Рішення № 140885656, 21.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11980/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №256281 від 24.04.2024 року в розмірі 17392,00 грн., судовий збір ту розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №256281 та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого 23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та товариством «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу №23122024/1. Згідно даного договору факторингу 23.12.2024 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №256281від 24.04.2024.

14.09.2023 первісний кредитор змінив найменування із ТОВ «ЗАЙМЕР» на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ».

Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 17393 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн., заборгованість за відсотками становить 4392 грн., заборгованість за комісією становить 1000 грн., заборгованість за пенею становить 8000 грн.

Процесуальні дії по справі, заяви учасників

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.08.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін. Судове засідання призначено на 13.30 год. 07.09.2026 року.

03.09.2026 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи та просив відкласти судове засідання, призначене на 07.09.2026. Судове засідання 07.09.2026 року у зв`язку із неявкою учасників справи відкладено на 10.45 год. 30.09.2026 року.

29.09.2026 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про відкладення судового засідання. Судове засідання 30.09.2026 року у зв`язку із неявкою учасників справи та за заявою відповідача відкладено на 11.20 год. 08.10.2026 року.

07.10.2026 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про відкладення судового засідання. Судове засідання 08.10.2026 року у зв`язку із неявкою учасників справи та за заявою відповідача відкладено на 10.50 год. 15.10.2026 року.

14.10.2026 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про відкладення судового засідання.Судове засідання 15.10.2026 року у зв`язку із неявкою учасників справи та за заявою відповідача відкладено на 16.45 год. 21.10.2026 року.

Позивач у судове засідання 21.10.2026 року не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при цьому, 10.09.2026 року представник позивача Романенко М.Е. подав заяву про розгляд справи за відсутності представник позивача та зазначає, що щодо проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання 21.10.2026 року в черговий раз, повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки в зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд», заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву не подавав. При цьому, 21.10.2026 року відповідач ОСОБА_1 у черговий раз через систему «Електронний суд» подав заяву про відкладення судового засідання, проте, поважних причин неявки в судове засідання не зазначив.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи наведене а також те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

За наведеного, враховуючи відсутність будь-яких заперечень зі сторони відповідача суд вважає за можливе залишити клопотання позивача про витребування доказів без задоволення, та справу вирішувати на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 24.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №256281. Згідно п. 1.1. Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п.1.2. Договору кредит надається строком на 90 днів, тобто до 22-07-2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 445,3 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором (п.1.3. Договору).

Згідно п.1.4 договору за послуги за надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення кредиту сплачує товариство 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання своїх зобов`язань за цим договором.

24.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_2 узгоджено графік розрахунків та загальну вартість кредиту, що становить додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №256281.

Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №256281 та графік платежів підписано відповідачем ОСОБА_2 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора КL7161.

Довідкою про ідентифікацію клієнта від 01.07.2026 підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 24.04.2024 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII: унікальний ідентифікатор (код підпису) - КL7161; номер картки - НОМЕР_1 ; номер телефону - НОМЕР_2 ; дата відправки ідентифікатора - 24.04.2024 о 12:04:04 год.

Як вбачається із підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції - A822569B361021CLY256281Т2138509; платник - ТОВ «Клай Інвест», код ЄДРПОУ 42146903; дата / час здійснення переказу - 24.04.2024 о 12:04 год; сума переказу - 4000,00 грн.

23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №23122024/1. Згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру прав вимог до договору факторингу №23122024/1 від 23.12.2024.

Відповідно до витягу із додатку №1 до факторингу №23122024/1 від 23.12.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , згідно договору №256281 від 24.04.2024 на загальну суму 17393,00 гривень.

Відповідно до платіжних інструкцій №11416 від 13.02.2025, №11147 від 15.01.2025, №11010 від 23.12.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило ТОВ «Клай Інвест» грошові кошти у розмірі 396 880,50 гривень, 396 880,51 гривень та 396 880,51 гривень, згідно договору факторингу №23122024/1 від 23.12.2024.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №256281від 24.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 17393 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн., заборгованість за відсотками становить 4392 грн., заборгованість за комісією становить 1000 грн., заборгованість за пенею становить 8000 грн.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів невимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №256281, який підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора КL7161.

Як вбачається із підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції - A822569B361021CLY256281Т2138509; платник - ТОВ «Клай Інвест», код ЄДРПОУ 42146903; дата / час здійснення переказу - 24.04.2024 о 12:04 год; сума переказу - 4000,00 грн.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України)

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Судом з наданого розрахунку встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №256281 від 24.04.2024 становить 17393 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн., заборгованість за відсотками становить 4392 грн., заборгованість за комісією становить 1000 грн., заборгованість за пенею становить 8000 грн.

Так, окрім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, які погоджено сторонами у договорі №256281 від 24.04.2024.

У відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.

Крім того, як встановлено судом, 23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №23122024/1.

Відповідно до витягу із додатку №1 до факторингу №23122024/1 від 23.12.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , згідно договору №256281 від 24.04.2024 на загальну суму 17393,00 гривень.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

При цьому, як встановлено з матеріалів справи відповідач не виконала свого зобов`язання за договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідач не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ні попереднього кредитора.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по пенею у розмірі 8000,00 грн. суд виходить з такого.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Зважаючи, що договір №256281 укладений 24.04.2024 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦПК України, а також від обов`язку сплати комісій.

За наведенного суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 8000,00 грн, а тому відмовляє у їх задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача комісій в розмірі 1000,00 грн., суд виходить з такого.

Як виснував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Так, за кредитним договором №256281 від 24.04.2024 передбачена комісія за обслуговування.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту (позики) є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісій слід відмовити.

Враховуючи наведене, а також те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, відповідач односторонньо порушив взяті на себе зобов`язання за договором, відтак суд приходить до висновку, що позов про стягнення з відповідача заборгованості в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками у загальному розмірі 8392 грн. підставний та підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір який підлягає стягненню з відповідача становить 1284,66 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір №42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026, Додаткову угоду №256281 до вказаного договору від 21.07.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Білецький Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги від 21.07.2026, Акт наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21.03072026, в якому зазначено перелік наданих послуг, та їх вартість становить 6000,00 грн.

На підставі викладеного, зважаючи на категорію і складність справи, враховуючи вимоги ст. ст. 133, 137 ЦПК України граничний розмір витрат, обсяг надання послуг та виконану адвокатом роботу (надані послуги), принципи співмірності, розумності та реальності витрат, часткове задоволення позову, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у розмірі 3000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором №256281 від 24.04.2024 року в розмірі 8392 (вісім тисяч триста дев?яносто дві) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 1284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 66 коп. та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 21.10.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило