Ухвала суду № 140887460, 23.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8524/26 м. ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення виплати пенсії позивачу з 03.03.2026 у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду у справі №280/9719/25;

зобов`язати відповідача виплачувати позивачу пенсію починаючи з 03.03.2026 нарахованої на виконання рішення суду у справі №280/9719/25 щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди).

На обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі №280/9719/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії, однак її виплату у фактично нарахованому розмірі не забезпечив, застосувавши положення постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки вони порушують принцип обов`язковості виконання судових рішень та його право на належне пенсійне забезпечення. Крім того, посилається на втрату чинності зазначеною постановою та наполягає на виплаті пенсії з 03.03.2026 у фактично нарахованому розмірі без застосування встановлених нею обмежень.

Ухвалою судді від 24.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.

Відповідач позов не визнав, 04.09.2026 на адресу суду надіслав відзив (вх. №50863) на позовну заяву, у якому зауважує, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі №280/9719/25 виконано в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Наразі, до прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акту, який регулює порядок спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень, відсутній правовий механізм для виплати перерахованої пенсії позивача на виконання судового рішення. Зауважує, що виплати здійснюються виходячи з виділених на ці цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису державного бюджету / доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Під час здійснення пропорційного розподілу видатків на виплату пенсій для осіб, щодо яких судове рішення стосується безпосередньо зобов`язання призначити пенсію, щомісячний розмір виплат після розподілу не може бути меншим за встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже, чинним законодавством встановлено спеціальний порядок фінансування та виплати сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання судових рішень за минулий період. Водночас, наголошує, що Головне управління не наділене повноваженнями щодо самостійного визначення черговості та обсягу фінансування таких виплат поза межами механізму, установленого Кабінетом Міністрів України.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Запорізьького окружного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі №280/9719/25 зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 27.08.2025.

Зазначене рішення набрало законної сили 03.03.2026.

На виконання вказаного судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, розмір перерахованої пенсії з жовтня становить 8429,49 грн, сума заборгованості на виконання рішення суду складає 19542,17 грн, продовжуючи виплачувати пенсію у раніше визначеному розмірі із застосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Таким чином, підставою звернення до суду з цим позовом фактично є незгода позивача зі способом та повнотою виконання відповідачем рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі №280/9719/25.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас КАС України встановлено спеціальні процесуальні механізми судового контролю за виконанням судових рішень.

Згідно зі ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому ст. 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, за приписами ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, здійснює судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про його виконання.

Частиною 1 ст. 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом передбачено спеціальний порядок перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених під час виконання судового рішення.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.09.2026 у справі № 580/490/26, ухваленій судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що наявність у КАС України спеціальних процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення належного та повного виконання судового рішення, виключає необхідність звернення з новим позовом з метою спонукання відповідача до його виконання.

Верховний Суд наголосив, що визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення.

При цьому застосування суб`єктом владних повноважень під час виконання судового рішення нормативно-правового акта, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, саме по собі не створює нових публічно-правових відносин та не змінює процесуальної природи спору, якщо відповідні дії вчинені на виконання вже встановленого судовим рішенням обов`язку.

У постанові від 15.09.2026 у справі № 580/490/26 Верховний Суд також відступив від правового висновку, викладеного в постанові від 30.04.2026 у справі № 340/7985/25, щодо можливості розгляду спору про правомірність застосування постанови Кабінету Міністрів України № 821 під час виконання судового рішення в порядку окремого позовного провадження.

Натомість Верховний Суд підтримав правовий підхід, сформульований у постанові від 30.04.2026 у справі № 620/13341/25, відповідно до якого спір щодо правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, учинених на стадії виконання судового рішення, не утворює нового самостійного предмета адміністративного судочинства та підлягає вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю.

Застосовуючи наведені правові висновки до обставин цієї справи, суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги безпосередньо пов`язані з виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі №280/9719/25.

Фактично позивач оскаржує порядок здійснення пенсійних виплат на виконання зазначеного судового рішення та просить зобов`язати відповідача забезпечити його виконання без застосування відповідних обмежень.

При цьому посилання позивача на застосування відповідачем бюджетних обмежень, а також на втрату чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 не свідчить про виникнення нових самостійних спірних правовідносин, оскільки відповідні обставини стосуються способу реалізації обов`язку, вже встановленого судовим рішенням.

Отже, предметом незгоди позивача є не первинне вирішення питання про його право на перерахунок пенсії, а повнота та належність виконання судового рішення, яким це право вже було захищено.

Суд зазначає, що виконання судового рішення не може забезпечуватися шляхом ухвалення іншого судового рішення про зобов`язання виконати попереднє, оскільки питання належності його виконання підлягають вирішенню із застосуванням спеціальних процесуальних механізмів, передбачених КАС України.

Таким чином, належним процесуальним способом захисту прав позивача є звернення до суду в межах справи № 280/9719/25 із відповідною заявою в порядку ст. 382, 383 КАС України, а не пред`явлення нового адміністративного позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У постанові від 15.09.2026 у справі № 580/490/26 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження за п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України щодо вимог, які фактично стосуються виконання раніше ухваленого судового рішення.

Враховуючи, що право позивача на відповідний перерахунок та виплату пенсії вже було предметом судового розгляду у справі № 280/9719/25, а заявлені в цій справі вимоги спрямовані на забезпечення належного виконання зазначеного рішення, суд дійшов висновку, що такі вимоги не утворюють самостійного предмета нового адміністративного спору.

За наведених обставин, з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.09.2026 у справі № 580/490/26, провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Керуючись ст. ст. 238, 241-243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачеві, що спір щодо даних правовідносин віднесено до розгляду в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В.Батрак