Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 357/12215/25
Провадження № 2/357/844/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( ЗАОЧНЕ )
22 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сомок О. А. ,
при секретарі Пугач В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2025 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», в особі представника - адвоката Войціховського Антона Віталійовича, звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (Код ЄДРПОУ 39433769) 38981,94 грн., з яких: сума виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 22893,50 грн.; інфляційні втрати в розмірі 4591,10 грн.; пеня в розмірі 10398,45 грн.; 3 % річних в розмірі 1098,89 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 300,00 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, 07.09.2021 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» та Товариством з додатковою відповідальністю «Холдингова компанія «Енергомонтажветиляція» було укладено Договір № 07-002221 добровільного страхування наземного транспорту (надалі Договір), згідно умов якого було застраховано транспортний засіб PEUGEOT 301, НОМЕР_1 .
17.12.2021 сталася ДТП (м. Київ, вул. Левандовська, 3-А.) за участю автомобіля Mercedes-Benz Sprinter НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля PEUGEOT 301, AA9642KM.
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 19.04.2022 р. провадження в справі відносно Відповідача за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у зв`язку із закінченням строків, передбачених цим Кодексом
Відповідно до рахунку СТО вартість відновлювального ремонту транспортного засобу PEUGEOT 301, д.н. НОМЕР_3 , без урахуванням зносу та з урахування ПДВ, складає 22.893,50 грн
Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 03.02.2022 р. між потерпілою особою та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 22.893,50 грн.
На підставі заяви про виплату страхового відшкодування, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи в розмірі 22.893.50 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.
Під час проведення досудового врегулювання за страховим випадком ТДВ СГ Оберіг було встановлено, що цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП не була застрахована в жодному підприємстві, установі або організації, яка б провадила діяльність з обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Таким чином, до стягнення з Відповідача в порядку суброгації підлягає сума грошових коштів в розмірі виплаченого страхового відшкодування.
03.11.2023 р. Відповідачу було направлено досудову вимогу про виплату грошових коштів.
06.12.2023 року Відповідачу зазначену вимогу було вручено особисто. Однак, станом на дату подання даної позовної заяви Відповідач не сплатив кошти Позивачу, а тому за період з 11.12.2023 року по 17.07.2025 року з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 4591,10 грн., пеня в розмірі 10398,45 грн. та 3% річних 1098,89 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Сомок О.А.
10 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просила розгляд справи проводити без участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.
Зважаючи на відсутність заперечень сторони позивача проти заочного розгляду справи є підстави для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає положенням статей 223, 280 - 282 ЦПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
За загальним правилом майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 ЦК України).
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Судом встановлено, що Постановою Печерського районного суду міста Києва від 19 квітня 2022 року у справі №757/3590/22 п установлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes Benz Sprinter, рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпечності маневру та здійснив наїзд на припаркований автомобіль PEUGEOT 301, унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. У судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та фактичних обставин, викладених у протоколі, не оспорював. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена така постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не спростовує встановлених постановою фактичних обставин вчинення відповідачем дій, унаслідок яких сталося пошкодження автомобіля PEUGEOT 301.
Крім того, відповідач під час розгляду адміністративної справи свою вину визнав та фактичних обставин пригоди не заперечував.
Отже, матеріалами справи підтверджено наявність протиправної поведінки відповідача, заподіяння шкоди та причинний зв`язок між його діями і пошкодженням транспортного засобу PEUGEOT 301.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль «PEUGEOT 301», д.н.з. НОМЕР_5 , належить ТОВ «ХК «Енергомонтажвентиляція».
07 вересня 2021 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» та Товариством з додатковою відповідальністю «Холдингова компанія «Енергомонтажветиляція» було укладено Договір № 07-002221 добровільного страхування наземного транспорту, згідно умов якого було застраховано транспортний засіб PEUGEOT 301, д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до рахунку №00000000000000000046 від 31.01.2022 наданого ТОВ «АВТОФЕСТ+» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу PEUGEOT 301, д.н.з. НОМЕР_3 , без урахуванням зносу та з урахування ПДВ, складає 22893,50 грн
Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 03 лютого 2022 року між потерпілою особою та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 22893,50 грн.
З платіжного доручення №11901 від 04.02.2022 року вбачається, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 22893,50 грн.
Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» №85/96 ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За змістом наведених норм у разі виплати страховиком страхового відшкодування за договором майнового страхування нового зобов`язання з відшкодування шкоди не виникає, а відбувається заміна кредитора в існуючому деліктному зобов`язанні. Право вимоги потерпілої особи до заподіювача шкоди переходить до страховика у межах фактично виплаченого страхового відшкодування. Саме така правова конструкція є суброгацією, а не регресом. Тому зазначення позивачем у позовній заяві про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу не змінює правової природи спірних правовідносин, правову кваліфікацію яких здійснює суд.
Установлено, що на момент дорожньо транспортної пригоди цивільно правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була. Отже, відсутній страховик цивільно правової відповідальності відповідача, на якого у встановленому законом порядку міг би бути покладений обов`язок відшкодувати заподіяну ним шкоду.
За таких обставин обов`язок з відшкодування майнової шкоди покладається безпосередньо на особу, відповідальну за її завдання.
Оскільки ТДВ «Страхова група «Оберіг» на виконання договору майнового страхування виплатило страхувальнику 22893,50 грн, до позивача в межах цієї суми перейшло належне потерпілій особі право вимоги до відповідача.
Доказів, які б спростовували розмір здійсненої страхової виплати, підтверджували відсутність причинного зв`язку між діями відповідача та пошкодженням автомобіля або свідчили про відшкодування відповідачем завданої шкоди повністю чи частково, матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 22893,50 грн виплаченого страхового відшкодування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вирішуючи вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Положення статті 625 ЦК України поширюються не лише на договірні, а й на недоговірні грошові зобов`язання.
Після переходу до страховика права вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, відповідач є боржником у грошовому зобов`язанні щодо відшкодування визначеної суми шкоди.
Матеріалами справи підтверджено, що ТДВ «Страхова група «Оберіг» направило відповідачу вимогу №35733/2 від 20 жовтня 2023 року про відшкодування 22893,50 грн, яку ОСОБА_1 особисто отримав 06 грудня 2023 року.
Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, боржник повинен виконати його у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Отже, за відсутності встановленого іншого строку відповідач мав виконати грошове зобов`язання протягом семи днів після отримання вимоги, а прострочення його виконання настало з 14 грудня 2023 року.
Позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних починаючи з 11 грудня 2023 року, тобто до спливу передбаченого частиною другою статті 530 ЦК України семиденного строку. У зв`язку з цим заявлений позивачем період нарахування не в повному обсязі відповідає вимогам закону.
Інфляційні втрати за належний період прострочення становлять 4536,13 грн, а три проценти річних 1093,24 грн, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у зазначеному розмірі.
Щодо вимоги про стягнення пені у сумі 10 398,45 грн суд зазначає таке.
Відповідно до статей 549, 551 ЦК України пеня є видом неустойки, право на яку виникає у випадках, установлених договором або законом.
Згідно зі статтею 611 ЦК України сплата неустойки є одним із правових наслідків порушення зобов`язання, якщо такий наслідок передбачений договором або законом. Спірне зобов`язання відповідача перед позивачем виникло не з договору страхування, стороною якого відповідач не був, а внаслідок переходу до страховика права потерпілої особи у деліктному зобов`язанні. Матеріали справи не містять договору між позивачем та відповідачем, яким було б передбачено відповідальність відповідача у вигляді пені, а норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не встановлюють обов`язку заподіювача шкоди сплачувати страховику пеню за прострочення виконання суброгаційної вимоги. Сам факт направлення відповідачу досудової вимоги не створює для нього обов`язку зі сплати пені та не може бути самостійною підставою для застосування такого виду відповідальності.
За таких обставин правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 пені у сумі 10 398,45 грн відсутні, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідач відзиву на позов не подав та доказів, які б спростовували встановлені судом обставини суду не надав. Разом з тим неподання відповідачем відзиву саме по собі не є підставою для задоволення позову, а тому суд оцінює обґрунтованість заявлених вимог на підставі сукупності наявних у матеріалах справи доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню і з нього підлягають стягненню грошові кошти у сумі 28522,87 грн, з яких: 22893,50 грн - страхового відшкодування в порядку суброгації, 4536,13 грн грн інфляційних втрат та 1093,24 грн трьох процентів річних.
В решті позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції №34146 від 17.07.2025 року, ТДВ «Страхова група «Оберіг» за подачу позову до суду сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1768,35 грн (2422,40х73%).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Так, у матеріалах справи міститься: договір про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг №35733 від 28.07.2025 року. З даних документів вбачається, що витрати позивача на правничу допомогу склали 7300,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у рішенні в справі Laventsv. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13.02.2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 13 ЦПК України, суд приходить до висновку, що витрати в розмірі 3000,00 грн. відповідатимуть критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечитимуть принципу розподілу таких витрат
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» грошові кошти у сумі 28522,87 грн (двадцять вісім тисяч п`ятсот двадцять дві гривні 87 копійок), з яких: 22893,50 грн - страхового відшкодування в порядку суброгації, 4536,13 грн інфляційних втрат та 1093,24 грн трьох процентів річних.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1768,35 грн (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 35 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», код ЄДРПОУ 39433769, місцезнаходження: вулиця Васильківська, будинок 14, місто Київ, 03040.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О. А. Сомок
Судове рішення № 140882857, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/12215/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: