 4 Додатку № 1 до тендерної документації Замовника вказує, що до переліку видів робіт за предметом закупівлі віднесено, зокрема «Обладнання системи пожежної сигналізації» та «Вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій».

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» такі види господарської діяльності як надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, ліцензуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 852 (далі Постанова № 852) затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, пунктом 2 яких передбачено, що до робіт протипожежного призначення належать: монтаж систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устатковання для передачі тривожних сповіщень, систем пожежогасіння (водяних, пінних, газових, порошкових, аерозольних), систем протидимного захисту, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) таких систем, спостерігання за системами протипожежного захисту, технічне обслуговування первинних засобів пожежогасіння (водяні, водопінні, порошкові, газові вогнегасники), вогнезахист (вогнезахисне просочування глибоке чи поверхневе, вогнезахисне обробляння (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання), вогнезахисне заповнення).

Згідно з пунктом 13 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 (далі Перелік № 609), ліцензію на надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, видає ДСНС.

Отже, чинним на дату проведення процедури закупівлі законодавством передбачено отримання суб`єктом господарювання ліцензії на виконання робіт протипожежного призначення, зокрема тих, що передбачені пунктом 2 розділу 4 Додатку № 1 до тендерної документації Замовника, а саме «Обладнання системи пожежної сигналізації» та «Вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій».

При цьому така ліцензія відповідно до вимог пункту 13 Переліку № 609 видається саме ДСНС.

Суд ретельно перевірив зміст наданої учасником ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» у складі тендерної пропозиції ліцензії від 21 червня 2016 року № 23-Л та встановив, що така видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на ведення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності за переліком видів робіт згідно з додатком до цієї ліцензії.

Перевіривши перелік видів робіт провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності (додаток до ліцензії від 21 червня 2016 року № 23-Л), суд встановив, що серед визначеного цим додатком переліку видів робіт відсутні такі роботи протипожежного призначення як «Обладнання системи пожежної сигналізації» та «Вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій».

Третя особа стверджує, що зазначені у ліцензії від 21 червня 2016 року № 23-Л:

- код робіт 01.08.00 (Зведення дерев`яних конструкцій) включає, зокрема обробку і захист дерев`яних конструкцій: просочення антисептиками, вогнезахист, монтаж термообробленої деревини;

- код робіт 2.02.00 (Монтаж зовнішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, іншого обладнання) включає монтаж зовнішніх систем сигналізації: охоронна сигналізація, пожежна сигналізація, тривожні кнопки (охоронні пости), системи контролю доступу з виносом зчитувачів та пристроїв за межі будівлі.

Однак, деталізуючи коди робіт 01.08.00 (Зведення дерев`яних конструкцій) та 2.02.00 (Монтаж зовнішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, іншого обладнання) у аспекті того, що вони включають, серед іншого, й протипожежні роботи, третя особа не зазначає жодного нормативно-правового акта, на підставі якого вона здійснює таку деталізацію.

Водночас постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 256, яка діяла на дату отримання позивачем ліцензії від 21 червня 2016 року № 23-Л, та визначала Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, передбачала Перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню, який містив коди робіт 01.08.00 (Зведення дерев`яних конструкцій) та 2.02.00 (Монтаж зовнішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, іншого обладнання), однак без жодної деталізації, які саме роботи вони включають та без окремого застереження, що до них включаються протипожежні роботи.

Третя особа також покликається на те, що на момент отримання нею ліцензії від 21 червня 2016 року № 23-Л у примітці до Постанови № 852 було зазначено, що ліцензуванню підлягають роботи з монтажу систем пожежогасіння (водяних, пінних, газових, порошкових, аерозольних), систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устатковання для передачі тривожних сповіщень, систем протидимного захисту на об`єктах будівництва IV і V категорій складності у разі відсутності ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності, виданої Держархбудінспекцією на такий вид робіт. Тож, отримавши у 2016 році ліцензію на право ведення господарської діяльності з будівництва об`єктів IV і V категорії складності, третя особа отримала право на здійснення робіт протипожежного призначення, незважаючи на втрату чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 256.

Суд критично оцінює такі покликання третьої особи, оскільки вказана примітка виключена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2020 року № 1190, натомість тендерна пропозиція, у складі якої надавалася ліцензія від 21 червня 2016 року № 23-Л, подавалася у 2025 році, тобто вже тоді, коли чинним на дату проведення процедури закупівлі правовим регулюванням було передбачено отримання суб`єктом господарювання ліцензії на виконання робіт протипожежного призначення від органу ліцензування - ДСНС.

Третя особа зауважує, що ліцензія від 21 червня 2016 року № 23-Л є чинною, однак суд не заперечує чинності цієї ліцензії, натомість вказує, що спірне питання полягає у підтвердженні права на виконання робіт, виконання яких вона надає, серед яких відсутні роботи протипожежного призначення, передбачені пунктом 2 розділу 4 Додатку № 1 до тендерної документації Замовника, а саме «Обладнання системи пожежної сигналізації» та «Вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій».

З наведеного суд висновує, що у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» була відсутня ліцензія, видана ДСНС, на право виконання робіт протипожежного призначення, передбачених пунктом 2 розділу 4 Додатку № 1 до тендерної документації Замовника, а саме «Обладнання системи пожежної сигналізації» та «Вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій», а надана ліцензія від 21 червня 2016 року № 23-Л, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, права на виконання таких робіт учаснику ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» не надавала.

Суд також ураховує, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України видав постанову від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», відповідно до пункту 1 якої у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб`єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб`єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2.

