Рішення № 140883285, 20.10.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1186/26

Номер провадження № 2/371/1512/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 21.09.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) №21.09.2025-100000968, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 27 000, 00 грн строком на 217 днів зі сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 1% за один день протягом всього строку, на який надається кредит. 26.10.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовилися за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 30 000, 00 грн. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі. У порушення умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позовної заяви виникла заборгованість у розмірі 62 458, 50 грн, яка складається з 29 850, 00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 18 508, 50 грн - заборгованість по процентам, 14 100, 00 грн - відсотки нараховані по ст. 625 ЦК України. Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 62 458, 50 грн та судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2 662, 40 грн та витрат пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 130, 98 грн.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

11.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шокурова Юрія Леонтійовича надійшов відзив на позовну заяву про часткове визнання позовних вимог. ОСОБА_1 визнає та погоджується з тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ним ( ОСОБА_1 ) було укладено кредитний договір №21.09.2025-100000968 від 21.09.2025, за умовами якого він отримав грошові кошти. Проте, вважає, що кошти в розмірі: 2 430, 00 грн - 22.10.2025, 540, 00 грн - 26.10.2025 та 2 700, 00 грн - 22.11.2025, які були зараховані в рахунок погашення комісії є протипоказаною, в зв`язку з чим вважав за необхідне зарахувати кошти в сумі 5 670, 00 грн в рахунок погашення боргу по процентами. Вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України в сумі 14 100, 00 грн суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в зв`язку з чим у цій частині просив відмовити за безпідставністю (а.с. 65-68).

Просив позовні вимоги задовольнити частково, а саме не заперечував про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості, яка складається з тіла кредиту у розмірі 29 850, 00 грн та процентів у розмірі 12 832, 50 грн, в іншій частині позову відмовити.

12.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Чехун Ю.В. надійшла відповідь на відзив. Сторона позивача зазначила, що відзив на позовну заяву не містять жодних розрахунків, які б спростували правильність розрахунків долучених до матеріалів справи позивачем, а доводи сторони про необґрунтованість розрахунків кредитної заборгованості є безпідставними, оскільки сторона відповідача не надала власного розрахунку. За відсутності доказів оскарження відповідачем умов договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача. Просила позовні вимоги задовольнити, розгляд справи проводити без участі представника позивача (а.с. 71-75).

В судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовній заяві та у відповіді на відзив зазначила розгляд справи проводити без участі їх представника, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник адвокат Шокуров Ю.Л. в судове засідання не з`явилися, подали до суду відзив на позовну заяву про часткове визнання позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №21.09.2025-100000968, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 21.09.2025 та заявки від 21.09.2025, які підписано шляхом застосування цифрового власноручного підпису та одноразового ідентифікатора «Е196».

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 27 000, 00 грн, строком на 217 днів з дати його надання, за процентною ставкою 1 % в день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Дата повернення (виплати) кредиту 25.04.2026. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту, що становить 2 430, 00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 2 430, 00 грн.

Підписавши заявку, ОСОБА_1 підтвердив, що дана заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою він ознайомився 21.09.2025 за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» та Закону України «Про споживче кредитування», позичальник підтвердив, що він ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, графіком платежів.

21.09.2025, відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення», через систему платежів IPay.ua перерахувало грошові кошти в розмірі 27 000, 00 грн за Кредитним договором №21.09.2025-100000968 від 21.09.2025 на номер картки НОМЕР_1 , номер операції в системі iPay.ua 869740708.

26.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено примірну пропозицію про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору (кредитної лінії) та примірну відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), за яким сторони домовилися, що сума кредиту становить 30 000, 00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транши). За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й Транш у розмірі 3000 грн: дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) - 26.10.2025. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4149-49хх-хххх-7120. Строк на який надається кредит (а саме 2-й транш) - 182 днів з дати його надання (п.1.2). Сторони домовилися, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію пов`язану з наданням 2-го траншу - 9% від суми 2-го траншу, що дорівнює 270, 00 грн.

Дана пропозиція та відповідь містить підпис позичальника з одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору К468.

26.10.2025, відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення», через систему платежів IPay.ua перерахувало грошові кошти в розмірі 3 000, 00 грн призначення платежу: видача за договором кредиту №21.09.2025-100000968 до кредитного договору №21.09.2025-100000968 на номер картки НОМЕР_1 , номер операції в системі iPay.ua 902501833.

Згідно розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором №21.09.2025-100000968 від 21.09.2025, заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.06.2026 складає 62 458, 50 грн, з якої: 29 850, 00 грн. - основний борг, 18 508, 50 грн - проценти, 14 100, 00 грн - відсотки нараховані по ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

З матеріалів справи суд встановив, що між сторонами існують кредитні правовідносини.

Спір у цій справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язків з повернення коштів у кредитних правовідносинах.

Також суд встановив, що наявні у матеріалах справи докази (зокрема, платіжні доручення, видане фінансовою установою) належно та достатньо підтверджують виконання позивачем як кредитором обов`язку з надання коштів позичальнику.

Виходячи з презумпції правомірності правочину, задекларованої у ст. 204 ЦК України, суд вважає доведеним факт існування між сторонами договірних відносин.

Матеріали справи не містять доказів спростування презумпції дійсності укладеного кредитного договору.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення із рухом справи, забезпечивши дотримання принципів гласності та відкритості судового процесу, а також надав сторонам строк для подачі заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

Відповідач скористався своїм правом та подав до суду відзив на позовну заяву.

Позивач на підтвердження розміру заборгованості подав до суду документ з назвою «Розрахунок заборгованості за договором».

Проте цей розрахунок не містить детальної інформації щодо порядку нарахування усіх складових заборгованості, також не містить відомостей про порядок зарахування сплачених відповідачем коштів на погашення заборгованості.

У зв`язку із цим суд, виходячи з умов договору кредиту, укладеного між сторонами, здійснив власний розрахунок та дійшов такого висновку.

Щодо тіла кредиту, то з огляду на встановлені обставини справи суд вважає наявними правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі, що зазначений у позові, а саме 29 850, 00 грн.

Стосовно розміру процентів суд встановив, що вони нараховані позивачем у межах строку кредитування та відповідно до погодженої сторонами договору процентної ставки, проте загальний розмір заборгованості за процентами свідчить, що частину здійснених відповідачем сплат позивач не зарахував на погашення процентів, а відніс на погашення вартості комісії.

Таку дію позивача суд вважає помилковою, у зв`язку із чим сума заборгованості за процентами підлягає перерахуванню.

За наслідками перерахунку, який включає зарахування усіх здійснених відповідачем сплат на погашення процентів (згідно з черговістю зарахувань, визначеною договором), суд дійшов висновку, що сума заборгованості за процентами становить 12 838, 50 грн. Отже, вказана сума підлягаю стягненню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України в сумі 14 100, 00 грн суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Згідно з вимогами означеної норми у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування нормами ЦК України позичальник в імперативному порядку звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Тож у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України в сумі 14 100, 00 грн слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, суд повно і правильно встановивши обставини справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності та застосувавши при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, вважає, що в задоволенні позову банку в частині стягнення тіла кредиту та відсотків, слід задовольнити, в той же час в задоволенні позовних вимог в частині стягнення додаткової комісії та відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України, слід відмовити за безпідставністю, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (76,81%) в сумі 1 819, 75 грн.

Крім того, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Оскільки у матеріалах справи наявні докази на понесення витрат на відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у сумі 130, 98 грн, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані із розглядом справи, слід стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр».

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, кредитну заборгованість за Кредитним договором №21.09.2025-100000968 від 21.09.2025 в розмірі 42 688, 50 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1 819, 75 гривень та витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи у сумі 130, 98 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Кириленко