Рішення № 140887572, 14.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
14.10.2026
Номер справи
300/3048/26
Номер документу
140887572
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р. справа № 300/3048/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Микитчук Р.Р.

представника позивача Стеця Р.Я.,

представника відповідача Гавадзина М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Дистрибюшин УА", від імені якого діє адвокат Стець Ростислав Ярославович, до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Дистрибюшин УА", від імені якого діє адвокат Стець Ростислав Ярославович, звернулося в суд із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2026 №005523/0706 та №005524/0706.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами фактичної перевірки Товариства контролюючий орган дійшов висновку про ненадання документів щодо обліку товарних запасів, первинних документів та реалізації необлікованого товару, внаслідок чого прийнято спірні в цій справі податкові повідомлення-рішення. Однак, сам по собі факт ненадання копій документів не може свідчити про відсутність первинних документів, їх неналежне ведення чи відсутність обліку товарних запасів. Вимога про надання документів, вручена позивачу, не містила належного обґрунтування підстав для витребування копій. Контролюючим органом не складено жодних належних процесуальних документів, які б підтверджували відмову платника податків у наданні документів, створення перешкод у проведенні перевірки чи недопуску посадових осіб до проведення перевірки. В акті зазначено вартість товару у сумі 6 972 066,71 грн як «необлікованого». При цьому податковим органом не доведено відсутність обліку, не встановлено факту незаконної реалізації та не наведено розрахунку розбіжностей між фактичними залишками та бухгалтерськими даними. В акті перевірки податковим органом зафіксовано лише факт перебування товару у місці торгівлі. Факт реалізації такого товару без відображення в обліку не встановлено. З метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду заперечень на акт перевірки від 06.03.2026 №94 Товариством було подано електронний носій інформації (USB-накопичувач) із копіями документів, які підтверджують похідність товару (договори поставок на підакцизну продукцію та прихідні документи на неї). Однак, контролюючим органом не враховано подані позивачем документи. Окрім цього, контролюючим органом не було направлено окремі розрахунки штрафних санкцій щодо кожного ППР, що унеможливлює перевірку правильності визначення грошового зобов`язання. Вважав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи з викликом сторін.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Позовні вимоги не визнав. Свою позицію обґрунтовував тим, що в досліджуваному випадку на початок перевірки працівниками ДПС директору Товариства надано запит про надання копій документів щодо залишків алкогольних напоїв станом на 01.02.2026 та 17.02.2026, документів, що підтверджують похідність товару (прихідні накладні) на підакцизну продукцію, договорів поставки на підакцизну продукцію, договору оренди складського приміщення, наказу про прийняття на роботу керівника підприємства. Однак директором не надано в повному обсязі таких документів, зокрема документів, які підтверджують похідність товару. Під час перевірки встановлено, що на зберіганні/реалізації в складському приміщенні виявлено алкогольні напої на загальну суму 6972066,71 грн., на які в період перевірки не представлено прихідні накладні. Таким чином, неподання на початок перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться на місці продажу (господарському об`єктів) є підставою для застосування штрафних санкцій. Щодо розрахунку штрафних санкцій, то такий складений і направлений позивачу у вигляд єдиної таблиці, яка охоплює розрахунки обидвох зафіксованих порушень. Просив у задоволенні позову відмовити (т.2, а.с.118-127).

Згідно з ухвалою суду від 26.05.2026 представнику позивача надано можливість брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що фактично єдиною підставою для застосування штрафних санкцій стало ненадання копій окремих документів у спосіб, який бажав контролюючий орган. Проте така обставина сама по собі не свідчить, ні про відсутність первинних документів, ні про відсутність товарного обліку, ні про реалізацію необлікованого товару. Відповідач у відзиві не навів жодного доказу реалізації необлікованого товару, відсутності бухгалтерського обліку, невідображення товару у податковій чи бухгалтерській звітності та розбіжностей між фактичними залишками та обліком. Відповідач не надав жодного доказу того, що позивач відмовився надати документи, перешкоджав перевірці, приховував документи, відмовив у доступі до товару чи документів. Вимога не містила обґрунтування підстав для витребування копій документів, посилань на встановлені порушення, відомостей про ознаки приховування чи заниження об`єктів оподаткування. Відповідач у відзиві фактично не спростував того, що разом із запереченнями на акт перевірки позивач подав USB-накопичувач із копіями документів; подані документи підтверджували походження товару; такі документи були подані до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.09.2023 у справі №280/1310/22, документи, подані разом із запереченнями, є складовою матеріалів перевірки та підлягають обов`язковому врахуванню контролюючим органом. Водночас в акті перевірки не встановлено продажу товару без відображення у РРО, не проведено аналізу руху товару та не наведено жодного прикладу реалізації товару без документального підтвердження. Фактично податковий орган обмежився лише формальним твердженням про ненадання копій документів (т.2, а.с.141-146).

Згідно з ухвалою суду від 03.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 12.08.2026 закрито підготовче провадження. Розгляд справи розпочато по суті.

У додаткових поясненнях представник позивач вказав, що 16.02.2026 директору Товариства Козику М.В. зателефонував начальник господарства складського приміщення та повідомив, що двоє осіб, які представилися працівниками податкової служби, заявили про намір провести перевірку. На той момент ОСОБА_1 перебував у м. Дрогобич у зв`язку із записом до лікаря (стоматологічне лікування). Оскільки до кінця робочого дня 16.02.2026 він фізично не встигав прибути з м. Дрогобич, сторони домовилися про зустріч на 17.02.2026 о 11:00 на складському приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 301. Наступного дня, 17.02.2026 двоє працівників податкового органу прибули на складське приміщення, надали вимогу про надання документів до 16:00 год. Вимога стосувалася залишків алкогольних напоїв станом на 01.02.2026 року, залишків алкогольних напоїв станом на 17.02.2026 року, документів, які підтверджують походження товару (прихідні накладні) на підакцизну продукцію, яка знаходиться у складському приміщенні, договорів поставок на підакцизну продукцію, яка знаходиться у складському приміщенні, договору оренди складського приміщення та наказу про прийняття на роботу керівника підприємства. Всі документи керівником Товариства були залишені в складському приміщенні. У телефонному режимі працівник податкового органу повідомив, що переглядає оригінали документів, тоді як, на його думку, потрібно було надати копії.

Всупереч цьому, в акті перевірки було вказано, що супровідні документи на товар, що реалізується - не представлено. Претензія контролюючого органу зводилася виключно до того, що надано оригінали, а не копії. Тобто контролюючий орган фактично визнав наявність і доступність документів, але формально вимагав саме копії. Акт про відмову в наданні документів (або їх копій) відповідно до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України контролюючим органом не складався. Відсутність такого акта свідчить про те, що факт відмови платника податків у наданні документів належним чином не зафіксовано (т.2, а.с.190-193).

У додаткових поясненнях відповідач вказав, що ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходиться на місці продажу, є підставою для застосування штрафної санкції. Така позиція висловлена Верховним Судом у справі №420/12275/22. До перевірки Товариством не надано в повному обсязі документів, що належать та пов`язані з предметом перевірки, документів в підтвердження обліку та походження товару, що знаходився в місці реалізації та договорів поставок на підакцизну продукцію. Позивач вказуючи на той факт, що посадова особа, котра проводила перевірку відмовилася від їх ознайомлення, не надав доказів того, що позивач скористався правом відправлення таких документів контролюючому органу листом з рекомендованим повідомленням, або ж надав безпосередньо до контролюючого органу. Надані позивачем копії документів на флеш носії, які за результатами розгляду заперечення позивача на акт перевірки, прийнято до уваги, але останні не спростовують висновків акта перевірки. Звернув увагу, що запитувані документи слід було надати до 16 год. 17.02.2026, однак позивач направив документи на флеш носії тільки 06.03.2026 при поданні заперечення на акт перевірки (т.2, а.с.205-213).

У додаткових поясненнях представник позивача вказав, що посилання відповідача на вказану постанову Верховного Суду у справі №420/12275/22 не спростовує позицію позивача, оскільки фактичні обставини справ істотно різняться: у тій справі документи на початок перевірки взагалі не надавалися, у цій - оригінали документів були надані (зроблені доступними) посадовим особам контролюючого органу. В акті фактичної перевірки від 25.02.2026 у розділі зауважень директор позивача Козик М.В. власноруч зазначив: «Оригінали прихідних документів і договорів були в папках на столі у складському приміщенні». Цей запис є невід`ємною частиною акта перевірки і прямо підтверджує фізичну наявність та доступність оригіналів документів посадовим особам контролюючого органу. Відповідач зазначив, що у позивача було достатньо часу для надання відповідних документів і матеріали справи не містять відомостей про перешкоди. Це твердження не відповідає фактичним обставинам. Фізично виготовити копії всіх прихідних накладних та договорів поставки у такі стислі строки було неможливо. Саме тому директор позивача забезпечив наявність оригіналів документів у папках на столі у складському приміщенні, обравши найбільш повну та достовірну форму надання документів. Окрім цього, товар, щодо якого застосовано санкції, є імпортованим. Його ввезення здійснювалося офіційно, митні декларації перебувають у розпорядженні державних органів, сплата митних платежів, ПДВ та акцизного податку відображена у відповідних інформаційних системах. Контролюючий орган мав усі можливості перевірити походження товару через державні реєстри та інформаційні бази (т.2, а.с.215-219).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Дистрибюшин УА" пройшло процедуру державної реєстрації, перебуває на обліку в органі податкової служби.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

На підставі наказу від 13.02.2026 № 878-ПП "Про проведення фактичних перевірок" Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено фактичну перевірку ТОВ "Імпорт Дистрибюшин УА" (т.1, а.с.13-14).

Як підставу для проведення фактичної перевірки позивача було визначено ст. ст. 20, 61, 62, п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області складено акт № 7538/13-01-09-01/43554556 від 25.02.2026 (т.1, а.с.34-36).

Під час вказаної перевірки контролюючим органом встановлено порушення вимог п. 44.3, п.44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Суть порушень полягала у відсутності обліку товарних запасів, відсутності первинних документів та реалізації необлікованого товару.

Позивачем 06.03.2026 подано до Головного управління ДПС у Львівській області заперечення на акт перевірки № 94, із доповненням №106 від 11.03.2026, яке контролюючим органом залишено без задоволення. Листом від 13.03.2026 № 9650/6/13-01-09-01-13 Головне управління ДПС у Львівській області повідомило позивача, що за результатами засідання комісії з розгляду спірних питань аргументи, наведені у запереченні, не спростовують встановлених порушень, а висновки акта перевірки залишено без змін (т.1, а.с.37-40, 53).

Після цього матеріали перевірки передані до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за місцем реєстрації платника податків. Як наслідок, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкові повідомлення рішення від 19.03.2026 №005523/0706 форми «С» про застосування штрафних санкцій в сумі 6 972 066,71 грн. та №005524/0706 форми «ПС» в сумі 1 020 грн. (т.1, а.с.42-44).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Вирішуючи питання, чи правомірно було притягнуто позивача до фінансової відповідальності за порушення порядку ведення обліку товарних запасів та ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) суб`єкти господарювання зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Стаття 20 Закону №265/95-ВР передбачає, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системне тлумачення пункту 12 статті 3 та статті 20 Закону №265/95-ВР дає підстави для висновку, що ці норми визначають два самостійні, хоча й пов`язані між собою, склади правопорушення, які можуть існувати окремо або в сукупності: перший - здійснення реалізації товарів, не облікованих у встановленому порядку; другий - ненадання під час перевірки документів, що підтверджують облік товарів, які знаходяться у місці продажу.

Водночас порядок надання документів під час проведення податкового контролю регулюється нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.44.1, п.44.3 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.

Так, відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пункт 85.4 цієї статті встановлює, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Саме тому при вирішенні спору щодо правомірності застосування як фінансової санкції за статтею 20 Закону №265/95-ВР, так і штрафної санкції за пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України слід перевірити не лише факт виникнення у позивача відповідного обов`язку, а й дотримання контролюючим органом установленої законом процедури документального оформлення його невиконання.

В акті фактичної перевірки №7538/13-01-09-01/43554556 від 25.02.2026 вказано, що перевіркою встановлено, що на зберіганні/реалізації на складському приміщенні позивача виявлено алкогольні напої на загальну суму 6 972 066,71 грн, на які до перевірки не представлено прихідні накладні, чим порушено пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Як встановлено судом, та не заперечується представниками сторін в судовому засіданні, під час перевірки Товариством на вимогу контролюючого органу надано документи щодо залишків алкогольних напоїв станом на 01.02.2026 та 17.02.2026, договір оренди складського приміщення №39/Ш/С/26 від 01.01.2026, наказ про прийняття на роботу керівника підприємства №13-К від 06.08.2023(т.1, а.с.21-33).

Як зазначив позивач, 17.02.2026 близько 16 год. працівники податкового органу повинні були проводити зняття залишків алкогольної продукції.

Близько 15:30 год. 17.02.2026 керівник Товариства ОСОБА_1 особисто приніс на складське приміщення та залишив на столі начальника господарства складського такі документи: ліцензії; роздруковані залишки алкогольних напоїв станом на 01.02.2026; роздруковані залишки алкогольних напоїв станом на 17.02.2026; папку з оригіналами документів, які підтверджують походження товару (прихідні накладні) на підакцизну продукцію; папку з оригіналами договорів поставок на підакцизну продукцію; договір оренди складського приміщення; копію наказу про прийняття на роботу керівника підприємства. У телефонному режимі працівник податкового органу повідомив керівнику Товариства, що переглядає документи на столі, бачить, що це оригінали, тоді як, на його думку, потрібно було надати копії. ОСОБА_1 пояснив, що фізично зробити копії всіх документів до 16:00 було неможливо. На запитання, на коли можна підготувати та надати копії, працівник податкового органу відповів, що копії «були потрібні вже і зараз». Надалі, начальник складського приміщення зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що перевірку щодо зняття залишків алкогольної продукції завершено і жодних відхилень не виявлено.

При ознайомленні з актом перевірки, зокрема п.5, виявив фіксацію «супровідні документи на товар, що реалізується - не представлено». У розділі зауважень до перевірки ОСОБА_1 власноруч написав: «Оригінали прихідних документів і договорів були в папках на столі у складському приміщенні».

Отже, під час проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу були надані прихідні документи щодо алкогольної продукції, які підтверджують її законне походження. Натомість, посадові особи контролюючого органу відмовилися враховувати надані документи, посилаючись на відсутність копій.

Відповідачем не надано доказів на спростування цієї обставини.

Разом із тим, суд звертає увагу на іншу складову правового регулювання, на яку обґрунтовано послався позивач, а саме на необхідність належного документування факту ненадання платником податків документів.

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

У цій справі єдиним документом, яким контролюючий орган зафіксував ненадання документів, є акт фактичної перевірки №7538/13-01-09-01/43554556 від 25.02.2026.

Проте пункт 85.6 статті 85 Податкового кодексу України пов`язує фіксацію відмови ненадання документів саме з окремим актом.

Однак, відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів відмови позивача від надання запитуваних податковим органом документів, зокрема копії акту у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.

Факт відмови надання платником податків документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме шляхом складання акта про відмову у наданні документів. Про це Верховний Суд неодноразово вказував, зокрема, у постановах від 26 січня 2021 року у справі №814/3617/14, від 03 березня 2021 року у справі №824/638/18-а, від 08 вересня 2022 року у справі №640/26351/20, від 11 липня 2023 року у справі №822/554/17, від 10 січня 2023 року у справі №814/876/16.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, крім випадків виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами.

Водночас абзацами другим та четвертим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України передбачено можливість подання платником податків документів, які не були надані під час перевірки, у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема до прийняття контролюючим органом рішення за результатами перевірки.

Як встановив суд, позивачем такі документи контролюючому органу до прийняття податкових повідомлень-рішень подавалися. Разом із запереченням на акт перевірки, позивачем було подано електронний носій Teamgroup на 32 GB із копіями документів, які підтверджують похідність товару (т.1, а.с.39). На електронному носії містилися договори поставок та додатки по 6 контрагентам: Reh Kendermann GmbH Weinkellerei, CONTRI SPUMANTI SPA, Vinotage, DONELLI VINI S.p.A, TERRE CEVICO SOC. COOP. AGRICOLA, CASA VINICOLA POLETTI SRL; залишки агкогольних напоїв по партіях надходжень по ТОВ "ІМПОРТ ДИСТРИБЮШИН УА" за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 301 станом на 17.02.2026; прихідні документи (вантажно митні декларації, рахунки-фактури(інвойси), міжнародні товарно-транспортні накладні(CMR) по 27 партіях згідно номерів вантажно митних декларацій, які вказані по кожній номенклатурі в документі (т.1, а.с.78-220, т.2, а.с.1-115).

Вказану обставину відповідач не заперечує, однак вказує, що надані документи не спростовують встановлених порушень. Разом з цим, контролюючим органом не розкрито дане питання, не зазначено чому вказані документи не дали можливість підтвердити похідність товару, не надано доказів, які б спростували зміст цих документів.

Отже, передбачений податковим законодавством механізм надання документів після завершення перевірки, але до прийняття відповідного рішення контролюючого органу, позивачем був реалізований.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що контролюючий орган мав об`єктивну можливості перевірити порядок ведення обліку товарних запасів у місці перевірки.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази підтверджують походження алкогольних напоїв та належне прийняття та облік. Більше того, позивач надав первинні документи, які підтверджують легітимність походження та належне оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.

Для застосування санкції відповідач мав установити і довести конкретний факт реалізації необлікованого товару або ненадання документів саме щодо товарів, які перебували у визначеному господарському об`єкті на час перевірки.

В той час, доводи контролюючого органу про ненадання документів не відповідають фактичним обставинам та ґрунтуються на неправильному тлумаченні характеру господарської діяльності позивача.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем вказаний обов`язок щодо доказування правомірності спірних податкових повідомлень-рішення не виконано.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 26624 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №005523/0706 від 19.03.2026, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Дистрибюшин УА" застосовано суму штрафних санкцій 6 972 066,71 грн. та №005524/0706 від 19.03.2026 яким застосовано суму штрафних санкцій 1020 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Дистрибюшин УА" (код ЄДРПОУ 43554556, вул. Підвальна, буд. 10, кв. 73, м. Калуш, Івано-Франківська область) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 26624(двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Рішення складене в повному обсязі 23 жовтня 2026 р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 140887572 ?

Документ № 140887572 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140887572 ?

Дата ухвалення - 14.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140887572 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140887572 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 140887572, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140887572, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 14.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 140887572 відноситься до справи № 300/3048/26

Це рішення відноситься до справи № 300/3048/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140887569
Наступний документ : 140887575