Рішення № 140884341, 21.10.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1149/26

21 жовтня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Вознюк Ю. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в місті Костопіль цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №689733 від 12.06.2021 у розмірі 10743 грн., та судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що 12.06.2021 між ТзОВ «ФК Джобер» та відповідачем було укладено договір №689733, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 3000 грн.

Вказує, ТзОВ «ФК Джобер» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 10743 грн.

Зазначає, що на підставі договору про відступлення прав вимоги №1-30/11/2023 від 30.11.2023 отримав право грошової вимоги до відповідача за договором №689733 від 12.06.2021.

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань, за вказаним договором, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 23.03.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач ОСОБА_1 не скористався.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку .

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 12.06.2021 року між ТзОВ «ФК Джобер» та відповідачем було укладено кредитний договір №689733. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Відповідно до умов договору, сума кредиту 3000 грн., строк кредиту 29 днів, стандартна процентна ставка 1,9% в день, орієнтовна загальна вартість кредиту 4653 грн.

Судом встановлено, що ТзОВ «ФК Джобер» виконало умови договору, а саме надало відповідачу кредит в сумі 3000 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №689733, судом встановлено, що відповідач належним чином умови договору не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 10743 грн., з яких 3000 грн. - тіло кредиту; 7743 грн. - відсотки.

Встановлено, що 30.11.2023 року між ТзОВ «ФК Джобер» та позивачем було укладено договір відступлення прав вимоги №1-30/11/2023, відповідно до умов якого позивач отримав право грошової вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №689733 від 12.06.2021 укладеним з відповідачем.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №1-30/11/2023, позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за договором №689733 від 12.06.2021 в сумі 10743 грн., з яких 3000 грн. - тіло кредиту; 7743 грн. - відсотки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч.1 ст.207 ЦК України). Відповідно до ч. 2 вказаної статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначенні Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитору зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності і справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №689733 від 12.06.2021, однак суд не погоджується з розміром такої заборгованості.

Відповідно до положень ст.ст. 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

Так, відповідно до умов договору №689733 від 12.06.2021, строк кредитування 29 днів (п.1.3 договору).

Згідно п.9.2 договору №689733 від 12.06.2021, строк дії цього договору складає 29 днів, починає свій перебіг у момент визначений у п.9.1 цього договору (з моменту підписання сторонами) та закінчується 10.07.2021

Відтак, первісний кредитор мав право на нарахування процентів за користування кредитом з 12.06.2021 по 10.07.2021 року (за 29 днів). Як вбачається з виписки з особового рахунку за договором №1454800 від 14.01.2021, відсотки за користування кредитом нараховувалися з 12.06.2021 по 26.12.2025, що не відповідає вимогам ст.ст. 1048, 1054 ЦК України.

При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, що строк дії договору продовжувався (що укладалися додаткові угоди про продовження строку кредитування).

Виходячи із сукупної вартості кредиту, первісний кредитор мав право на одержання від відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 3000 грн., та процентів в розмірі 1653 грн., а всього 4653 грн.

Враховуючи, вищенаведене, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №689733 від 12.06.2021 в сумі 4653 грн.

Що стосується судових витрат, то суд вирішив це наступним чином.

Відповідно до договору про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025, акту про отримання правової допомоги від 06.04.2026, платіжної інструкції №2086 від 06.04.2026, рахунку від 06.04.2026 встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача становить 13000,00 грн.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1-4 ч. 4.ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатських робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

При цьому, суд враховує, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, не має значної складності щодо обсягу доказів та встановлення фактичних обставин спору, має типовий характер для справ про стягнення заборгованості за кредитом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що розмір заявлених витрат на правову допомогу позивача, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, а тому з урахуванням зазначеного, а також, що позов підлягає до часткового задоволення, витрати на правову допомогу підлягають зменшенню до 3000 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, вирішив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати пропорційно розмірі задоволених позовних вимог, а саме на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1153,14 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 128, 133, 135, 141, 223, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФК Айкон Дебт Коллекшн до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження Код ЄДРПОУ: 44002941 юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за кредитним договором №689733 від 12.06.2021 року, в сумі 4653 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят три) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження Код ЄДРПОУ: 44002941 юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) судовий збір у сумі 1153 (одну тисячу сто п`ятдесят три) грн. 14 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження Код ЄДРПОУ: 44002941 юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008).

Відповідач:

ОСОБА_1 , (житель АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне рішення складено

21 жовтня 2026 року.

СуддяЛ. А. Грипіч