Рішення № 140888209, 23.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/7621/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області;

відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся з позовом, у подальшому уточненим, до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 16.09.2025 р. №111850003434 про відмову у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з недоцільністю;

- зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років, призначеної за Законом №2262-ХІІ, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням статусу особи 1 категорії та інвалідності II групи з 08.09.2025 р.;

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» щомісячно з 08.09.2025 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області, отримуючи пенсію за вислугою років відповідно до Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХН «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 18.05.1986 р. по 12.06.1986 р. позивач виконував службовий обов`язок по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі зведеного загону УВС Кіровоградського облвиконкому. Внаслідок участі в цих роботах позивач отримав опромінення, що призвело до розвитку онкологічного захворювання (злоякісно новоутворення нижньої долі бронха або легені). З 11.03.2024 р. ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ №394448 від 11.03.2024 р. Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії MОЗ та МНС України встановлено, що захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації аварії на ЧАЕС. 09.07.2025 р. позивачу видано посвідчення (серія НОМЕР_1 ) як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І), а також 14.08.2025 р. посвідчення (серія НОМЕР_2 ) як особі з інвалідністю ІІ групи, яка має право на пільги ветерана війни інваліда війни. 08.09.2025 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ у Кіровоградській області із заявою про перехід з пенсії за вислугою років на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При зверненні позивач заповнив заяву встановленого зразка, надану працівником ПФУ Працівник Пенсійного фонду не повідомив про необхідність внесення додаткових відомостей або уточнень, необхідних для призначення пенсії, та не склав розписки про прийняття документів із зазначенням відсутніх. Фактично заява залишилася майже порожньою лише підписи позивача, без заповнення працівником. При цьому працівник ПФУ у відомостях про якість обслуговування відмітив відмінну роботу. Позивач надав повний пакет документів, зокрема: посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи; довідку МСЕК про II групу інвалідності; експертний висновок про причинний зв`язок захворювання; документи, що підтверджують стаж і проходження служби. Розгляд заяви, за принципом екстериторіальності, здійснювало ГУ ПФУ в Харківській області, яке рішенням від 16.09.2025 р. №111850003434 відмовило у проведенні перерахунку пенсії, пославшись на «недоцільність» такого переведення Крім того, пенсію позивачу було повністю припинено, що позбавило його засобів до існування. Рішення Пенсійного фонду позивач оскаржує як протиправне, таке, що порушує його конституційні права на соціальний захист, гарантовані ст.46 Конституції України та чинним законодавством.

Представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.58-62). Представник відповідача-2 зазначає, що ОСОБА_1 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по 30.09.2025 р. 08.09.2025 р. позивач звернувся до Головного управління з заявою про переведення з пенсії призначеної за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Заява позивача від 08.09.2025 р. №2129 опрацьовувалася за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням від 16.09.2025 р. №111850003434 в проведенні перерахунку пенсії було відмовлено, оскільки розмір пенсії за нормами Закону №796 зменшується. 25.09.2025 р. позивач звернувся із заявою щодо неправомірної відмови у переведенні на пенсію за іншим видом. Головним управлінням направлено листи від 08.10.2025 р. №1100-0307-9/56318 та від 23.10.2025 №1100-0307-9/59125 до територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Харківській та Дніпропетровській областей, якими приймалось рішення про відмову в перерахунку пенсії, про повторний перегляд заяви від 08.09.2025 р. Листами від 21.10.2025 р. №0400-10306-9/199000 та від 07.11.2025 р. №2000-0309-9/173442 Головними управліннями Пенсійного фонду України в Харківській та Дніпропетровській областей повідомлено про згоду з позицією викладеною у листі Головного управління. Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області у листі від 07.11.2025 р. повідомлено про те, що рішення про відмову в переведенні з виду на вид та проведенні перерахунку пенсії від 16.09.2025 р. №111850003434 визнано недійсним. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.11.2025 р. №111850003434 з 08.09.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, відповідно до Закону №796. Розрахунок заробітку для обчислення пенсії з 08.09.2025 р. становить: 8 913,83 грн х 2,28747 = 20 390,12 грн, де (8 913,83 грн проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; 2,28747 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсійної виплати з 08.09.2025 р. становить 15 217,48 грн, де: 14 273,08 грн основний розмір пенсії (20 390,12 грн х 70%); 944,40 грн підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи (2 361,00 грн х 40%). Головне управління вважає, що позовна заява підпадає під дію п.8 ч.1 ст.238 КАС України. 08.09.2025 р. позивач звернувся до Головного управління із заявою про переведення з пенсії призначеної за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію відповідно до Закону №796. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено переведення з виду на вид, що підтверджує рішення від 13.11.2025 р. №111850003434. Із заявою встановленого зразка про здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст.54 Закону №796 позивач не звертався. Спір щодо нарахованого розміру пенсії позивача відсутній, відповідно вимога позивача про зобов`язання Головного управління провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до норм ст.54 Закону №796 є передчасною. Натомість, позовні вимоги заявлено до відповідача, який не є суб`єктом владних повноважень по відношенню до позивача, оскільки не приймав рішення за наслідком розгляду заяви позивача про переведення позивача з виду на вид та проведення перерахунку пенсії. Головним управління не приймалось рішення, за наслідком розгляду заяви позивача про переведення з виду на вид та проведення перерахунку, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Отже, Головне управління не є суб`єктом прийняття рішення про переведення з виду на вид та проведення перерахунку по відношенню до позивача. З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є неналежним відповідачем у даній справі.

Представником відповідача-1 відзив на позовну заяву не подано.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову (а.с.42-43).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.45).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.53-54).

09.12.2025 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.100).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.10.2026 р. закрито провадження у справі №340/7621/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 16.09.2025 р. №111850003434 про відмову у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з недоцільністю; зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років, призначеної за Законом №2262-ХІІ, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням статусу особи 1 категорії та інвалідності II групи з 08.09.2025 р. (а.с.104).

Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії (а.с.19) та особою з інвалідністю ІІ групи, внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.16-17).

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та до 08.09.2025 р. отримував пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

Із 08.09.2025 р. ОСОБА_1 переведено на пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.94, зі зворотного боку). Пенсія розрахована у розмірі 15 217,48 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою від 25.09.2025 р. про здійснення виплати його пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.12).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 1 статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ (далі за текстом Закон №796) встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 54 Закону №796, у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 р. №230/96-ВР (далі за текстом Закон №230/96-ВР) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам 3 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. №76-VIII статтю 54 Закону №796 викладено у такій редакції: «Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».

Конституційний Суд України в Рішенні від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 дійшов висновку, що положення частини третьої статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII не відповідають Конституції України (є неконституційними) та встановив, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону №796-XII, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього Закону в редакції Закону №76-VIII.

З метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється дія статті 54 Закону №796-XII, Конституційний Суд України вважав, що держава зобов`язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII.

Конституційний Суд України Рішенням від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 встановив строк втрати чинності нормою закону, що визнана неконституційною, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021 р.

На виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 Верховною Радою України прийнятий Закон №1584-IX, яким внесено зміни до Закону №796, у тому числі в частині визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, який набрав чинності 01.07.2021 р.

Відповідно до ч.3 ст.54 Закону №796, у редакції Закону №1584-IX, розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:

для I групи інвалідності 6000 гривень;

для II групи інвалідності 4800 гривень;

для III групи інвалідності 3700 гривень;

для дітей з інвалідністю 3700 гривень.

Таким чином, статтею 54 Закону №796, у редакції Закону №1584-IX, визначені розміри пенсій, які є нижчими, аніж ті, що були встановлені зазначеною статтею у редакції Закону №230/96-ВР.

У Рішенні від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини четвертої статті 54 Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР та пунктів 11, 12 Порядку №1210, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється дія статті 54 Закону №796, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною четвертою цієї статті Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР. Водночас приписи статей 3, 16, 50 Конституції України у їх взаємозв`язку зобов`язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров`ю.

Конституційний Суд України виходив із того, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.

Проте держава в особі Кабінету Міністрів України визначила у Порядку №1210 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах істотно менших, ніж їх було гарантовано Законом №796, у редакції Закону №230/96-ВР, знівелювавши саму сутність визначених статтями 3, 16, 50 Конституції України прав та гарантій, що фактично є недодержанням державою свого позитивного обов`язку забезпечувати цю категорію осіб гарантованим рівнем соціального захисту.

Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що соціальні зобов`язання держави перед громадянами, які втратили здоров`я внаслідок того, що держава свого часу зобов`язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 р. №4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом посутнього аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, Рішення від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 констатує, що Верховна Рада України Законом №1584-IX повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третій статті 54 Закону №796 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом №796, у редакції Закону №230/96-ВР.

Беручи до уваги зазначені висновки Конституційного Суду України в подібних правовідносинах та здійснюючи аналіз норми статті 54 Закону №796, у редакції Закону №1584-IX, суд зазначає, що незважаючи на те, що формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом №796, у редакції Закону №230/96-ВР.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що прийняттям Закону України №1584-IX щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб не досягаються всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Пряме застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає правомочність судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають як неконституційний в цілому або в частині.

Змінюючи законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено. Така позиція висловлена у Рішенні Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 і має бути застосована судами під час вирішення подібних спорів.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 р. у справі №913/204/18, від 10.03.2020 р. у справі №160/1088/19).

У пункті 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 приписано Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796, у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Окремо Конституційний Суд України зауважив, що у разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону №796, у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР.

Крім того, у Рішенні від 03.04.2024 р. у справі №4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України парламент у частині четвертій статті 54 Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Ключовим для правильного вирішення цієї справи і з`ясування питання про застосування норми закону є визначення, чи виконане Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021, і застосування редакції Закону, що відповідає цьому Рішенню.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 р. у справі №240/1121/24 констатувала, що враховуючи, що внесеними Законом України №1584-IX змінами до статті 54 Закону №796 встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону №230/96-ВР, законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов`язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 17.04.2024 р. у справі №460/20412/23, від 12.05.2024 р. у справі №400/12117/21, від 10.09.2024 р. у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 р. у справі від 18.12.2024 р. у справі №240/34221/23, від 18.12.2024 р. у справі №240/419/24.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач як особа з інвалідністю ІІ групи, внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання пенсії в розмірі, визначеному статті 54 Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР, тобто в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», а тому бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком є протиправними, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору (а.с.19). Доказів понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо перерахунку основної пенсії ОСОБА_1 з 08 вересня 2025 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(ІІ)/2021, згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802) здійснити з 08 вересня 2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(ІІ)/2021, згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду 23 жовтня 2026 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