Рішення № 140886265, 23.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/7431/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення викладене у листі від 12.05.2026 №33.2-12/1997/2026, про відмову у внесенні змін до моєї довідки внутрішньо переміщеної особи.

Зобов`язання Департаменту соціальної політики Луцької міської ради внести зміни до довідки внутрішньо переміщеної особи в частині зазначення місця фактичного вибуття (переміщення) м. Сєверодонецьк Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 18.11.2024 року №764-5003530374, виданою Департаментом соціальної політики Луцької міської ради. При цьому, зареєстрованим місцем проживання позивача у вказаній довідці зазначено м.Харків, в той час, як позивач посилається на те, що покинутим місцем його проживання є м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно адреси покинутого місця проживання на території адміністративно - територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення зумовлене обставинами, передбаченими статтею 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Проте, листом від 13.05.2026 відповідач відмовив у внесенні відповідних змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Не погоджуючись із вищевказаною бездіяльністю Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки позивачем самостійно та добровільно було вказано місто, з якого ним здійснювалося переміщення, а саме місто Харків, без зазначення будь-яких інших територій чи надання документів про фактичне проживання в м. Сєверодонецьк на момент первинного звернення.

При цьому, Порядком №509 не передбачено необхідності та/або обов?язку для посадових осіб уповноваженого органу або уповноважених осіб територіальних громад/центрів надання адміністративних послуг стосовно з?ясування з якого саме місця проживання (зареєстрованого чи фактичного) здійснюється переміщення.

Разом з тим, згідно пункту 2-1 Порядку №509 відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік, несе заявник.

Позивачем досі не надано, а подані ним документи не спростовують відомостей, зазначених ним власноруч у первинній заяві від 18.11.2024 року.

Відтак, твердження позивача про те, що працівники Департаменту «не з?ясували належним чином» фактичне місце проживання є необгрунтованими та безпідставними, оскільки заповнення заяви є волевиявленням самого громадянина, а не обов?язком органу соціального захисту щодо збирання доказів поза межами визначеної законодавством

процедури.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 18.11.2024 року №764-5003530374, виданою Департаментом соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради.

Вважаючи покинутим місцем свого проживання є м. Сєвєродонецьк Луганської області, а не зареєстроване місцем проживання, що вказане у довідці внутрішньо переміщено особи від 18.11.2024 року №764-5003530374 - м.Харків, позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно адреси покинутого місця проживання на території адміністративно - територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення зумовлене обставинами, передбаченими статтею 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, а саме з м. Харків на м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Листом Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 13.05.2026 позивачу відмовлено у внесенні відповідних змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у зв`язку із ненаданням належних та достатніх доказів фактичного проживання (перебування) у м. Сєвєродонецьк Луганської області на момент виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (24 лютого 2022 року).

Не погоджуючись із вищевказаною бездіяльністю Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб закріплені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706-VII (далі - Закон №1706-VII).

За ст.1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно ч.ч.1-3 ст.4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до ч.7 Закону №1706-VII разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, строків і порядку оскарження, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

У передбаченому абзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов`язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, строків і порядку оскарження, яке підписується керівником цього органу.

Рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки приймається з урахуванням вимог, передбачених Законом України "Про адміністративну процедуру".

За ч.2 ст.4-1 Закону №1706-VII Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, є відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно ч.1 ст.5 Закону №1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №1706-VII внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до Єдиного державного демографічного реєстру під час оформлення, обміну документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, здійснюється на підставі документів, що підтверджують зареєстроване або задеклароване місце проживання, або відомостей, внесених до документів особи, що підлягають обміну.

Для внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, може використовуватися інформація з Державного реєстру виборців, відомчої інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року (далі Порядок №509), за п.1 якого зазначено, що Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) та застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про адміністративну процедуру.

Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

На отримання довідки не мають права особи, які перемістилися в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, щодо яких не визначено дати завершення тимчасової окупації Російською Федерацією, перелік яких затверджений Мінрозвитку.

За п.2 Порядку №509 у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 Про введення воєнного стану в Україні, внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг).

Уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг приймає рішення та видає довідку внутрішньо переміщеній особі і реєструє заяву з формуванням електронної справи з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики для включення інформації про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

З метою обліку внутрішньо переміщених осіб орган соціального захисту населення на підставі отриманої електронної справи включає інформацію про таких осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

На отримання довідки мають право військовослужбовці з урахуванням вимог пункту 4 цього Порядку (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу), які проходили/проходять військову службу та мали зареєстроване/задеклароване місце проживання на території, на якій ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, або які фактично проживали на зазначених територіях, або в яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення.

Починаючи з 1 серпня 2023 року на отримання довідки мають право особи, які залишили або покинули своє місце проживання у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, та перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення.

Згідно п.5 Порядку №509 з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики, до якої вноситься така інформація, зокрема, але не виключно, відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону, та її фактичне місце проживання/перебування.

Судом встановлено, що 18 листопада 2024 року позивач особисто звернувся до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

На підставі поданої заяви та долучених до неї документів, Департаментом соціальної політики Луцької міської ради видано ОСОБА_1 довідку від 18.11.2024 №764-5003530374 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зареєстрованим місцем проживання визначено: АДРЕСА_1 .

Водночас, позивач в адміністративному позові посилається на те, що покинутим місцем його проживання є м. Сєверодонецьк Луганської області, а тому саме вказана адреса мала бути зазначена у вищевказаній довідці як адреса місця проживання, на що суд зазначає наступне.

Позивач власноручно заповнив відомості до поданої ним заяви від 18.11.2024, особисто поставив свій підпис та дату заповнення 18.11.2024.

У графі заяви у відомостях щодо останнього задекларованого/зареєстрованого місця проживання переміщеної особи з місця переміщення (тобто на території, де виникли обставини воєнних дій) позивач зазначив АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу на те, що відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік, згідно пункту 2-1 Порядку №509, несе заявник.

Тобто, позивачем самостійно та добровільно було вказано місто, з якого ним здійснювалося переміщення, а саме місто Харків, без зазначення будь-яких інших територій чи надання документів про фактичне проживання в м. Сєверодонецьк на момент первинного звернення, що також підтверджувалося витягом з реєстру територіальної громади від 18.11.2024, долученим до матеріалів справи.

Крім того, при зверненні до суду, позивач посилається на те, що він надав довідку Служби безпеки України та банківські виписки на підтвердження проживання в м. Сєверодонецьк.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що наявна в матеріалах справи довідка Служби Безпеки України від 05.02.2026 №54/17/52-779 підтверджує лише загальний факт проходження позивачем військової служби у 3 управлінні ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (м. Сєверодонецьк) до 23.02.2022 року.

Водночас, цей документ не містить жодних відомостей про його фактичне постійне проживання (перебування) у м. Сєверодонецьк саме на момент виникнення обставин, що спричинили вимушене внутрішнє переміщення (тобто станом на 24 лютого 2022 року та в період подальшого розгортання активних бойових дій).

Таким чином, цей документ жодним чином не спростовує відомостей, які позивач самостійно, добровільно та під власний підпис задекларував у своїй первинній заяві від 18.11.2024 року під час взяття на облік ВПО.

Щодо наданих позивачем банківських виписок/, суд також погоджується із твердженням відповідача, що платіжна картка є інструментом доступу до рахунку та засобом здійснення безготівкових розрахунків, а не документом, що в розумінні чинного законодавства засвідчує чи підтверджує зареєстроване або фактичне місце проживання особи.

Факт проведення безготівкових операцій за допомогою платіжної картки фіксує лише рух коштів та спробу авторизації у платіжній системі, проте не є безумовним та автоматичним доказом фізичної присутності безпосередньо самого позивача у конкретному місці та в конкретний час.

Відповідно до Порядку №509, уповноважений орган під час вирішення питань обліку ВПО оцінює виключно визначений законодавством перелік офіційних документів, до якого фінансові звіти чи банківські виписки про транзакції не належать.

При цьому, як вже зазначалося вище, відповідно до пункту 2-1 Порядку №509 заявники несуть відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік.

Зважаючи на те, що позивач станом на момент подання заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначив АДРЕСА_1 , то відповідна інформація автоматично внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.11.2024 року №764-5003530374.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, всупереч наведеній нормі, не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його фактичного проживання у м. Сєвєродонецьк Луганської області саме на момент виникнення обставин переміщення (24.02.2022 року) та спростовували б дані, які він самостійно й добровільно задекларував у первинній заяві.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Департамент соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 4А, код ЄДРПОУ 03191963).

Суддя Ю.Ю. Сорока