Ухвала суду № 140888100, 23.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 жовтня 2026 року м. Київ № 320/7598/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ Національного антикорупційного бюро України про звільнення з роботи ОСОБА_1 на підставі п.п. «ж» п. 64 (за власним бажанням) від 12.01.2026 № 71-Н;

- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді детектива Національного бюро Другого підрозділу Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з 12 січня 2026 року;

- стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 98546 гривень 43 коп.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

29.09.2026 від позивача до суду надійшло клопотання про призначення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що у даній справі основним питанням є відсутність самостійного волевиявлення і примушення ОСОБА_1 до написання заяви про звільнення за власним бажанням від 12.01.2026 № 52/850-01. ОСОБА_1 чітко заявляє, що під час написання заяви про звільнення від 12.01.2026 № 52/850-01 волевиявлення у написанні заяви про звільнення у останнього не було. Він був змушений написати вищевказану заяву під примусом, на підставі наказу вищого керівництва. З метою повного та об`єктивного дослідження всіх обставин події ОСОБА_1 має бажання підтвердити дійсність своїх показів з використанням та проведенням щодо нього судової психологічної експертизи з використанням поліграфа, зазначивши, що саме такий висновок експерта надасть змогу суду дійти об`єктивних висновків щодо правдивості слів ОСОБА_1 , та просив доручити її проведення Громадській організації «НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ ПОЛІГРАФОЛОГІВ УКРАЇНИ».

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Предметом даного спору є правомірність видачі оскаржуваного наказу, у зв`язку з чим даний спір виник з приводу проходження позивачем публічної служби та його звільнення з неї.

Суд зазначає, що з`ясування обставин щодо наявності чи відсутності добровільного волевиявлення працівника на звільнення, фактів тиску чи примусу є обставинами, які підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами (документами, поясненнями, тощо) та підлягають правовій оцінці судом, а не психофізіологічними реакціями особи.

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, опитування із застосуванням поліграфа є різновидом психологічного дослідження, метою якого є отримання орієнтувальної інформації.

Інформація, отримана в результаті опитування на поліграфі, носить імовірнісний характер і не може вважатися доказом факту в розумінні статті 72 КАС України, який беззаперечно підтверджує або спростовує наявність юридичних фактів.

Поліграф реєструє фізіологічні реакції організму на певні стимули, проте він не є засобом встановлення об`єктивної істини щодо подій минулого чи наявності документів.

Питання щодо правдивості показів позивача про відсутність волевиявлення та написання заяви під примусом є оцінкою достовірності показань і фактичних обставин справи, висновок щодо яких має надаватися виключно судом за результатами дослідження сукупності доказів, а не експертом-поліграфологом.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою цієї статті закріплено обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення.

Суд вважає, що для з`ясування обставин справи в даному випадку не потрібні спеціальні знання в галузі психології, оскільки перевірка обставин подання заяви про звільнення та правомірності прийнятого суб`єктом владних повноважень наказу здійснюється судом шляхом дослідження та правової оцінки зібраних у справі письмових доказів.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для призначення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 101, 102, 241, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа у справі № 320/7598/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею. Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Білоус А.Ю.