Рішення № 140888270, 23.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 рокусправа № 380/10523/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сектору протидії домашнього насильства ІЛУ превенції Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Сектору протидії домашнього насильства ІЛУ превенції Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис серії ЕТ №108188 від 24.04.2026 та протокол про адміністративне правопорушення як такі що були винесені не правомірно та не відповідають дійсності.

Ухвалою від 27.05.2026 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 20.07.2026 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції у Львівській області (м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833). В задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції у Львівській області про повернення позовної заяви в частині оскарження протоколу про адміністративне правопорушення без розгляду відмовлено.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 квітня 2026 року старшим інспектором сектору протидії домашньому насильству ВП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області Ліною Соколовою винесено терміновий заборонний припис серії ЕТ № 108188 стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з повідомленням про вчинення ним домашнього насильства психологічного та фізичного характеру щодо своєї матері ОСОБА_2 за місцем їхнього проживання у АДРЕСА_1 .

Зазначеним приписом ОСОБА_1 зобов`язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено вхід та перебування в місці її проживання (перебування), а також у будь-який спосіб контактувати з нею. Припис винесено строком на 10 діб з 15 год. 45 хв. 24 квітня 2026 року до 15 год. 45 хв. 4 травня 2026 року.

Вважає вказаний терміновий заборонний припис протиправним та безпідставним. Стверджує, що домашнього насильства щодо своєї матері не вчиняв, а між ними виник побутовий конфлікт, який, на його переконання, не створював безпосередньої загрози життю чи здоров`ю ОСОБА_2 . Зазначає, що припис винесено без належної перевірки фактичних обставин події та без достатніх підстав для застосування до нього передбачених приписом обмежувальних заходів.

На підтвердження своєї позиції позивач посилається на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 3 червня 2026 року у справі № 462/4138/26, якою провадження щодо нього за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що під час розгляду справи судом було враховано його заперечення щодо вчинення домашнього насильства, а також пояснення ОСОБА_2 , яка просила закрити справу та повідомила про відсутність завданої їй фізичної чи психологічної шкоди.

Позивач вважає, що наведені обставини свідчать про безпідставність застосування до нього обмежувальних заходів та порушення його прав і законних інтересів, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги.

07.08.2026 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що терміновий заборонний припис серії ЕТ № 108188 від 24 квітня 2026 року винесено за результатами реагування на повідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно матері позивача ОСОБА_2 .

Зазначив, що 24 квітня 2026 року працівники ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, прибувши за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами перевірки повідомлення встановили обставини, які, на їхню думку, свідчили про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо своєї матері. Остання звернулася до поліції із письмовою заявою, у якій повідомила про протиправну поведінку сина. У своїх поясненнях від 24 квітня 2026 року ОСОБА_2 зазначила, що син шарпав її, ображав нецензурними словами, погрожував продовженням такої поведінки та чинив на неї психологічний тиск.

Відповідач наголосив, що під час реагування на повідомлення працівниками поліції проведено оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, за результатами якої визначено високий рівень небезпеки. На переконання відповідача, встановлені обставини та результати оцінки ризиків свідчили про необхідність застосування спеціального заходу протидії домашньому насильству з метою негайного припинення протиправної поведінки, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалої особи та недопущення повторного вчинення насильства.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, відповідач послався на положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Закону України «Про Національну поліцію», а також нормативно-правових актів, які регламентують порядок винесення термінового заборонного припису та проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. Зазначив, що уповноважений поліцейський під час прийняття рішення враховує конкретні обставини події, пояснення її учасників та виявлені чинники, які можуть свідчити про небезпеку для постраждалої особи.

Крім того, відповідач вказав, що самі лише посилання позивача на недоліки оформлення термінового заборонного припису не є безумовною підставою для його скасування, якщо рішення за своєю суттю відповідає вимогам законодавства, а допущені процедурні порушення не вплинули на його зміст. На думку відповідача, під час винесення оскаржуваного припису працівник поліції діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з урахуванням установлених на той момент обставин.

З огляду на викладене відповідач вважає відсутніми підстави для визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису серії ЕТ № 108188 від 24 квітня 2026 року та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.

24 квітня 2026 року старшим інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області Соколовою Ліною Володимирівною винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ № 108188 щодо ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням ним, за висновком працівника поліції, домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , 1949 року народження.

У терміновому заборонному приписі зазначено, що 24 квітня 2026 року близько 12:00 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї матері, яке, за викладом у приписі, полягало у словесних образах із використанням нецензурної лексики, морально-психологічному тиску та шарпанні потерпілої за руки, при цьому тілесних ушкоджень їй завдано не було. У приписі також зазначено, що внаслідок таких дій було завдано шкоди її психологічному здоров`ю.

Зазначеним терміновим заборонним приписом до ОСОБА_1 застосовано такі спеціальні заходи протидії домашньому насильству: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Припис винесено строком на 10 діб з 15 год. 45 хв. 24 квітня 2026 року до 15 год. 45 хв. 4 травня 2026 року.

24 квітня 2026 року ОСОБА_2 надала працівникам поліції письмові пояснення щодо обставин події, яка сталася того дня за місцем її проживання. У зазначених поясненнях вона повідомила про поведінку сина ОСОБА_1 , яку розцінювала як домашнє насильство.

Того самого дня працівниками поліції оформлено протокол про адміністративне правопорушення серії ВА № 215551 за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Вважаючи припис протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229 від 07.12.2017 (далі - Закон №2229) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2229 кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №2229 до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Таким чином, старший інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області Соколова Л.В. є уповноваженим працівником підрозділу органу Національної поліції України, на якого покладено функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та винесення заборонного припису.

Згідно з ч. 9 ст. 25 Закону №2229 особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Оскарження термінового заборонного припису не зупиняє його дію.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону №2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону №2229 терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону №2229 терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити (ч. 3 ст. 25 Закону №2229).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2229 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Згідно з ч. 11 ст. 25 Закону №2229 терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

01.08.2018 Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ №654, яким затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).

Згідно з пунктами 1, 2 Розділу ІІ Порядку №654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Таким чином, терміновий заборонний припис виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю та здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Такий припис може бути прийнятий як за заявою постраждалої особи, так і за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції, але за результатами здійсненої ним оцінки ризиків.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків домашнього насильства, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року №369/180 (далі - Порядок №369/180).

Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді/Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідні житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка (ів) (у разі наявності).

Відповідно до п. 2, п. 3 розділу ІІ Порядку №369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти «так», «ні», «без відповіді» / «невідомо» (додаток 1 до Порядку №369/180).

Пунктом 7 розділу ІІ Порядку №369/180 визначено, що залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Окрім цього, суд звертає увагу, що згідно з положеннями чинного законодавства результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, та не може з`ясувати обставин конфлікту та виявити чинники й умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

Крім цього, відповідно до п. 5 Розділу ІІ Порядку №654, при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Згідно з п. 9 Розділу ІІ Порядку №654 припис у паперовій формі складається в одному примірнику з утворенням двох копій через самокопіювальний папір. Оригінал припису вручається кривднику під підпис, перша копія - постраждалій особі або її представнику, друга копія залишається у працівника уповноваженого підрозділу поліції.

Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій (п. 11 Розділу ІІ Порядку №654).

Суд встановив, що оскаржений припис винесено за результатами проведеної оцінки ризиків від 24.04.2026 за наслідком опитування постраждалої особи та отримання від неї відповідей на 27 запитань.

Так пунктом 6 Порядку №369/180 передбачено:

Дві відповіді «Так» на запитання з №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді / Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Із форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 24.04.2026, заповненої старшим інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області Соколовою Ліною Володимирівною, вбачається, що постраждалою особою зазначено ОСОБА_2 , а кривдником ОСОБА_1 . Уповноваженим працівником поліції рівень небезпеки визначено як «високий».

Блок запитань з № 1 - 6 містить 2 відповіді «Так», блок запитань № 7 - 27 містить 5 відповідей «Так».

Таким чином, оскаржений припис винесено за результатами проведеної оцінки ризиків за наслідком опитування постраждалої особи та отримання від неї відповідей на 27 запитань та отримання відповідей «Так» на питання №№ 2, 3, 9, 11, 13, 18, 27 що в силу п. 6 розділу ІІ Порядку оцінки ризиків вчинення домашнього насильства свідчить про наявність високого рівня небезпеки. Отже, припис винесений у встановленому законом порядку.

При прийнятті рішення суд досліджує чи не було порушено відповідачем процедуру прийняття спірного рішення, при цьому оцінку діям учасників конфлікту та наявність/відсутність обставин викладених в приписі досліджується місцевими загальними судами.

Матеріали справи містять інформацію про те, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 03.06.2026 у справі № 462/4138/26 провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Разом із тим суд зауважує, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ № 108188, який є предметом розгляду в цій справі, винесено 24.04.2026 строком на 10 діб з 15 год. 45 хв. 24.04.2026 до 15 год. 45 хв. 04.05.2026, тоді як постанова Залізничного районного суду м. Львова від 03.06.2026 ухвалена пізніше та стосується провадження про адміністративне правопорушення за тією самою нормою КУпАП. Тому обставини, встановлені зазначеною постановою, підлягають урахуванню судом під час розгляду цієї справи з огляду на їх зміст та значення для оцінки правомірності винесення припису на момент його прийняття.

