Рішення № 140882759, 15.10.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1240/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л. ,

із секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якого діє адвокат - Левківський С. В., звернувся до суду із позовною заявою і просить визнати за ним право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,9380 га, кадастровий номер 1824286200:23:000:0535, та земельну ділянку №1454 кормові, яка складається з земельних ділянок площею 1,15 га та площею 0,34 га, а всього загальною площею 1,49 га, які розташовані на території колишньої Покалівської сільської ради Коростенського району, і належали його бабі ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №004619 від 05.11.2002, мотивуючи тим, що його баба ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до проектно-технічної документації із складання проекту організації території земельних часток (паїв) громадянам на території Покалівської сільської ради реформованого КСП «Україна» Коростенського (Овруцького) району Житомирської області та списку громадян-співвласників КСП «Україна» с. Покалів Коростенського (Овруцького) району Житомирської області, яким передаються земельні частки (паї) в натурі ОСОБА_2 включена до вищезазначеного списку за №535 рілля та №1454 кормові.

05.11.2002 на ім`я баби був виписаний державний акт серії І-ЖТ №004619 на право приватної власності на землю загальною площею 2,43 га, але вона його отримати не могла, так як померла за 6 років до цього. Тому, у нього відсутній оригінал державного акту. На момент смерті баби з нею проживав її чоловік, а його, позивача, дід ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він прийняв спадщину після смерті діда, так як у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, в нотаріальній конторі, куди він звернувся за оформленням права на зазначені земельні ділянки, йому було відмовлено, так як правовстановлюючий документ був виданий не за життя, а після смерті спадкодавця.

Відзиву на позовну заяву відповідачем та пояснень щодо позову третьою особою суду не надано.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Позивач в своїй позовній заяві просить справу розглядати без його участі. Представник відповідача Овруцької міської ради надала клопотання, в якому просить справу слухати у її відсутність. Щодо задоволення позову не заперечує. Представник третьої особи ТОВ «Зарічанське рибне господарство» про причини неявки не повідомили, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акту.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З листа відділу №3 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.04.2026 №1169/35-26 вбачається, що згідно книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на території Покалівської сільської ради Коростенського (Овруцького) району Житомирської області державний акт серії І-ЖТ №004619 на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ОСОБА_2 не реєструвався та не видавався.

Відповідно до проектно-технічної документації із складання проекту організації території земельних часток (паїв) та виготовленню державних актів на право власності на землю земельні частки (паї) громадянам на території Покалівської сільської ради реформованого КСП «Україна» Коростенського (Овруцького) району Житомирської області та списку громадян-співвласників КСП «Україна» с. Покалів Коростенського (Овруцького) району Житомирської області, яким передаються земельні частки (паї) в натурі ОСОБА_2 включена до вищезазначеного списку за №535 рілля та №1454 кормові.

Згідно відомостей Державного земельного кадастру та планово-картографічного матеріалу до проектно-технічної документації із складання проекту організації земельних часток (паїв) та виготовленню державних актів на право власності на землю земельні частки (паї) громадянам на території Покалівської сільської ради реформованого КСП «Україна» Овруцького району Житомирської області, земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 0,94 га присвоєно кадастровий номер 1824286200:23:000:0535 (площа 0,9380 га) на підставі розробленої ТОВ «Атісія» технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв)) ФГ «Зарічанське рибне господарство» загальною площею 33,0729 га на території Овруцької міської ради. Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка №1454 (кормові угіддя) не зареєстрована (а. с. 6).

Таким чином, оскільки на момент одержання КСП «Україна» державного акту на право колективної власності на землю ОСОБА_2 була його членом та була включена до списку на отримання земельної частки (паю), відповідно вона набула право на земельну частку (пай).

05.11.2002 на ім`я ОСОБА_2 було виписано державний акт на право приватної власності на землю, відповідно до якого останній була передана у приватну власність земельна ділянка площею 2,43 га, яка складається з земельних ділянок площею 0,94 га, 1,15 га та 0,34 га (а. с. 13).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 05.05.1996. Відповідно, на день її смерті відкрилася спадщина на земельні частки (паї) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області.

ОСОБА_3 чоловік ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті дружини на підставі ст. 549 ЦК України 1963 року, вступивши в управління та володіння спадковим майном, так як був зареєстрований та проживав разом з нею на день її смерті. Документально ОСОБА_3 своїх спадкових прав на земельні ділянки не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Відповідно на день його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, в тому числі і на майно, яке він успадкував після смерті дружини.

Вказані обставини підтверджуються копіями: витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 08.04.2026, довідки виконавчого комітету Овруцької міської ради №533 від 15.11.2025, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від січня 2020 року та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №693/02-31 від 13.04.2026.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Позивач є онуком спадкодавців та спадкоємцем за заповітом. Він прийняв спадщину після смерті діда, так як у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, і йому було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки, а також винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Із заявами про відмову від обов`язкової частки у спадщині за законом після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори звернулися діти померлого: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Таким чином, крім позивача інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, немає. Однак, спадщину на земельні ділянки позивач оформити не може, так як державний акт спадкодавцю був виданий не за життя, а після смерті.

Зазначені обставини, в свою чергу, підтверджуються копіями: свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 19.04.1961, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 26.08.1981, свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 19.07.1989, державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №004619 від 05.11.2002, а також постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №693/02-31 від 13.04.2026, повідомленнями Овруцької ДНК №875/01-16 від 14.05.2026 і приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Кушнерчук О. М. №142/01-16 від 11.05.2026 та листа Гладковицької сільської ради №17-390 від 14.10.2026.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 16.04.2026 свідчить, що земельна ділянка площею 0,9380 га, кадастровий номер 1824286200:23:000:0535, перебуває в оренді третьої особи ФГ «Зарічанське рибне господарство», орендодавець Овруцька міська рада (а. с. 16).

Відповідно до норм ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В ст. 16 ЦК України законодавець способами захисту цивільних прав та інтересів судом визначив:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з положеннями даної норми суд може захистити цивільне право або інтерес і іншим способом, що встановлений договором або законом, а також може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

В ч.11 постанови №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що за змістом ч.4 ст.174 ЦПК України (на даний час ч.4 ст. 206 ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відтак, за встановлених обставин, враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_2 набула права власності на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» Покалівської сільської ради, яку після її смерті успадкував ОСОБА_3 , але юридично не оформив свого спадкового права; після її смерті були сформовані земельні ділянки, одній з яких присвоєно і кадастровий номер, позивач є спадкоємцем за заповітом та оформив право власності на житловий будинок та земельну ділянку, а тому він є таким, що прийняв і спадкові земельні паї, які на даний час сформовані, а відтак наявні правові підстави для задоволення позову.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,9380 га, кадастровий номер 1824286200:23:000:0535, та земельну ділянку загальною площею 1,49 га (№1454 кормові), яка складається з земельних ділянок площею 1,15 га та площею 0,34 га, що розташовані на території колишньої Покалівської сільської ради Коростенського району, і належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і які успадкував після її смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець Повний текст рішення складено 22.10.2026.