Рішення № 140882618, 19.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 278/5669/25

2/296/794/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" звернулось до Житомирського районного суду Житомирської оласті із позовною заявою, відповідно до змісту якої, з урахуванням заяви, поданої в порядку усунення недоліків позовної заяви, просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ "Сучасний Факторинг" заборгованість за кредитним договором №10210971316 від 28.02.2021 в розмірі 33 731,42 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ "Сучасний Факторинг" судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" було укладено кредитний договір №10210971316, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 23 798,80 грн на придання товарів/послуг і зобов`язався повернути його, а також внести плату за його користування в розмірі, порядку та на умовах, визначених договором. Також вказує, що відповідач ухиляється від виконання договірних зобов`язань, не погасив борг в повному обсязі, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість, яка станом на 13.10.2025 становить 33 731,42 грн та складається з наступного: 15 799,00 грн - загальна заборгованість за тілом кредиту; 17 932,42 грн - загальна заборгованість за сумою комісії.

Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М. від 14 листопада 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано на розгляд до Корольовського районного суду м.Житомира.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Петровської М.В. у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою - повідомленням у цивільній справі, двічі направлялися на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі №910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" (далі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - покупець) було укладено кредитний договір №10210971316, відповідно до розділу 1 якого (предмет договору) кредитодавець зобов`язується надати кредит покупцю, а покупець зобов`язується повернути кредит та внести плату за користування кредитом в розмірі, порядку та на умовах, визначених договором.

Положеннями розділу 3 вищевказаного кредитного договору передачені наступні умови надання та погашення кредиту: назва кредитного продукту - розстрочка 6-24 (п.3.1.); вартість товару(ів) складає 26 598,8 грн (п.3.2.); перший внесок за товар складає 2 800 грн, та сплачується покупцем в момент придбання товару (п.3.3.); перелік товарів та послуг, що придбаваються за рахунок кредитних коштів визначено покупцем в заяві на отримання споживчого кредиту. Факт отримання товару(ів) та послуг(и) підтверджується особистим підписом покупця у листі зобов`язанні та/або відповідному правочині на отримання послуг(и) (п.3.5.); сума кредиту складає 23 798,8 грн (п.3.6.); строк користування кредитом складає 24 календаринх місяців (п.3.7.); плата за користування кредитом складається з: 1) річних відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 40,45% річних від загальної суми кредиту. 2) щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 4,5% від суми кредиту (п.3.8.); розмір щомісячного платежу по погашенню тіла кредиту та плати за користування кредитом становить 991,68 грн, з моменту укладення кредитного договору до 30.08.2021 включно. З 31.08.2021 розмір щомісячного платежу становить 2 062,62 грн (п.3.9.); сукупна вартість кредиту з урахуванням вартості усіх супутніх послуг, а також сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором складає 43 077,14 грн (п.3.11.); кредит надається на придбання товарів/послуг, що зазначаються клієнтом в заяві на отримання кредиту (п.3.12.).

Відповідно до п.5.1. розділу 5 кредитного договору, плата за користування кредитом складається з: фіксованого проценту від суми кредиту, що встановлюється на календарний рік із розрахунку 30 днів у місяці та 360 днів у році; комісії за управління кредитом, що встановлюється у відсотках від суми кредиту та пов`язана з супроводженням кредитної справи.

Згідно п.6.1. розділу 6 кредитного договору, погашення кредиту та внесення плати за користування кредитом, здійснюється щомісячними платежами, рівними частинами відповідно до додатку №1 "Графік платежів та основні умови кредитування" до даного договору.

У відповідності до наявного в матеріалах справи додатку №1 до кредитного договору №10210971316 (графік платежів та основні умови кредитування) вбачається, що ОСОБА_1 в строк до 28.02.2023 мав повернути кредит, який включає в себе наступні платежі: 23 798,8 грн - погашення суми кредиту; 1,24 грн - відсотки за користування кредитом; 19 277,1 грн - щомісячна комісія за управління (обслуговування) кредиту.

28 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву на отримання споживчого кредиту для придбання товарів на загальну суму 26 598,8 грн, з яких за рахунок кредитних коштів кредитодавець ТОВ "Сучасний Факторинг" мав перерахувати на користь ТОВ "Сав - Дістрибьюшн" 23 798,8 грн.

Крім того, 28 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту за кредитним договором №10210971316, в якому він підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування.

