Ухвала суду № 140888037, 23.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду

за нововиявленими обставинами

23 жовтня 2026 року справа №640/16740/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, за участю третьої особи - Міністерства соціальної політики України про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа №640/16740/19 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, за участю третьої особи - Міністерства соціальної політики України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Пенсійного фонду України від 31 липня 2019 року №339-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами рішення суду, в якій просить суд:

- поновити пропущені процесуальні строки та прийняти заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року у справі № 640/16740/19 до розгляду,

- переглянути рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року у справі № 640/16740/19 за нововиявленими обставинами,

- скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року у справі № 640/16740/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Заявник вважає нововиявленою обставиною правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2026 року у справі № 160/30042/23, щодо наслідків поновлення особи на посаді, яка фактично відсутня у структурі органу. Посилається також на те, що факт відсутності посади був установлений судами у цій справі, але не отримав, на його думку, правильної правової оцінки; посилається на постанову Верховного Суду від 8 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 та принцип jura novit curia; рішення Європейського суду з прав людини та постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012. Зазначає, що постанова Верховного Суду стосується спору іншого державного службовця щодо виплат після формального поновлення, а також в частині окремих вимог касаційний суд скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд, а не остаточно вирішив питання про право на виплату.

На думку заявника існують всі підстави для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року у справі № 640/16740/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалення в цій частині нового судового рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами у справі №640/16740/19 розподілено судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2026 року, прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами у справі № 640/16740/19 до розгляду, призначено розгляд заяви за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомлення сторін на 22 жовтня 2026 року об 11:00 год.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надані до суду заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, в яких просить суд залишити заяву без задоволення, зазначивши, що заява не містить нововиявлених обставин, які б могли слугувати підставою для перегляду рішення суду у справі № 640/16740/19 в порядку статті 361 КАС України. Аргументи, наведені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи № 640/16740/19 та врахування постанови Верховного Суду від 27 серпня 2026 року по справі № 160/30042/23.

Представником Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України надані пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні заяви, обгрунтовуючи тим, що наведені позивачем доводи не свідчать про наявність визначених законом підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Зазначає, що не є нововиявленою обставина, яка виявлена після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Заявником надані до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що він звертається не для того, щоб домогтися іншої оцінки доказів, а для того, щоб було виправлено помилку правосуддя. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили фактичні обставини справи, які заявник не оспорює, але не визначили їхніх належних правових наслідків. Предметом заяви є правова оцінка встановлених обставин.

Також, заявником надана відповідь на заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та письмові пояснення Міністерства соціальної політики України, в якій зазначив, що він просить суд оцінити, чи є в цій справі особливі обставини, які виправдовують відступ від цього правила: суди встановили, що Управління не існувало на момент поновлення, а посади в штатному розписі правонаступника не було, і водночас визнали законним звільнення у зв`язку з реорганізацією цього самого Управління, не оцінивши реальності поновлення.

Представником Пенсійного фонду України надані заперечення на заяву, в яких останній зазначає, що оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2021 за нововиявленими обставинами має на меті повторний розгляд справи та повторне дослідження доказів з урахуванням аргументів та висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 27.08.2026 по справі №160/30042/23, що є порушенням процесуального законодавства. Також, зазначає, що заява подана з пропуском присічного строку (без зазначення підстав для поновлення).

У судове засідання, проведене у режимі відеоконференції 22 жовтня 2026 року, з`явилися представники відповідачів та третьої особи, заявник не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. При цьому, 16.10.2026 року заявником надіслано до суду письмові пояснення, в яких останній, зокрема, просив суд розглянути справу за його відсутності.

У судовому засіданні 22.10.2026 року представниками Пенсійного фонду України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України подано до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.

У відповідності до частини другої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи приписи частини другої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у письмовому провадженні.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами у справі № 640/16740/19, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною першою якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), постанова або ухвалу суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Таким чином, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Верховний Суд у Постанові від 26.12.2022 справа № 460/801/20, зауважує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 у справі № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі № 826/14224/15, від 06.02.2019 у справі № 822/862/15, від 10.07.2020 у справі № 823/1440/17.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Заявник вважає нововиявленою обставиною правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2026 року у справі № 160/30042/23 щодо наслідків поновлення особи на посаді, яка фактично відсутня у структурі органу. Посилається також на те, що факт відсутності посади був установлений судами у цій справі, але не отримав, на його думку, правильної правової оцінки; посилається на постанову Верховного Суду від 8 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 та принцип jura novit curia; рішення Європейського суду з прав людини та постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012.

Суд зазначає, що про факт відсутності штатної посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі та організаційних змін заявник порушував під час первісного розгляду. В рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року прямо зазначено, що відповідна посада в структурі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відсутня та кошторисом не передбачено фонд оплати праці за цією посадою. У поданих до суду поясненнях заявник підтвердив, що сам факт був йому відомий і досліджувався судами. Отже, ця обставина не є ані невідомою заявнику, ані невстановленою судом у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

Щодо посилання заявника на постанову Верховного Суду від 27 серпня 2026 року у справі № 160/30042/23, суд зазначає, що постанова ухвалена після вирішення цієї справи та містить правовий висновок в іншій справі. Вона не є фактом об`єктивної дійсності, який існував, але не був відомий суду чи заявнику під час розгляду справи № 640/16740/19. Заявник фактично просить надати вже відомим і дослідженим фактам іншу правову кваліфікацію, застосувавши іншу судову практику Верховного Суду.

Суд зазначає, що зміна або уточнення правового підходу в іншій справі не належить до передбачених статтею 361 КАС України підстав перегляду. Її правовий висновок стосується іншої особи, іншого відповідача та іншого предмета спору - виплат за період після поновлення на публічній службі. Верховний Суд направив частину справи на новий розгляд, оскільки потрібно було з`ясувати організаційно-правові наслідки змін установи та належне виконання попереднього рішення про поновлення. Висновок сформульований у спорі іншого працівника, пов`язаному з виплатою грошового забезпечення після поновлення; Верховний Суд скасував рішення в частині й направив відповідні вимоги на новий розгляд, не постановивши остаточного рішення про виплату.

Посилання на постанову Верховного Суду від 8 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 також не підтверджує нововиявленої обставини з огляду на те, що неврахування даної постанови суду могло бути предметом апеляційного чи касаційного оскарження. Саме процедура перегляду за нововиявленими обставинами не призначена для усунення ймовірних помилок у застосуванні чи тлумаченні норм права.

Принцип jura novit curia не змінює встановлених статтею 361 КАС України підстав і не дозволяє повторно розглядати справу як ще одну інстанцію. Частина четверта статті 361 не допускає перегляду з підстав переоцінки доказів, а частина шоста цієї статті забороняє виходити за межі вимог, які були предметом розгляду. Вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку належного виконання рішення про поновлення, якщо вони стосуються окремого періоду чи самостійної підстави, не можуть бути вирішені в цьому провадженні поза межами первісного предмета позову.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 16.02.2023 у справі №9901/57/19 зазначила, що нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин та обставин, що змінилися після ухвалення судового рішення. Не вважаються нововиявленими обставини, які виникли після ухвалення судового рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Отже, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не призначений для усунення розбіжностей у правозастосуванні, які виникли внаслідок формування в подальшому іншої судової практики, та не може використовуватися як спосіб повторного перегляду остаточного судового рішення з мотивів іншого тлумачення чи застосування норм матеріального права.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а наголосила на необхідності дотримання принципу юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata, тобто остаточності судового рішення, та недопустимість використання процедури перегляду остаточного судового рішення як замаскованої процедури його оскарження.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи по суті спрямовані на перегляд правової оцінки спірних правовідносин з урахуванням правового висновку Верховного Суду, сформованого після ухвалення рішення у цій справі, що не відповідає правовій природі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Щодо строку звернення до суду, суд звертає увагу заявника, що за пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України заяву з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, можна подати протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування відповідної обставини. Водночас пункт 1 частини другої статті 363 встановлює, що така заява може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання відповідним судовим рішенням законної сили. Відповідно до частини третьої цієї статті цей граничний строк не може бути поновлений, за винятком прямо визначеного законом випадку перегляду за виключними обставинами на підставі рішення міжнародної судової установи після спливу десяти років.

Оскільки рішення набрало законної сили 22 квітня 2021 року, граничний трирічний строк завершився 22 квітня 2024 року. Заяву подано 16 вересня 2026 року. Те, що постанову Верховного Суду від 27 серпня 2026 року оприлюднено 28 серпня 2026 року, а заяву подано в межах тридцяти днів після цього, не поновлює та не подовжує трирічної межі. Наведені заявником факти подання касаційних скарг у 2021 році, відсутність юридичної освіти, судова помилка та моральні переживання не належать до встановленого законом винятку з правила про непоновлюваність строку.

У постанові Верховного Суду від 4 листопада 2025 року у справі № 560/7432/20, суд роз`яснив, що трирічний строк є преклюзивним, застосовується незалежно від дати виявлення обставини та не поновлюється з огляду на будь-які причини, оскільки забезпечує юридичну визначеність і стабільність остаточних судових рішень. Аналогічний висновок щодо наслідків спливу трирічного строку сформульований Верховним Судом у постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 200/7426/20-а.

Доводи заявника з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012 та практику ЄСПЛ не спростовують наведеного. Та постанова стосувалася поновлення строку апеляційного оскарження й перегляду за виключними обставинами у зв`язку з рішенням ЄСПЛ та вона не надає суду повноваження поновити встановлений законом трирічний преклюзивний строк. Забезпечення доступу до суду й вимога мотивувати рішення не дають суду права відступити від прямої законодавчої заборони поновлення такого строку. Суд надав відповідь на істотні аргументи заявника; обов`язок мотивування не вимагає окремого спростування кожного повторюваного доводу за наявності вирішального правового мотиву.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року у справі № 640/16740/19 за нововиявленими обставинами.

У відповідності до положень частини першої статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 241-243, 248, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року у справі № 640/16740/19 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, за участю третьої особи - Міністерства соціальної політики України про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 23 жовтня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.