Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 465/6789/26
Провадження 2-а/465/180/26
РІШЕННЯ
Іменем України
16.10.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,
позивача Пендерецького Р.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7492553 від 05.07.2026 року.
В обґрунтування поданого позову зазначає, що 05.07.2026 року відносно ОСОБА_1 було складено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7492553. В даній постанові було зазначено, що 05.07.2026 року о 03 год. 44 хв. у місті Львові по вулиці Стрийська, 45, водій здійснив рух транспортним засобом Tesla Model S, державний номерний знак НОМЕР_1 , який переобладнаний з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, a саме змінено колір зовнішнього світлового приладу покажчика повороту з жовтого на червоний, чим порушив п. 31.4.3.а, чим порушив п. 31.4.3. (керування водієм ТЗ, що має несправний зовнішній світловий прилад.... тощо) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. Даною постановою до позивача було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень.
Вважає дану постановою необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП та Конституції України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Так, позивач звертає увагу на те, що жодних доказів, які підтверджують провину позивача, відповідачем не було надано та не долучено до матеріалів адміністративної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач керував транспортним засобом на підставі договору оренди автомобіля від 01.06.2026 року №07, сам транспортний засіб зареєстровано 27.05.2026 року (перша реєстрація).
Таким чином, як стверджує позивач, транспортний засіб, яким керував позивач, за своїми характеристиками відповідав обов`язковим вимогам правил та нормативів, відомостям Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації та у зв`язку з чим компетентним органом було здійснено реєстрацію транспортного засобу та присвоєно державний номерний знак.
Крім того, матеріали справи не містять акту перевірки технічного стану автомобіля, які б доводили, що автомобіль переобладнувався з моменту його першої реєстрації на території України та початку його експлуатації і, що позивач користується автомобілем, попереджувальні сигнали на якому не відповідають державним стандартам.
Позивач вважає, що факт реєстрації транспортного засобу свідчить про те, що вказаний вище автомобіль за своїми характеристиками відповідав обов`язковим вимогам правил та нормативів, що підтверджувалося сертифікатом відповідності, в тому числі вимогам п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010, що й було підставою для проведення компетентним органом його реєстрації, факт якої є своєрідним дозволом на експлуатацію на території України, оскільки у випадку невідповідності вищевказаним вимогам автомобільне не був би зареєстрований.
Відтак, просить суд скасувати постанову серії ЕНА №7492553 від 05.07.2026 року в справі про адміністративне правопорушення як таку, що винесена неправомірно і не відповідає вимогам закону.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 29.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що суть правопорушення полягала в тому, що водій керував транспортним засобом, який переобладнаний з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме змінено колір світлового приладу покажчика повороту з жовтого на червоний, чим порушив вимоги п.31.4.3.а ПДР України. Вчинене позивачем порушення ПДР України стало підставою для зупинки транспортного засобу під його керуванням, що відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР України .
Інспектор поліції Возний Р.Б., встановивши, що позивач керував транспортним засобом з порушенням вимог стандартів і правил, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме використовував покажчик повороту червоного кольору, відповідно до ст.279 КУпАП повідомив позивача про початок розгляду справи, ознайомив зі статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомив позивачу його права та обов`язки, відповідно до вимог статей 287, 289, 307, 308 КУпАП роз`яснив строки й порядок виконання постанови про накладення штрафу та оскарження постанови. Провівши розгляд справи, керуючись вимогами ст.283 КУпАП, виніс оскаржувану постанову серії ЕНА №7492553 від 05.07.2026 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Відповідач звертає увагу на те, що станом на 05.07.2026 року позивач керував транспортним засобом із покажчиками повороту червоного кольору. Така обставина свідчить про зміну конструкції або переобладнання автомобіля після першої реєстрації та отримання сертифіката відповідності.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7492553 від 05.07.2026 року складена у відповідності до вимог ст.283 КУпАП із відображенням усіх необхідних відомостей, а також форми та бланку, визначених Інструкцією №1395 від 07.11.2015 року
З огляду на те, що адміністративне правопорушення було вчинене та зафіксоване на відеозаписі 05.07.2026 року, термін зберігання відеозапису вичерпався. А отже, надати даний відеозапис як доказ до суду, відповідач можливості немає.
Як стверджує представник відповідача, позивачем не подано суду жодного належного і допустимого доказу його невинуватості у вчинені адміністративного правопорушення, відповідно немає підстав для скасування оскаржуваної постанови, а вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив такі задоволити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, у відзиві на позовну заяву просила суд справу розглядати у відсутності сторони відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається із оскаржуваної постанови серії ЕНА №7492553 від 05.07.2026 року, оформленої інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Возним Р.Б., 05.07.2026 року о 03 год. 44 хв. у м. Львові по вул. Стрийська, 45 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював рух на автомобілі, який переобладнаний з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме змінено колір зовнішнього світлового приладу покажчика повороту з жовтого на червоний, чим порушив вимоги п. 31.4.3.А ПДР України, п. 31.4.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно із п. 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені, відеозапису вчиненого правопорушення до відзиву не долучено. Як встановлено в ході розгляду справи, поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Водночас будь-яких записів з відеореєстратора патрульного автомобіля поліції, на якому міг би бути зафіксований рух автомобіля Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 і факт увімкнення покажчиків повороту саме червоного кольору, стороною відповідача суду не представлено. А тому, доказів, які б підтверджували, що на транспортному засобі Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 , встановлені покажчики повороту червоного кольору і їх під час руху використовував водій ОСОБА_1 , немає.
Окрім того, суд наголошує, що жодних доказів переобладнання позивачем зовнішніх світлових приладів, за що відповідальність передбачена за вказаною у постанові ч.1 ст.121 КУпАП, на автомобілі Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 , матеріали справи також не містять.
Відповідно до ст.32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Транспортний засіб Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 , пройшов державну реєстрацію, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Відповідно, уповноважений орган ТСЦ МВС провів державну реєстрацію вказаного транспортного засобу, що дало законні підстави ОСОБА_1 використовувати автомобіль за його цільовим призначенням.
Доказів переобладнання даного транспортного засобу після державної реєстрації відповідач суду не надав. Крім того, у постанові не міститься конкретизації способу переобладнання: повна заміна фар жовтого кольору на фари червоного кольору, фарбування в червоний колір, наклеювання червоної плівки тощо.
Суд також звертає увагу на договір № 07 оренди автомобіля від 01.06.2026 року, укладений між ОСОБА_2 (як власником транспортного засобу Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 , відповідно до якого у строкове платне користування позивача надано вказаний автомобіль. Вказане свідчить про недоведеність вини відповідача у потенційному переобладнані транспортного засобу, враховуючи, що ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не надано належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.
Згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим, тому постанову серії ЕНА №7492553 від 05.07.2026 року, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, слід скасувати, а також у відповідності до ст. 286 КАС України закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задоволити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7492553 від 05.07.2026 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121 КУпАП, - закрити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 21.10.2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ - 40108646, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Cуддя Величко О.В.
Судове рішення № 140885774, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 16.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/6789/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: