Рішення № 140886561, 23.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 160/25613/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/25613/26 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2026 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 92 005,50 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну 92 005,50 грн., який виник внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань. Враховуючи несплату такого боргу відповідачем у добровільному порядку, він підлягає стягненню до Державного бюджету України в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

08.09.2026 року відповідач надала до суду відзив, у якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог та в обґрунтування своєї позиції зазначила, що 18.07.2025 року нею сплачено 43 408,06 грн., тобто суму, яка повністю відповідає розміру грошового зобов?язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2024 року. Факт надходження цього платежу безпосередньо відображений в інтегрованій картці платника податків, долученій позивачем до матеріалів позову. Крім того, 23.05.2026 року сплачено 48 597,44 грн., тобто суму, яка повністю відповідає розміру грошового зобов?язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 30.04.2025 року. Разом з тим, із відомостей інтегрованої картки платника податків вбачається, що фактично сплачені кошти не були зараховані контролюючим органом у рахунок відповідних грошових зобов?язань за 2024 року та 2025 роки, а були спрямовані на погашення зобов?язань попередніх податкових періодів. Крім того, податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 року не було належним чином вручено відповідачу, оскільки було направлене не за податковою адресою.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Станом на день звернення до адміністративного суду з даним позовом за ОСОБА_1 обліковується податковий борг, а саме: заборгованість по земельному податку з фізичних осіб (ККДБ 18010700) у розмірі 92 005,50 грн., згідно податкового повідомлення - рішення №724363-2412-0463-UA12020010000033698 від 25.04.2024 року терміном сплати 09.09.2024 року на суму 43 408,06 грн., податкового повідомлення - рішення №6161112-2411-0463-UA12020010000033698 від 30.04.2025 року терміном сплати 06.09.2025 року на суму 48 597,44 грн.

Докази оскарження та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку відсутні.

Даними інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 підтверджується наявність податкового боргу в розмірі у розмірі 92 005,50 грн.

З урахуванням вимог статті 56 та статті 57 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою позивачем грошових зобов`язань вони набули статусу податкового боргу.

Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 28.11.2014 року форми «Ф» №2912-25 на суму 2 872,25 грн., яку було направлено поштою на адресу відповідача, та поштове відправлення повернуто на адресу відправник «за закінчення строку зберігання».

Докази оскарження відповідачем податкової вимоги та її скасування відсутні.

Відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, це стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 .

В свою чергу, податковий борг, за визначенням наведеним у підпункті 14.1.175 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Щодо доводів відповідача, які зазначені у відзиві на позовну заяву, суд вказує наступне.

Так, у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.

При цьому суд наголошує, що межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 року у справі №160/13436/22.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог.

Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Щодо квитанцій від 18.07.2025 року № 6135-2969-6127-4344, від 23.05.2026 року № 19А70-Н90Р-7НР3-5СНЕ судом встановлено, що зазначені суми пішли в оплату минулого податкового боргу, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків та не заперечується позивачем.

Відповідно частини 9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, є обов`язком контролюючого органу.

Позивачем, в свою чергу, не оскаржувались дії податкового органу щодо протиправності зарахування коштів направлених на сплату податкового зобов`язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, протиправність відображення наявного податкового боргу, або його розміру.

Також, судом не приймаються посилання відповідача на неузгодженість податкового повідомлення-рішення від 25.04.2024 року №724363-2412-0463-UA12020010000033698 на суму 43 408,06 грн., внаслідок його направлення на адресу відмінну від місця реєстрації відповідача, оскільки відповідач самостійно сплатила грошове зобов`язання за таким податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2024 року, що підтверджується наданою нею до відзиву на позовну заяву квитанцією від 18.07.2025 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 43 408,06 грн. та поясненнями наведеними у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що станом на час розгляду справи відповідач не сплатила узгоджену суму грошового зобов`язання, внаслідок чого податковий борг в сумі 92 005,50 грн., підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі викладеного позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з ОСОБА_1 до бюджету у сумі 92 005,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська