Рішення № 140883278, 21.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15491/26

Провадження № 2-о/369/623/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку окремого провадження цивільну справу № 369/15491/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чабанівська селищна рада Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Швидченко Тетяну Миколаївну звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. У заяві вона просила суд встановити факт, що спадкоємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала однією сім`єю зі спадкодавцем своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто на час відкриття спадщини.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_3 є сином заявниці, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження. Батьком спадкодавця є чоловік заявниці ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилася спадщина.

На день смерті сина заявниця разом із ним та чоловіком постійно проживала однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Ця квартира перебуває у спільній власності заявниці, її чоловіка, померлого сина та молодшого сина ОСОБА_4 . Молодший син фактично з ними не проживав, а мешкав окремо зі своєю сім`єю.

З 2009 року син важко хворів, не працював і потребував сторонньої допомоги. Заявниця здійснювала догляд за сином, оплачувала та забезпечувала його лікування, вела спільне господарство, оплачувала комунальні послуги, купувала продукти харчування та речі першої необхідності. У цьому їй допомагав чоловік ОСОБА_2 .

За життя спадкодавець формально був зареєстрований у гуртожитку на підставі тимчасової реєстрації строком на один рік, який на момент його смерті сплинув. Однак фактично він постійно мешкав разом із заявницею.

Після смерті сина заявниця вважала, що прийняла спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки вони постійно проживали разом у спільній квартирі.

У липні 2026 року заявниця звернулася до нотаріуса із заявою щодо оформлення спадкових прав. Постановою приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Толочко А.Г. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 40/02-31 від 07.07.2026 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Підставою стала відсутність документів, що підтверджують її постійне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Спору щодо спадкових прав немає, інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, також немає. Іншим способом підтвердити факт постійного проживання зі спадкодавцем неможливо, тому його встановлення можливе лише в судовому порядку.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 18.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання на 21.10.2026.

21.10.2026 представник заявника адвокат Швидченко Т.М. подала заяву про розгляд справи без її участі, вимоги заяви підтримала повністю та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти заяви до суду не подав.

Представник заінтересованої особи Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на заяву до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи та зібрані у справі докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Заявниця ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Києво-Святошинського районного суду Київської області.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00059487679 від 03.07.2026 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Син заявниці ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.06.2026. Свідоцтво видане Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26.02.1998, виданого органом приватизації дослідного господарства «Новосілки» Інституту садівництва УААН згідно з розпорядженням від 26.02.1998 № 252, квартира загальною площею 65,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Із довідки КП «Керуюча компанія «Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області № 199/07 від 03.07.2026 вбачається, що ОСОБА_3 на момент смерті постійно проживав у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Із відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 336 від 06.07.2026 вбачається, що заявниця зареєстрована за цією ж адресою.

Постановою приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Толочко А.Г. № 40/02-31 від 07.07.2026 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Підставою стала відсутність документів, які підтверджують факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України.

Спільне проживання заявниці та спадкодавця в одному житлі підтверджується також фотокартками із зображенням заявниці разом із сином у спільному житлі, долученими до заяви та дослідженими в судовому засіданні.

Встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне ОСОБА_1 для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства. У його порядку розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або про підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно зі спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини. Її може бути спростовано лише поданням ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Згідно з положеннями глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пп. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами і у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. За змістом ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає фактичного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрації місця проживання за адресою спадкодавця. Реєстрація місця проживання та фактичне проживання можуть не збігатися. Такий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 1268 ЦК України викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 та від 27 лютого 2024 року у справі № 688/2822/22.

Відповідно до п.3.20 глави 10 Розділу 2 Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 15 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінивши досліджені письмові докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що на час відкриття спадщини ОСОБА_1 постійно проживала разом зі своїм сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджується довідкою керуючої компанії про постійне проживання спадкодавця в зазначеній квартирі, відомостями про реєстрацію заявниці за цією ж адресою, свідоцтвом про право спільної власності на квартиру та фотокартками.

Суд не встановив наявності спору про право у цій справі, в тому числі з приводу прийняття спадщини. Заінтересовані особи заперечень проти задоволення заяви не подали.

Таким чином, враховуючи докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Тому суд вважає, що заява підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 13, 76-81, 89, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чабанівська селищна рада Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала однією сім`єю зі спадкодавцем своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто на час відкриття спадщини.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Чабанівська селищна рада Фастівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04362160, адреса: 08162, Київська обл., Фастівський р-н, смт Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 4-А.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено та підписано: 23.10.2026 року.

Суддя А.В. Янченко