Рішення № 140888001, 22.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Київ справа №320/38595/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖІ ТІ (адреса 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 9, оф. 125 ЄДРПОУ 42843224) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса 03124, місто Київ, бульвар. Гавела Вацлава, будинок, 8-А ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасувати рішення,

встановив:

Зміст позовних вимог та процесуальні дії у справі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖІ ТІ звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100380/2025/000011/2 від 30.01.2025;

- зобов`язати Київську митницю Державної митної служби України повернути ТОВ ДЖІ ТІ надміру сплачені митні платежі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року ухвалено позовну заяву залишити без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2026 року ухвалено позовну заяву залишити без руху у зв`язку з відсутністю перекладу документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2026 року продовжено розгляд справи.

Правова позиція сторін.

Позивач зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ», код ЄДРПОУ 42843224, є юридичною особою, яка перебуває на обліку в податкових органах. Одним із видів діяльності товариства є оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, а також оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Товариство працює з лютого 2019 року та здійснює свою діяльність на засадах розумності та добросовісності, що, на думку позивача, підтверджується наявністю найманих працівників та орендованих службових і складських приміщень. 26 серпня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ» як покупцем та Tianjin Perfect Furniture Co., Ltd як продавцем укладено контракт № PF2608. Позивач зазначає, що відповідно до пунктів 1.1 1.3 контракту продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити та прийняти у власність товари згідно зі специфікаціями та інвойсами. Специфікації та інвойси складаються на кожну партію поставки товарів та є невід`ємною частиною контракту. Відповідно до пунктів 2.1 2.2 контракту ціни на товари зазначаються у специфікаціях та інвойсах на кожну поставку. Ціни включають вартість товарів, збереження товарів від пошкоджень, а також витрати продавця, пов`язані з доставкою товару, придбаного покупцем, у визначене у специфікації чи інвойсі місце в Китаї. Згідно з пунктами 3.1 3.2 контракту оплата придбаного товару здійснюється в доларах США шляхом переказу покупцем відповідної суми на рахунок продавця у строки, визначені у специфікаціях чи інвойсах на відповідну партію товару. У розділі 4 контракту визначено, що товар поставляється на умовах FOB відповідно до Інкотермс 2010. При цьому контрактом передбачено можливість використання інших умов доставки, у тому числі безкоштовних поставок. Інші умови поставки зазначаються додатково в рахунку-фактурі та не потребують внесення змін до контракту. Товар має бути завантажений протягом шести тижнів після надходження 30 відсотків вартості товару на рахунок продавця. Позивач посилається на інвойс № РІ242125 від 22 листопада 2024 року, виданий Tianjin Perfect Furniture Co., Ltd, відповідно до якого на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ» поставлялися товари відповідно до переліку. Відповідно до інвойсу індивідуальне пакування являє собою поліетиленові пакети та картонні коробки, призначені для запобігання пошкодженню виробів. На виконання умов пунктів 3.1 3.2 контракту позивач здійснив оплату за товар на загальну суму 21 628,09 долара США. На підставі контракту з Tianjin Perfect Furniture Co., Ltd № PF2608 від 26 серпня 2024 року та інвойсу № РІ242125 від 22 листопада 2024 року позивач ввіз на митну територію України товар. Разом із митною декларацією № 25UA100380603205U4 від 30 січня 2025 року на підтвердження митної вартості декларант позивача ОСОБА_1 подав контракт № PF2608 від 26 серпня 2024 року, додаток до контракту № 2 від 22 листопада 2024 року, довідку про транспортні витрати від 28 січня 2025 року, сертифікат якості, інвойс № РІ242125, коносамент, CMR, пакувальний лист та платіжні інструкції в іноземній валюті. 30 січня 2025 року позивач надіслав на адресу Київської митниці Державної митної служби України лист про неможливість надання інших документів. 30 січня 2025 року Київською митницею Державної митної служби України за результатами розгляду митної декларації № 25UA100380603205U4 від 30 січня 2025 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2025/000011/2. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, оскільки, на його думку, документи, надані до митного оформлення, містили всі необхідні відомості для перевірки заявленої митної вартості за основним методом. Крім того, позивач зазначає, що прийняття оскаржуваного рішення завдало істотної шкоди його охоронюваним законом правам та інтересам, що полягає у значних матеріальних збитках через необхідність сплати зайвих митних платежів. На думку позивача, відмова у визнанні заявленої митної вартості є безпідставною та протиправною, оскільки ґрунтується на суб`єктивній думці посадової особи, яка прийняла оскаржуване рішення.

09.09.2025 представником Київської митниці до Київського окружного адміністративного суду подано письмовий відзив.

Позиція відповідача зводиться до того, що під час митного оформлення товарів за митною декларацією від 30.01.2025 № 25UA100380603205U4 системою управління ризиками було визначено необхідність контролю правильності митної вартості та витребування документів. За результатами перевірки митний орган встановив розбіжності в поданих документах, які, на його думку, не давали можливості перевірити числові значення складових митної вартості та достовірність заявленої митної вартості. Зокрема, за умовами контракту поставка здійснювалася на умовах FOB, однак подана довідка про транспортні витрати не містила інформації щодо витрат на зберігання товару в порту відправлення. Крім того, не було надано документів від перевізників, залучених до транспортування товару, що, за позицією відповідача, унеможливлювало повну перевірку достовірності заявлених транспортних витрат. Відповідач також зазначив, що довідка про транспортні витрати не є первинним документом та сама по собі не може підтверджувати відповідні витрати. Митний орган також вказав на розбіжності між платіжними інструкціями та інвойсом щодо дат і призначення платежів. У платіжних інструкціях зазначено передоплату за інвойсом від 08.10.2024, тоді як до митного оформлення подано інвойс від 22.11.2024. При цьому умови оплати в інвойсі та специфікації не зазначені. Відповідач, у відзиві, також звернув увагу на невідповідність між сумою першої передоплати у розмірі 30 відсотків вартості товару та загальною вартістю товару, а також на те, що завантаження товару відбулося після встановленого контрактом шеститижневого строку. Після надання позивачем перекладу документів митний орган виявив додаткову розбіжність: у пакувальному листі зазначено контракт № PF106, тоді як інвойс № PI242125 стосується контракту № PF2608. Крім того, у митного органу була наявна інформація про вищий рівень митної вартості подібних товарів, зокрема за митними деклараціями від 19.11.2024 № UA209170/2024/097687 та від 04.11.2024 № UA100380/2024/344890, відповідно до яких митна вартість становила 4,02 долара США за кілограм на умовах FOB. З огляду на встановлені розбіжності та відсутність належного документального підтвердження заявленої митної вартості митний орган дійшов висновку про неможливість її визначення за основним методом. Після проведення консультацій із декларантом митну вартість визначено із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України. 30.01.2025 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2025/000011/2 та оформлено картку відмови № UA100380/2025/000092. Товари випущено у вільний обіг за митною декларацією від 30.01.2025 № 25UA100380603375U3. У разі скасування рішення про коригування митної вартості сума митних платежів, яка підлягатиме поверненню, становитиме 190 477,66 грн.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Фактичні обставини справи.

Відповідно до відповіді № 3371956 від 24.09.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ», код ЄДРПОУ 42843224, є юридичною особою, яка перебуває на обліку в податкових органах. Одними з видів його діяльності є: 46.47. оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям та 46.49. оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Датою державної реєстрації товариства є 25.02.2019.

26 серпня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ» як покупцем та Tianjin Perfect Furniture Co., Ltd як продавцем укладено контракт № PF2608 (далі - Контракт).

Відповідно до пунктів 1.1 1.3 Контракту продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити та прийняти у власність товари згідно зі специфікаціями та інвойсами, які складаються на кожну партію товару та є невід`ємною частиною контракту.

Згідно з пунктами 2.1 2.2 Контракту ціни на товари зазначаються у специфікаціях та інвойсах на кожну поставку. До ціни включаються вартість товарів, їх збереження від пошкоджень та витрати продавця, пов`язані з доставкою товару, придбаного покупцем, у визначене у специфікації чи інвойсі місце в Китаї.

Пунктами 3.1 3.2 Контракту передбачено, що оплата товару здійснюється в доларах США шляхом переказу покупцем коштів на рахунок продавця у сумі та строки, визначені у специфікаціях чи інвойсах на відповідну партію товару.

Розділом 4 Контракту передбачено поставку товару на умовах FOB відповідно до Інкотермс 2010. Також передбачена можливість використання інших умов доставки, у тому числі безкоштовних поставок. Інші умови поставки зазначаються додатково в рахунку-фактурі та не потребують внесення змін до контракту. Товар має бути завантажений протягом шести тижнів після надходження 30 відсотків його вартості на рахунок продавця.

Відповідно до інвойсу № PI242125 від 22 листопада 2024 року, виданого Tianjin Perfect Furniture Co., Ltd, на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ» поставлялися меблі для сидіння: стілець кухонний X-D10 у кількості 2150 штук за ціною 5,30 долара США за одиницю, загальною вартістю 11 395,00 долара США; стілець кухонний X-D27 у кількості 220 штук за ціною 9,50 долара США за одиницю, загальною вартістю 2090,00 долара США; офісне крісло B-1215 у кількості 263 штуки за ціною 11,53 долара США за одиницю, загальною вартістю 3032,39 долара США; офісне крісло B-30 у кількості 490 штук за ціною 10,43 долара США за одиницю, загальною вартістю 5110,70 долара США.

Відповідно до Коносаменту № SZBS24110043A місцем відправлення вказано Ксінган, Китай, місцем одержання Гданськ, Польща.

Відповідно до Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 20.10.2023 № 00583/2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фейрлоджістікс» є експедитором позивача та відповідно до п. 1.1. якого предметом дього Договору є надання експедитором клієнту послуг з тарспортно- енспедиторського обслуговувавая (ТЕО) екстортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта втому числі з організації перевезень різними видами траспорту, перевалка у портах та надання інших узгоджених сторовами послуг.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору від 20.10.2023 № 00583/2 експедитор має право за плату та за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погодженних сторонами, а також надавати інші послуги Клієнту за погодженням спорін.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору від 20.10.2023 № 00583/2 експедитор має право обирати та змінювати вид транспорту і маршрут деревезення, обирати та змінювати порядок виконання транспортно екстедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору від 20.10.2023 № 00583/2 експедитор має право уклаадати від свого мені або від імені клієнта та за рахунок клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціами на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та додаткові роботи та послуги.

На виконання умов пунктів 3.1 3.2 Контракту товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ» здійснено оплату за товар на загальну суму 21 628,09 долара США, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті № 106 від 9 жовтня 2024 року, № 2 від 2 січня 2025 року та № 4 від 3 січня 2025 року.

На підставі Контракту № PF2608 від 26 серпня 2024 року та інвойсу № PI242125 від 22 листопада 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ» ввезло на митну територію України зазначені стільці кухонні X-D10 та X-D27 і офісні крісла B-1215 та B-30 у наведених вище кількостях.

30 січня 2025 року до Київської митниці Державної митної служби України подано митну декларацію № 25UA100380603205U4. Декларантом позивача ОСОБА_1 разом із митною декларацією на підтвердження митної вартості подано контракт № PF2608 від 26 серпня 2024 року, додаток до контракту № 2 від 22 листопада 2024 року, довідку про транспортні витрати від 28 січня 2025 року, сертифікат якості, інвойс № PI242125, коносамент, міжнародну транспортну накладну, пакувальний лист та платіжні інструкції в іноземній валюті.

30 січня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ» направило на адресу Київської митниці Державної митної служби України лист про неможливість надання інших документів.

Суд встановив, що 30 січня 2025 року Київською митницею Державної митної служби України за результатами розгляду митної декларації № 25UA100380603205U4 від 30 січня 2025 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2025/000011/2.

Згідно з рішенням Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100380/2025/000011/2 від 30 січня 2025 року, джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар 1 - митна декларація від 19.11.2024 № UA209170/2024/ 097687 (вартість товару згідно джерела інформації 4,02 дол. США/кг. на умовах поставки FOB), товар 2 - митна декларація від 04.11.2024 № UA100380/2024/344890 (вартість товару згідно джерела інформації 4,02 дол. США/ кг. на умовах поставки FOB).

Зазначене рішення про коригування митної вартості товарів оскаржується позивачем.

Релевантні джерела права та висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частина п`ята статті 53 МК України містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, а частина шоста передбачає, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 МК України).

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За змістом частини третьої статті 55 МК України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» вказано, що у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)». МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього Кодексу.

Обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у разі обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Водночас повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у разі, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив у низці постанов, зокрема, в постановах від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 17 січня 2022 року у справі № 520/2000/19.

Одночасно з цим суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України, а саме статтею 53 цього Кодексу, заборонено, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 820/3231/16.

Оцінка та висновки суду

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість імпортованих товарів за ціною договору.

Як встановлено судом 30 січня 2025 року до Київської митниці Державної митної служби України подано митну декларацію № 25UA100380603205U4.

Для підтвердження визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору) позивачем були надані наступні документи: контракт № PF2608 від 26 серпня 2024 року, додаток до контракту № 2 від 22 листопада 2024 року, довідку про транспортні витрати від 28 січня 2025 року, сертифікат якості, інвойс № PI242125, коносамент, міжнародну транспортну накладну, пакувальний лист та платіжні інструкції в іноземній валюті.

30 січня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ» направило на адресу Київської митниці Державної митної служби України лист про неможливість надання інших документів.

Суд встановив, що 30 січня 2025 року Київською митницею Державної митної служби України за результатами розгляду митної декларації № 25UA100380603205U4 від 30 січня 2025 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2025/000011/2.

З наведеного суд висновує, що під час митного оформлення імпортованих товарів позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною другою статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Проте, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган вказав, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, навівши у цих рішеннях відповідні обставини, що спонукали його дійти таких висновків.

Оцінюючи відповідні твердження митного органу, вказані у спірних рішеннях, суд зазначає наступне.

У графі 33 спірного рішення, відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості вказує: «…Поставка товару здійснюється згідно положень зовнішньоекономічного контракту від 12.09.2022 № PF2608 (далі Контракт), укладеного з «TIANJIN PERFECT FURNITURE CO.,LTD». Відповідно до п. 4.1. Контракту умови поставки FOB. Згідно наданого інвойсу від 22.11.2024 № PI242125 умовами поставки товару є FOB XINGANG (Китай). Згідно положень Інкотермс -2010, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на зберігання товару в порту відправлення; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі Наказ № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: - рахунок-фактура; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Також, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

До митного оформлення для підтвердження транспортних витрат надані документи від експедиторської компанії ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС», а саме довідку про транспортні витрати від 28.01.2025 № б/н, де зазначено перелік транспортних витрат, таких як: транспортні послуги по перевезенню вантажів за межами кордону України (морський фрахт), автотранспортні послуги по перевезенню вантажів в міжнародному сполученні, вантажно-розвантажувальні роботи за межами митної території України. Проте, відсутня інформація щодо витрат на зберігання товару в порту відправлення.

Разом із тим у графі 44 МД вказано довідку про транспортні витрати від 28.01.2025 № б/н та договір про траснпортно-експедиторське обслуговування від 20.10.2023 № 00583/2, де виконавцем умов зазначено ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС». Відповідно до автотранспортної накладної від 27.01.2025 № б/н перевізником є ПП ОЛІВІЯ ТРАНС. До митного оформлення декларантом не подані документи від перевізників, що залучалися до перевезення (заявки до договорів на транспортування, договори з перевізниками та інші документи, що можуть підтвердити вартість транспортних послуг), отже не можливо повною мірою перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

Відповідно до п. 3.2 Контракту умови оплати вказуються у інвойсах або специфікаціях. У наданому до митного оформлення інвойсі від 22.11.2024 № PI242125 та в специфікації від 22.11.2024 не зазначені умови оплати товару.

Митна декларація країни відправлення надана без врахуванням ст. 254 МКУ…

…Додатково було надіслано банківські платіжні документи від 09.10.2024 № 106, від 03.01.2025 № 4, від 02.01.2025 № 2 з посиланням на інвойс від 08.10.2024 № P1242125, який до митного оформлення не надавався…

… У відповідності до Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476 проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, з рівнями митної вартості товарів схожих за описом та країною походження товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар 1 - митна декларація від 19.11.2024 № UA209170/2024/ 097687 (вартість товару згідно джерела інформації 4,02 дол. США/кг. на умовах поставки FOB), товар 2 - митна декларація від 04.11.2024 № UA100380/2024/344890 (вартість товару згідно джерела інформації 4,02 дол. США/ кг. на умовах поставки FOB). Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями частини 8 статті 57 та частини 1 статті 55 МКУ, можливо застосувати «резервний» метод відповідно до статті 64 МКУ з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівні митної вартості. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.».

Щодо витрат на зберігання в порту відправлення.

Судом встановлено вище, що 30 січня 2025 року до Київської митниці Державної митної служби України подано митну декларацію № 25UA100380603205U4, разом із якою на підтвердження митної вартості подано контракт № PF2608 від 26 серпня 2024 року, додаток до контракту № 2 від 22 листопада 2024 року, довідку про транспортні витрати від 28 січня 2025 року, сертифікат якості, інвойс № PI242125, коносамент, міжнародну транспортну накладну, пакувальний лист та платіжні інструкції в іноземній валюті.

Розділом 4 Контракту від 26 серпня 2024 № PF2608 передбачено поставку товару на умовах FOB відповідно до Інкотермс 2010. Також передбачена можливість використання інших умов доставки, у тому числі безкоштовних поставок. Інші умови поставки зазначаються додатково в рахунку-фактурі та не потребують внесення змін до контракту. Товар має бути завантажений протягом шести тижнів після надходження 30 відсотків його вартості на рахунок продавця.

Відповідно до Коносаменту № SZBS24110043A місцем відправлення вказано Ксінган, Китай, місцем одержання Гданськ, Польща. Відповідно до Коносаменту № SZBS24110043A датою завантаження на борт судна є 30.11.2024.

Згідно з міжнародними правилами Інкотермс, термін FOB означає завершення поставки продавцем у момент переходу товару через поручні судна у погодженому порту відвантаження. Відтак, з моменту завантаження на борт контейнеровоза всі подальші витрати на фрахт, страхування та логістику до порту призначення, а також ризики пошкодження товару, покладаються виключно на покупця. Відтак, оскільки умови FOB передбачають, що витрати на перевезення після порту відвантаження є складовою митної вартості, вони повинні бути підтверджені документами, що піддаються обчисленню, під час митного оформлення.

Таким чином, доводи відповідача про те, що в довідці про транспортні витрати відсутні витрати на зберігання в порту відправлення є необгрутованими, оскільки такі витрати несе продавець, а не покупець за умовами поставки FOB, а відтак вони не підлягають відображенню в довідці про транспортні витрати, оскільки не були понесені покупцем.

Щодо неподання документів субпідрядників

Як зазначав суд вище, відповідно до Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 20.10.2023 № 00583/2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фейрлоджістікс» є експедитором позивача та відповідно до п. 1.1. якого предметом дього Договору є надання експедитором клієнту послуг з тарспортно- енспедиторського обслуговувавая (ТЕО) екстортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта втому числі з організації перевезень різними видами траспорту, перевалка у портах та надання інших узгоджених сторовами послуг.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору від 20.10.2023 № 00583/2 експедитор має право за плату та за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погодженних сторонами, а також надавати інші послуги Клієнту за погодженням спорін.

Згідно із п. 2.1.2. Договору від 20.10.2023 № 00583/2 експедитор має право обирати та змінювати вид транспорту і маршрут деревезення, обирати та змінювати порядок виконання транспортно екстедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору від 20.10.2023 № 00583/2 експедитор має право уклаадати від свого мені або від імені клієнта та за рахунок клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціами на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та додаткові роботи та послуги.

В порядку заповнення графи 20 Декларації митної вартості Наказу Міністерства фінансів України №599, зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура від виконавця договору (контракту) про надання транспортно експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Суд звертає увагу, що вислів «можуть належати» не створює виключності переліку, а слугує лише орієнтиром можливих документів, що не виключає надання інших за формою та назвою документів, які містять необхідні відомості.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2018 по справі №810/2839/17, МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати в даних правовідносинах, є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

У відповідності до ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Тобто право на залучення підрядників перевізником передбачено безпосередньо законом України. Таке ж право передбачено і в договорі між експедитором і позивачем.

При цьому, Верховний суд України у своїй судовій практиці неодноразово вказував на те, що довідка про транспортні витрати, є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення товару (постанова від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14).

Отже, вказані довідка містить інформацію про вартість перевезення товару у відповідності до ч.2 ст. 53 МК України, в довідці вказано юридичну особу, з якою у позивача укладено договір про транспортно експедиційні послуги та яка надала такі послуги позивачу.

При цьому, згідно укладеного договору експедитору надано право залучати інші транспортні, експедиторські організації для виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Суд вважає, що позивач не повинен перевіряти весь ланцюг залучених до перевезення осіб та отримувати від них документи на підтвердження виконаних ними послуг, оскільки кінцева вартість транспортних послуг формується експедитором і саме вона включається у митну вартість товару, що перевозиться та розмитнюється.

Предметом визначення митної вартості є витрати, які поніс або повинен понести покупець оцінюваного товару у зв`язку з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Відтак для цілей визначення числового значення складової митної вартості першочергове значення мають зобов`язання та розрахунки між замовником транспортно-експедиційних послуг і експедитором, а не внутрішні господарські розрахунки експедитора із залученим ним перевізником.

Відповідач не пояснив, яким саме чином ціна, за якою експедитор залучив безпосереднього перевізника, могла змінити розмір грошового зобов`язання позивача перед експедитором, визначеного у відповідному рахунку, та, відповідно, заявлену позивачем складову митної вартості.

Отже, сама відсутність документів про взаєморозрахунки між експедитором та перевізником без встановлення конкретної розбіжності у вартості послуг, заявленій позивачем, не є достатньою підставою для висновку про недокументованість транспортної складової митної вартості.

Окремо суд зауважує, що митний орган не наводив будь які свої розрахунки, якими обґрунтовував невідповідність.

Щодо відсутності умов оплати у інвойсі та специфікації

Так, розділ три Контракту від 26 серпня 2024 № PF2608 визначає умови оплати. Також, Відповідно до пунктів 1.1 1.3 Контракту продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити та прийняти у власність товари згідно зі специфікаціями та інвойсами, які складаються на кожну партію товару та є невід`ємною частиною контракту.

Згідно з пунктами 2.1 2.2 Контракту ціни на товари зазначаються у специфікаціях та інвойсах на кожну поставку. До ціни включаються вартість товарів, їх збереження від пошкоджень та витрати продавця, пов`язані з доставкою товару, придбаного покупцем, у визначене у специфікації чи інвойсі місце в Китаї.

Пунктами 3.1 3.2 Контракту передбачено, що оплата товару здійснюється в доларах США шляхом переказу покупцем коштів на рахунок продавця у сумі та строки, визначені у специфікаціях чи інвойсах на відповідну партію товару.

Відповідно до інвойсу № PI242125 від 22 листопада 2024 року, виданого Tianjin Perfect Furniture Co., Ltd, на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ» поставлялися меблі для сидіння: стілець кухонний X-D10 у кількості 2150 штук за ціною 5,30 долара США за одиницю, загальною вартістю 11 395,00 долара США; стілець кухонний X-D27 у кількості 220 штук за ціною 9,50 долара США за одиницю, загальною вартістю 2090,00 долара США; офісне крісло B-1215 у кількості 263 штуки за ціною 11,53 долара США за одиницю, загальною вартістю 3032,39 долара США; офісне крісло B-30 у кількості 490 штук за ціною 10,43 долара США за одиницю, загальною вартістю 5110,70 долара США.

На виконання умов пунктів 3.1 3.2 Контракту товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ» здійснено оплату за товар на загальну суму 21 628,09 долара США, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті № 106 від 9 жовтня 2024 року, № 2 від 2 січня 2025 року та № 4 від 3 січня 2025 року.

На підставі Контракту № PF2608 від 26 серпня 2024 року та інвойсу № PI242125 від 22 листопада 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ТІ» ввезло на митну територію України зазначені стільці кухонні X-D10 та X-D27 і офісні крісла B-1215 та B-30 у наведених вище кількостях.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку що умови оплати товару визначені безпосередньо у Контракті,

Таким чином суд не погоджується з доводами митного органу про те, що умови оплати мають бути визначені у інвойсі та/або специфікації.

Як і передбачено, пунктом 3.2. Контракту визначені саме суми, які мають бути сплачені за поставлений товар.

Крім цього, відсутність термінів поставки у специфікації, жодним чином не впливає на ціну товару та не може бути визначено, як причину коригування митної вартості.

Щодо невідповідності дати інвойсу (08.10.2024) у платіжних дорученнях № 106 від 09.10.2024, № 2 від 02.01.2025 та № 4 від 03.01.2025 суд зазначає, що номер інвойсу поданий митному органу і номер інвойсу зазначений у платіжних дорученням є однаковим, а саме № PI242125. Суми у вказаних платіжних дорученнях та сума визначена у специфікації від 22.11.2024 та інвойсі № PI242125 від 22.11.2024 - збігаються, та становить 21 628,09 американських доларів.

Таким чином, суд вважає що у платіжному дорученні наявна помилка, а саме описка у вигляді вказаної дати 08.10.2024, яка не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо покликання відповідачау відзиві про те, що перша платіжна інструкція № 106 від 09.10.2024 містить 30% від вартості товару, але якщо брати 6 720 $ як 30 %, то 100% буде дорівнювати 22 400$, а не 21628,09$ суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 4.2 Контракту товар має бути завантажений протягом 6 тижнів надходження 30% вартості товару після на рахунок продавця.

Однак, указаний аргумент суд вважає надуманим, оскільки пункт 4.2 Контракту не забороняє переказати кошти, що в еквіваленті становлять більше 30% вартості товару, що і підтверджується платіжною інструкцією № 106.

Те саме стосується і твердження відповідача, що перший переказ коштів на рахунок продавця відбувся 09.10.2024, а інвойс датований від 22.11.2024. Суд вказує, що контракт укладений 26.08.2024, відповідно передоплата могла бути погоджена раніше.

Щодо коригування митної вартості

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Так, норми МК України чітко визначають, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Така процедура застосування методів визначення митної вартості прямо визначена нормами митного законодавства, щодо застосування яких є усталена позиція Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 липня 2024 року у справі № 420/32440/23.

Так, митна вартість товару була визначена із застосуванням методу визначення митної вартості товарів 2г' (резервний метод) відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифівторгівлі (GATT).

Судом встановлено, що 30 січня 2025 року Київською митницею Державної митної служби України за результатами розгляду митної декларації № 25UA100380603205U4 від 30 січня 2025 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2025/000011/2.

Згідно з рішенням Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100380/2025/000011/2 від 30 січня 2025 року, джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар 1 - митна декларація від 19.11.2024 № UA209170/2024/ 097687 (вартість товару згідно джерела інформації 4,02 дол. США/кг. на умовах поставки FOB), товар 2 - митна декларація від 04.11.2024 № UA100380/2024/344890 (вартість товару згідно джерела інформації 4,02 дол. США/ кг. на умовах поставки FOB).

Разом з тим, ним не вказанообґрунтування використання митної декларації 19.11.2024 № UA209170/2024/097687 та митної декларації від 04.11.2024 № UA100380/2024/344890 при ухваленні рішення про коригування митної вартості.

Суд ураховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020, у якій зазначено, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59 , 60 та 64 митної декларації Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати , яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

З урахуванням наведеного не зазначення в рішенні пояснень щодо зроблених коригувань є прямим порушенням положень Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та, відповідно, вказує на неналежне обґрунтування прийнятого рішення.

Зазначене підтверджують і правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13.01.2022 в справа №520/11061/2020, від 25.05.2021 в справі №520/10386/2020, від 18.11.2021 в справі №200/6525/20-а, від 15.06.2021 в справі №804/2584/16, від 24.04.2019 в справі №820/638/17, від 09.04.2019 в справі №825/1990/17, від 05.03.2019 в справі №820/3786/16, від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а, від 26.02.2019 в справі №825/1071/16, від 05.02.2019 в справі №820/11866/15, від 21.08.2018 в справі №804/1755/17 та інших, відповідно до яких у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен був навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки , комерційних умов, умов імпорту тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, а також числові складові митної вартості, які донараховано.

Резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим у рішенні про коригування митної вартості, чого відповідачем здійснено не було.

Отже, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано як джерело інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товарів та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Таким чином, з аналізу матеріалів справи та норм права суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митними деклараціями документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезених товарів не за ціною договору (основним методом).

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд констатує, що відповідач не довів, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що в документах, поданих до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Зі змісту спірних рішень вбачається, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за основним методом визначення митної вартості.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідних митних деклараціях митна вартість товарів базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, який розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку про те, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2025/000011/2 від 30.01.2025 є необґрунтованим, а відповідач не довів його правомірності в частині визначення митної вартості імпортованих товарів, тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Доводи відповідача встановлених обставин справи та висновків суду не спростовують.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Київську митницю Державної митної служби України повернути ТОВ ДЖІ ТІ надміру сплачені митні платежі суд зазначає наступне.

Статтею 6 Кодекс адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Проте варто зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості подання превентивних позовів, тобто позовів про захист права, яке лише може бути порушене в майбутньому. Статті 2 і 6 Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслюють, що право особи на звернення до суду пов`язується безпосередньо з фактом порушення її суб`єктивних прав внаслідок рішення, дії або бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому

Оскільки позивач про повернення надміру сплачених платежів ще не звертався до митного органу, то у задоволенні цих позовних вимог доцільно відмовити, як передчасних.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини першої, пункту 2 частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріали справи підтверджують, що відповідно до платіжної інструкції № 330 від 23.07.2025 позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1 Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100380/2025/000011/2 від 30.01.2025.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖІ ТІ (адреса 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 9, оф. 125 ЄДРПОУ 42843224) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці (адреса 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А; ЄДРПОУ 43997555).

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вісьтак М.Я.