Рішення № 140882356, 23.10.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1241/26

провадження № 2/166/791/26

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

23 жовтня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Cвистун О.М., з участю секретаря Омелько Н.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача Руденко К.В. звернувся у суд з даним позовом, який мотивує тим, що 18 червня 2025 року між Товаристовом з обмеженою відповідальністю "Процент" (далі ТОВ "Процент") та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді кредитний договір № 35741 (далі Кредитний договір), за умовами якого відповідач отримав 7000 грн строком на 730 днів (до 18.06.2027 року), шляхом переказу на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ "А-Банк" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування.

ТОВ "ФК "Процент" свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 7000 грн шляхом перерахування на банківську картку відповідача. Однак, ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим у нього станом на 19 червня 2026 року виникла заборгованість: 25200 грн проценти за користування кредитом за період з 18.06.2025 по 13.06.2026, нараховані за ставкою 1% за кожен день користування кредитом; 14000 грн штраф за порушення уомв Кредитного договору.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором в сумі 39200 грн, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачеві строк для надання відзиву, призначено розгляд справи на 04 вересня 2026 року.

Призначений на 04 вересня 2026 року судовий розгляд, у зв`язку з перебуванням головуючої у відпустці відкладено на 08 год 30 хв 23 жовтня 2026 року.

Поштові відправлення, надіслані за зареєстрованим місцем проживання відповідача, у яких містились копії ухвали від 04.09.2026, двічі повернуто до суду неврученими через відсутність адресата за вказаною адресою.

За наведних обставин, суд уважає, що за правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачу вручена ухвала від 04.09.2026, якою встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, у зв`язку з чим суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує спір за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом установлено, що 18 червня 2025 року між ТОВ "ФК "Процент" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 123930.

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору ТОВ "ФК "Процент" зобов`язуєтсья надати ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором.

Пунктом 1.2 Кредитного договору встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.

Пунктом 1.6 Кредитного договору передбачено, що Товариство переказує суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс (фінансову установу, що здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом.

Згідно з п. 3.5 Кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити Товариству штраф.

У разі порушення позичальником строків сплати нарахованих процентів на строк більше ніж на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк повернення якого ще не настав, в повному обсязі (п. 4.7 Кредитного договору).

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції ТОВ "Пейтек" № 202606616-16 від 16.06.2026 ТОВ "ФК "Процент" на виконання Кредитного договору 18 червня 2025 року перераховано грошові кошти у сумі 7000 грн на банківську картку № НОМЕР_2 , вказану відповідачем у реквізитах до Кредитного договору.

З розрахунку заборгованості за Кредитним договором убачається, що відповідач не здійснив жодного платежу в рахунок погашення кредитної заборгованості внаслідок чого він станом на 13 червня 2026 року заборгував позивачу 46200 грн, з яких: 7000 грн тіло кредиту, 25200 грн відсотки за користування кредитом, 14000 грн штрафні санкції.

Відповідачем заборгованість за Кредитним договором не спростована, останнім щодо правильності розрахунку такої заборгованості не надано заперечень.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Частиною 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування", у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредиту в розмірі 7000 грн, правові підстави для нарахування відсотків у період з 18.06.2025 до 13.06.2026 у розмірі 25200 грн, відсутність зі сторони відповідача будь-яких платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості та узв`язку з чим наявність підстав для дострокового повернення кредитодавцю відсотків за користування кредитом за вказаний період, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за нарахованими відсотками у період з 18.06.2025 по 13.06.2026 у сумі 25200 грн.

Водночас відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з наведеним позивачем розрахунком останнім визначено штрафні санкції за порушення відповідачем грошового зобов`язання за Кредитним договором в розмірі 14000 грн.

За наведених обставин, враховуючи, що дані штрафні санкції позивач нарахував після 24 лютого 2022 року, дія воєнного стану з моменту укладення договору до розгляду справи у суді не припинялася, суд уважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1711 грн 54 коп. (25200/39200*2662,40).

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн суд зазначає таке.

Статею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання юридичних послуг № 03/06/2026 від 03.06.2026, укладений між ТОВ "ФК "Процент" та адвокатом Руденком К.В.; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2412 від 23.10.2018; довіреність від 31.12.2025, яким уповноважено адвоката Руденка К.В. представляти інтереси ТОВ "ФК "Процент" в судах України; акт приймання-передачі наданих послуг № 144 від 30.04.2026 та витяг з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 144 від 30.04.2026, відповідно до яких адвокатом Руденком К.В. надано юридичних послуг щодо стягнення із ОСОБА_1 кредитної заборгованості на суму 10000 грн; платіжна інструкція № 70 від 30.04.2026 про перерахувнаня ТОВ "ФК "Процент" на користь адвоката Руденка К.В. 100000 грн за надання юридичних послуг.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Великої Палати Верховного Суду в додатковій постанові від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до яких розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги, надані адвокатом, є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно, не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правової позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні та позовні вимоги задоволено на 64%. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 2500 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 610, 611, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" заборгованість за кредитним договором № 35741 від 18 червня 2025 року в розмірі 25200 (двадцять п`ять тисяч двісті) гривень, яка складається із заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 18 червня 2025 року по 13 червня 2026 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" 1711 (одну тисячу сімсот одинадцять) гривень 54 (п`ятдесят чотири) копійки судового збору та 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова", код ЄДРПОУ 44127243, юридична адреса: 01014, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун