Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н НЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
23 жовтня 2026 р. Справа № 120/3298/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі-відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок.
Ухвалою від 17.03.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу видано довідки від 23.04.2025 та від 09.01.2026 №XЛ60258 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 для проведення перерахунку пенсії, оригінал яких було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. В оновлених довідках зазначено розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії позивача станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 за відповідною посадою.
Надалі, позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив надати інформацію чи здійснено перерахунок та виплату його пенсії на підставі оновлених довідок з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023, виходячи з 86% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням нарахованої індексації на підставі постанов Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 та №209 від 25.02.2025, без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.
Втім відповідач листом відмовив позивачу у здійснені перерахунку його пенсії на підставі оновлених довідок.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Частиною 4 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 від 13.02.2008 №45 (далі Порядок №45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1, 2 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (п. 3 Порядку №45).
Відповідно до п. 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв Постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова №704).
За первинною редакцією пункту 4 Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Слід зазначити, що примітка, за загальним правилом, застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
Отже, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми постанови КМУ №704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.
Надалі, пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" внесено зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Зокрема, до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: П. "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Тож, судовим рішенням скасовані зміни, унесені до п. 4 Постанови №704, та, відповідно, відновлено попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Із наведеного слідує, що саме з 29.01.2020, тобто з дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18, діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Застосування цих нормативно-правових актів у подібних правовідносинах було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, за висновками Верховного Суду виснуваних у постановах від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21, від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а, від 04.01.2023 у справі № 640/17686/21, від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а, від 24.01.2023 у справі №500/1433/21 наведено, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Верховний Суд в постановах від 22 травня 2025 року в справі № 460/17825/21, від 13 березня 2025 року в справі № 380/21655/21, від 13 березня 2025 року в справі №380/25913/21, від 13 березня 2025 року в справі № 240/27296/21 ствердив, що з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103.
Закон України від 05.10.2000 № 2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (ст.6 Закону №2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
У спірних правовідносинах суд встановив, що на виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 11.01.2023 по справі №120/9048/22 та від 08.07.2024 по справі №120/8086/24 ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу видано довідки від 23.04.2025 №ХЛ60258 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 2022, а також на виконання рішення суду від 28.05.2025 по справі №120/1756/25, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу видано довідку від 09.01.2026 №ХЛ60258 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Відповідач відмовив позивачеві в перерахунку пенсії на підставі даних, вказаних в довідках з мотивів того, що після 01.01.2018 Кабінетом Міністрів України не прийнято інших рішень про умови та порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Оцінюючи такі аргументи відповідача, суд враховує як наведені вище правові висновки Верховного Суду щодо наявності підстав для проведення перерахунку основного розміру пенсії, так і висловлений в рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 підхід щодо того, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
За обставин цієї справи підстави для перерахунку пенсії позивача виникли у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Водночас, суд ураховує, що частиною 3 ст. 51 Закону №2262-XII обумовлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність відмови відповідача у проведенні позивачеві перерахунку пенсії на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.
З огляду на вищевикладене, вимоги зобов`язального характеру підлягають задоволенню в силу того, що вони є похідними від основних вимог, задоволення яких залежить від задоволення останніх (п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі №120/3185/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов`язано здійснити позивачу з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, право позивача на обчислення пенсії у зазначеному розмірі встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому підлягає врахуванню під час вирішення цієї справи. З огляду на викладене суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Щодо позовних вимог в частині обмеження пенсії максимальним розміром з 01.02.2020 по 28.02.2026 та з 01.03.2026, а також застосування коефіцієнтів зменшення, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем розрахунки пенсії підтверджують застосування до пенсійної виплати позивача у 2025 році обмежень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1.
Зокрема, у розрахунку пенсії станом на 01.01.2025 загальний розмір пенсії з урахуванням надбавок становив - 25 279,82 грн, а в розрахунку станом на 01.03.2025 - 26 779,82 грн. При цьому в розрахунках відображено застосування максимального розміру пенсії та коефіцієнта 0,5 до відповідної частини пенсійної виплати, що перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Отже, матеріалами справи підтверджено фактичне застосування відповідачем механізму зменшення пенсійної виплати позивача у 2025 році.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 було визначено порядок виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році в період воєнного стану. Водночас у постанові Верховного Суду від 11.09.2025 у справі № 120/1081/25 викладено правовий висновок щодо протиправності застосування передбачених зазначеною постановою коефіцієнтів зменшення пенсії до пенсій осіб, пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що застосування відповідачем у 2025 році зазначених коефіцієнтів зменшення пенсії позивача порушувало його право на належне пенсійне забезпечення, а тому наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії без застосування таких коефіцієнтів за підтверджений матеріалами справи період.
Водночас позивач просить здійснити відповідну виплату починаючи з 01.02.2020. Однак надані розрахунки не підтверджують застосування спірних коефіцієнтів у період з 01.02.2020 по 31.12.2024. За таких обставин підстави для задоволення вимоги в цій частині відсутні.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у частині виплати пенсії без застосування коефіцієнтів зменшення за період з 01.01.2025, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні вимог щодо виплати пенсії в такий спосіб за період з 01.02.2020 по 31.12.2024 належить відмовити.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача виплачувати позивачу нараховану пенсію з 01.03.2026 без обмеження її максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності відповідних рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як установлено судом, матеріали справи містять розрахунки пенсії позивача за окремі періоди 2025 року, які підтверджують застосування відповідачем обмежень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.
Водночас зазначена постанова регулювала порядок виплати пенсій у 2025 році. З 01.01.2026 відповідні правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778.
Однак матеріали справи не містять належних і достатніх доказів того, що з 01.03.2026 відповідач фактично застосував до пенсії позивача обмеження максимальним розміром або коефіцієнти зменшення пенсії, унаслідок чого позивачу було виплачено пенсію в меншому розмірі, ніж належить відповідно до законодавства.
Надані розрахунки за попередні періоди не підтверджують автоматично застосування аналогічного механізму з 01.03.2026, оскільки зазначений період регулюється іншими нормативними положеннями та потребує встановлення фактичних обставин нарахування і виплати пенсії.
За таких обставин суд не має достатніх підстав для висновку про порушення прав позивача з 01.03.2026 у спосіб, на який він посилається, та для покладення на відповідача обов`язку виплачувати пенсію в заявлений спосіб.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити частково, водночас обравши при цьому правильний і найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідок, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.04.2025 та від 09.01.2026 №XЛ60258 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок від 23.04.2025 та від 09.01.2026 №XЛ60258, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно, виходячи з 86% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 максимальним розміром та застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2025 пенсію без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням вже виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Крапівницька Н. Л.
Судове рішення № 140886061, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 23.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/3298/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: