Рішення № 140881472, 22.10.2026, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/1135/26

№2/687/904/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року селище Чемерівці Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ: У вересні 2026 року АТ КБ «Приват Банк» звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 05.03.2022 року відповідач ознайомився з умовами кредитування, підписав паспорт кредиту та з метою отримання банківських послуг підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, погодив наступні умови: 1) тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн; 2) тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3) строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; 4) процентна ставка: 42,0 % річних. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті. На підставі укладеного Договору було відкрито рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та видано кредитну картку - Універсальна. Після отримання картки відповідач користувався карткою та отримував кредитні кошти з власної ініціативи.

Банк виконав зобов`язання за договором, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором в межах кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором, однак не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку з чим станом на 11.08.2026 року утворилася заборгованість в сумі 57076,19 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь.

10.09.2026 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 став клієнтом АТ КБ «Приват Банк» у зв`язку з чим уклав договір про надання банківських послуг шляхом ознайомлення з умовами кредитування, підписання паспорту кредиту та заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.03.2022 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на картковий рахунок (кредитну картку). Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч.

У заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг зазначено, що ОСОБА_1 згідний з тим, що підписанням цієї Заяви на підставі статті 634 ЦК України приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка», приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

За умовами договору банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній карті «Універсальна» у розмірі до 200 000 грн строком на 12 місяців з пролонгацією. Сторони узгодили сплату мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну карту, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.

Також сторони у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України погодили проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які встановили у розмірі 60% від простроченої суми заборгованості.

10.09.2025 року відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду до кредитного договору від 10.09.2025 року.

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди ( п.п. 1.1., 1.2.), процентна ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., 1.3. Договору); мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.

Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме випустив платіжну картку та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх банком на картрахунок, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта. Відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу (розмір боргових зобов`язань відповідача, які він щомісячно повинен сплачувати протягом терміну дії картки). Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк», що стало приводом для звернення до суду з вказаним позовом. АТ КБ «Приват Банк» обґрунтовувало свій позов у частині стягнення тіла кредиту та процентів тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак, останній не виконував зобов`язання за цим договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

З виписки за договором №б/н за період з 05.03.2022 року по 12.08.2026 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримував кредитні кошти та користувалася ними.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 05.03.2022 року станом на 11.08.2026 року у ОСОБА_1 існує заборгованість в сумі 57076,19 грн, з яких: 57076,19 грн - заборгованість за тілом кредита.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.

Оскільки умови кредитного договору № б/н від 05.03.2022 року, відповідачем не виконано, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 57076,19 грн, а отже позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 141 ЦПК України, ст.ст. 526, 546, 549, 610, 611, 629, 1054 ЦК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк" - заборгованість за кредитом - 57076,19 грн. за кредитним договором №б/н від 05.03.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приват Банк" - 2662,40 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», місцезнаходження: м.Київ вул. Грушевського, 1Д МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570, e-mail: 14360570@mail.gov.ua.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Суддя Борсук В.О.