Утім, докази подання учасником ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» у складі тендерної пропозиції декларації про провадження господарської діяльності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» в матеріалах справи відсутні.

Ураховуючи викладене у сукупності, суд погоджується з висновком відповідача про те, що учасник ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» не надав у складі тендерної пропозиції скан-копії відповідного дозвільного документу (ліцензії або декларації) на право займатися відповідною діяльністю (виконувати роботи протипожежного призначення обладнання системи пожежної сигналізації та вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій), чим не виконав вимогу пункту 2 розділу 4 Додатку № 1 до тендерної документації Замовника щодо підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам Замовника.

Щодо покликань позивача на те, що у складі тендерної пропозиції учасник ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» надав лист вих. № 30/01 від 10 січня 2025 року, згідно з яким він повідомляє, що у разі перемоги в тендері не планує залучати субпідрядні організації для виконання робіт, а отже, на думку позивача, не заперечує щодо їх залучення, суд зазначає таке.

Зміст наведеного листа свідчить, що учасник ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн», чітко та недвозначно повідомив замовника про те, що у разі перемоги в тендері він не планує залучати субпідрядні організації для виконання робіт, тобто планує виконувати роботи власними силами.

Тому покликання позивача на те, що відповідно до згаданого листа учасник ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» не заперечує щодо залучення субпідрядних організацій для виконання робіт є нічим іншим як перекручуванням дійсного змісту цього листа та тлумаченням його на власну користь, тож суд їх відхиляє.

Отже, за встановлених судом обставин, позивач як замовник з порушенням вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178 не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн», а визначив його переможцем тендеру та уклав з ним договір про закупівлю від 18 лютого 2025 року № 01/60, зобов`язання за яким відповідач у спірному висновку зобов`язав позивача припинити, як захід щодо усунення виявленого порушення.

Щодо покликань позивача на те, що запропонований відповідачем спосіб усунення порушення шляхом розірвання договору про закупівлю від 18 лютого 2025 року № 01/60 є необґрунтованим, позбавленим практичного сенсу, неспівмірним з виявленим порушенням, непропорційним та несправедливим суд зазначає таке.

Верховний Суд у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20-а, від 17 листопада 2022 року у справі № 620/6135/20, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21 досліджував питання щодо зобов`язання усунення виявлених під час проведення моніторингу недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку про результати моніторингу закупівлі спосіб шляхом розірвання договору.

У вказаних постановах зазначено, що відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (далі - Порядок № 552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Цією ж статтею Закону визначено порядок дій замовника державної закупівлі у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства під час здійснення державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника під час усунення порушень, зазначених у висновку, зокрема шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, з урахуванням структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922 саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, у який спосіб він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Ураховуючи викладене, Законом № 922 на відповідача покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Водночас суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

За змістом частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Отже, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Зі змісту спірних правовідносин, які склались у цій справі, висновується, що внаслідок недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, що ним не спростовано, останній на вимогу Закону № 922 повинен був відхилити тендерну пропозицію учасника, що робить укладення договору про закупівлю від 18 лютого 2025 року № 01/60 неможливим, адже відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Суд зауважує, що такий висновок суду відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 27 вересня 2023 року у справі № 160/17664/22, від 25 жовтня 2023 року у справі № 160/18529/22, від 05 жовтня 2023 року у справі № 160/18507/22, від 31 жовтня 2024 року у справі № 160/18653/22, від 14 травня 2025 року у справі № 160/18430/22, від 19 березня 2026 року у справі № 160/17663/22, який суд ураховує на підставі приписів частини п`ятої статті 242 КАС України.

Водночас посилання позивача у позовній заяві на правові позиції Верховного Суду, які висловлені, зокрема у постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 11 червня 2020 року у справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2019 року у справі № 160/11304/19, від 26 листопада 2020 року у справі № 160/11367/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 160/6501/19 та інших, суд оцінює критично, оскільки у межах спірних правовідносин суд враховує саме останню правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах, що перелічені судом вище. Адже суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17.

Отже, у розглядуваній ситуації орган державного фінансового контролю з урахуванням суті констатованих порушень, що не спростовані позивачем, наявність яких унеможливлювала проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору із учасником ТОВ «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн», зобов`язавши позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами процедури закупівлі договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України достатньою мірою конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність, а сам спосіб є пропорційним допущеному порушенню, що, відповідно, спростовує доводи позивача у цій частині.

Також у постанові від 24 лютого 2024 року у справі № 160/18075/22 Верховний Суд наголосив на тому, що проведення публічних закупівель, насамперед, спрямоване на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

У вказаній справі Верховний Суд з аналізу повноважень державного фінансового контролю виснував, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень, а, враховуючи, що під час укладення договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган, має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Аналогічні висновки в частині оцінки способу усунення порушення, виявленого моніторингом, були висловлені Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 01 лютого 2024 року у справі № 260/3428/21, від 19 квітня 2024 року у справі № 500/4553/22, від 31 жовтня 2024 року у справі № 160/18653/22, від 28 квітня 2025 року у справі № 160/1063/23 та інших, висновки у яких є релевантними до обставин цієї справи.

У процесі розгляду цієї справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а решта доводів позивача та третьої особи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Беручи до уваги викладене, суд висновує, що оскаржуваний висновок відповідача відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, є правомірним, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Відділу освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області (вул. Івасюка, 24, смт Славсько, Стрийський район, Львівська область, 82660, код ЄДРПОУ 45323641) до Західного офісу Державної аудиторської служби України (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40479801), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон» Архітектура. Будівництво. Дизайн» (вул. Конопницької, 12/16, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 32712236) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 22 жовтня 2026 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна