Рішення № 140887656, 22.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року № 320/61125/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Державної митної служби України до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу-

ВСТАНОВИВ:

Державна митна служба України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43115923) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), у якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.10.2024 ВП № 75333449 про накладення штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що незважаючи на надані обґрунтовані повідомлення (листи) та докази про неможливість виконання судового рішення, головним державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу за невиконання без поважних причин боржником рішення. Вважає, що Держмитслужбою здійснені заходи, з метою виконання судового рішення, проте, поновлення ОСОБА_1 на посаді в митному органі не здійснено з об`єктивних, не залежних від позивача причин.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що рішення суду в частині поновлення залишається невиконаним позивачем вже протягом двох років, що свідчить про свідоме невиконання рішення суду, яке набрало законної сили та підлягало виконанню негайно, відтак до боржника були правомірно застосовані заходи примусу у вигляді штрафу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2022 у справі № 640/18587/21 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Київської міської митниці ДФС, Київської митниці про визнання протиправними дій скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 02.06.2021 № 836-о «Про звільнення ОСОБА_1 »; визнано протиправним та скасовано наказ Київської міської митниці ДФС від 02.06.2021 № 5-ос «Про проведення розрахунку»; зобов`язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС; стягнуто з Київської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2021 по 07.10.2022 у розмірі 283 264,28 грн., з вирахуванням розміру обов`язкових платежів; в іншій частині позовних вимог відмолено.

Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС та в частині стягнення з Київської митниці на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць, що становить 16 761,17 грн., з вирахуванням розміру обов`язкових платежів.

Вказаним рішенням обов`язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_2 саме на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС, яка не є територіальним органом Державної митної служби України, а є територіальним органом Державної фіскальної служби України.

Держмитслужбою та Київською митницею були подані апеляційні скарги на рішення суду від 11.10.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

На зазначену ухвалу суду Держмитслужбою подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2024 скасовано ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023, справу направлено для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі № 640/18587/21.

На зазначене судове рішення Державною митною службою України буде подана касаційна скарга до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 18.06.2026 касаційну скаргу Державної митної служби України залишено без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року - без змін.

06.04.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1000731120012027301 про припинення Київської міської митниці ДФС як юридичної особи. Зазначене унеможливлює виконання судового рішення Державною митною службою України.

З огляду на вказане, позивач вважає, що існують обставини, які унеможливлюють виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2022 у справі № 640/18587/21, не з вини Державної митної служби України.

Про зазначені вище обставини, які унеможливлюють виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2022 у справі № 640/18587/21, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС, було повідомлено ОСОБА_1 листом Держмитслужби від 12.05.2023 № 08-1/12-03/10/3241 у відповідь на його заяву від 11.04.2023.

Разом з тим, з метою виконання судового рішення, через підсистему Електронний Суд Держмитслужбою 26.05.2023 до Київського окружного адміністративного суду подано заяву про зміну порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2022 у справі № 640/18587/21, а саме змінити з «Зобов`язати Державну митну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС» на «Зобов`язати Державну митну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС або на іншій рівнозначній посаді».

Однак, зазначена заява Держмитслужби не розглянута Київським окружним адміністративним судом та значиться в Електронному суді, як «доставлено».

Таким чином позивач вважає, що Держмитслужбою здійснені заходи з метою виконання судового рішення та поновлення ОСОБА_1 на посаді в митному органі.

17.07.2024 до Державної митної служби України надійшла постанова державного виконавця від 19.06.2024 про відкриття виконавчого провадження № 75333449 з примусового виконання виконавчого листа № 640/18587/21 від 21.05.2024, виданого Київським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС, в якому боржником вказано Державну митну службу України, проте стягувачем зазначено ОСОБА_1 .

26 липня 2024 року до Державної митної служби України надійшла постанова державного виконавця від 09.07.2024 про зміну (доповнення) реєстраційних даних по виконавчому провадженню № 75333449, відповідно до якої внесено зміни (доповнення) щодо особи стягувача, а саме зазначино правильне ПІБ стягувача - ОСОБА_1 .

30 липня 2024 року до Державної митної служби України надійшла вимога державного виконавця від 23.07.2024 № 20.1/75333449/8 про надання письмових пояснень щодо причин невиконання судового рішення, а також заходів, які вживалися боржником з метою його фактичного виконання.

Держмитслужба листом від 01.08.2024 № 12/12-02-02/8.19/152 повідомила державного виконавця про вищевикладені причини неможливості виконання судового рішення.

01 жовтня 2024 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюком Романом Анатолійовичем в рамках виконавчого провадження № 75333449 винесено постанову про накладення штрафу.

Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з четвертою статті 18 Закону № 1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Частинами першою-третьою статті 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 65 Закону №1404-VIII передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. (ч.4 ст.19 Закону №1404-VIII).

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави вважати, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

Отже, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Так, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2022 у справі № 640/18587/21 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Київської міської митниці ДФС, Київської митниці про визнання протиправними дій скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 02.06.2021 № 836-о «Про звільнення ОСОБА_1 »; визнано протиправним та скасовано наказ Київської міської митниці ДФС від 02.06.2021 № 5-ос «Про проведення розрахунку»; зобов`язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС; стягнуто з Київської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2021 по 07.10.2022 у розмірі 283 264,28 грн., з вирахуванням розміру обов`язкових платежів; в іншій частині позовних вимог відмолено. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС та в частині стягнення з Київської митниці на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць, що становить 16 761,17 грн., з вирахуванням розміру обов`язкових платежів.

Відповідач зазначає, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 залишається невиконаним позивачем вже протягом двох років, що свідчить про свідоме невиконання рішення суду, яке набрало законної сили та підлягало виконанню негайно.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізовано Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства; Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Державна митна служба за кодом ЄДРПОУ 43115923 зареєстрована 16.07.2019 згідно запису №107413500000086387.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (із змінами і доповненнями) зокрема, затверджено Положення про Державну митну службу України.

Державна митна служба України, відповідно до свого Положення від 06.03.2019 № 227, серед іншого, здійснює добір кадрів в апарат Держмитслужби, на посади керівників та заступників керівників її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, організовує роботу з підготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації посадових осіб і працівників Держмитслужби. За пунктом 7 вказаного Положення № 227 Держмитслужба здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

До територіальних органів Держмитслужби належать митниці та спеціалізовані органи. Державна фіскальна служба України перебуває в стані припинення.

При цьому, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ДФС в Єдиному державному реєстрі відсутній.

Частинами п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином державну реєстрацію юридичної особи Державної фіскальної служби України не припинено.

Проте, суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2022 у справі № 640/18587/21 зобов`язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_2 саме на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС, яка не є територіальним органом Державної митної служби України, а є територіальним органом Державної фіскальної служби України.

06.04.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1000731120012027301 про припинення Київської міської митниці ДФС як юридичної особи.

Отже, вказані обставини унеможливлюють виконання судового рішення Державною митною службою України в частині поновлення ОСОБА_1 саме на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС.

При цьому, з метою виконання судового рішення, через підсистему Електронний Суд Держмитслужбою 26.05.2023 до Київського окружного адміністративного суду було подано заяву про зміну порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2022 у справі № 640/18587/21, а саме змінити з «Зобов`язати Державну митну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС» на «Зобов`язати Державну митну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС або на іншій рівнозначній посаді».

Однак, зазначена заява Держмитслужби не розглянута Київським окружним адміністративним судом та значиться в Електронному суді, як «доставлено».

Таким чином, суд вважає, що Держмитслужбою здійснені заходи з метою виконання судового рішення та поновлення ОСОБА_1 на посаді в митному органі.

Незважаючи на вказане, 01 жовтня 2024 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюком Романом Анатолійовичем в рамках виконавчого провадження № 75333449 винесено постанову про накладення штрафу, згідно з якою, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд зауважує, що поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/9234/19, від 05 червня 2024 у справі №480/6452/23.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Оскільки зазначений у резолютивній частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 11.10.2022 спосіб виконання рішення - поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Київської міської митниці ДФС є неможливим з обставин, вказаних вище, а не розгляд Київським окружним адміністративним судом заяви боржника про зміну способу виконання рішення призводить до фактичної неможливості виконання рішення, суд вважає, що причини невиконання позивачем рішення суду та вимог державного виконавця є поважними і об`єктивними, та такими, що підтверджені достатніми доказами.

До того ж, як свідчать матеріали справи, відповідач був обізнаний, що рішення суду не виконується Держмитслужбою з поважних причин. Зокрема, про вказані причини було повідомлено ОСОБА_2 листом Держмитслужби від 12.05.2023 № 08-1/12-03/10/3241 у відповідь на його заяву від 11.04.2023

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено реальну неможливість виконати судове рішення, тому постанова від 01.10.2024 ВП № 75333449 про накладенні штрафу винесена передчасно, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Під час розгляду справи позивачем не надано доказів залучення свідків чи проведення експертиз, відтак судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 19, 73-78, 90, 245, 246, 255, 287, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43115923) задовольнити;

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.10.2024 ВП № 75333449 про накладення штрафу

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Білоноженко М.А.