Рішення № 140888356, 23.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 рокусправа № 380/4446/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, код ЄДРПОУ 13559341), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні та виплаті пенсії з 17.02.2026;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25.02.2026 № 7563/03-16;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до страхового стажу період роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 18.08.1982 та вкладиша НОМЕР_3 від 03.05.2012 в російській федерації а саме:

запис № 16 від 03.10.2005 р. ТзОВ (ООО) «ПРОК-енерго 2001» прийнято на посаду водія транспортного відділу- наказ № 37к, запис № 17 від 01.08.2006 переведений на посаду тракториста в транспортний відділ наказ №50к від 01.08.2006, запис № 18 від 27.07.2008 звільнений на підставі наказу № 96к від 21.07.2008;

запис №19 від 01.11.2008 ТзОВ (ООО) «ПРОК-енерго 2001» - прийняти на посаду тракториста транспортного відділу - наказ №143к від 01.11.2008 від 27.10.2009 запис № 20 від 23.10.2009 - звільнений за власним бажанням п.З стаття 77 Трудового кодексу російської федерації наказ № 107к.;

запис № 21 від 10.11.2009 ТзОВ (ООО) «ПРОК-енерго 2001» - прийнято на посаду тракториста транспортного відділу- наказ № 117к від 10.11.2009, запис № 22 від 01.11.2010 звільнений 22.10.2010 наказ № 104к.;

запис № 23 від 16.02.2011 ТзОВ (ООО) «ПРОК-енерго 2001»-прийнято на посаду тракториста транспортного відділу наказ № 14к від 16.02.2011, запис № 24 від 21.12.2011, звільнений 15.12.2011 наказ № 132к;

запис № 25 від 03.05.2012 ТзОВ (ООО) «ПРОК-енерго 2001»- прийнято на посаду тракториста транспортного відділу наказ № 38к від 03.05.2012, запис № 26 від 08.03.2013 звільнений 07.03.2013 наказ № 18к.

запис № 27 від 27.10.2014 ЗАТ (ЗАО) «Служба механізації» прийнято на посаду водія наказ № 229 від 27.102014, запис № 28 від 17.08.2015, наказ № 71 звільнений за власним бажанням.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 17.02.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви про призначення пенсії ним було долучено всі необідні документи, які підтверджують його страховий стаж. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло рішення від 25.02.2026 про відмову у призначенні йому пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За доданими до заяви документами йому до страхового стажу не зараховано період роботи в російській федерації. Із прийнятим рішенням відповідача позивач не погоджується, вважає його таким що прийняте з порушенням законодавства України, оскільки трудова книжка містять чіткі записи. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 16.03.2026 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві; Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди. Крім цього, російська федерація ще у червні 2022 року денонсувала Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, відтак з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Також необхідно зазначити, що 01.01.2023 росія припинила участь в Угоді про гарантії прав держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при призначенні пенсій/ поновленні раніше призначених пенсій громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації. Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення та зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19.06.2023. За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в росії згідно з записами в трудовій книжці НОМЕР_4 від 18.08.1982: з 03.10.2005 по 27.07.2008, з 01.11.2008 по 27.10.2009, з 10.11.2009 по 01.11.2010, з 16.02.2011 по 21.12.2011, з 03.05.2012 по 08.03.2013, з 27.10.2014 по 17.08.2015. Вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішенням від 25.02.2026 №133950011398 правомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначає, що враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та 25.02.2026 прийнято рішення №133950011398 про відмову у призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивача не зараховано: період проходження військової служби відповідно до військового квитка НОМЕР_5 від 11.04.1990, оскільки ім`я на російській мові « ОСОБА_3 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 »; - період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_6 від 18.08.1982: з 03.10.2005 по 27.07.2008, з 01.11.2008 по 27.10.2009, з 10.11.2009 по 01.11.2010, з 16.02.2011 по 21.12.2011, з 03.05.2012 по 08.03.2013, з 27.10.2014 по 17.08.2015, оскільки особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків, зазначена інформація не надана та оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу з Державного реєстру застрахованих осіб до страхового стажу позивача зараховано всі періоди трудової діяльності. За поданими документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку страховий стаж позивача становить 13 років 1 місяць 22 дні. Позивач матиме право на пенсійну виплату при набутті необхідного страхового стажу роботи. Таким чином, вважає дії Головного управління є правомірними та вмотивованими, а позов є необґрунтованим, і тому підлягає залишенню без задоволення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта.