Також суд враховує, що відповідно до п. 5 частини ІІ Порядку № 369/180 у зв`язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов`язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки. Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Із дослідженої судом форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 24.04.2026 убачається, що старшим інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 рівень небезпеки визначено як «високий». Зазначений результат оцінювання є одним із матеріалів, які характеризують обставини, встановлені поліцейським під час реагування на повідомлення, та обґрунтовують необхідність перевірки наявності ризику для постраждалої особи.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 заперечує вчинення домашнього насильства та стверджує, що між ним і матір`ю виникла побутова сварка. На підтвердження своєї позиції позивач посилається на спільне проживання з матір`ю після смерті батька, здійснення за нею догляду, придбання продуктів та допомогу у веденні домашнього господарства з огляду на її вік і стан здоров`я. Однак наведені обставини самі по собі не виключають можливості вчинення домашнього насильства та не спростовують обставин конкретної події, щодо якої було викликано поліцію.

Водночас у поясненнях від 24.04.2026 ОСОБА_2 повідомила про шарпання, образи нецензурною лайкою, погрози та психологічний тиск з боку сина. Отже, зміст пояснень матері не узгоджується з позицією позивача про відсутність будь-яких насильницьких дій. Саме по собі заперечення позивачем цих обставин не дає підстав автоматично віддати перевагу його версії подій.

Суд погоджується з тим, що не кожна побутова сварка між членами сім`ї є домашнім насильством. Однак для розмежування побутового конфлікту та насильства необхідно враховувати не лише одноразовий чи повторюваний характер події, а передусім зміст конкретних дій, їх характер і можливий вплив на безпеку постраждалої особи. Тому твердження позивача про те, що конфлікт був одноразовим і не супроводжувався тілесними ушкодженнями, саме по собі не спростовує можливості психологічного насильства чи наявності підстав для невідкладного реагування поліції.

Доводи позивача про відсутність свідків, понятих, медичних документів та інших доказів тілесних ушкоджень також не є достатніми для висновку про протиправність спірного припису. Відсутність тілесних ушкоджень не виключає психологічного насильства, а відсутність сторонніх очевидців сама по собі не спростовує пояснень особи, яка повідомила про вчинення щодо неї насильницьких дій. Водночас підстави для винесення припису мають підтверджуватися сукупністю наявних матеріалів, а не лише фактом звернення до поліції. У цій справі суд бере до уваги зміст пояснень ОСОБА_2 та результат оцінки ризиків, за яким рівень небезпеки визначено як високий.

Посилання позивача на те, що його мати звернулася до поліції після прогулянки та розмови з працівницею, яка прибирала вулицю, не доводить, що виклик був здійснений виключно з метою перешкодити йому користуватися житлом. Самі обставини, за яких особа вирішила звернутися по допомогу, не спростовують змісту повідомлених нею відомостей. При цьому право позивача на користування житлом не виключає застосування передбачених законом тимчасових обмежень, якщо для цього існують належні підстави, пов`язані із захистом постраждалої особи. Спірний припис було винесено на десять діб, а застосовані заходи мали тимчасовий характер і були спрямовані на забезпечення безпеки ОСОБА_2 .

Щодо доводів позивача про недоліки оформлення термінового заборонного припису, зокрема неправильне зазначення дати народження, суд зазначає, що такі недоліки необхідно оцінювати з огляду на їх характер та вплив на законність рішення. Вони можуть мати значення для вирішення спору, якщо перешкоджають належній ідентифікації особи, свідчать про недотримання обов`язкових вимог процедури або ставлять під сумнів обґрунтованість застосованих заходів. Водночас сама по собі формальна неточність, яка не вплинула на ідентифікацію особи та зміст прийнятого рішення, не зумовлює автоматичного скасування припису.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача не спростовують обставин, які стали підставою для винесення термінового заборонного припису. Зокрема, пояснення ОСОБА_2 від 24.04.2026 щодо вчинення стосовно неї образ, погроз, психологічного тиску та фізичного впливу, у сукупності з результатами оцінки ризиків, за якими рівень небезпеки визначено як високий, свідчили про наявність підстав для невідкладного застосування заходів захисту. Посилання позивача на побутовий характер конфлікту, догляд за матір`ю, відсутність тілесних ушкоджень і сторонніх свідків самі по собі не спростовують наведених обставин. З огляду на викладене, за відсутності встановлених порушень вимог законодавства під час винесення припису, суд не вбачає підстав для визнання термінового заборонного припису серії ЕТ № 108188 від 24.04.2026 протиправним та його скасування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

При цьому, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сплати судового збору не підлягають до відшкодування.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна