Рішення № 140881422, 22.10.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Дата ухвалення
22.10.2026
Номер справи
686/25595/26
Номер документу
140881422
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 686/25595/26

Провадження № 2/686/12391/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Морозу А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У серпні 2026 року ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що 27.09.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8268 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» надало відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума кредиту 7000,00 гривень, дата надання кредиту: 27.09.2020 року, строк кредиту: 30 днів, стандартна процентна ставка 2,5 % в день або 912, 5 % річних.

17.02.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги боржників вказаних реєстрів боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року, договору факторингу №02-17/02/2022 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно виписки з особового рахунку станом на 01.06.2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 45150,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 7000,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 38150,00 гривень.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором №8268 від 27.09.2020 року у загальному розмірі 45150,00 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 01.09.2026 року відкрито провадження та справу призначено у спрощеному провадженні до судового розгляду.

20.10.2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що трактування договору викладене у позовній заяві є неправильним та не відповідає змісту договору. Зазначив, що позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що саме ця редакція Договору виступала публічною пропозицією (офертою) Товариства на дату укладення відповідачем кредитного договору 27.09.2020 року. Крім того, зазначив, що позивач не надає будь-яких доказів правомірності нарахування ОСОБА_1 заборгованості по відсотках в сумі 38150,00 грн. з боку ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп». Також, наполягає на застосуванні ч.3 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження загального розміру нарахувань споживачу за порушення ним виконання зобов`язань за договором подвійною сумою одержаного кредиту, та просить врахувати, що відповідачка являється діючою військовослужбовицею з 30.12.1998 року, має військове звання старший солдат, тобто на дату укладення кредитного договору №8268 від 27.09.2020 року ОСОБА_1 вже була військовослужбовцем і на неї поширювалися гарантії соціального захисту військовослужбовців, які передбачені положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції від 03.07.2020 року та на підставі п. 15 статті 14 цього Закону була звільнена від сплати відсотків за кредитами як військовослужбовець. Також, представник відповідача зазначив про неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у змісті позовної заяви зазначив про розгляд справи без його участі.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо позову заперечує з підстав викладених у відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 27.09.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8268 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.

За умовами цього кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.1.).

Відповідно до пункту 1.2. договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 26.10.2020. Строк дії договору 30 днів.

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,50% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована (п. 1.3.).

Згідно з п. 1.4. договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (п. 1.5.).

У розділі 2 договору визначено порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за договором.

Зокрема, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (п.2.1.). Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнта (перерахування грошових коштів на банківських рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п.2.3.).

Сторони погодили, що клієнт має право, зокрема, продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту (п.3.3.3.).

Відповідно до п. 6.1. договору, цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Зокрема підпис відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису KL7185).

Підписанням цього договору клієнт підтвердив, що він ознайомився, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства (п. 6.8.).

З дотриманням вимог п.1.4. кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.

Згідно із Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 8268 від 27.09.2020, визначено графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, зокрема: строк, на який надано кредит 30 днів; сума кредиту 7000,00 грн; фіксована процентна ставка 2,5%; сума нарахованих процентів за користування кредитом 5250 грн; сума нарахованої пені 5%; до оплати (всього) 12250,00 грн. Даний додаток підписано відповідачкою електронним підписом.

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн»» №1367/06 від 29.06.2026 слідує, що ТОВ «Платежі Онлайн», 27.09.2020 року успішно проведено транзакцію на платіжну картку за № НОМЕР_1 на суму 7000,00 грн.

Згідно з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 8268, станом на 01.06.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 45150,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7000,00 грн; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 38150,00 грн.

Згідно з договором факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8268 від 27.09.2020 на загальну суму заборгованості 45150,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7000,00 грн; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 38150,00 грн.

Також в матеріалах справи наявна довідка військової частини НОМЕР_2 № 80 від 10 січня 2025 року видана старшому солдату ОСОБА_1 про те, що вона проходить військову службу в даній військовій частині НОМЕР_2 з 30.12.1998 і до тепер.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зі ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

З матеріалів справи достовірно встановлено, що первісний кредитор та ОСОБА_1 , у письмовій формі, досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо, а позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» правомірно набув право вимоги за даним кредитним договором.

Разом з тим, суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Так, умовами договору № 8268 від 27.09.2020 сторонами визначено строк на який надається кредит 29 днів, тобто до 26.10.2020, строк дії договору 29 днів. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору, за змістом якого зазначена сума нарахованих процентів за користування кредитом складає 5250,00 грн, строк надання кредиту 29 днів.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачкою дій щодо продовження строку кредитування та за відсутності підтвердження продовження строку надання кредиту, зокрема, оплати позичальником в повному обсязі нарахованих процентів по кредиту, у відповідності до п.3.3.3. договору, а відтак у товариства не було підстав для нарахування заборгованості по відсотках за кредитом понад строк кредитування, тобто, після 26.10.2020.

Оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідачки процентів за договором, починаючи з 27.10.2020 у розмірі 32900 грн. є безпідставною.

Окрім того, щодо позиції сторони відповідача про відсутність підстав для нарахування відсотків по кредиту, оскільки ОСОБА_1 з 1998 року є військовослужбовцем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (в редакції чинній на час укладення договору 27.09.2020), військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного тану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 05/1993/17-ц особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

З огляду на те, що відповідачка перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, вона має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов`язань за кредитним договором.

Отже, зі змісту статті ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (в редакції чинній на час укладення договору) вбачається, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду проценти за користування кредитом не нараховуються.

Таким чином, суд вважає, що за період з 27.09.2020 по 26.10.2020 відсотки були нараховані позикодавцем безпідставно, а тому в задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів у розмірі 38150,00 грн. слід відмовити у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію довіреності від 01.06.2026 року, копію акту про отримання правової допомоги від 07.10.2026, копію платіжної інструкції № 3 12404 від 07.10.2026 року на суму 15500 грн., копію рахунку від 07.10.2026 року, копію договору про надання правової допомоги від 01.06.2026 р., укладеного між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В.

Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу становить 15000 грн., оскільки відшкодування канцелярських витрат на виготовлення копій документів, відправку поштової кореспонденції на суму 500,00 грн. не передбачене чинним ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 15,50% (7000,00:45150х100) від розміру задоволених судом позовних вимог, а тому судовий збір становить 412,67 грн. (2662,40х15,50/100) та витрати на професійну правничу допомогу 2325,00 грн. (15000х15,50/100).

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором №8268 від 27.09.2020 року в загальному розмірі 7000,00 грн., судовий збір у сумі 412,67 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2325,00 грн.

В решті вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22.10.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин

Часті запитання

Який тип судового документу № 140881422 ?

Документ № 140881422 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140881422 ?

Дата ухвалення - 22.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140881422 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140881422 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140881422, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Судове рішення № 140881422, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 140881422 відноситься до справи № 686/25595/26

Це рішення відноситься до справи № 686/25595/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140881419
Наступний документ : 140881423