17.02.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заява позивача від 25.02.2026 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

За результатами розгляду заяви та доданих документів Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло рішення №133950011398 від 25.02.2026 про відмову в призначенні пенсії, в якому, зокрема, зазначено:

«Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону №1058 становить 60 років.

Вік заявника 64 роки 10 місяців.

Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону №1058 становить 28 років.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058 у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення 63 років за наявності страхового стажу від 21 року. У разі відсутності необхідного страхового стажу право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років при наявності страхового стажу від 15 років. …

До страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території ррфср по 31.12.1991.

Страховий стаж особи становить 13 років 1 місяць 22 дні.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано

- період проходження військової служби відповідно військового квитка НОМЕР_5 від 11.04.1990, оскільки ім`я на російській мові « ОСОБА_3 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 »;

- період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_4 від 18.08.1982 з 03.10.2005 по 27.07.2008, з 01.11.2008 по 27.10.2009, з 10.11.2009 по 01.11.2010, з 16.02.2011 по 21.12.2011, з 03.05.2012 по 08.03.2013, з 27.10.2014 по 17.08.2015, оскільки робота в росії.

Заявник матиме право на пенсійну виплату при набутті необхідного страхового стажу».

Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №133950011398 від 25.02.2026 про відмову у призначенні пенсії по віку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до абз.36 ч.1 ст.1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абз.1 ч.4 ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.24-1 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058-IV, відповідно до частини першої якої, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.4 Закону №1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода), пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Приписами ст.6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з абз.2, 3 ст.6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Як випливає зі змісту оскаржуваного рішення, єдиною підставою для відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів роботи стало те, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а Україна вийшла з цієї Угоди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328, у зв`язку з чим, на думку відповідача, до страхового стажу можуть бути зараховані лише періоди роботи на території російської федерації по 31.12.1991.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що наведені положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Спірні періоди роботи позивача на території російської федерації мали місце 2005-2015 роках, тобто в період чинності зазначених міжнародних договорів. За приписами наведених угод трудовий стаж, набутий позивачем у цей час, підлягає врахуванню при встановленні його права на пенсію в Україні.

Записи трудової книжки НОМЕР_7 від 18.08.1982 містять усі необхідні відомості, які дають можливість встановити дати прийняття на роботу та звільнення, найменування підприємств, на яких працював позивач, та накази, на підставі яких вносились відповідні записи. Зазначені записи відповідачем не спростовано, а трудова книжка в силу ст.62 Закону №1788-XII є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

При цьому суд зазначає, що спірні періоди роботи позивача припадають на час після 01.01.1992, право на врахування яких ґрунтується на наведених вище міжнародних договорах, чинних на час виникнення відповідних правовідносин.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 28.01.2025 у справі №620/3530/22 та від 30.10.2025 у справі №300/6020/23, у яких визнано протиправними рішення органів Пенсійного фонду України про відмову у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи на території російської федерації, не врахованих через відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації, та зазначено, що непідтвердження компетентними органами російської федерації сплати внесків не може ставитись особі у провину та бути підставою для відмови в зарахуванні набутого стажу, а надана особою трудова книжка не може піддаватися сумніву та позбавляти її права на зарахування відповідних періодів до стажу лише з тих міркувань, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором. Вказані висновки в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів його роботи на території російської федерації та у призначенні пенсії по віку, діяв не на підставі та не у спосіб, визначені законодавством, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №133950011398 від 25.02.2026 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, суд враховує, що дії зобов`язального характеру щодо призначення пенсії та зарахування стажу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував попередньо це питання та розглядав заяву, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Крім цього суд наголошує, що позивачем не обґрунтовано в чому саме полягає протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, а тому в задоволенні вимог до цього відповідача необхідно відмовити.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначенні пенсі ОСОБА_1 №133950011398 від 25.02.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, код ЄДРПОУ 13559341) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи в російській федерації з 03.10.2005 по 27.07.2008, з 01.11.2008 по 27.10.2009, з 10.11.2009 по 01.11.2010, з 16.02.2011 по 21.12.2011, з 03.05.2012 по 08.03.2013, з 27.10.2014 по 17.08.2015.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, код ЄДРПОУ 13559341) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан