Ухвала суду № 140886765, 23.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 жовтня 2026 рокуСправа № 160/29678/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника Волинської митниці Клекоцюка Ростислава Євгеновича про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» в особі представника Гелетія Максима Тарасовича до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

18.09.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18.09.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» в особі представника Гелетія Максима Тарасовича до Волинської митниці, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2026/000017/2 від 10.08.2026 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2026/000247 від 10.08.2026 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛІНСАЙТ» та компанією «STARISE (Hainan) Trade CO., LTD» (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №20240724 від 24.07.2024 року, на виконання якого на підставі Специфікації №5 від 20.03.2026 року та інвойсу №РОК206 від 20.07.2026 року здійснено поставку до України 1762 штук заготовок фланців загальною вартістю 31 002,26 доларів США. 10.08.2026 року декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію №26UA205030011895U2, у якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. На підтвердження заявленої митної вартості декларантом подано зовнішньоекономічний контракт, специфікацію, інвойс, пакувальний лист, коносамент, транспортні документи, банківські платіжні документи, документи щодо транспортно-експедиційних витрат, сертифікат походження, митну декларацію країни відправлення та інші документи. За результатами митного контролю відповідач дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості за першим методом та 10.08.2026 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2026/000017/2, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA205030/2026/000247. Підставами для коригування митної вартості митний орган зазначив, зокрема, відсутність транспортного документа щодо перевезення товару з Гданська до Косаково, ненадання документів щодо витрат на навантаження та розвантаження товару в Косаково, недоліки митної декларації країни експорту, а також непідтвердження оплати рахунку за транспортно-експедиційні послуги №15008 від 07.08.2026 року. Позивач не погоджується із зазначеними висновками митного органу, оскільки вважає, що подані під час митного оформлення документи у своїй сукупності підтверджували ціну товару, умови його поставки та числові значення складових митної вартості. Зокрема, довідкою ТОВ «Євро-Форвардінг» №15011 від 07.08.2026 року підтверджено вартість міжнародного морського перевезення, транспортно-експедиційного обслуговування, міжнародного автомобільного перевезення та навантажувально-розвантажувальних робіт. На переконання позивача, наведені митним органом обставини не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності заявленої митної вартості та не перешкоджали її визначенню за ціною договору. Відсутність у окремих документах певних відомостей або посилань, на думку позивача, сама по собі не може бути підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості, якщо сукупність поданих документів дає можливість ідентифікувати товар та підтвердити фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті, ціну. У зв`язку з цим позивач вважає рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, оскільки митним органом, на його думку, не доведено наявності передбачених Митним кодексом України підстав для відмови у визначенні митної вартості за основним методом, а також не наведено належного та достатнього обґрунтування неможливості застосування ціни договору.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 21.09.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 23.09.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

05.10.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду.

19.10.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло сформоване 19.10.2026 року через систему Електронний суд клопотання представника Волинської митниці Клекоцюка Ростислава Євгеновича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.

Вирішуючи дане клопотання, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника Волинської митниці Клекоцюка Ростислава Євгеновича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Волинської митниці Клекоцюка Ростислава Євгеновича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. В. Прудник