Згідно наявних в матеріалах справи листа - зобов`язання №10210971316 від 28 лютого 2021 року, рахунку фактури №ФЖ-0711-6285488 від 28 лютого 2021 року, видаткової накладної №ЙЖ-0711-45032744 від 28 лютого 2021 року та копії фіскального чеку ТОВ "Сав - Дістрибьюшн" від 28 лютого 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено придбання ряду товарів на загальну суму 26 697,80 грн, з яких: 23 798,80 грн - за рахунок кредитних коштів наданих ТОВ "Сучасний Факторинг"; 2 899,00 грн - готівка.

У відповідності до доданої позивачем до позовної заяви виписки з особового рахунку за кредитним договором №10210971316 від 28.02.2021, станом на 14.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 33 731,42 грн, та складається з наступного:

15 799,00 грн - загальна заборгованість за тілом кредиту; 17 932,42 грн - загальна заборгованість за сумою комісії/відсотків. На погашення заборгованості ОСОБА_1 внесено кошти в загальному розмірі 8 000,00 грн (29.03.2021 внесено 4 000,00 грн та 28.04.2021 внесено 4 000,00 грн).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що кредитний договір №10210971316

від 28 лютого 2021 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачем, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт перерахування позивачем кредитних коштів для придбання відповідачем по справі ОСОБА_1 товарів підтверджується наявними у справі доказами, а саме: листом - зобов`язанням №10210971316 від 28 лютого 2021 року, рахунком фактурою №ФЖ-0711-6285488 від 28 лютого 2021 року, видатковою накладною №ЙЖ-0711-45032744 від 28 лютого 2021 року, копією фіскального чеку ТОВ "Сав - Дістрибьюшн" від 28 лютого 2021 року.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 фактично отриманих за умовами кредитного договору коштів (тіла кредиту) в розмірі 15 799,00 грн, які відповідачем повернуті не були, і наведене останнім не спростовано.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача комісії в розмірі 17 932,42 грн, суд зазначає наступне.

Вказана в позовній заяві щомісячна комісія за управління (обслуговування) кредиту, сукупний розмір якої становить 17 932,42 грн, є платою за послуги, що супроводжують кредит, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

З урахуванням вищевикладеного, позов в частині стягнення заборгованості за комісією за управління (обслуговування) кредиту не підлягає задоволенню.

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" підлягає задоволенню частково на суму заборгованості в розмірі 15 799,00 грн (не погашене тіло кредиту).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 134,59 грн (15 799,00 грн /33 731,42 грн *2 422,40 грн) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" до позовної заяви додано наступні документи: договір про надання правничої допомоги №20/06-СФ від 20 червня 2025 року; акт прийому - передачі наданих послуг №678 від 30 вересня 2025 року; платіжну інструкцію №1014078 від 23 жовтня 2025 року; довіреність від 02 січня 2025 року; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000117 від 12 березня 2018 року.

Так, згідно положень п.1.1. наявного в матеріалах справи договору про надання правничої допомоги №20/06-СФ від 20 червня 2025 року, укладеного між Адвокатським бюро "Тараса Онищенка" (далі - адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" (далі - клієнт), за цим договором клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, зокрема, що включає в себе підготовку позовних заяв та юридичний супровід справ, щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами/договорами позики, перелік яких визначається окремими додатковими угодами до цього договору.

У відповідності до акту прийому - передачі наданих послуг №678 від 30 вересня 2025 року, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/06-СФ від 20 червня 2025 року, сторонами погоджено надання таких послуг: 10 000 грн - надання усної консультації стосовно складання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; узгодження правової позиції; складання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №10210971316 від 28.02.2021.

Згідно наявної в матеріалах справи платіжної інструкції №1014078 від 23 жовтня 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" сплатило на користь Адвокатського бюро "Тараса Онищенка" грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн, з зазначенням наступного призначення платежу: надання правничої допомоги зг-но акту №678 від 30.09.2025, ДУ №5, договір №20/06-СФ від 20.06.2025, без ПДВ.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) від 5 липня 2012 року, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведені приписи, складність справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та судового/судових засідань, часткове задоволення позову, cуд вважає необґрунтованим та таким, що виходить за розумні межі, розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, який є неспівмірним розміру задоволених позовних вимог, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, що є достатнім та справедливим.

Керуючись статтями 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" (01024, м.Київ, вул.Велика Васильківська, 39-А, код ЄДРПОУ 35310044) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" заборгованість за кредитним договором №10210971316 від 28 лютого 2021 року в розмірі 15 799,00 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять гривень 00 копійок).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" 1 134,59 грн (одну тисячу сто тридцять чотири гривні п`ятдесят дев`ять копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Сучасний Факторинг" витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

В решті вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 19.10.2026.

Суддя М. В. Петровська