Ухвала суду № 140887673, 21.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

21 жовтня 2026 року № 320/47420/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Національної служби здоров`я України,

Національного агентства з питань запобігання корупції,

Міністерства охорони здоров`я України,

Державної казначейської служби України

про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Національної служби здоров`я України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства охорони здоров`я України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної служби здоров`я України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства охорони здоров`я України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної служби здоров`я України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства охорони здоров`я України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

До Київського окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій останній просить суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі № 320/47420/23 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування заяви зазначає, що після ухвалення рішення суду Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято Припис від 11 травня 2026 року № 223-02/30-26, адресований Національній службі здоров`я України.

За твердженням заявника, зазначеним Приписом встановлено, що ОСОБА_1 має статус викривача з 11.01.2023, а щодо нього з боку Національної служби здоров`я України мало місце системне, тривале та вибіркове застосування негативних заходів впливу, зокрема фінансова дискримінація, порушення у сфері бронювання, дисциплінарний тиск та інші заходи.

Заявник вважає, що зазначені обставини є істотними для справи, існували на час її розгляду, не були та не могли бути йому відомі, а їх врахування могло б призвести до іншого висновку суду щодо наявності у нього статусу викривача, мобінгу, дискримінації та порушення його прав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 відкрито провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №320/47420/23, призначено до розгляду у судовому засіданні заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на 15 жовтня 2026 о 15:00 год.

Заявник у судовому засіданні підтримав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі № 320/47420/23 та просив задовольнити її в повному обсязі з підстав, викладених у заяві. На обґрунтування своєї позиції посилався на припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.05.2026 № 223-02/30-26, яким, на його думку, підтверджено обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема щодо наявності у нього статусу викривача та застосування до нього негативних заходів впливу. Вважав, що зазначені обставини свідчать про наявність передбачених статтею 361 КАС України підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим просив скасувати рішення суду від 28.10.2025 та ухвалити нове судове рішення з урахуванням обставин, викладених у заяві.

Представник Національної служби здоров`я України в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, викладених у письмових запереченнях, які надійшли до суду через підсистему «Електронний суд». Зазначала, що припис НАЗК від 11.05.2026 № 223-02/30-26 складений після ухвалення судового рішення, а тому не є нововиявленою обставиною в розумінні статті 361 КАС України, оскільки містить оцінку обставин, які вже досліджувалися судом під час розгляду справи. Вважала, що доводи заявника фактично спрямовані на повторний розгляд справи по суті та переоцінку доказів. Просила відмовити в задоволенні заяви та залишити рішення суду від 28.10.2025 без змін.

Представник Національного агентства з питань запобігання корупції в судовому засіданні проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечував частково.

Представник Міністерства охорони здоров`я України в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

У відповідності до частини 2 статті 368 КАС України в суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, для визнання обставини нововиявленою необхідна сукупність установлених законом умов: відповідна обставина існувала на час розгляду справи, не була встановлена судом, не була та об`єктивно не могла бути відома заявникові, а також є істотною для правильного вирішення спору.

Відсутність хоча б однієї із зазначених умов виключає можливість перегляду судового рішення з відповідної підстави.

При цьому, нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових доказів, якими сторона прагне підтвердити обставини, що були їй відомі під час первісного розгляду справи, а також від нової правової оцінки вже відомих фактів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/47420/23 ухвалено 28.10.2025. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 зазначене рішення залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані судові рішення.

Водночас Припис Національного агентства з питань запобігання корупції № 223-02/30-26, на який заявник посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, прийнято 11.05.2026, тобто після ухвалення рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, але до постановлення Верховним Судом ухвали від 20 травня 2026 року.

Отже, зазначений Припис не існував на час ухвалення рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року. При цьому сам факт прийняття такого акта після ухвалення судового рішення не є достатньою підставою для перегляду останнього за нововиявленими обставинами, оскільки визначальним для застосування пункту 1 частини другої статті 361 КАС України є не дата створення документа, а наявність передбачених законом ознак відповідної обставини.

Таким чином, зазначений Припис як документ виник після ухвалення судового рішення, що саме по собі не свідчить про наявність нововиявлених обставин у розумінні статті 361 КАС України.

При цьому, ухвала Верховного Суду від 20 травня 2026 року про відмову у відкритті касаційного провадження не змінює наведеного висновку, оскільки предметом розгляду в цьому провадженні є наявність установлених статтею 361 КАС України підстав для перегляду рішення суду першої інстанції, а не повторна перевірка правильності вирішення первісного спору.

Водночас суд враховує доводи заявника про те, що підставою для перегляду він вважає не сам документ, а факти, які, на його думку, встановлені цим Приписом та існували до ухвалення судового рішення.

