Рішення № 140883517, 19.10.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/913/26

Провадження № 2/529/758/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.

за участю секретаря - Звягольської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача ТОВ "ФК "Ейс" звернувся до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 20.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 459320076, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора MNV24C6S, на підставі якого позичальник отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти у розмірі 5 500 грн. на банківську картку, яка вказана відповідачем при укладенні кредитного договору. Позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку і на умовах, визначених цим договором.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, шляхом укладення додаткової угоди та підписання відповідного Реєстру прав вимоги №126 від 23.03.2021 року.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 459320076 від 20.01.2021 року.

05.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, за яким ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги за договором № 459320076 від 20.01.2021. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу від 05.06.2025 набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 19 563 грн. 50 коп.

Відповідач ОСОБА_1 свої кредитні зобов`язання перед первісним кредитором так і його правонаступниками не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 19 563 грн. 50 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 5 500 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 14 063 грн. 50 коп., яку просить представник стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., та витрат на правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

20.08.2026 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі, визначено порядок розгляду такої за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін

Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» докази по справі.

29.09.2026 на виконання вказаної вище ухвали АТ КБ «ПриватБанк» надало суду довідку по картковому рахунку та виписку по такому.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у самій позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, однак про дату та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. До суду повернуто конверти із судовими повістками на 21.09.2026 та 19.10.2026, які надсилалися ОСОБА_1 рекомендованим листом за зареєстрованою адресою місця проживання, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Окрім того, відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження та копія позову з додатками до нього надсилалась за зареєстрованою адресою його проживання, однак конверт з вказаними документами повернувся до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на норми ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається повідомлений належним чином про розгляд справи.

З огляду на те, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач повідомлявся про місце і час судового засідання у встановлений законом порядок, суд розглядає справу у відсутність відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

20.01.2021 ОСОБА_1 подано ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання грошових коштів. У заявці зазначено його ідентифікуючі дані, зокрема РНОКПП, серію та номер паспорта, електронну адресу, а також платіжну картку на яку будуть перераховані кредитні кошти НОМЕР_1 (а.с.56).

Надалі, 20.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 459320076, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора, на підставі чого позичальник отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти у розмірі 5 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Вказаний кредитний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором MNV24C6S.

Строк кредитування становить 30 днів - п. 1.2 договору, тобто кінцева дата строку дії кредитного договору до 20.02.2021.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору п. 1.4.3

Позикодавець свої договірні зобов`язання виконав, 20.01.2021 здійснив перерахування кредитних коштів, наданих ОСОБА_1 на платіжну карту НОМЕР_1 , яка вказана ним при укладенні договору, що підтверджується довідкою наданою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.48).

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідачем ОСОБА_1 на погашення заборгованості за кредитним договором кошти не вносились, тому як наслідок має заборгованість станом на 23.03.2021 за кредитом в розмірі 12 226 грн. 50 коп., що складається з суми заборгованості по тілу кредиту 5 500 грн.; заборгованості за відсотками 6 853 грн. (а.с. 30).

Відсотки нараховувались по 22.03.2021 включно.

Відповідно до п. 1.7 сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслудком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору)на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по сплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один каледарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду - п. 1.7.1

Таким чином нарахування відсотків здійснювалось в 90 дений строк узгоджений сторонами в договорі є правомірним.

Норми права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи це положення закону правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», хронологія (перелік) таких дій із точним часом їх вчинення міститься в матеріалах справи.

Суд також виходить із того, що електронний договір, укладений із використанням одноразового ідентифікатора, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Тому доводи відповідача про недоведеність укладення договору суд вважає необґрунтованими.

Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони договору про споживчий кредит досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), тому в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк встановлений договором або Законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що кредитні кошти були перераховані на банківську картку, яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 , реквізити якої зазначені під час оформлення кредиту, а отже суд доходить висновку, що факт надання відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 5 500 грн є доведеним.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 500 грн. нарахованих відсотків в розмірі 6 853 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо відступлення права вимоги суд зазначає наступне.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, визначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Строк дії вказаного договору закінчується 28.11.2019, однак він продовжувався 28.11.2019 додатковою угодою №19; 31.12.2020 додатковою угодою №26; 31.12.2021 додатковою угодою №27; 31.12.2022 додатковою угодою №31; 31.12.2023 додатковою угодою №32 ( а.с. 80-92).

Розділом 4 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено порядок відступлення права вимоги. Зокрема, пунктом 4.1. визначено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Згідно п. 5.3.3. Фактор має право розпоряджатись правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Також на підтвердження переходу права вимоги за договором факторингу від 28.11.2018 було надано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 126 від 23.03.2021 за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018; протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 126 від 23.03.2021 (а.с. 12, 12 зворот).

Як вбачається з самого Реєстру прав вимоги № 126 від 23.03.2021 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12 353 грн. 00 коп., з яких 5 500 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 6 853 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 11, 11 зворот).

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами (а.с. 13-15).

Згідно копії реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 459320076 від 20.01.2021 на загальну суму 15 563 грн. 50 коп., з яких тіло кредиту 5 500 грн., заборгованість за відсотками 14 063 грн. 50 коп. (а.с.18-19).

05.06.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" укладено договір факторингу №05/06/25-Е, відповідно до умов якого, ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" відступило ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №05/06/25-Е від 05.06.2025 до ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" перейшло право вимоги за кредитним договором №459320076 від 20.01.2021 року, укладеним між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 , в загальній сумі 19 563 грн. 50 коп.

Як вбачається з платіжної інструкції № 345 від 10.09.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» здійснило плату на рахунок ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за відступлення права вимоги, згідно договору факторингу № 05/06/25-Е (а.с.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Таким чином, ТОВ «ФК «Ейс» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 ..

Що стосується заборгованості за нарахованими відсотками суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище згідно витягу з реєстру прав вимоги № 126 від 23.03.2021 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 12 353 грн., в той час як з реєстру боржників № 7 від 28.10.2021 до договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19 563 грн. 50 коп., однак, жодного обґрунтування збільшення розміру заборгованості відповідача за кредитним договором позивачем не надано.

Судом встановлено, що строк дії кредитного договору становить по 20.02.2021 включно.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що первісним позикодавцем нарахування відсотків здійснювалось до 22.03.2021 в межах строку узгодженого сторонам в п. 1.7.

З 20.01.2021 по 22.03.2021 сума нарахованих відсотків становить 6 853 грн.

Разом з тим як вбачається з наданого розрахунку ТОВ Таліон Плюс» останнім з 24.03.2021 здійснювалось нарахування відсотків по 126 грн. 50 коп. в день по 19.05.2021 включно на суму 7 210 грн. 50 коп, загальна сума нарахованих відсотків становить 14 063 грн. 50 коп. (а.с. 32).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 04 липня 2018 року у справі № 10/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже зі спливом строку кредитування право ТОВ «Таліон Плюс» нараховувати проценти за кредитом припинилося, отже останнє не могло такі відсотки нараховувати, тому нараховані відсотки за період з 24.03.2021 по 19.05.2021 в сумі 7 210 грн 50 коп. нараховані не правомірно (за межами строку кредитування), тому не підлягають до стягнення з відповідача.

Таким чином реальна сума заборгованості за відсотками становить 6 853 грн.

Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 12 353 грн., що складається з тіла кредиту 5 500 грн. та нарахованих відсотків в межах строку визначеного п. 1.7.1 договору в сумі 6 853 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп., а також витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Так, позовні вимоги позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають задоволенню на 63,14 %. Відтак, виходячи з загального розміру вартості правничої допомоги заявленої стороною позивача, сума що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача становить 4 419 грн. 80 коп.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

До того ж у додатковій постанові КГС ВС від 30.08.2023 № 911/3586/21 Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності справи, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, однак сторони участі в розгляд справи не приймали, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію співрозмірності витрат на правничу допомогу з розміром задоволених позовних вимог, а також враховуючи те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу професійну допомогу, яка заявлена до відшкодування представником позивача до 3 000 грн., які є співмірними з розміром задоволених позовних вимог.

Крім того, з відповідача ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в сумі пропорційно задоволених позовних вимог, а саме 1 681 грн. 03 коп.

Керуючись статтями 76-81, 141, 258-259, 264-265, 280, 282, 354-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, НОМЕР_6 в АТ «Універсал Банк») заборгованість за кредитним договором № 459320076 від 20.01.2021 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 500 грн. та відсотків в сумі 6 853 грн., всього 12 353 дванадцять тисяч триста п`ятдесят три) грн., а також понесені судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у вигляді сплаченого судового збору сумі 1 681 грн. 03 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а всього 4 681 ( чотири тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 03 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, а саме безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуюча Л.Є. Петренко