Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про забезпечення позову
"23" жовтня 2026 р. справа № 300/7301/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову, подану Гуньком Олександром Юрійовичем в інтересах ОСОБА_1 у справі за позовом до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И В:
Гунько Олександр Юрійович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу від 09.09.2026 "Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Данилюка Олексія Орестовича", зобов`язання до вчинення дій з підстав неправомірного внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів надіслання копій позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
15.10.2026 представником позивача зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження.
21.10.2026 представником позивача подана (надіслана) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного підпису заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.09.2026 за №304/4 "Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу ОСОБА_1 ", до набрання законної сили рішенням у даній справі.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову мотивує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду, позаяк діяльність нотаріуса залишиться призупиненою на строк до 6 місяців. Отже, оскаржуваним наказом, позивача позбавлено можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності, за наявності зобов`язань зі сплати податків, утримання дітей, в тому числі й щодо оплати навчання, а також договірних зобов`язань перед третіми особами. Тому, просить суд забезпечити позов.
У відповідності до вимог частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, судом встановлено таке.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 КАС України.
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 19.11.2007 видано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю за №6612.
У зв`язку з направленням Івано-Франківським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання від 09.09.2026 за №6.3-1/1879-26 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 19 листопада 2007 року на ім`я ОСОБА_1 , у відповідності до пункту 8 частини першої статті 29-1, частини першої статі 29-2 Закону України "Про нотаріат", наказом Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.09.2026 за №304/4 тимчасово зупинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу ОСОБА_1 з 09.09.2026 до розгляду Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України подання Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.09.2026 за №6.3-1/1879-26 щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 19 листопада 2007 року на ім`я ОСОБА_1 , та вирішення питання по суті, але не більше як на шість місяців (а.с.10-12, 57).
Тобто, на підставі оскаржуваного наказу та станом на момент звернення до суду з заявою про забезпечення позову, нотаріальна діяльність позивача є зупиненою на строк до 6 місяців.
При цьому, суд враховує, що характер діяльності нотаріуса, а саме вчинення нотаріальної діяльності, є особливим видом трудової діяльності. Тобто, нотаріальна діяльність зводиться до надання нотаріальних послуг, виконання тих завдань та послуг, які визначені Законом України "Про нотаріат".
Однією з основних гарантій нотаріального процесу згідно статті 81 Закону України "Про нотаріат" є, зокрема, заборона втручатися у діяльність нотаріуса та перешкоджати йому виконувати свій професійний обов`язок та реалізовувати свої повноваження.
Водночас, застосування щодо позивача такого заходу як зупинення нотаріальної діяльності фактично позбавляє його можливості здійснювати нотаріальну діяльність, що є втручанням у право на працю, гарантоване статтею 43 Конституції України, та порушує принцип законності і правової визначеності.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може займатись підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об`єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів.
Статтею 32 Закону України "Про нотаріат" визначено, що приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право па працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Відтак, зупинивши нотаріальну діяльність позивача до вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, відповідач фактично позбавив можливості позивача отримувати дохід від професійної діяльності, що в свою чергу, унеможливлює виконання ним свої зобов`язань, як перед державою, так і перед третіми особами.
Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
За загальним правилом інститут забезпечення позову покликаний забезпечити реальне виконання судового рішення у разі якщо існує реальна та доведена загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Обставинами справи підтверджується, що незалежно від результатів вирішення спору по суті, вжиття заходів забезпечення позову щодо збереження права на працю позивача на час розгляду справи в суді, не в змозі завдати істотної шкоди, тоді як зупинення процесу діяльності самозайнятої особи безумовно завдає більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас, суд звертає увагу про відсутність підстав стверджувати про очевидні ознаки протиправності рішення до розгляду справи по суті та дослідження обставин прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до пункту 5 статті 154 КАС України суд постановляє ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову.
Водночас суд зазначає, що вжиття такого заходу жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Так, під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість оскаржуваного наказу судом не досліджувалась, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, а ухвала про забезпечення позову у цьому випадку не вирішує питання про правомірність наказу, а лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків для заявника до перевірки його правомірності судом, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
При цьому, обрання такого способу забезпечення позову є логічним, а невжиття таких заходів призведе до істотного ускладнення в поновленні порушених прав та інтересів позивача у разі задоволення позову, а також потенційно виникнуть підстави для необґрунтованого втручання в права заявника, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист людини та основоположних свобод.
Також суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований представником позивача спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, а також виходячи із принципів справедливості, суд доходить висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити.
Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.09.2026 за №304/4 "Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу ОСОБА_1 " до набрання законної сили рішенням у даній справі, не скасовує чинність оскаржуваного наказу, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених таким актом заходів до вирішення спору по суті.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву Гунька Олександра Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 300/7301/26 - задовольнити.
Зупинити дію наказу Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.09.2026 за №304/4 "Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу ОСОБА_1 " до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Матуляк Я.П.
Судове рішення № 140887624, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 23.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/7301/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: