Рішення № 140885997, 13.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
13.10.2026
Номер справи
120/8560/26
Номер документу
140885997
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2026 р. Справа № 120/8560/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Мороз М.А.,

представника позивача: Давидюка І.А.,

представників відповідача: Лозінської І.А, Вольвенка Р.О., Царук І.В., Футоряк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Давидюка Івана Анатолійовича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Давидюка Івана Анатолійовича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкових повідомлень-рішень №0165932405 від 29.05.2026 та №0165952405 від 29.05.2026.

Ухвалою від 10.06.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

29.06.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем занижено фінансовий результат операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток) за 2024 рік на суму 180510000,00 грн. у зв`язку із завищенням суми витрат на придбання інвестиційного активу.

Представник відповідача зазначив, що формування статутного капіталу ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" - правонаступника, що виділилося, здійснюється безпосередньо ТОВ "НЕСС ГРУП" за рахунок власного майна на підставі розподільчого балансу, тому витрат у розумінні підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України у позивача не виникає.

При цьому, за рахунок зазначеного нерозподіленого прибутку позивачем не здійснюється придбання корпоративних прав ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ", а лише збільшується ринкова вартість вже раніше придбаних прав, тому підстав для врахування частини нерозподіленого прибутку у складі витрат при визначенні інвестиційного прибутку не виникає.

Також відповідач вказав, що позивач допустив умисне порушення норм чинного податкового законодавства, оскільки мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких передбачена відповідальність, однак не виконав свого податкового обов`язку.

Крім того, відповідач зазначив, що направлення контролюючим органом кореспонденції за податковою адресою позивача відповідає вимогам податкового законодавства та свідчить про її належне вручення незалежно від фактичного місця перебування позивача.

Відтак, позивач був належним чином повідомлений про призначену документальну позапланову невиїзну перевірку та результати її проведення.

03.07.2026 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якій останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки частку у ТОВ "СС2" придбано шляхом внесення негрошового вкладу у вигляді корпоративних прав ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ", вартість яких підтверджена незалежною оцінкою та первинними документами і становить 180600000,00 грн.

Оскільки дохід від подальшого продажу частки у ТОВ "СС2" дорівнював витратам на її придбання, оподатковуваний інвестиційний прибуток, на переконання позивача, відсутній.

Також зазначив, що корпоративні права ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" сформовані внаслідок оплатного придбання частки у ТОВ "НЕСС ГРУП", реінвестування дивідендів та конвертації часток під час виділу товариства, а тому висновок відповідача про відсутність інвестиційних витрат є безпідставним.

Вказано, що надані документи, консультаційний висновок судового експерта та отримана позивачем індивідуальна податкова консультація підтверджують його позицію, однак належної оцінки відповідачем не отримали.

Окремо представник позивача заперечив правомірність застосування штрафу в розмірі 25%, посилаючись на недоведеність умислу, своєчасне декларування операцій, надання підтвердних документів та дотримання отриманої індивідуальної податкової консультації.

Крім того, вказав на порушення процедури перевірки через відсутність належних доказів надсилання саме наказу та повідомлення про її проведення.

07.07.2026 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що дохід, який нараховується (виплачується) товариством фізичній особі у вигляді коштів, попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі зменшення статутного капіталу такого емітента, включаться до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як інвестиційний прибуток та оподатковується податком на доходи фізичних осіб i військовим збором.

Також вказав, що доводи позивача про неотримання ним поштової кореспонденції та порушення відповідачем вимог законодавства під час її направлення платнику податків не знаходять свого підтвердження.

Вважає, що податкові повідомлення-рішення є правомірними, прийнятими в межах повноважень контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак не підлягають скасуванню.

Ухвалою занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 28.07.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

05.10.2026 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області долучено до матеріалів справи витяги з інтегрованої картки платника податків з податку на прибуток ТОВ "НЕСС ГРУП".

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у поданому суду письмовому відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області №1075к від 27.02.2026 року, головним державним інспектором планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Вінницькій області ОСОБА_2 , проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів отриманих як інвестиційний прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "СС2" ЄДРПОУ 45563735, ТОВ "НЕСС РНД ЦЕНТР" (ТОВ "НЕСС СМАРТ ПАУЕР") ЄДРПОУ 41582576 та ТОВ "ЛОГІСТІК ФОРМ" (ТОВ "ЦИРРУС ЛІЗ") ЄДРПОУ 44443538 за період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р., платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 №11237/02-32-24-05/ НОМЕР_1 від 23.04.2026 року.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 :

- п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.2.1, п.п. 170.2.2, п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2024 рік на суму 32491800,00 грн.;

- п.п. 1.2, 1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за 2024 рік на суму 2707650,00 грн.

В акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №11237/02-32-24-05/2783811450 від 23.04.2026 року вказано, що позивачем занижено фінансовий результат операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток) Додаток Ф1 до декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік, на суму 180510000,00 грн. (180600000,00 грн. - 90000,00 грн., у зв`язку з завищенням суми витрат на придбання інвестиційного активу (різниці між сумою доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу ТОВ "CC2" ЄДРПОУ 45563735 та сумою витрат на придбання інвестиційного активу).

При цьому, ОСОБА_1 не визначено та не сплачено суми податку на доходи фізичних осіб за 2024 рік в сумі 32491800,00 грн.

Крім того, в акті зазначено, що ОСОБА_1 занижено суму військового збору на 2707650,00 грн. у зв`язку із заниженням загального річного оподатковуваного доходу, внаслідок заниження фінансового результату операцій з інвестиційними активами (Додаток ф1) за 2024 рік на суму 180510000,00 грн.

В результаті чого, 29.05.2026 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення №0165932405 та №0165952405.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності до підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено статтею 168 розділу IV цього Кодексу.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

В розумінні підпункту 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку врегульований спеціальними нормами Податкового кодексу України, зокрема, пунктом 170.2 статті 170 цього Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України встановлено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об`єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9-4 розділу XX цього Кодексу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Абзацами одинадцятим та дванадцятим цього ж підпункту визначено, що інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Відповідно до абзаців 1-3 підпункту 170.2.6 пункту 170.2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Податок розраховується шляхом застосування до бази оподаткування ставки податку, встановленої пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Відтак, до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСС ГРУП" та володів часткою у статутному капіталі номінальною вартістю 4200,00 грн., що становила 42% статутного капіталу товариства.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "НЕСС ГРУП" №9 від 08.07.2024 року передбачено нарахування учасникам дивідендів у загальному розмірі 430000000,00 грн. за рахунок нерозподіленого прибутку товариства пропорційно до розміру їхніх часток /том 1 а.с. 108-109/.

За рахунок нарахованих дивідендів, без внесення додаткових вкладів, статутний капітал товариства збільшено до 430010000,00 грн.

Після такого збільшення номінальна вартість частки ОСОБА_1 становила 180604200,00 грн., а розмір його участі залишився незмінним - 42%.

Нараховані дивіденди учасникам не виплачувалися, а були спрямовані на збільшення статутного капіталу товариства.

19.07.2024 року загальними зборами учасників ТОВ "НЕСС ГРУП", рішення яких оформлено протоколом №14, прийнято рішення про виділ із товариства та створення нової юридичної особи - ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" /том 1 а.с. 106-107/.

Метою виділу визначено оптимізацію бізнес-процесів та забезпечення ефективної організації господарської діяльності.

Новоствореному товариству вирішено передати за розподільчим балансом частину майна, прав та обов`язків ТОВ "НЕСС ГРУП" без припинення останнього.

Цим же рішенням передбачено, що після затвердження розподільчого балансу частки учасників ТОВ "НЕСС ГРУП" будуть конвертовані (перерозподілені) у частки цього товариства та ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" у розмірах, визначених розподільчим балансом, зі збереженням співвідношення часток учасників.

Зокрема, ОСОБА_1 в статутних капіталах обох товариств належала частка у розмірі 42%.

Згідно з розподільчим балансом станом на 28.08.2024 року від ТОВ "НЕСС ГРУП" до ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" передано активи у вигляді коштів на рахунках у банках у сумі 430000000,00 грн. та пасиви у такому ж загальному розмірі, з яких зареєстрований капітал - 234776178,86 грн., нерозподілений прибуток - 195223821,14 грн. /том 1 а.с. 103-104/.

11.09.2024 року загальними зборами учасників ТОВ "НЕСС ГРУП", оформленими протоколом №15, прийнято рішення про зменшення статутного капіталу товариства на 234776178,86 грн. внаслідок конвертації часток його учасників у частки статутного капіталу ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" за результатами виділу згідно з розподільчим балансом /том. 1 а.с. 101-102/.

Розмір статутного капіталу ТОВ "НЕСС ГРУП" після зменшення визначено у сумі 195233821,14 грн.

При цьому, частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "НЕСС ГРУП" становила 81998204,88 грн., що відповідало 42% статутного капіталу товариства.

Того ж дня відбулися загальні збори засновників (учасників) ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ", рішення яких оформлено протоколом №1 від 11.09.2024 року /том 1 а.с. 99-100/.

До складу засновників товариства включено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

За результатами цих зборів вирішено сформувати статутний капітал ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" у розмірі 234776178,86 грн. шляхом конвертації часток учасників ТОВ "НЕСС ГРУП" у їхні частки у статутному капіталі новоствореного товариства згідно з розподільчим балансом.

Частки розподілено зі збереженням співвідношення участі у ТОВ "НЕСС ГРУП".

ОСОБА_1 визначено частку у статутному капіталі ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" у розмірі 98605995,12 грн., що відповідало 42% статутного капіталу товариства.

16.09.2024 року загальними зборами учасників ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ", рішення яких оформлено протоколом №2, вирішено нарахувати учасникам дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку товариства у загальній сумі 195223821,14 грн. та спрямувати їх на збільшення статутного капіталу без внесення додаткових вкладів /том 1 а.с. 97-98/.

Рішенням зборів визначено, що нарахування дивідендів здійснюється у вигляді часток у статутному капіталі товариства, не змінює складу учасників та співвідношення розмірів їхніх часток, а статутний капітал збільшується на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

За результатами такого збільшення затверджено статутний капітал ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" у розмірі 430000000,00 грн.

Номінальна вартість частки ОСОБА_1 становила 180600000,00 грн., що відповідало 42% статутного капіталу товариства.

Із змісту консультаційного висновку експерта №01/05.03.2026 від 05.03.2026 року /том 1 а.с. 59-70/ вбачається, що 17.09.2024 року ОСОБА_6 прийнято рішення №1 єдиного засновника про створення ТОВ "СС2" зі статутним капіталом у розмірі 1000,00 грн.

18.09.2024 року рішенням №2 єдиного засновника ТОВ "СС2" вирішено збільшити статутний капітал цього товариства на 430000000,00 грн. за рахунок додаткових негрошових вкладів третіх осіб у вигляді належних їм часток у статутному капіталі ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ".

Зокрема, передбачено внесення ОСОБА_1 належної йому частки у статутному капіталі ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" розміром 42%, номінальною вартістю 180600000,00 грн. та грошовою оцінкою 180600000,00 грн.

Наведені обставини визнаються сторонами та ними не заперечуються, а суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності або добровільності їх визнання, тому відповідно до частини першої статті 78 КАС України вони не підлягають доказуванню та не потребують додаткового дослідження.

Зазначену оцінку визначено згідно зі звітом №141/24 про незалежну оцінку ринкової вартості частки учасника у статутному капіталі ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" від 18.09.2024 року, складеним суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 , яка мала сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №83/2023, виданий Фондом державного майна України 16.02.2023 року /том 1 а.с. 81-93/.

Рішенням №3 єдиного засновника ТОВ "СС2" від 19 вересня 2024 року затверджено збільшений розмір статутного капіталу товариства в сумі 430001000,00 грн. /том 1 а.с.77-78/.

Згідно із затвердженим цим рішенням розподілом часток ОСОБА_1 визначено частку у статутному капіталі ТОВ "СС2" номінальною вартістю 180600000,00 грн., що становила 41,9999% статутного капіталу товариства.

У консультаційному висновку експерта №01/05.03.2026 зазначено, що 20.09.2024 року загальними зборами учасників ТОВ "СС2", рішення яких оформлено протоколом №4, надано згоду на продаж належної ТОВ "СС2" частки у статутному капіталі ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" номінальною вартістю 430000000,00 грн., що становила 99,9998% його статутного капіталу.

Зазначені обставини також не заперечуються сторонами, а відсутність у суду обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності або добровільності їх визнання відповідно до частини першої статті 78 КАС України звільняє від необхідності їх доказування та додаткового дослідження.

ОСОБА_1 брав участь у цих зборах як власник частки у статутному капіталі ТОВ "СС2" номінальною вартістю 180600000,00 грн., що становила 41,9999%.

Продаж зазначеної частки здійснено на підставі договору №20/09-24 від 20.09.2024 року, а її передачу оформлено актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СС2" /том 1 а.с. 56, 58/.

Відповідно до протоколу №5 загальних зборів учасників ТОВ "СС2" від 20.09.2024 року погоджено умови договорів купівлі-продажу часток учасників на користь самого товариства /том 1 а.с. 54-55/.

Зокрема, погоджено продаж ОСОБА_1 належної йому частки номінальною вартістю 180600000,00 грн., що відповідала 41,9999% статутного капіталу ТОВ "СС2", за ціною 180600000,00 грн.

Проведення ТОВ "СС2" розрахунків з ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу №20/09-24 від 20.09.2024 року підтверджується платіжною інструкцією №11 від 30 вересня 2024 року /том 1 а.с. 53/.

Оцінюючи податкові наслідки наведених операцій, суд розмежовує нарахування дивідендів у вигляді часток у статутному капіталі, конвертацію корпоративних прав у зв`язку з виділом товариства, внесення негрошового вкладу в обмін на корпоративні права та подальше отримання коштів від продажу інвестиційного активу.

Відповідно до підпункту 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 ПК України дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному капіталі емітента, та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Як встановлено судом, збільшення статутних капіталів ТОВ "НЕСС ГРУП" та ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" за рахунок нарахованих дивідендів здійснювалося без зміни складу учасників та співвідношення їхніх часток.

Отже, на момент здійснення цих операцій відповідні суми не включалися до загального оподатковуваного доходу позивача.

Конвертація частки позивача під час виділу ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" також не супроводжувалася виплатою йому коштів або передачею майна для особистого використання.

Внаслідок такої операції відбувся перерозподіл належних позивачу корпоративних прав між двома товариствами зі збереженням пропорції його участі.

Крім того, підпунктом 165.1.44 пункту 165.1 статті 165 ПК України передбачено невключення до загального оподатковуваного доходу суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.

Відтак, внесення позивачем частки у статутному капіталі ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" до статутного капіталу ТОВ "СС2" також не зумовлювало виникнення оподатковуваного доходу.

Таким чином, на попередніх етапах відбувалися капіталізація прибутку товариств та зміна форми належних позивачу корпоративних прав.

Натомість внаслідок продажу частки у статутному капіталі ТОВ "СС2" позивач отримав кошти в сумі 180600000,00 грн., що зумовлює необхідність визначення фінансового результату цієї операції за правилами пункту 170.2 статті 170 ПК України.

При цьому, звільнення від оподаткування операцій, які передували продажу, не поширюється автоматично на дохід від подальшого відчуження сформованого внаслідок таких операцій інвестиційного активу.

Визначальним для вирішення спору є питання про те, чи підтверджують надані позивачем документи понесення ним витрат на придбання проданої частки саме в розмірі 180600000,00 грн.

Суд враховує, що первісно позивач придбав частку у статутному капіталі ТОВ "НЕСС ГРУП" номінальною вартістю 4200,00 грн.

Подальше збільшення її номінальної вартості здійснено за рахунок прибутку товариства, спрямованого на нарахування дивідендів у вигляді часток та збільшення статутного капіталу, без внесення позивачем додаткових коштів або іншого майна.

Під час виділу ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" майно новоствореного товариства сформовано шляхом передачі активів ТОВ "НЕСС ГРУП" за розподільчим балансом.

Конвертація часток учасників відображала перерозподіл їхньої участі в капіталах товариств та не вказувала на здійснення позивачем нових витрат у сумі номінальної вартості отриманої частки.

Доказів наявності інвестиційних збитків, які підлягали б урахуванню при визначенні загального фінансового результату, суду не надано.

Наступне збільшення статутного капіталу ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" також здійснено за рахунок нерозподіленого прибутку цього товариства, нарахованого учасникам як дивіденди у вигляді часток, без додаткових вкладів з їхнього боку.

Отже, номінальна вартість належної позивачу частки у статутному капіталі ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" у розмірі 180600000,00 грн. сформована внаслідок конвертації корпоративних прав та капіталізації прибутку товариств.

Суд не заперечує, що передання майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права є придбанням інвестиційного активу.

Водночас, при визначенні його податкової вартості необхідно розмежовувати грошову оцінку переданого майна та документально підтверджені витрати платника податку.

Звіт про незалежну оцінку №141/24 підтверджує визначену оцінювачем ринкову вартість частки на відповідну дату.

Однак, такий звіт не підтверджує понесення позивачем витрат у цьому розмірі.

Так само договір про внесення додаткового вкладу №18/09-24, акт приймання-передачі частки та рішення №3 єдиного учасника ТОВ "СС2" підтверджують оформлення негрошового внеску й набуття корпоративних прав, проте питання про їхню вартість для цілей оподаткування підлягає вирішенню з урахуванням джерел формування переданого активу та фактично понесених позивачем витрат.

Тому посилання відповідача на обставини формування частки у статутному капіталі ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" стосується предмета доказування у цій справі, оскільки саме цю частку позивач використав як негрошовий вклад для придбання корпоративних прав ТОВ "СС2".

Оцінюючи наведені операції в їхній послідовності та взаємозв`язку, суд встановив, що вартість корпоративних прав, сформована за рахунок капіталізованого прибутку товариств, надалі була реалізована позивачем у грошовій формі шляхом продажу частки ТОВ "СС2" самому товариству.

При цьому, отримані 180600000,00 грн. за правовою формою є доходом від продажу інвестиційного активу.

Тому їх оподаткування здійснюється за правилами визначення інвестиційного прибутку, а не за правилами оподаткування грошових дивідендів.

За таких обставин, суд не погоджується з позицією позивача, що сама капіталізація дивідендів, подальша конвертація часток та їх внесення до статутного капіталу іншого товариства є достатніми підставами для врахування всієї суми 180600000,00 грн. у складі витрат на придбання проданого інвестиційного активу.

Досліджені судом документи підтверджують послідовність корпоративних операцій, однак не усувають необхідності встановлення розміру витрат, які підлягають урахуванню відповідно до підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України.

Доводи про відсутність доказів фіктивності чи удаваності правочинів не спростовують зазначеного висновку, оскільки реальність операції та правильність визначення її податкових наслідків є окремими питаннями.

Втім, неможливо оминути увагою, що з 11.09.2024 року, коли сформовано статутний капітал ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ", до внесення негрошового вкладу до ТОВ "СС2" минуло лише сім днів, а між укладенням договору про внесення такого вкладу та продажем набутої частки лише два дні.

Така послідовність і часовий зв`язок операцій, за обставин даної справи, свідчать про відсутність самостійного економічного сенсу цих операцій для товариств та вказують на застосування механізмів виведення грошових коштів шляхом інвестиційних маніпуляцій.

Посилання на подальше спрямування отриманих коштів на придбання акцій інвестиційного фонду також не змінює порядку визначення фінансового результату від продажу частки ТОВ "СС2".

Придбання іншого інвестиційного активу є окремою операцією та не зменшує інвестиційного прибутку від попереднього продажу.

Щодо консультаційного висновку експерта суд зазначає, що документальне підтвердження господарських операцій підлягає оцінці разом з іншими доказами у справі. Водночас вирішення питання про застосування норм податкового законодавства та правомірність урахування відповідної суми у складі інвестиційних витрат належить до повноважень суду.

Стосовно правомірності застосування штрафних санкцій у розмірі 25% суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 109.3 статті 109 Податкового кодексу України у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Пунктом 112.1 статті 112 Податкового кодексу України передбачено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Згідно з пунктом 112.7 статті 112 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Відповідно до підпункту 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено.

Згідно з пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.2-1) цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Із наведених положень випливає, що застосування штрафу у розмірі 25% потребує встановлення не лише порушення правил визначення податкового зобов`язання, а й умисного характеру відповідних дій платника податків.

Оцінюючи доводи позивача, суд зазначає, що безготівкова форма розрахунків, нотаріальне посвідчення актів, державна реєстрація змін та відображення операцій у податковій звітності підтверджують їх документальне оформлення, однак не виключають умисного заниження податкових зобов`язань.

Дотримання вимог до оформлення корпоративних операцій не є тотожним правильному визначенню їх податкових наслідків.

Крім того, подання листа від 26.05.2025 року №34240/6 із розрахунком фінансового результату та первинними документами підтверджує розкриття позивачем відповідних операцій контролюючому органу.

Водночас, така обставина не є безумовним доказом відсутності умислу, оскільки предметом оцінки є також обґрунтованість урахування заявлених витрат.

Разом із тим, добровільність і повнота такого розкриття підлягають оцінці при встановленні добросовісності поведінки позивача.

Щодо посилання на індивідуальну податкову консультацію від 25.07.2024 року №3816/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК суд враховує, що звільнення від фінансової відповідальності пов`язане з діями відповідно до наданого роз`яснення, а не лише з фактом його отримання.

Зазначена консультація стосувалася внесення частки, придбаної у 2018 році за грошові кошти, ринкова вартість якої надалі зросла.

Водночас, консультація передбачала документальне підтвердження витрат і не містила безумовного висновку про можливість врахування всієї оціночної вартості внеску незалежно від обставин його формування.

Натомість фактично переданий позивачем актив сформовано внаслідок капіталізації дивідендів, виділу товариства та конвертації часток.

Тому саме отримання консультації не підтверджує правомірності врахування позивачем суми 180600000,00 грн. у складі інвестиційних витрат та не є самостійною підставою для звільнення від фінансової відповідальності.

Суд також враховує, що від формування статутного капіталу ТОВ "НЕСС КЕПІТАЛ" до внесення належної позивачу частки в ньому як негрошового вкладу до ТОВ "СС2" минуло лише сім днів, а до продажу набутої частки ще два дні, що в сукупності з іншими встановленими обставинами вказує на відсутність самостійного економічного сенсу цих операцій та їх спрямованості на здійснення реальної господарської діяльності.

Наведена послідовність операцій, їх тісний часовий зв`язок та врахування у складі витрат вартості активу, сформованої за рахунок капіталізованого прибутку, у сукупності свідчать про цілеспрямоване створення позивачем умов для заниження оподатковуваного інвестиційного прибутку.

Саме сукупність цих обставин, а не лише факт заниження податку, суд оцінює як підтвердження умисного характеру порушення.

Подальше інвестування отриманих коштів у фінансування об`єктів енергетичної інфраструктури характеризує напрям їх використання, однак не усуває обов`язку належного визначення податкових наслідків попереднього продажу інвестиційного активу.

Проходження фінансового моніторингу та перевірок у межах компетенції банку, компанії з управління активами й НКЦПФР також не підміняє податкового контролю та не підтверджує автоматично правильності обчислення податків.

За результатами оцінки послідовності корпоративних операцій, джерел формування переданого активу та обставин визначення позивачем його податкової вартості суд погоджується з контролюючим органом, що платник податків допустив умисне порушення норм податкового законодавства, оскільки мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, однак вказаного не здійснив та не виконав свого податкового обов`язку.

Встановлена судом невідповідність фактичних операцій обставинам, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію, виключає застосування підпункту 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 ПК України, а сукупність встановлених обставин підтверджує умисний характер порушення та правомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 25% відповідно до пункту 123.2 статті 123 ПК України.

Стосовно тверджень позивача про порушення порядку повідомлення про проведення перевірки та вручення її результатів суд враховує наявні у матеріалах справи докази направлення копії наказу та письмового повідомлення про проведення перевірки 03.03.2026 рекомендованим поштовим відправленням №2102800284400, а акта перевірки 23.04.2026 рекомендованим поштовим відправленням №2102800336354 за податковою адресою позивача: Вінницька область, Вінницький район, с. Бохоники, вул. Затишна, 1.

Відправлення повернулися до контролюючого органу з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Суд зазначає, що повернення кореспонденції з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання" не свідчить про неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо її направлення.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Позивач не наводить доводів про зміну своєї податкової адреси та не заперечує, що на час направлення зазначених документів нею була адреса: АДРЕСА_1 .

У постанові від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Обов`язку контролюючого органу направляти документи у визначений законом спосіб кореспондує обов`язок платника добросовісно ставитися до отримання відповідної кореспонденції.

З огляду на викладене доводи позивача про фактичне неотримання копії наказу, письмового повідомлення про проведення перевірки та акта перевірки не свідчать про порушення відповідачем порядку їх вручення, оскільки зазначені документи направлено на актуальну податкову адресу позивача.

Щодо відсутності опису вкладення Верховний Суд у постанові від 19.06.2025 у справі №420/35627/23 розмежував рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю, для яких передбачено оформлення опису вкладення.

Суд касаційної інстанції зазначив, що податкове законодавство не зобов`язує контролюючий орган зазначати у рекомендованому повідомленні про вручення реквізити документів, що надсилаються.

Таким чином, сама відсутність опису вкладення не є достатньою підставою для висновку про порушення порядку направлення документів, якщо їх надсилання підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, а зміст відповідних поштових відправлень не спростовано.

Отже, доводи позивача про порушення порядку повідомлення про проведення перевірки та її результати не знайшли підтвердження.

За наведених обставин суд не вбачає правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0165932405 від 29.05.2026 та №0165952405 від 29.05.2026 прийнятих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволенні позову судовий збір не відшкодовується.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 242, 243, 245, 246, 250, 257, 262, 268-273, 278, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Василенка Костянтина, 21, м. Вінниця, 21027, ЄДРПОУ ВП 44069150).

Рішення у повному обсязі складено 23.10.2026 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович

Часті запитання

Який тип судового документу № 140885997 ?

Документ № 140885997 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140885997 ?

Дата ухвалення - 13.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140885997 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140885997 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140885997, Вінницький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140885997, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 13.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 140885997 відноситься до справи № 120/8560/26

Це рішення відноситься до справи № 120/8560/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140885995
Наступний документ : 140886001