Постанова № 140882150, 23.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1792/20

Провадження № 1-кп/159/682/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Ковель

Колегія Ковельського міськрайонного суду Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_13 , обвинуваченого ОСОБА_14 , захисника ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , обвинуваченого ОСОБА_17 по кримінальному провадженню №12019030110001749 по обвинуваченню

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, працює водієм в ТОВ «Верба-ВВ, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , не судимого, -

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.28 ч.3, 115 ч.2 п.11 КК України, запобіжний захід до якого застосований у виді домашнього арешту строком до 26.10.2026р.

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Ноджихевичі Республіки Грузія, громадянина України, одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_3 , фактичного проживаючого АДРЕСА_4 , не судимого, -

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.28 ч.3, ст.115 ч.2 п.п.6, 11 КК України, запобіжний захід до якого застосований у виді домашнього арешту строком до 26.10.2026р.

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Холонів Горохівського району Волинської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, зареєстрованого АДРЕСА_5 , фактично проживаючого АДРЕСА_6 , не судимого, -

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.28 ч.3, 115 ч.2 п.п.6, 11, 309 ч.1 КК України, запобіжний захід до якого не застосований

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Хета Хобського району Республіки Грузія, громадянина Грузії, має посвідку на проживання в Україні, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_7 , не судимого, -

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.28 ч.3, 115 ч.2 п.п.6, 11 КК України, запобіжний захід до якого застосований у виді особистого зобов`язання строком до 26.10.2026р.

В С Т А Н О В И В:

До обвинуваченого ОСОБА_10 ухвалою від 26.08.2026р.. застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком до 26.10.2026р.

До обвинуваченого ОСОБА_14 ухвалою від 15.09.2026р.. застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком до 26.10.2026р.

До обвинуваченого ОСОБА_17 ухвалою від 26.08.2026р.. застосований запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строком до 26.10.2026р.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Прокурор просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_17 запобіжний захід, оскільки підстави для його зміни відсутні.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_14 клопотань не надійшло.

Представник потерпілого підтримав доводи прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_17 не заперечував проти продовження запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_10 заперечив, просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Захисник ОСОБА_9 вказав, що до обвинуваченого вже тривалий час застосовано запобіжний захід тому просив відмовити прокурору.

Інші учасники підтримали думку захисту.

Як зазначено в ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» у національному законодавстві не визначене, то, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд має враховувати позицію Європейського Суду з прав людини, відображену у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Кущ проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Як вбачається з обвинувального акту, формулювання обвинувачення містить інформацію, що вказує на те, що обвинувачені дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах могли вчинити інкриміноване їм правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років або довічним позбавленням волі.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Зважаючи на те, що на даний час кримінальне провадження по суті ще не розглянуто, потерпілий та свідки не допитані, докази не досліджені та беручи до уваги обставини за якими пред`явлено обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує кожному обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його роль у вчиненні кримінального правопорушення, дані про його особу.

Так ОСОБА_10 хоча і не судимий, працює, проте обвинувачується в особливо тяжкому злочині за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, не одружений, проживає один, утриманців у нього не має, отже у ного недостатньо міцні соціальні зв`язки, які б стримували його від втечі з метою уникнення правосуддя, а тяжкість майбутнього імовірного покарання вказує на існування високого ризику ухилення обвинуваченого від суду.

Враховуючи тяжкість злочину, репутацію обвинуваченого та його роль в організації інкримінованого злочину суд дійшов висновку, що за відсутності відповідного контрою існує також високий ризик незаконного впливу на інших обвинувачених та примусу свідків до спотворення обставин справи та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, особу яка заслуговує довіру, яка могла б поручитися за виконання обов`язків підозрюваним відповідно до ст..194 КПК України не встановлено, грошей на заставу у обвинуваченого не має.

Стан його здоров`я не перешкоджає застосуванню до нього відповідного запобіжного заходу, документів які б це спростовували, суду не надано.

Наведене свідчить про необхідність задовольнити клопотання прокурора на умовах домашнього арешту в певний період доби із покладенням процесуальних обов`язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, тому клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання не підлягає задоволенню.

Що стосується особи ОСОБА_17 суд дійшов висновку, що протягом дії запобіжного заходу обвинувачений його умови не порушував, отже не зважаючи на тяжкість інкримінованого злочину він достатньо набув репутацію яка забезпечує ризик його ухилення від суду, та впливу на інших учасників процесу, тому суд вважає можливим продовжити запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.

Для досягнення дієвості мети кримінального провадження строк запобіжного заходу обвинуваченим слід продовжити на 2 місяці.

Керуючись ст. 331, 350 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_10 запобіжний захід у виді домашнього арешту заборонивши йому залишати житло за адресом АДРЕСА_2 у період доби з 22:00 години до 06:00 години, з покладенням обов`язків з`являтися за викликом до суду, утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, потерпілим, свідками цього кримінального провадження, строком до 23.12.2026р., включно.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_10 передати для виконання відділу Національної поліції за місцем його проживання.

Продовжити ОСОБА_17 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків з`являтися за викликом до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися із території Волинської області без дозволу суду; утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими, потерпілим, свідками цього кримінального провадження, строком до 23.12.2026р., включно.

Роз`яснити ОСОБА_10 та ОСОБА_17 , що у разі невиконання ним обов`язків, покладених цією ухвалою, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3