Ухвала суду № 140884588, 22.10.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/875/25

Провадження № 6/342/86/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Пронь Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гресько Василь Васильович про зміну способу та порядку виконанні рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гресько Василь Васильович звернулися до суду із заявою в якій просять змінити спосіб і порядок виконання рішення Городенківського районного суду від 16.07.2026 у справі № 342/875/25 в частині відшкодування заявниці витрат сплачених за проведення судово-психіатричної експертизи.

Заява мотивована тим, що рішенням Городенківського районного суду від 16.07.2026 у справі № 342/875/25 заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Гресько Василь Васильович, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна задоволено. Серед іншого, даним рішенням було вирішено відшкодувати за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачені нею 6924,00 гривень за проведення судово-психіатричної експертизи згідно дублікату чека від 16.04.2026 на рахунок ДУ Інститут судової психіатрії МОЗ, код ЄДРПОУ 04803492. Дане рішення набрало законної сили 17.08.2026 та на виконання рішення суду було видано виконавчий лист. Вітак, з метою примусового виконання даного рішення суду, 26.08.2026 заявниця, через свого представника, звернулася до Державної казначейської служби України із заявою про виконання судового рішення. Розглянувши надані документи, Державна казначейська служба України листом від 02.09.2026 повернула заявниці виконавчий лист без виконання. Зі змісту даного листа простежується, що відповідно до п.4 Постанови №590 компенсація судових витрат (крім судового збору) у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення. Виконавчий лист було повернуто заявниці без виконання. Наведене вище свідчить про об`єктивну неможливість виконання рішення суду в частині повернення заявниці понесених нею судових витрат в той спосіб, який було визначено судом в рішенні. Оскільки заявницею в даній справі було понесено витрати на судову експертизу, а не на оплату судового збору, то вказані витрати підлягають їй компенсації за рахунок і в межах бюджетних асигнувань Городенківського районного суду в порядку, визначеному постановою КМУ від 27.04.2006 № 590.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлялися судом в установленому законом порядку. Їх неявка в силу ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви. Заявник подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Городенківського районного суду від 16 липня 2026 року по справі № 342/875/25 визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_1 - недієздатним. Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає по АДРЕСА_1 та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним - два роки з дня набрання чинності рішенням суду. Та, ухвалено відшкодувати за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачені нею 6924,00 гривень за проведення судово-психіатричної експертизи згідно дублікату чека від 16.04.2026 на рахунок ДУ Інститут судової психіатрії МОЗ, код ЄДРПОУ 04803492 . рішення набрало законної сили 17.08.2026

20 серпня 2026 року Городенківським районним судом було видано виконавчий лист.

Даний лист було направлено представником заявника ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України для виконання.

Згідно листа ДКС України від 02.09.2026 виконавчий лист від 20.08.2026 по справі № 342/875/25 було повернуто, який такий, що не підлягає виконанню органом Казначейства.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Виходячи зі змісту пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання», суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм цивільного та господарського процесуальних кодексів України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 року у справі №350/426/16-ц, від 05.09.2018 року у справі №2-749/11/2229.

При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

При вирішенні питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст.16 ЦК України.

При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

З наведених норм вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Під зміною способу виконання слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому зміна способу виконання не має змінювати суті самого рішення.

Верховним Судом сформувалась відповідна практика щодо формулювання у судових рішеннях способу стягнення шкоди (збитків) за рахунок держави (Державного бюджету України), який має відповідати приписам статті 56 Конституції України, статей 1167-1176 Цивільного кодексу України, а також інших правових норм, що передбачають випадки такого відшкодування.

За результатами розгляду справи № 910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомості про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, однак не в резолютивній частині рішення.

Відповідно до статті 1 Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (Закон № 4901-VI), цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат В.Гресько подаючи 12.10.2026 заяву про зміну способу і порядок виконання рішення суду, фактично просить, щоб суд прийняв рішення про стягнення коштів за проведення судової експертизи, які були сплачені заявницею на рахунок ДУ Інститут судової психіатрії МОЗ і які згідно рішення суду мають бути їй компенсовані за рахунок Державного бюджету України, саме шляхом їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Городенківського районного суду Івано-Франківської області.

На підтвердження своєї заяви покликається на лист від ДКС України від 02.09.2026 згідно якого було повернуто виконавчий лист без виконання.

Представник заявника зазначає про об`єктивну неможливість виконання рішення суду в частині повернення заявниці понесених нею судових витрат в той спосіб, який було визначено в судовому рішенні.

Із змісту заяви про зміну способу і порядок виконання рішення суду, вбачається, що представник заявника також зазначає те, що згідно рішення суду боржником визначено Державну казначейську службу України

З приводу чого суд звертає увагу, що згідно судової практики відповідний державний орган виступає лише процесуальним представником, а не боржником. Така практика застосування процесуального закону є сталою та неодноразово підтверджена Верховним Судом.

Так, ч.2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 591/387/21 зробив висновок, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, а тому кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Зважаючи на вищенаведене, аналогічно підлягають стягненню і витрати за проведення судової експертизи з Державного бюджету України, а не за рахунок асигнувань суду, тому суд приходить до переконання, що оскільки нормами процесуального законодавства не передбачено такого способу стягнення коштів, які згідно рішення суду мають стягуватись з Державного бюджету України, в порядку вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, як просить представник заявника ОСОБА_1 адвокат В.Гресько, а саме за рахунок асигнувань суду який ухвалив рішення про стягнення цих коштів, тому в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 353-354, 435 ЦПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гресько Василь Васильович про зміну способу та порядку виконанні рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: Гайдич Р. М.