Рішення № 140887863, 22.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/17908/26

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщенні суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )доДержавної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55а, код ЄДРПОУ 38516849)провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити діївстановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані основну та додаткову відпустки без урахування додаткової винагороди за безпосередню участь ОСОБА_1 ПКМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 2022 по 2026 р.р. як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення Позивача, встановленого на день виключення його зі списків військової частини, тобто станом на 10.02.2026;

- зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій провести перерахунок та виплату грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористану щорічну та додаткову відпустку з урахуванням додаткової винагороди за безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях згідно ПКМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 2022 по 2026 р.р., як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого на день виключення його зі списків військової частини, тобто станом на 10.02.2026.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за час проходження служби у Державній служб України з надзвичайних ситуацій щомісячно отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, проте при звільненні грошова компенсація за невикористані відпустки обчислена та виплачена йому без урахування цієї винагороди, що, на думку позивача, суперечить пункту 6 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), і практиці Верховного Суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що додаткова винагорода не входить до складу щомісячного грошового забезпечення особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту та відповідно не має правових підстав для врахуванні її при нарахуванні та виплаті компенсації за невикористані ним відпустки, оскільки підстави, підхід до нарахування додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ № 168 та Порядку МВС № 35 інший по відношенню до нарахування щомісячного грошового забезпечення та строки їх виплати різні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (далі Позивач) проходив службу з 13.02.2018 по 27.01.2022, з 27.01.2022 по 03.10.2023, з 03.10.2023 по 03.09.2024, з 03.09.2024 по 10.02.2026 у Головному управлінні ДСНС України у Київській області, Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Як вбачається з Витягу із наказу (по особовому складу апарату ДСНС України) 10.02.2026 № 49, грошова компенсація за невикористану щорічну та додаткову відпустку Позивачу виплачена без врахування додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях згідно з ПКМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Відповідач листом від 31.03.2026 №202-8419/206 повідомив Позивача про те, що обрахунок розміру місячного грошового забезпечення для компенсації невикористаної основної щорічної відпустки Позивача відбувся відповідно до діючого законодавства, а тому, на думку Відповідача у нього відсутні правові підстави для перерахунку та виплати компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустку з врахування додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Відповідача щодо відмови у виплаті грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустку без врахування додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях згідно з ПКМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку з чим, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом третім ч.14 ст.10-1 Закону №2011-XII у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток.

Відповідно до абзацу першого п.1 Постанови №168 на період воєнного стану військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до п.2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану додаткова винагорода згідно з Постановою №168 виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях, у розмірі до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з п.2 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення; до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать, зокрема, винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; це доповнення до переліку одноразових видів внесене наказом Міністерства оборони України №44 від 25.01.2023 і застосовується з 01.02.2023.

Відповідно до п.6 розділу XXXI Порядку №260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Верховний Суд у постановах від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, від 14 січня 2025 року у справі №240/31245/23 та від 30 жовтня 2025 року у справі №240/33499/23 послідовно дійшов висновку, що п.6 розділу XXXI Порядку №260 не містить жодних винятків щодо врахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, під час розрахунку компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, а тому, якщо додаткова винагорода виплачувалася військовослужбовцю на постійній (щомісячній) основі перед звільненням, вона входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється така компенсація.

Суд враховує зазначену правову позицію Верховного Суду відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, оскільки вона прямо і безпосередньо стосується спірних правовідносин у цій справі, а саме порядку обчислення компенсації за невикористану відпустку.

Суд зауважує, що згідно з матеріалів справи, а саме: довідок про розмір виплачених сум грошового забезпечення позивачу вбачається, що додаткова винагорода, передбачена постановою №168 позивачу виплачувалась, а тому повинна бути врахована при виплаті компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки.

Посилання відповідача на інший порядок виплати чи застосування порядку №168 в Державній службі України з надзвичайних ситуацій не спростовує того факту, що позивач отримував додаткову винагороду, передбачену постановою №168, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки суд встановив, що позивач протягом усього періоду проходження служби у відповідача отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, а відповідач цього факту не спростував і не довів відсутності підстав для її врахування при обчисленні компенсації за невикористану відпустку, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу такої компенсації без урахування зазначеної винагороди є протиправними, а вимога про зобов`язання відповідача провести відповідний перерахунок та виплату - обґрунтованою.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55а, код ЄДРПОУ 38516849) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані основну та додаткову відпустки без урахування додаткової винагороди за безпосередню участь ОСОБА_1 ПКМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 2022 по 2026 р.р. як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення Позивача, встановленого на день виключення його зі списків військової частини, тобто станом на 10.02.2026.

Зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій провести перерахунок та виплату грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористану щорічну та додаткову відпустку з урахуванням додаткової винагороди за безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях згідно ПКМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 2022 по 2026 р.р., як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого на день виключення його зі списків військової частини, тобто станом на 10.02.2026.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.