Оцінюючи такі доводи, суд виходить із необхідності розмежування фактичних обставин, які існували в минулому, доказів на підтвердження цих обставин та висновків уповноваженого органу щодо їх правової оцінки.

Припис НАЗК містить результати перевірки та висновки уповноваженого органу щодо обставин, які, за твердженням заявника, мали місце у 2022 - 2023 роках. Однак прийняття такого документа після завершення первісного судового розгляду не означає, що самі факти, яких він стосується, не були та об`єктивно не могли бути відомі заявникові раніше.

Зі змісту первісної позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 посилався на порушення його прав як викривача та пов`язував із цим дії відповідача, які, на його переконання, мали ознаки мобінгу, дискримінації та застосування негативних заходів впливу.

Зокрема, позивач порушував питання щодо поширення відомостей, які він вважав наклепницькими, використання зневажливих висловлювань, створення напруженої та ворожої атмосфери, ігнорування з боку керівництва, порушень у сфері бронювання, негативного виокремлення та ізоляції, перешкоджання виконанню трудових функцій, нерівності можливостей для кар`єрного зростання й оплати праці, позбавлення стимулюючих виплат та ініціювання дисциплінарних проваджень.

Крім того, одна з позовних вимог стосувалася визнання відповідних дій мобінгом, дискримінацією та порушенням прав позивача як викривача.

Отже, фактичні обставини, на які заявник посилається в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення, були відомі йому та використовувалися ним для обґрунтування позовних вимог під час первісного розгляду справи.

За таких обставин посилання на те, що офіційне підтвердження позиції заявника було надано НАЗК лише у травні 2026 року, не свідчить про те, що відповідні факти не були та об`єктивно не могли бути відомі йому на час розгляду справи.

Саме по собі отримання після ухвалення судового рішення документа, який містить оцінку обставин, на які сторона вже посилалася в первісній справі, не є достатньою підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Суд також враховує положення частини четвертої статті 361 КАС України, відповідно до яких не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також докази щодо обставин, установлених судом, які не були предметом його оцінки.

Зазначене положення унеможливлює використання процедури перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами для повторного дослідження доказів та переоцінки фактичних обставин, які становили предмет первісного судового розгляду.

У постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 280/4284/22 викладено правовий підхід, відповідно до якого подання нових документів на підтвердження обставин, які вже були предметом установлення та оцінки суду, саме по собі не утворює підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Отже, визначальним є не сам факт появи нового документа після завершення розгляду справи, а те, чи підтверджує він існування істотної фактичної обставини, яка відповідала б установленим статтею 361 КАС України критеріям.

Суд не ставить під сумнів значення Припису НАЗК у межах реалізації цим органом визначених законом повноважень. Водночас прийняття зазначеного акта не означає автоматичного спростування судового рішення, яке набрало законної сили, та не створює само по собі підстав для повторного розгляду спору.

Питання про те, чи є висновки НАЗК достатніми для іншої оцінки спірних правовідносин, не може бути вирішене в межах провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо для цього необхідно повторно дослідити та переоцінити факти й докази, які становили предмет первісного розгляду.

Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не є додатковою стадією апеляційного чи касаційного перегляду та не призначений для повторного вирішення спору у зв`язку з появою нового документа, який містить іншу оцінку раніше відомих фактів.

Такий підхід відповідає принципу юридичної визначеності, складовою якого є остаточність судового рішення, що набрало законної сили. Відступ від цього принципу допускається лише за наявності передбачених законом виняткових підстав.

Крім того, відповідно до частини шостої статті 361 КАС України під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі вимог, які були предметом розгляду під час ухвалення судового рішення, що переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Отже, у межах цього провадження суд перевіряє виключно наявність передбачених законом підстав для перегляду рішення від 28.10.2025, а не здійснює повторний розгляд спору по суті.

За результатами оцінки доводів заявника та матеріалів справи суд доходить висновку, що Припис НАЗК від 11.05.2026 № 223-02/30-26 є документом, прийнятим після ухвалення судового рішення, який містить результати перевірки та оцінку обставин, на які заявник вже посилався під час первісного розгляду справи.

Заявником не доведено, що зазначений Припис підтверджує існування істотної обставини, яка не була та об`єктивно не могла бути йому відома на час розгляду справи, оскільки на момент розгляду справи Припису від 11.05.2026 № 223-02/30-26 не існувало. Саме по собі отримання пізнішого документального підтвердження раніше наведених фактів не утворює передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України підстави для перегляду судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність установлених законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви та залишити відповідне судове рішення в силі.

За таких обставин заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 належить залишити в силі.

Керуючись статтями 241, 248, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по справі №320/47420/23 за позовом ОСОБА_1 до Національної служби здоров`я України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства охорони здоров`я України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Колеснікова І.С.